Весняні шкідники посівів
Моніторинг заселення шкідниками посівів озимих і ярих культур станом на середину квітня.
Нинішня весна відзначилася дуже теплим березнем, проте погода квітня вже відповідала багаторічним нормам. Заморозки в першій декаді та похолодання в середині квітня стримали вихід більшості шкідників сільгоспкультур. Прохолодна й похмура погода більшості днів знизила активність шкідників, що обліковувалися на посівах із кінця березня. Сума ефективних температур понад +5 °С, потрібних для активізації шкідників, накопичилася майже втричі понад норму. Тому до першої декади травня очікується масовий вихід і переселення на посіви багатоїдних і спеціалізованих шкідників.
Із поширених у лісостеповій зоні шкідників колосових злаків найшкідливіші хлібні клопи, блішки, п’явиці та хлібні жуки. Станом на другу половину квітня в посівах озимої пшениці та ячменю на 100 помахів сачком відловлювали в середньому смугастих хлібних блішок 6–8 екз., цикадок — 5–7 екз. Попелиць виявляли на 50–70% обстежених площ зернових, проте заселеність рослин не перевищувала 4–7% із 2–3 личинками на рослину.
Хлібні блішки, переважно смугасті, скрізь поширюватимуться в озимині, але шкідливішими будуть на ярих колосових і кукурудзі. У середині квітня на озимій пшениці виявляли заселення поодинокими блішками в східних і центральних районах. Зимують жуки в лісосмугах, на узбіччях полів під опалим листям у верхньому шарі ґрунту. За період зимівлі загинуло 9–15% жуків, а середня чисельність становить 3 екз./м². Імаго із середини квітня – у травні перелітають на сходи ярих культур й інтенсивно живляться. Потім відкладають яйця під рослинами, личинки живляться молодими корінцями злаків, бур’янів.
Хлібні п’явиці (червоногруда — у південно-східному Лісостепу, синя поширена в Лісостепу та Поліссі) за теплої сухої погоди насамперед заселятимуть сходи ярих пшениці, ячменю, кукурудзи, проса, а посівам озимих пшениці та ячменю пізніх термінів сівби спричиняють пошкодження, передусім у крайових смугах. Середня загибель за зиму становила 20%, чисельність у квітні — 1 екз./м².
Проти зазначених шкідників ефективними будуть інсектициди, дозволені для застосування в посівах зернових колосових культур. Сходи ярих зернових за наявності 30 жуків/м² хлібної блішки, 10–30 жуків п’явиці обробляють у крайових смугах або всуціль поля інсектицидами з такими діючими речовинами: альфа-циперметрин, диметоат, лямбда-цигалотрин тощо.
Видовий склад шкідливих хлібних клопів у місцях зимівлі був таким: шкідлива черепашка (домінант) і споріднені з нею види — маврський і австрійський клопи, а у північних і центральних районах шкодив гостроголовий клоп. Вони пошкоджують пшеницю озиму та яру, ячмінь, жито. Після перезимівлі дорослі клопи живляться вегетативними органами злаків, а личинки та молоді клопи — генеративними.
Загибель хлібних клопів за період зимівлі в середньому в північному Лісостепу становить 20%, а по районах Київської області — 18–30%, середня чисельність становить 0,7 екз./м². Клоп шкідлива черепашка, більшість якого збереглося в доброму фізіологічному стані в північному та центральному Лісостепу, осередково Поліссі, за прогрівання листяної підстилки до + 12 °С виходить із підстилки деревних насаджень. Коли встановиться стала середньодобова температура вища за +16 °С, вони перелітатимуть у посіви озимини, а пізніше заселятимуть ярі зернові культури. Спочатку дорослі клопи зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. У посівах за прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, що важливо враховувати для ухвалення рішення щодо захисту зернових від хлібних клопів.
Найчисельнішим клоп шкідлива черепашка буде в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Харківській, осередково у Вінницькій, Київській, Полтавській, Черкаській областях, де за даними весняних обстежень зимуючий запас шкідника становив 0,5–3екз./м².
За відсутності дощів шкідливість клопів посилюватиметься насамперед на ярих колосових культурах. Після повного переселення клопів у посіви (ЕПШ 2–4 і більше на кв. м) під час трубкування-колосіння озимих зернових культур посіви захищають обприскуванням дозволеними препаратами. Потім доцільність захисту від личинок установлюють за інтенсивністю розмноження хлібних клопів і цінністю посівів (залежно від очікуваного класу зерна).
Злакові попелиці представлені звичайною злаковою та великою злаковою попелицями — види, що не мігрують,ячмінною та черемхово-злаковою (мігрує з чагарників на зернові). За даними проведених обстежень, заселеними цими сисними шкідниками були близько 50% обстежених площ, загинуло 10–15% попелиць, зокрема, від весняних заморозків.
Хлібні жуки хоч і шкодять зерновим колосовим, але зимують переважно на полях із-під просапних культур. Тому їх обліковують в усіх полях сівозміни, де заселено 33–40% площ за чисельності 1,2–3 екз./м². Загинуло за період зимівлі до 15% шкідника, зростання його чисельності на більшості посівів не очікується. Зважаючи на багаторічну динаміку (чисельність імаго становила 0,3–1,7 екз./м²), нинішнього року можливе незначне зниження хлібних жуків через посушливі умови літа 2013 року. Поріг економічної шкідливості для жуків кузьки та красуна від фенологічної фази цвітіння до молочно-воскової стиглості становив 3–5 екз./м².
