Цінові гойдалки та неможливість точно підрахувати врожаї — з одного боку, та зростання ціни та попиту — з іншого. Причин такої незбалансованості кілька, зокрема, головний чинник впливу на економіку в Україні — війна.
«У нас чи не найвідчутніше зросли ціни на всю плодоовочеву групу, зокрема, через обстріли енергетичної інфраструктури та постійні бойові дії», — зауважує Володимир Гуржій, керівник компанії USPA Fruit.
За його словами, від початку року ціни на яблука в Україні зростають, і згідно з очікуваннями ця тенденція триватиме до літа, що є позитивним сигналом для виробників. Перехідних залишків не очікується.
Щодо ягід, то Ірина Кухтіна, президентка асоціації «Ягідництво України», констатує обмежений попит на ягоди класу А, і саме цього товару на залишках небагато.
«Попит же на клас В, зокрема, на малину класом нижчу, ніж 95/5, значно менше, ніж пропозицій, — розповідає пані Кухтіна. — Ціни на морожену малину всередині країни дуже сильно коливаються — від 115 до 150 грн. На ринку дикорослих чорниць є тенденція скуповування ягід минулого сезону польськими компаніями, але за дуже низькою ціною в очікуванні підвищення цін у 2023 році. Світовий сезон суниць садових уже в розпалі з цінами, що нижчі ніж у 2022 році».
ХОРОШІ ЦІНИ
Обсяги урожаю яблук, вироблених у 2022 році, ґрунтуються сьогодні на гіпотезах і даних, зібраних з ринку, стверджує Володимир Гуржій. Проте він може впевнено казати про порядок цифр і тренди.
«За нашими оцінками, кількісно урожай 2022 року майже не змінився, можливо, дещо збільшився, як порівняти з 2021 роком, галузеві підприємства загалом зібрали понад 600 тис. тонн яблук», — каже він.
Однак, за його словами, є різниця в підсумковій кількості десертних яблук (для продажу свіжими). У 2021 році їх пропозиція сягала 380 тис. тонн, але 2022 року внаслідок економії виробників на засобах захисту рослин, а також затяжних дощів і градів значна частина продукції була пошкоджена і втратила якість (менший калібр, парша тощо), тому їх кількість коливається в межах 250–280 тис. тонн.
Основні тренди міжнародного ринку яблук на початок і середину весни
| Високий попит на яблуко загалом |
| Уперше за історію спостережень свіже яблуко з ПАР не вплинуло на ціни яблук із Північної півкулі |
| Роял Гала — стабільний високий попит на всі калібри, зокрема малі та середні |
| Гренні Сміт — рекордний попит на Гренні Сміт зеленого забарвлення |
| З початком весни підвищення попиту на якісний Голден |
| З’явився попит на Фуджі в ОАЕ та Саудівській Аравії (раніше такого попиту не існувало взагалі) |
| ОАЕ не втрачає позиції, адже прийняли багато мігрантів з України та сусідніх держав (а це велика кількість нових споживачів), також кілька найбільших компаній у секторі консолідувались, таким чином, створили великий попит в «одні двері» |
| Підвищення ціни |
За узагальненими даними, які наводить USPA Fruit, на сьогодні в сховищах виробників лишається значно менше яблук, ніж це було рік тому. Згідно з оцінками яблук вистачить тут на кілька місяців, а не на пів року чи більше, як складалось минулого сезону.
«Незабаром ми побачимо імпортне яблуко в об’ємі», — резюмує пан Гуржій.
Щодо українських виробників яблук, то головним орієнтиром виживання для них є постачання на зовнішні ринки. Проте навіть тут уже не все так чудово через всім відомі обставини в країні.
За даними USPA Fruit, експорт українських яблук у сезоні 2022/23 станом на початок березня становить 24,8 тис. тонн, що приблизно вдвічі менше, ніж було за аналогічний період минулого сезону.
Володимир Гуржій виділяє три стримувальних і ринкових чинники для цього показника:
• відсутність Білорусі серед ринків постачання — це був найбільший експортний ринок для українських яблук;
• логістичні обмеження через заблоковані українські порти — висока вартість логістики лімітувала поставки в Бангладеш і низку екзотичних напрямків;
• збільшення витрат на весь ланцюг постачання — Україна сьогодні платить найбільше за логістику, порівнюючи з іншими країнами — виробниками яблук з Європи.
Окремо експерт зазначає серед чинників зменшення експорту — майже відсутній експорт яблук малих калібрів.
«Це був запобіжник від виробників — боялись закладати на зберігання такі яблука й одразу спрямовували на переробку, але даремно, — каже пан Гуржій. — Попит на малі яблука цього року був і є досить високим».
