Урожайність без ризиків
Нині триває, а подекуди й завершився збір урожаю пізніх ярих, зокрема кукурудзи та соняшнику. І хоч про остаточні результати поки що рано говорити, але попередні дані багатьох господарств вказують на зменшення валового збору цих культур. Що поробиш — погода, як не намагалися протистояти їй аграрії, внесла свої корективи. Утім, перефразовуючи філософа, складні погодні умови роблять нас сильнішими. Саме за таким принципом працюють у ТОВ «ТАК АГРО», що входить у Групу компаній «ТАК» (Тетіївська агропромислова компанія). На ринку господарство з 2003 року, має в обробітку 13,5 тис. гектарів, спеціалізується на рослинництві й тваринництві. Кукурудза та соняшник тут є пріоритетними культурами, а агрономічна служба має неабиякий досвід їх вирощування. Тож про стабільні та рекордні врожаї, а також технології, що допомагають їх отримати, розповів директор із виробництва ТОВ «ТАК АГРО» В’ячеслав Нескоромюк.
– Пане В’ячеславе, на чому спеціалізується ваше господарство? Які культури вирощуєте? Яке місце в структурі посівних площ належить кукурудзі та соняшнику?
– Ми працюємо у двох кліматичних зонах на території трьох областей — Вінницької, Київської й Одеської. Відповідно до ґрунтово-кліматичних зон і розподіляємо виробництво культур: у Центральній Україні вирощуємо озимі зернові, кукурудзу та соняшник, на Півдні — соняшник, озимі зернові та сорго. Раніше на Одещині вирощували й кукурудзу, але через складні погодні умови, брак вологи та високі температури відмовилися, бо врожайність була низькою — зазвичай 20 ц/га і нижче, і тільки раз на п’ять років мали в середньому 40 ц/га.
Цього року в Центральному регіоні посівні площі соняшнику становили 3 тис. гектарів, кукурудзи — 4 тис., 2 тис. гектарів було під зерновими. Маємо тваринництво, тому решту площ віддали культурам на зелений корм і кукурудзу на силос.
Зернових отримали по 78,3 ц/га, соняшник зібрали в середньому майже по 43 ц/ га у фізичній вазі (у заліковій майже 40 ц/га). Уже почали збирати кукурудзу, поки що найкращий результат показує гібрид ДС1304С у відділку «Степове» — 119 ц/га. По 106 ц/га уродив гібрид ДС0918Б, ДС0336 — в межах 100 ц/га в заліковій вазі. Всі гібриди бренду Brevant™ seeds компанії Corteva Agriscience. Якщо буде сприятлива погода, плануємо змолотити кукурудзу до кінця жовтня.
Взагалі кукурудза для нас є профільною культурою, у Центральному регіоні понад 30% посівних площ — під кукурудзою. Перевагу віддаємо гібридам лінійки Brevant™ компанії Corteva Agriscience, під якими фактично 70–75% кукурудзяних посівів. Найбільша площа — 1200 га під гібридом ДС1304С (ФАО 350), торік цей гібрид був і лідером урожайності — уродив по 147 ц/га. Високі результати показують і решта гібридів: ДС0336 (ФАО 310), ДС0918Б (ФАО 270), ДА Сонка (ФАО 350), МТ Матадо (ФАО 380).
Ми навіть припускаємо, що наступного року засіємо до 6 тис. гектарів кукурудзою, адже через теперішні погодні умови не можемо посіяти пшеницю — немає вологи, не можна якісно обробити ґрунт.
– Левова частка посівних площ у вас фактично під гібридами однієї селекції. Чи немає в цьому певного ризику? Взагалі, за яким принципом ви відбираєте гібриди?
– Щороку на демоділянках загальною площею 30 га ми висіваємо до 80 гібридів кукурудзи різних компаній, найбільше було 114 гібридів. Раніше ми використовували великі площі — сіяли декілька гібридів по 10–20 га на одному полі, бувало, що й по 300 га були демоділянки. Створювали однакові умови для всіх гібридів, визначали врожайність із точністю до кілограма, вологість на момент збирання. За таким принципом працюємо й тепер, тільки по-іншому структурували площі.
Основний показник, за яким обираємо гібрид для товарних посівів, — урожайність. Про врожайність гібридів Brevant™ я вже розповів. Щодо якості зерна, тут нам важливо, щоб зерно не дробилося під час обмолоту, щоб добре вимолочувалося з качана. З цього погляду гібриди Brevant™ нашим вимогам також повністю відповідають.