Стебловий кукурудзяний метелик — найпоширеніший шкідник кукурудзи всіх термінів достигання. Пошкоджує також просо, сорго, рідше соняшник і сою, великостеблові бур’яни. Зимують гусені шкідника в рослинних рештках, загибель шкідника цього року становить 20–25%. Нижній поріг розвитку гусеней +10 °С, а заляльковуються вони навесні за середньодобової температури +15 °С. Зважаючи на значне культивування кукурудзи, слід передбачити обробки всіх посівів від згаданого шкідника біометодом у червні — на початку липня (у період викидання волоті кукурудзи). За сухої погоди та підвищених температур (+30 °С і вище та за вологості 30%) яйцекладки та молоді гусені всихають і гинуть. Монокультура та відсутність систематичної боротьби зі шкідником сприяє його накопиченню. Тоді навіть у разі вжиття належних заходів (дотримання технології, застосування біометоду та хімічні обробки) можливий спалах розвитку і, як наслідок, пошкодження культури на 30% і більше.
Зменшення площ під цукровими буряками зумовлює концентрацію шкідників на наявних посівах, вимагає посиленої уваги в питанні захисту культури. У центральних і північних областях і Лісостепу сходам цукрових буряків загрожують звичайний і сірі довгоносики, бурякові блішки. Молоді рослини переважно в центральних і східних районах пошкоджуватиме піщаний мідляк, вогнищами — чорний і південний сірий довгоносики. Останні можуть спричиняти зрідження на соняшнику та кукурудзі.
На поверхні ґрунту звичайний буряковий довгоносик може пересуватися як пішим ходом, так і перелітали на посіви. За теплої сонячної погоди він здатний долати за 1 год відстань до 10 м, заселяючи лободові. За прогрівання ґрунту на глибині залягання цих шкідників до +7…+10 °С та поверхні торішніх бурячищ до +15…+17 °С спостерігатиметься вихід жуків звичайного бурякового довгоносика. Масове заселення посівів відбуватиметься за температури понад +22 °С, коли спостерігатиметься літ шкідника. Ускладнює боротьбу з ним те, що він може впадати в діапазу за несприятливих умов для розвитку, а через рік спричиняти пошкодження разом із наступним поколінням.
Під час обстеження бурячищ у середині квітня задля виявлення бурякових довгоносиків установлено, що на півдні Київщини основна їх маса перебуває у верхніх шарах ґрунту на глибині 5–15 см. На поверхні полів під грудочками виявлено звичайних довгоносиків, які були підняті механічним шляхом, у кількості 0,5 екз./м². За сприятливих погодних умов масовий вихід довгоносиків прогнозуємо в третій декаді квітня – перших числах травня.
Отже, у 2014 році слід очікувати зростання концентрації шкідника на посівах буряків, що може призвести до значних пошкоджень культури. Економічний поріг шкідливості звичайного довгоносика та інших становив за точного висіву 0,3 жука/м², за звичайного — 2 і більше. Висока чисельність фітофага (на рівні та більше ЕПШ) у Вінницькій, Кіровоградській, Полтавській, Черкаській і Харківській областях. Обов’язковим заходом боротьби зі шкідником має бути дотримання сівозміни. Хімічні обробки слід планувати на всій посівній площі, але застосовувати в разі перевищення ЕПШ.
Крім жуків звичайного сходи культури заселятимуть жуки сірого бурякового довгоносика. Зменшення його чисельності, порівняно з осінньою, не відмічено, або є незначний відсоток. Чисельність у Київській області становить 0,4–2 шт./м². Також спостерігається поступове збільшення ареалу шкідника в Лісостепу з 18–25% у 2007 році до 30–58% обстежених площ у 2013 році. Збільшується розселення на північ і сірого південного довгоносика, який може перелітати з посівів одних культур на посіви інших. За теплої сухої погоди довгоносики дружно масово виходитимуть із ґрунту, що може створити загрозу пошкоджень посівів. За збереження помірно теплої погоди очікується хвилеподібний розтягнутий вихід згаданих шкідників.
У бурякосійних областях за умов сухої спекотної погоди ранні посіви буряків масово пошкоджуватимуть бурякові блішки. Вони віддають перевагу культурам родини лободових і гречкових. Перезимовують жуки під рослинними рештками, цього року популяція зменшилася на 5–10%. Імаго активізуються, коли ґрунт прогріється до +12 °С, за температури повітря +20 °С блішки можуть рухатися стрибками з перельотами на посіви. Вони вигризають невеличкі віконця в сім’ядольних листочках, а найнебезпечніше — пошкодження точки росту (рослини можуть загинути). На сходах цукрових буряків ЕПШ для блішок — 3–7 екз./м² за сухої погоди, у вологу погоду навесні — 10 екз./м².
Активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею відбуватиметься у травні за підвищеної температури та вологості повітря. У разі заселення крайових смуг чи всього поля цим шкідником (5% заселених рослин у травні, надалі — 10%) проводять обробки дозволеними препаратами. Кількість яєць на 1 п. м гілок кущів-живителів (калина, жасмин) восени становила 8–19 екз./м². За зиму та ранньовесняний період загинуло близько 15% шкідника. Тобто кількість є достатньою для спричинення економічної шкоди.
У 2014 році розвиток попелиць визначатиметься погодними умовами, а небезпеку вони становитимуть цукровим бурякам, що посіяні нетоксикованим насінням. За сприятливих для шкідника умов у травні-липні може виникнути потреба в одноразовій обробці посівів цукрових буряків.
Ксенія БАННІКОВА, канд. с.-г. наук, фітосанітарний інспектор Головдержфітосанітарної інспекції
журнал The Ukrainian Farmer, травень 2014 року
The Ukrainian Farmer
