Чи стане ЄС альтернативою Індії для українського гороху.
Тривалий час горох в Україні називали однією з найперспективніших куль тур. Інтерес до неї позаминулого маркетингового сезону почали виявляти й великі транснаціональні компанії. Та через 50%-ве підвищення Індією — основним світовим імпортером гороху — ввізного мита, а згодом і піврічну заборону на імпорт жовтого гороху український ринок відчув усі наслідки профіциту пропозиції. Як це позначилося на динаміці цін у 2018/19 МР і чого очікувати в сезоні-2019/20?
Виробники розчарувалися
Згідно з оцінками аналітиків ІА «АПК-Інформ», у 2019/20 МР посівні площі під горохом в Україні скоротилися більш ніж на 40% — до 253,4 тис. гектарів, що є мінімальним показником за три минулі сезони. Приріст урожайності зернобобових дещо нівелював зниження валового збору і забезпечив цей показник на рівні 552 тис. тонн, що є мінімальним рівнем за 4 сезони. Все це з урахуванням мінімальних із 2011/12 МР обсягів перехідних запасів у розмірі 54,1 тис. тонн забезпечило загальну пропозицію гороху в Україні цьогорічного МР на рівні 606,6 тис. тонн і експортний потенціал у 365 тис. тонн, що також стало мінімальними показниками за 4 сезони.
Внаслідок цінових змін сектор гороху й інших круп’яних зернових культур став значно привабливішим з погляду продовольчого споживання (і навпаки менш привабливим — з кормового). Так, якщо в 2010/11 МР частка кормового використання в загальному споживанні гороху становила 48% (або 120 тис. тонн), то в сезоні-2019/20 вона скоротилася до 16% (30 тис. тонн). Натомість частка продовольчого споживання зросла в 2 рази — з 15% до 30%, або з 38 тис. тонн до 55 тис. тонн. Нехай в абсолютному еквіваленті такий приріст не дуже великий, проте з урахуванням загальної знижувальної динаміки у виробництві та споживанні круп’яної продукції в Україні через погіршення економічного стану і зниження чисельності населення його можна вважати більш ніж істотним.
Експорт змінив орієнтири
Попри зниження обсягу експортних поставок гороху з України в 2018/19 МР на 21% — до 687 тис. тонн через скорочення виробництва зернобобової та географії експорту, а головне — значні труднощі з постачанням в основному напрямі збуту, їм є чим похвалитися. Отже, про все по черзі…
Обсяг експорту до Індії за підсумками 2018/19 МР знизився на 69% — до 117,9 тис. тонн, у такий спосіб опустившись із 1-го на 2-ге місце в рейтингу імпортерів українського гороху, а частка цієї країни у структурі експорту становить 17,2% проти 43,1% і 35,8% у 2017/18 і 2016/17 МР відповідно. Такий перспективний ринок збуту, як Пакистан, показав скорочення обсягу імпорту на 17% і змістився з 3-го місця на 5-те. М’янма продемонструвала падіння з 4-го на 26-те місце, скоротивши обсяги імпорту на 96% — до 2 тис. тонн. Лише попит імпортерів Шрі-Ланки залишався відносно стабільним і допоміг зберегти 9-те місце в рейтингу. В цілому, зниження поставок в азійському напрямі за підсумками сезону-2018/19 становило 51%, а сам регіон поступився першістю ЄС, який побив усі рекорди із закупівель і показав приріст практично щодо всіх країн.
До десятки найбільших імпортерів українського гороху потрапили одразу два члени ЄС: Іспанія, яка наростила обсяг імпорту в 5,4 раза, — до 184,6 тис. тонн і з часткою 26,9% посіла 1-ше місце, а також Німеччина, що посіла 6-те місце з приростом імпорту в 107 разів, — до 44,8 тис. тонн (6,5%). Це змогло нівелювати скорочення поставок до Нідерландів на 84% — до 4,7 тис. тонн і зміщення країни в рейтингу на 10 позицій — із 6-го рядка на 16-й. Так, сумарний обсяг експорту в напрямку ЄС зріс більш ніж у 3 рази і становить 365 тис. тонн.
Крім цього, українським трейдерам вдалося відновити постачання гороху до Вірменії та Азербайджану, а також дещо компенсувати втрату 19 ринків збуту (таких як Того, Ліван, Мавританія, Бенін, Конго та ін.), обсяг імпорту до яких за підсумками 2017/18 МР становить 3,4 тис. тонн, налагодженням постачання до Сенегалу, КНДР, Оману і низки островів. І нехай поки ці обсяги невеликі, це вселяє надію, що експорт нинішнього сезону зростатиме.
