Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Нешаблонна справа

Нешаблонна справа

На тлі багатьох аграрних бізнес-кейсів показовим є досвід легендарного господарства «Агроекологія», що вже майже півстоліття незмінно посідає лідерські позиції на ринку органіки. 

 
Гліб Лук’яненко, директор ПП «Агроекологія»

 

На аграрному рингу, як і на боксерському, для одних гравців головне, захищаючись, протриматися дванадцять раундів, інші ж регулярно відправляють конкурентів у нокаут. І перші, й другі отримують грошову винагороду, проте й позиції їхні, і «вартість» на ринку суттєво відрізняються. Та якщо в боксі до бою стають суперники однієї вагової категорії та сили, то аграрний ринг не розділяє своїх гравців на новачків і старожилів, на сильних і слабких — в однакових умовах опиняються і стартапи, і бувалі компанії. Іноді перші в досить короткий термін нокаутують других, і часто головну роль у цьому відіграє нематеріальний капітал: прогресивність, чітка стратегія, правильно вибудувана бізнес-модель, підібрана команда тощо. То як у наших реаліях вибудовувати тактику переможного «бою», як тримати удар, як протягом багатьох років бути незмінним чемпіоном?

 

Поєднуючи досвід з інноваціями

 

У бізнесі, як у вихованні дитини, не може бути жодних шаблонів. Завдання батьків — побачити й допомогти проявитися особистості, і якщо дитина за кожної нагоди хапається за пензель і фарби, чи є сенс вести її на секцію вокалу? Так і кожен бізнес потребує індивідуального підходу.

 

Очевидно, саме такий принцип обрав у свій час Семен Антонець, коли рівно 40 років тому відмовився від хімічних засобів захисту рослин, ще через 10 років — від мінеральних добрив. Тоді ж він розробив унікальну технологію виробництва, якою з певними корективами господарство користується й досі, і яку вже 40 років приїздять вивчати виробники органіки з усього світу. «У процесі виробництва ми поєднуємо досвід з інноваціями, — розповідає Гліб Лук’яненко, директор ПП «Агроекологія», внук легендарного Семена Антонця. — У нашій технології є базові принципи: сівозміна, використання певних культур для створення поживності ґрунту тощо. Завдяки інноваціям ми фактично інтенсифікуємо базову технологію, запроваджену Семеном Свиридоновичем. Так, нещодавно ми впровадили компостування, внесли корективи в сівозміну, почали використовувати нову техніку для боротьби з бур’янами, а також супутниковий моніторинг посіву для прогнозування врожайності».

Як розповідає головний агроном «Агроекології» Сергій Козін, уже протягом 40 років господарство застосовує мінімальний обробіток ґрунту: передпосівна культивація — не глибша як 5 см, основний обробіток — не глибший за 10 см. До речі, маючи надсучасну техніку, господарство досі користується культиватором, розробленим Семеном Антонцем разом з інститутом Патона. Цей культиватор старий, проте жоден із сучасних не може повторити виконуване ним завдання — робити заглиблення від 3 см. Мінімум, на який здатна сучасна техніка, — 8 см. Натомість лише заглиблення на 3–5 см дає змогу фактично «законсервувати» озиму й весняну вологу в ґрунті, а ще зрізати кореневу шийку багаторічних рослин. Так вони вже не можуть розвиватися, а їхні корені залишаються в ґрунті й утримують його структуру.

 

Вода камінь точить

 

Особливий підхід в «Агро екології» й до сучасної техніки. Як зізнається Сергій Козін, купуючи інноваційну дорогу техніку, часто доводиться вручну змінювати комбінацію її робочих органів, адже вона не завжди виконує операції так, як того потребує господарство. Аналогічно, коли ми купуємо костюм не за розміром, бо решта не пасують до події або банально не подобаються, ми ж не тонемо в ньому й не втискуємося, а несемо до кравчині, аби підігнати під свої параметри. За таким принципом в «Агроекології» кожен гвинтик підганяється винятково під потреби господарства.

 

Нещодавно тут було також запроваджено компостування — спеціальна машина перемішує підстилкову солому із гноєм, насичує суміш повітрям й активізує роботу анаеробних бактерій. Лабораторний аналіз виявив, що в кілограмі гною живе близько 3700 насінин бур’янів, тож аби знищити їх, таку суміш треба нагріти до 60–70 градусів. «Внести 60 тонн звичайного гною на гектар (такою була наша норма до впровадження компостування) — означає посіяти собі бур’янів на багато років наперед, адже деякі насінини можуть очікувати свого часу до 20 років, — розповідає Сергій Козін. — Знищити їх можна лише високою температурою. Проте слід пильнувати, адже за перегріву компосту від нього вже не буде жодного ефекту — всі анаеробні бактерії впадуть у сплячку». Також за рахунок роботи аеробних бактерій відбувається ферментація NPK в більш доступні сполуки для рослин, що в свою чергу зменшує норму внесення на гектар до 30 тонн.

 

Вписатися в рамки

 

Будь-який бізнес починається з побудови бізнес-моделі та вивчення кон’юнктури ринку, вважає Гліб Лук’яненко. Якщо підприємство має на меті за три роки вижати з агробізнесу максимум і вийти з нього — це одна модель. Якщо ж власник планує довгострокову діяльність, то він покращуватиме свою землю, вибудовуватиме добрі відносини з орендарями, постачальниками, клієнтами й ін. Органічне землеробство, зокрема, за своєю суттю вимагає довгострокового планування, адже процес виходу на високі й стабільні прибутки тут триваліший, господарству постійно потрібно підтверджувати свій органічний статус, до того ж в органіці значно більше ризиків, ніж у традиційному землеробстві.