Якщо колись команда USPA Fruit інвестувала купу часу та зусиль, щоб «розкачати» мале яблуко до країн Азії й Африки, розповідає керівник компанії, то останні два сезони спостерігається новий тренд на ринках Саудівської Аравії та ОАЕ — купують яблуко малих калібрів, що ще три роки тому було практично не можливо.
«Я розумію, що чеснішим було б сказати, що для України економічно доцільніше вирощувати саме яблуко середніх і більших калібрів, проте ринок для малих калібрів також сформовано, і варто було б зберігати й таке яблуко», — резюмує Володимир Гуржій і аргументує ці слова прикладом: за яблуко Роял Гала розмірів 198/175/163 (приблизно 55–63 мм) USPA Fruit сьогодні платить українському виробникові 0,3–0,4 дол.
Прогноз щодо можливого росту цін на світовому ринку, який давав пан Гуржій в огляді ринку лютневого номера «Садівництва по-українськи», виправдався, хоча більшою мірою не завдяки ефективній маркетинговій роботі українських експортерів, а завдяки тому, що пріоритетні сорти яблук (Роял Гала, Ред Делішес, Голден, Гренні Сміт, Фуджі) експортної якості вже майже закінчились в Україні. У європейських виробників яблук цих сортів також лишилось не так багато. Ці чинники переважно й вплинули на високий ціновий тренд.
«Ціни на міжнародних ринках вищі, ніж рік тому, але, якщо аналізувати економіку поставки, то до довоєнних показників по значенню чистого прибутку, експортерам ще далеко», — каже керівник USPA Fruit. Цього року був постійний попит на зелений Гренні Сміт, констатують українські експортери. «Раджу всім, в кого є цей сорт, постаратись виростити його без рожевих бочків або ж робити пресортінг у саду під час збирання. “Греннік” має бути зеленим», — зауважує Володимир Гуржій.
Другий хіт сезону, який тримається на вершині світового яблуневого «чарту» не перший рік, — Роял Гала. «Мене постійно питають: скільки ще буде існувати стійкий попит на Роял Галу, адже багато виробників дослухались порад і насаджують саме цей сорт, — пояснює пан Володимир. — Довгостроково прогнозувати такі речі майже не можливо, а в горизонті п’яти років я бачу високий попит. Як підтвердження моєї гіпотези, ми бачимо, що Роял Гала закінчилась за кілька місяців до кінця сезону — а чи це не найкраще підтвердження».
ЛОГІСТИКА ОДУЖУЄ
За рік воєнного стану та тяжких випробувань країни експортерам вдалося налагодити шляхи транспортування плодово-ягідних.
«У питанні логістики, як кажуть лікарі, стан тяжкий, але стабільний, — констатує пан Гуржій. — Ми навчились постачати без українських портів, опцій — безліч, всі вони працюють нормально».
Найтяжче питання — вартість, додає експерт. Україна платить за логістику найбільше серед країн — виробників з Європи, і це зменшує її конкурентну здатність. Але навіть у такому форматі українці можуть постачати й конкурувати з дуже вузькою економікою.
«Коли українські порти розблокують, думаю, що на всіх учасників експорту чекатиме бонус, — прогнозує керівник USPA Fruit. — А тим часом серби, поляки й інші збирають вершки у вигляді різниці вартості логістики».
Також виробники та трейдери через шлях помилок на початку війни вже відшліфували збереження якості під час транспортування та холодний ланцюг, каже експерт. Нині у кожен експортний контейнер яблук обов’язково встановлюють температурний датчик, який записує температуру впродовж усього ланцюга постачання — експортер завжди бачить, що ланцюг не розривається.
«Загалом, якщо яблуко завантажено холодним у холодний рефрижератор, якщо дизель-генератор працює коректно, якщо “перетарка” відбувається із залученням холодного складу та в зазначені строки, якщо контейнер одразу приєднано до мережі, то ефект практично гарантовано, — розповідає Володимир Гуржій. — Для цього важливо мати досвідченого партнера, що забезпечить логістику. І навіть у цьому випадку ми купуємо страхування вантажу у форматі «двері-двері».
Він додає, що USPA Fruit страхує і фінансові ризики, тобто ризик неповернення дебіторської заборгованості покупцем компанії, і, таким чином, спати можна спокійно.
Володимир Гуржій наголошує: ураховуючи залишки експортного яблука в Україні, вже не варто особливо говорити про якусь особливу тактику продажів до кінця весни, адже ціновий тренд є сприятливим, і тут можна просто продавати.
Щодо стратегії продажів на сезон урожаю 2023 року, він радить закладати все якісне яблуко в камери схову, причому всіх калібрів. Це стосується більшою мірою яблука сорту Роял Гала. Українські трейдери навчились експортувати таке яблуко не лише по всіх калібрах, а й категорію 2 (яблука, що мають незначні вади немеханічного характеру).