Ви питаєте про ризики вирощування гібридів однієї компанії. Я не бачу жодних, якщо нас задовольняють їхні характеристики. Звісно, є багато інших якісних гібридів інших компаній, але треба ж ураховувати не лише якість, а й економіку, тобто ціну насіння. Насіння Brevant™ не лише якісне, а й відносно недороге.
До того ж ми сіємо широку лінійку їхніх гібридів, щоб розкласти ризики — ФАО від 270 до 380. Традиційно кукурудза з більшим ФАО є врожайнішою, але водночас вона може мати й більшу вологість. Ми не можемо віддавати перевагу гібридам із високим ФАО, бо в такому разі збирання може затягнутися на листопад. Відповідно, й елеватори не можуть прийняти певний обсяг зерна. Тоді зменшується продуктивність сушарок і повільніше відбувається обмолот кукурудзи. Тому вологовіддача для нас також важлива.
Окрім того, від минулого року насіння Brevant™ ми отримуємо додатково обробленим фунгіцидом, тож тепер воно має посилений захист від сажкових хвороб. Це для нас дуже важливо. Річ у тім, що в нас сівозміна насичена кукурудзою, яку ми вирощуємо як монокультуру по 3–4 роки. Тому ретельно підбираємо стійкі до хвороб гібриди. Є гібриди, не придатні для повторних посівів, зокрема й у Corteva, в такому разі менеджери компанії нас попереджають, що їх не потрібно сіяти в монокультурі, бо втратимо врожайність. Однак тепер компанія посилила захист насіння, і ми бачимо, що він працює. Цього року деякі гібриди посіяли третій рік по кукурудзі — проблем із сажкою немає. Наприклад, ДС1304С зав’язав по 18–22 ряди в качані, має 40 зернин у ряді. Думаю, в межах 120 ц/га має дати цьогоріч.
Деякі гібриди ми використовуємо для заготівлі корнажу для годівлі ВРХ — в межах 600 т. Зокрема, гібрид ДС0336, що має добрий уміст крохмалю, — у серпні збирали за вологості 35% на корнаж. Тваринники вже почали ним годувати худобу — якістю задоволені.
– На виробництво зерна великий вплив мають погодні умови. Якими технологічними операціями ви намагаєтеся пом’якшити його?
– Технологія наша така: восени проводимо оранку та глибоке розпушування, навесні — культивацію з попереднім унесенням міндобрив, а далі — сівба. Найпершим сіємо гібрид ДС0918Б за температури ґрунту +8…+10 градусів на глибині загортання насіння. Частину площ засіваємо зі змінними нормами висіву — залежно від накопичення макро– та мікроелементів і кількості вологи в ґрунті. Сівалка налаштована таким чином, що, наприклад, у ярку, де більше вологи, сіє густіше, на пагорбі, де змиваються поживні елементи та волога — рідше. Ми другий рік використовуємо такий спосіб сівби й отримували кращий і стабільніший урожай по кожному полю. Цього року після збирання врожаю — подивимося.
З 2010-го ми на всій площі почали змінювати систему обробітку ґрунту, стали частіше проводити глибоке розпушення, щоб за зиму накопичити вологу. Робимо це раз на три роки й бачимо на тих площах зростання врожайності.
Для кукурудзи ми також змінюємо технологію. Так, гібриди ДС1304С, ДС0336 почали сіяти з меншою нормою висіву. Якщо ще три-чотири роки тому сіяли з нормою 90 тис./га, то тепер — 75 тис./га. Однак із природою сперечатися важко. Наприклад, відомо, що врожайність залежить від строків сівби. От цього року в нас сівба кукурудзи затягнулася до 17 травня, хоч зазвичай ми закінчуємо сіяти до 1 травня. А все через те, що з 11 квітня почали йти дощі, і ми не могли вийти в поле. Далі холодний червень, коли кукурудза припинилася в рості, й одразу в кінці червня — спека, коли вона інтенсивніше почала рости, але внаслідок того, що витягувала свої міжвузля. А це стрес для культури.
– Поговорімо про соняшник. Ви вирощуєте цю культуру у двох ґрунтово-кліматичних зонах — Лісостепу та Степу. Які результати отримали цього року? Чи змінюєте останнім часом технологію вирощування з огляду на ті самі кліматичні зміни?