 

У побудові бізнес-моделі важливо фокусуватися на майбутніх прибутках, а не на сьогоднішніх, вважає директор підприємства. За його словами, для бізнесу життєво необхідно оцінювати тренди на ринках й орієнтуватися на них. «Агроекологія» вже мала негативний досвід: кілька років тому стала експертом у виробництві спельти, а популярність цієї культури на ринку в той час різко впала. Тому важливі постійний моніторинг, швидке реагування й гнучкість. Потрібно об’єктивно оцінювати ситуацію на полі й розуміти, чи є доцільність робити ті чи інші операції, прораховувати витрати по кожній із них і завжди мати альтернативу, радить аграрій. У його господарстві завжди намагаються прогнозувати, на які продукти буде найбільший попит найближчим часом, і заздалегідь вибудовують свою технологію виробництва відповідним чином.

 

«Ми не соціальний проект, тобто наша мета — бути максимально прибутковими, — розповідає Гліб Лук’яненко. — Проте органічне землеробство накладає певні обмеження, тож наша бізнес-модель вибудовується вже в цих рамках. Наприклад, нам складно розвивати земельний банк, тому що землі потрібно мінімум три роки перехідного періоду, та й вільних угідь обмаль. Тож наше завдання — більше заробляти на тому, що вже маємо. Тут є два шляхи: отримання додаткової сертифікації або створення доданої вартості».

 

Репутація — понад усе

 

Торік підприємство відкрило роздрібний магазин, де збуває м’ясо й молоко власного виробництва, а нещодавно в продаж додали лінійку продуктів переробки з м’яса ТМ «Агроекологія» й почали реалізовувати деякі товарні групи партнерів і друзів. На черзі — продаж продуктів переробки власного молока. Перший магазин був таким собі пілотним проектом. Усього ж, за словами Гліба Лук’яненка, планується відкриття трьох магазинів у Полтаві, а далі — вихід на інші українські міста. Дев’яносто відсотків продукції рослинництва «Агроекологія» експортує в Швейцарію, Німеччину, Нідерланди, Австрію. В Україні продається соняшник.

 

До слова, в господарстві багато уваги приділяють репутації: мають інформаційну стратегію й спеціаліста, який відповідає за її імплементацію. Окремий відділ створено для роботи з пайовиками. Робота з медіа — також один з елементів інформаційної стратегії «Агроекології», адже велика кількість публікацій у різних джерелах протягом тривалого часу свідчить про те, що компанія — не одноденка. Як зізнається Гліб Лук’яненко, саме завдяки цьому на господарство звернули увагу його нинішні іноземні партнери. Крім того, свій перший експортний контракт спеціалісти «Агроекології» уклали фактично заочно, а після піврічного листування отримали 100% передплати.

 

«Нещодавно наша компанія провела опитування партнерів, аби з’ясувати, які чинники вплинули на їхнє рішення співпрацювати з нами, — розповідає Гліб Лук’яненко. — Отримали досить несподіваний результат: якість нашої продукції опинилася на четвертому місці, а на першому — репутація. Це стало підтвердженням того, що робота компанії в інформаційній сфері не менш важлива, ніж основні бізнес-процеси. Репутація компанії — це багатовекторна й системна робота, яка має багато складових».

 

Кожен спеціаліст — на вагу золота

 

Одна з ключових проблем у будьякому бізнесі — підбір кадрів. А в органічному виробництві чи не найдефіцитніша професія — агроном. Він, за словами Гліба Лук’яненка, повинен поєднувати ще й компетенції менеджера, механізатора, логіста, вміти комунікувати. Жоден учорашній випускник інституту не побудує відразу агрономічну службу, не впровадить новий процес. Коли в «Агроекології» обирають нових людей, звертають увагу в першу чергу на їхню здатність до навчання. Таким є головний критерій. Ще одне золоте правило органічного виробництва, яке вивело господарство, — один агроном не може ефективно обслуговувати більше як 2 тис. гектарів.

 

«Наше господарство орієнтоване на горизонтальний розвиток персоналу. Ми беремо людей із конкретними навичками й знаннями, і вже потім їх навчаємо, розширяємо їхні компетенції. Будь-хто з наших трактористів сам може автономно налаштувати будь-яке обладнання, завдяки чому отримує більшу зарплату. Тому кожен хороший спеціаліст у нас на вагу золота. Коли ж ми розуміємо, що наявних компетенцій нам бракує, залучаємо два джерела: внутрішнє (розвиваємо свій персонал) і зовнішнє (аутсорсинг)».

 

Знайдеться ніша для кожного

 

Для більшості господарств із понад 20-річною історією рано чи пізно постає питання спадкоємців. Дуже часто на цьому, власне, й замикається бізнес — від цього залежить його майбутнє. Аграрна династія «Агроекології» налічує вже три покоління. За словами Гліба Лук’яненка, перевага успішних бізнесових династій у тому, що кожне наступне покоління має більше простору для творчості й креативних ідей, адже бізнес розвивається і діє за відпрацьованими схемами, має певну репутацію та клієнтську базу — все це потрібно лише підтримувати й удосконалювати.

 

«Агровиробництво — багатовекторна сфера діяльності, — переконаний директор і спадкоємець «Агроекології». — І якщо у спадкоємця не лежить душа до процесу виробництва, можна зайнятися комерцією та фінансами. Творчу людину, наприклад, може зацікавити маркетинг і розробка власної торгової марки, окремої лінії виробництва тощо. Сподіваюся, коли матиму власних дітей, в сімейному бізнесі знайду для кожного нішу, яка допоможе проявити індивідуальність».

 

Анжела Гаврилюк

газета “АгроМаркет”, серпень 2018 року

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали