Організація відеонагляду за свиноматками, які мають пороситися, є ефективним інструментом у досягненні максимальної збереженості поросят.
Опорос можна назвати своєрідним моментом істини, коли стає зрозумілим, який результат буде отримано за всі старання від моменту осіменіння свиноматки й до народження поросят. Разом із тим ефективність технології значною мірою залежить саме від вчасного виявлення початку родів. Адже, вчасно виявивши новонароджене порося, доглядач має невідкладно очистити його дихальні шляхи, насухо витерти, обрізати й продезінфікувати пуповину та підсадити порося до вимені. Як результат, зменшується падіж поросят від асфіксії, гіпоглікемії, інфекцій тощо.
Оскільки здебільшого опороси проходять уночі, виникає ситуація, коли свиноматки на тривалий час залишаються без нагляду. Звісно, наївно було б думати, що доглядач усю ніч сидітиме біля свиноматки. Тому й трапляються випадки, коли до приходу доглядача кілька поросят вже народилися (а інколи вже й вийшов послід), позамерзали (бо температура в свинарниках нашої країни, особливо взимку, дуже далека від норми), позабивалися по кутках станка, а інколи їх знаходять у рештках для гною (особливо у свинарниках, збудованих за радянських часів). Звісно, чекати від таких поросят належних приростів — справа марна.
Саме тому першочерговою задачею фермера в організації опоросів є забезпечення постійного нагляду за свиноматками з боку доглядачів. Чудовим інструментом у цьому є встановлення відеонагляду. Саме камера спостереження дасть змогу доглядачеві, залишаючись у своїй зручній кімнаті (для персоналу), всю ніч моніторити окремих свиноматок.
Що ж для цього потрібно? Для початку найпростішим і найдешевшим варіантом є створення системи, коли камера спостереження підключається безпосередньо до монітора (звичайного телевізора) через низькочастотний вхід (не антенний!). Для цього потрібно власне камера спостереження, блок живлення, сигнальний кабель і телевізор.
Камеру доцільно брати з економ-варіантів, адже в цій ситуації непотрібні ані висока роздільна здатність, ані варифокальний об’єктив (здатний наводити фокус на об’єкт). Однак у виборі камери важливою є наявність діодного підсвічування, яке значно полегшує користування камерою вночі без застосування додаткового освітлення. Також бажано, щоб камеру можна було встановити зовнішньо, що дозволить без зайвих ризиків застосовувати її у тваринницьких приміщеннях, де підвищена вологість і корозійний вплив атмосфери. Щодо конструкції камери, то в тваринницьких приміщеннях доцільніше встановлювати «купольні» моделі, які кріпляться до стелі. Їх зручніше розміщувати безпосередньо над станками свиноматок, які мають пороситися. До того ж у багатьох таких камерах можна змінювати куту нахилу об’єктива. Це дає змогу, встановивши камеру в одному місці, почергово проводити спостереження за декількома суміжними станками.
Блок живлення (якщо немає в комплекті з камерою) підійде звичайний на 12В, мінімум 1А. Варто зазначити економічність роботи камер спостереження — у середньому 1,5 Вт/год.
Вибір сигнального кабелю залежить від відстані камера — монітор. Коаксіальний кабель (один провідник усередині іншого) чи кабель типу «вита пара» передають сигнал без підсилювачів (мережевих комутаторів) без відчутної втрати якості зображення. На невеликих відстанях можна використати й звичайний двожильний кабель.
Монітор — може бути будь-який телевізор із низькочастотним входом, що зазвичай позначається жовтим кольором. Можна взяти спеціальний монітор (зокрема на основі електронно-променевої трубки) для одночасного підключення чотирьох камер.
Усе це треба змонтувати за такою схемою:
Після монтажу й підключення всіх пристроїв відповідно до наведеної схеми потрібно налаштувати монітор на виведення низькочастотного сигналу з AV-входу. Тут камера, по суті, виступає банальним відеомагнітофоном. Якщо все підключено правильно — на екрані можна буде побачити картинку. Якщо картинки немає, швидше за все, штекер (тюльпан) підключено в аудіо-вхід.
Тепер доглядач, спокійно попиваючи чай у своїй кімнаті, постійно стежитиме за свиноматкою.
Якщо є потреба у фіксації відеозаписів із камери, фермеру потрібно розщедритися на придбання відеореєстратора. Цей пристрій дозволяє зберігати записи одночасно з кількох камер (4, 16 і т. д.) на жорсткий диск і потім працювати зі збереженими файлами. Відеоматеріали по прийманню опоросів можуть стати інструментом контролю якості роботи доглядачів, допоможуть у роботі над помилками та покращенні ефективності праці.
Камери відеонагляду можна підключати також до персонального комп’ютера чи ноутбука. З комп’ютером — найпростіший варіант: установити відеоплату, а також програмне забезпечення. У такому разі сигнальний кабель підключається в один із входів такої плати (зазвичай їх декілька), зображення з камери виводиться у вікні відповідної програми, яка дозволяє подальшу роботу із записами.
У разі роботи з ноутбуками встановлення такої плати є неможливим, тому доцільно застосовувати USB-трансформатор. У такому разі погіршується якість зображення під час переведення аналогового сигналу в цифровий. Однак USB-трансформатор — це досить економний варіант.
Сьогодні все більшого поширення набувають цифрові IP-камери, які є мережевими приладами, мають свою IP-адресу. Сигнал таких камер передається в мережу, і фермер, перебуваючи в будь-якому куточку земної кулі, завжди може переглянути на комп’ютері, як справи на фермі. Достатньо лише підключитися до інтернету.
Говорить експерт:
Світлана Щербина
Щоб розуміти, скільки втрачає та скільки може отримати господарство від додатково отриманих поросят завдяки зменшенню мертвонароджених поросят, цей показник потрібно контролювати й розуміти причини його виникнення. Такого визначення, як норма, для цього показника не існує, але цілком прийнятним є те, що він становить 0,5–1%. Цей показник відносний і залежить від кількості народжених поросят та від їх ваги за народження. Також відсоток мертвонароджених поросят може залежати від деяких інфекційних хвороб, які є в конкретному господарстві (наприклад, респіраторно репродуктивний синдром). Якщо відсоток мертвонароджених поросят говорить про погано організований процес проведення опоросу, то це можна виправити, організувавши контроль за його перебігом. Питання постає, як організувати цей процес і чи витрати на працю чи спеціальне обладнання будуть перекрити вартістю додатково отриманих поросят. Найпростіше — це контролювати на папері під час постійних обходів, відмічаючи час народження першого поросяти й інтервали між наступними новонародженими. Для цього поряд із карткою свиноматки, вивішують окремий листочок, де вказані інтервали часу у 20 хвилин. Камера — більш сучасний метод, який дозволяє якісніше налагодити контроль за перебігом опоросу, але не самий дешевий. Утім, будь-який метод вимагає відповідальної роботи персоналу, адже остаточний результат залежатиме тільки від якісної роботи персоналу свиноферми.
Володимир Біленький
журнал “The Ukrainian Farmer”, травень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
