Уявіть собі поле пшениці на Слобожанщині, вкрите ділянками, де три роки тому розривалися артилерійські снаряди. Це Харківщина, що відчула вплив війни з перших днів широкомасштабного вторгнення у лютому 2022-го. Тепер там росте пшениця. Вже третя культура після тих страшних подій. Спочатку була кукурудза 2023 року, потім вирощували соняшник. Тепер — пшениця озима.
2025 рік. Посуха, спека, звичні поля страждають… Проте пшениця має кращий вигляд саме на старих вирвах. Неймовірно! Але колосся пшениці з колишньої вирви майже вдвічі міцніші за фоновий стан (фото 1).
На третій сезон після утворення вирв мікрорельєф відновився завдяки обробітку ґрунту, але межі вирв лишаються чітко помітними через суттєву диференціацію стану рослин на ділянці колишньої вирви й фону (фото 2). У місцях колишніх вирв спостерігається покращений розвиток рослин, як порівняти з навколишнім фоном: інтенсивніше забарвлення, більш розвинена вегетативна маса та пришвидшене формування колоса. Середня висота рослин у цих зонах сягає 70 см, у той час, коли показник на фоні — всього 50 см.
Ще одне спостереження: стан рослин на ділянці післядії вибуху артилерійського снаряда калібру 120 мм помітно кращий, ніж на ділянці післядії снаряда калібру 80 мм (фото 3). Тобто глибше порушення ґрунту три роки тому сформувало кращі умови для пшениці озимої цього сезону.
Як так вийшло? Чому ми фіксуємо такий позитивний ефект у місцях руйнування ґрунту? Адже існує багато досліджень, що свідчать про руйнівну силу наслідків воєнних дій — фізичне порушення ґрунту, хімічне забруднення, порушення біоти. Чому ж таки маємо такий ефект саме на сьогодні? Розбираймося.
Умови продуктивності
Згадаймо погодні передумови цього сезону. Літо й осінь 2024 року були посушливими, зима — переважно без снігу та з тривалими періодами позитивних температур. Початок весни 2025 року був дуже теплим, але згодом почалися температурні коливання, було кілька періодів тривалих заморозків (фото 4а). Травень характеризувався значною кількістю опадів у середині місяця та відчутним підвищенням температури повітря у другій декаді (фото 4б).
Однак через дуже низьку кількість річних опадів рівень зволоження ґрунту був суттєво нижчим за норму як восени, так і на початку весняної вегетації. Запаси ґрунтової вологи в метровому шарі ґрунту на 25 травня був нижчими від норми більш ніш утричі (фото 5). Ці умови створили високу залежність розвитку пшениці від глибини кореневої системи й запасу вологи у ґрунті.
Наприкінці травня, коли нарешті пішли дощі, по полю можна було побачити плями з інтенсивнішим зеленим забарвленням, що відповідають ділянкам післядії вирв (фото 6). Це привернуло нашу увагу.
За візуальним оцінюванням і польовими вимірюваннями помітною виявилась диференціація ділянок на місці вирв від артилерійських снарядів різного калібру. Класично вирви від снарядів калібру 120 мм мають діаметр ~2,5–3 м, глибину ~0,8–1,2 м. Вирви від снарядів калібру 80 мм: діаметр ~1,5–2 м, глибину ~0,5–0,7 м. Форма вирв — конусоподібна з характерними викидами ґрунту по периметру. Такі вирви є результатом поверхневої детонації, проте вплив на механіку структури ґрунту є відчутним і у цьому разі став джерелом агротехнічної вигоди.
У перший рік після деокупації (навесні 2023 року) поле очистили та вирівняли: розмінували із застосуванням саморобних котків, агрегатованих із трактором Т-150 (фото 7а). Перед сівбою кукурудзи провели культивацію важким дисковим знаряддям — так званою «Деметрою», яка подрібнює ґрунт, вирівнює поверхню й ущільнює її для рівномірного проростання (фото 7б).