У 2018/19 МР десятку найбільших імпортерів покинула Сомалі, скоротивши обсяг закупівель на 92% — до 2 тис. тонн і змістившись із 7-го на 25-те місце. До ще однієї втрати року можна віднести скорочення обсягу експортних поставок у напрямі країн Близького Сходу на 42% — до 102,7 тис. тонн (насамперед через зниження обсягів імпорту Туреччиною на 54%), внаслідок чого регіон посів 3-те місце серед імпортерів зернобобових українського походження.
Цінова динаміка
Якщо говорити про цінову ситуацію в цьому сегменті ринку в 2018/19 МР, то, безумовно, скорочення обсягів виробництва гороху на фоні збільшення інтересу виробників круп і бажання трейдерів зберегти затребуваність зернобобової на експортному напрямі не дали цінам досягти дна. Однак і високих цін 2015/16 МР ми вже не спостерігали.
Цінова ситуація стала менш волатильною, особливо всередині країни. При цьому ринок став більш ризикованим, особливо з точки зору експорту, а прибутковість аграріїв за вирощування гороху знизилася.
Максимальних значень ціни на зазначену культуру досягли в лютому цього року (5500–6700 грн/т СРТ і 6900–7300 грн/т СРТ-порт), коли поступове скорочення пропозиції гороху на внутрішньому ринку на тлі досить високої конкуренції між переробниками та трейдерами продовжувало надавати підтримку цінам. Однак ці значення істотно нижчі за пікові показники 2017/18 МР (5900– 7900 грн/т СРТ і 6500–8000 грн/т СРТ-порт на початку листопада 2017 року).
Аж до кінця сезону-2018/19 цінова ситуація в секторі гороху розвивалася в знижувальному тренді. Найбільш активно знижувалися ціни на експортному напрямі, що було спричинено скороченням темпів відвантажень зернобобових із портів України.
Напередодні 2019/20 МР сезонне зниження цін було нівельовано скороченням посівних площ під горохом врожаю 2019 року, а також несприятливими погодними умовами, що відзначалися в ряді областей. Першими на цю інформацію підвищенням цін попиту відреагували експортно-орієнтовані компанії.
Однак уже в перший місяць сезону-2019/20 ціни на горох помітно знизилися під тиском активного проведення збиральної кампанії та відповідної кон’юн ктури на зовнішньому ринку. Протягом сезону відзначалися цінові зміни різної спрямованості, обумовлені закупівельною діяльністю переробних і експортно-орієнтованих компаній на тлі активності надходження пропозицій зернобобової. Свої корективи вносили ситуація на суміжних ринках та експортному напрямі, а також невисокі темпи збуту горохової крупи та низькі ціни її реалізації.
На початку липня цього року закупівля жовтого гороху переробними компаніями здійснювалася в основному за цінами в межах 4800–5900 грн/т СРТ, водночас як ціни попиту на зелений горох у більшості випадків становили 6500–8000 грн/т СРТ через обмежену кількість його пропозицій. За підсумками трьох місяців 2019/20 МР закупівельні ціни переробників на жовтий горох встановилися в діапазоні 4900–5500 грн/т СРТ, а на зелений досягли 7500–9000 грн/т СРТ.
У свою чергу, якщо ціни попиту на жовтий горох у портах України на початку липня цього року становили 5800–6400 грн/т СРТ-порт, то за підсумками вересня вони встановилися в діапазоні 5250–5700 грн/т на тих же умовах.
Перспектива і можливості
Аналіз основних показників виробництва гороху в Україні свідчить, що цей сегмент ринку характеризується відсутністю сут тєвого прогресу щодо збільшення врожайності. Після підвищення зазначеного показника в 2016/17 МР у середньому до 31,3 ц/га він, на жаль, почав знижуватися і вже у сезоні-2017/18 становив 26,5 ц/га, а в 2018/19 МР — і зовсім 18,2 ц/га. В 2019/20 МР середній показник урожайності гороху в Україні зріс на 20,4% — до 21,9 ц/га, що дорівнює показникам 2014–2015 рр. Безумовно, це набагато краще, ніж 14,9–16,6 ц/га в 2010–2014 рр. Проте в сукупності з ціновою ситуацією це може свідчити про недостатню економічну зацікавленість аграріїв у вирощуванні цієї зернобобової.
Водночас перед українськими трейдерами відкрився перспективний і надійний ринок збуту гороху — ЄС. За попередніми оцінками, з початку сезону-2019/20 країни ЄС виявляють активний інтерес до закупівель гороху українського походження.
Втім, можливості України (зважаючи на обсяги зібраного валу) обмежені. І хоча оцінки експортного потенціалу можуть коригуватися в бік підвищення, але це суттєво не змінить ситуацію. Все зводиться до одного основного питання: яких позначок нинішнього сезону досягнуть ціни попиту на горох і чи мотивують вони аграріїв до збільшення посівних площ під ним наступного?
Анна Танська, керівник відділу зернових ринків ІА «АПК-Інформ»
газета “АгроМаркет”, листопад 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