«Також раджу продавати відразу, як тільки закінчите збирати врожай, або ж навіть паралельно, якщо є така можливість. Багато виробників можуть знову повірити в те, що потрібно чекати весни й збирати вершки, але вкотре наголошую, що продавати потрібно постійно. Розрахунок стратегії на п’ять років показує, що так вигідно», — підсумовує експерт.
ЯГІДКИ — ПОПЕРЕДУ
У ранішні суниці садові для внутрішнього ринку Україна зайде вже за два тижні, констатує Ірина Кухтіна. Повноцінний сезон цієї ягоди розпочнеться в кінці травня. На світовому ринку ціни цього року нижчі, але на внутрішньому ринку їх будуть інакше корегувати попит-пропозиція, бо, з одного боку, Україна втратила значні обсяги ранішніх суниць садових на Півдні, з іншого — в нас обмежена купівельна спроможність населення.
«Я очікую, що суниці садові та лохина цього року на внутрішньому ринку коштуватимуть приблизно стільки, скільки торік, — каже пані Кухтіна. — Весняні заморозки вже дали свій негативний вплив на перший цвіт, але дорого українці купувати цьогоріч не зможуть. Малина та лохина, найшвидше, будуть дешевшими. Але погода ще може щось додати до цих прогнозів».
2023 рік, за прогнозом президентки ягідної асоціації, має бути важчим і ще більш нерівним, ніж 2022-й. Наприклад, по лохині минулий сезон був досить добрим: був добрий урожай, тому чинник більших обсягів виробництва знівелював нижчу, ніж 2021 року, ціну. Також унаслідок більшої привабливості ціни на експортних ринках експорт лохини збільшився.
Щодо малини, то експорт 2022 року був значно (на 35%) меншим за 2021 рік, але більшим за 2020-й, який був рекордним для України через надвисоку ціну малини. Також треба взяти до уваги, що частину заморожених ягід (не тільки малини), було вивезено на зберігання за кордон через вимкнення електроенергії.
«Здебільшого ягоду вивозили через договори купівлі-продажу, але запаси ще лежать на європейських складах. Тому цифри експорту по замороженій ягоді трохи вищі, ніж реально продано на цей момент», — пояснює пані експертка.
Залишків української ягоди на польських складах, про яку «Садівництво по-українськи» писало в минулому огляді, є ще багато, особливо малини. Тому чекати на високу ціну у 2023 році не варто, вважає пані Ірина. Сьогодні, порівнюючи із ситуацією на початку року, ціновий ринок більш-менш стабілізувався, але попит обмежений. Попит є на товар кращої якості, якого лишилося дуже мало — малина 95/5, ягоди А класу.
З чорницями цінові гойдалки були приблизно такі самі, як із малиною, додає експертка. Це пов’язано з двома основними чинниками — значний спад попиту від харчової промисловості (близько 30%) та спекулятивні ігри в надвисокі ціни на початку сезону. Спад попиту пов’язано із загальною інфляцією у світі й із тим, що ягоди та продукти з ягодами не є товарами першої потреби й обсяг споживання таких продуктів кінцевим споживачем є дуже чуттєвими до коливань ціни.
З огляду на сказане вище, експертка радить виробникам ягід сфокусуватися цього сезону на якості продукції. «Велика кількість неякісної продукції нікому не потрібна, — каже вона. — Або її будуть закуповувати за безцінь».
Крім того, для виробників ягідної продукції надважлива участь у міжнародних виставках, адже, на думку багатьох закордонних клієнтів, особливо на початку війни, Україна випала з ринку. Це зовсім не так, стверджує президентка асоціації, і це треба показувати й демонструвати.
На виставках, за її словами, українці відчували велику моральну підтримку з боку європейських партнерів. Інколи ця підтримка виражалась навіть у додаткових контрактах, але далеко не завжди, бо Україна, на жаль, стала більш ризикованою щодо надійності та безперервності постачання, а також у фінансовому плані.
«Тому нам треба бути вдячними за емпатію до України, але не переоцінювати її вплив на контракти — конкурентною перевагою це не є, — резюмує Ірина Кухтіна. — Від Асоціації “Ягідництво України” я дуже дякую всім, хто підтримував нас морально і фінансово — Мінагрополітики України, Міністерству сільського господарства та економіки Німеччини, USAID проєкту “Конкурентоспроможна економіка України”, ІТС проєкту “Сприяння виходу малих і середніх підприємств плодоовочевого сектору на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості”, ДУ “Офіс з розвитку підприємництва та експорту”, виставкам Biofach, Fruitlogistica та іншим. Це дозволило більш ніж 30 українським виробникам ягід та ягідної продукції взяти участь у всіх найважливіших виставках для нашої галузі».
Садівництво по-українськи