Порушений війною ґрунт не рекультивували, а тільки провели поверхневе вирівнювання й обробіток без зміни ґрунтових горизонтів. Базова підготовка поля без повноцінної рекультивації та глибокого розпушення сформувала неоднорідний мікрорельєф і відмінності в щільності ґрунту, що вплинули на гідротермічний режим і вегетацію культур. Окрім того, під час культивації заглиблення вирв були частково заповнені ґрунтом поверхневих шарів, а також рослинними рештками. У таких місцях із часом сформувався родючіший шар: із більшою кількістю органіки, кращою вологоємністю та мікробною активністю. Це могло створити сприятливі умови для росту рослин, зокрема посилити мікробіологічну активність і доступність поживних елементів у зоні колишніх вирв.
На тлі метеорологічних особливостей сезону, коли основним обмежувальним чинником росту рослин була аномальна посуха, покращення стану пшениці в межах вирв пов’язано зі змінами в гідрологічному режимі ґрунту, кращим зволоженням у заглибленні та меншою щільністю ґрунту в зоні вибуху.
Справді, органолептичні спостереження свідчать про більшу вологість і кращу структурованість ґрунту в зоні післядії вибухів. Окрім того, попередні дослідження порушених чорноземних ґрунтів показали динаміку покращення транслокації в рослини заліза та цинку на другий-третій роки після вибуху та збільшення вмісту доступних рослинам фосфору і калію. А заповнення під час культивації заглиблень вирв ґрунтом поверхневого родючого з домішками рослинних решток забезпечило умови для покращення гумусоутворення й поживного режиму рослин.
Саме такі умови й сприяли формуванню підвищеної продуктивності культури третього року сівозміни після вибухового порушення ґрунту в місцях його післядії.
Технологічні висновки
Таким чином, покращення розвитку озимої пшениці в зонах колишніх вибухів зумовлено сукупністю чинників:
• Фізична дія вибуху: розущільнення ґрунту; зникнення плужної підошви;
• Гідрологічний ефект: локальне накопичення вологи; краща інфільтрація під час опадів;
• Підвищена стійкість до весняних приморозків: через потужнішу кореневу систему та глибшу вологу;
• Акумуляція та мобілізація поживних речовин: зафіксоване підвищення рухомих форм Zn, P, K у ґрунті. Висока потреба пшениці у цих елементах задовольнялася краще саме на ділянці вирви — Zn і K сприяли антистресовій стійкості рослин за посухи;
• Анатомічно-фізіологічна адаптація: Завдяки глибоким кореням пшениця ефективно використала вологу з нижчих горизонтів. Можна допустити і вплив залишкової концентрації важких металів та інших хімічних забрудників у післядії третього року в підпорогових концентраціях (ефект гормезису).
Обстріли 2022 року випадково спричинили локальні зміни стану ґрунту, що за три роки привели до агрономічно позитивного ефекту. В умовах кліматичних стресів (посуха, мороз, опади) такі зміни сприяли кращому використанню ресурсів середовища, що має практичне значення для відновлення продуктивності деградованих або ущільнених земель.
Технологічні висновки:
1. Розглянути глибоке щілювання або розпушення як агротехнічний захід на всьому полі.
2. Додати агрохімічний і фізико-механічний аналіз ґрунту під час планування сівозміни.
3. У перспективі адаптувати стратегію зонального обробітку з урахуванням мікрорельєфу та «післявибухових» зон.
4. Оцінити доцільність моделювання ефекту вибухової рекультивації в умовах посухи для інших культур (але це інша історія).
А нам треба зрозуміти й прийняти посил такого негативного явища, як руйнація ґрунті в умовах війни, що вказує нам на необхідність дбайливішого ставлення до своєї землі. Наші сучасні технології аграрного виробництва так виснажують нашу землю, що тільки після жахливих вибухів вона починає дихати. Тільки так вона може нам сказати: «Дбайте про мене!»?
Працюємо, робимо свою справу. Все буде добре.
The Ukrainian Farmer