– На Півдні ми вирощуємо слабші гібриди, бо розуміємо, що не добираємо врожайність через погодні умови. Цього року Південь взагалі просів — зібрали 19 ц/га, хоч зазвичай у середньому мали 25–26 ц/га. Аналогічна ситуація й по решті культур: наприклад, пшениця замість планованих 45 ц/га уродила по 36 ц/га.
У Центрі плануємо й виходимо на середню врожайність соняшнику 40 ц/га в заліковій вазі. Хоч цього року також є розбіжність в урожайності залежно від гібридів і зон — від 33 до 54 ц/га. Цьогорічний рекорд — 54,3 ц/га, який установив класичний гібрид П63ЛЛ124 лінійки Brevant™ . Щоправда, на площі 3,5 га. Звісно, дослідне поле — не товарний посів, але ми гібриди соняшнику досліджуємо також фактично в умовах товарного посіву — з аналогічною системою обробітку ґрунту, захисту, живлення. І ніколи такого врожаю не отримували. Тому будемо брати його на наступний рік у товарні посіви. Взагалі ми вважаємо, що в структурі посівів треба мати кілька стабільних гібридів, от два в нас уже є, третім буде П63ЛЛ124.
Щодо технології вирощування, то в нас є посіви широкорядні, але в основному сіємо суцільним способом. У Центрі з 2013 року взагалі всі поля під соняшником — суцільний посів. Головне — правильно виставити глибину загортання насіння та норму висіву. З роками виробили технологію фунгіцидного захисту, внесення мікроелементів, застосовуємо регулятори росту на соняшнику й отримуємо хороший результат.
– Ви згадали про фунгіцидний захист. Цього року весна, початок літа видалися дощовитими в Центральному та Західному регіонах. Відповідно зріс ризик ураження посівів хворобами, особливо суцільних. Чи зачепила ця проблема ваш соняшник, і як ви з нею справилися?
– Взагалі у нас найбільша проблема на соняшнику — склероція, яка з’явилася пару років тому. Проте цього року були уражені тільки поодинокі рослини — добре спрацювали фунгіциди, та й серпень був сухий.
Зазвичай ми соняшник і на Півдні, і в Цент рі обробляли фунгіцидом один раз. Так робили й цього року на Півд ні, де високі температури — вносили фунгіцид Танос® у нормі 0,5 кг/га. А от у Центральному регіоні, справді, через дощі у травні та червні ми на всій площі соняшнику внесли фунгіциди двічі: у фазу появи зірочки, коли ще температура не була високою, Аканто Плюс® у нормі 0, 8 л/га, та перед цвітінням по кошику Танос® у нормі 0,6–0,8 кг/га — залежно від полів і маси культури. Адже перед цвітінням температура повітря підвищувалася до 30 градусів плюс висока вологість. А оскільки за суцільного способу сівби міжряддя рано змикаються, то збудники хвороб із ґрунту разом із випаровуванням підіймалися на соняшник.
Взагалі обидва фунгіциди ми вперше випробували у 2013 році в Одеській області. З того часу ними користуємося. Цього року, коли постало питання додаткового внесення, вирішили, що другим фунгіцидом буде Танос®, незважаючи на те, що він недешевий. Особисто мене результати вразили: після обробки посівів перед самим цвітінням Танос® + інсектицид соняшник фактично до обмолоту простояв зеленим — це дійсно чудовий результат. Вважаю, що завдяки цьому ми отримали максимальний урожай, який можна було отримати цього року. Тому надалі будемо використовувати Танос® на другу обробку. А препарат Аканто Плюс® ми застосову вали минулого року ще й на зернових.
Окрім того, цього року додатково обробляли посіви інсектицидом. Оскільки торік були пошкодження кліщем садовим, ураженість деяких площ доходила навіть до 40%. Цього року — максимум 5%. Однак ми ж розуміємо: якщо буде ушкодження, то під час зберігання соняшнику ми можемо втратити якість, така олія може гірчити. Тому найкраще підстрахуватися.
– А як цього року через дощі спрацювали гербіциди?
– Звісно, був ризик, що ґрунтовий гербіцид промиється. Тому наша система захисту соняшнику передбачає внесення ґрунтового гербіциду відразу після сівби, а якщо він не спрацює через погодні умови, ми допрацьовуємо страховим. Разом із компанією Corteva плануємо наступного року випробувати на демоділянці на Півдні новий гербіцид для соняшнику. Менеджери нас зацікавити тим, що його створено на основі інноваційної молекули Arylex™ active (галауксифен-метил), як і відомий Квелекс™ .
Бо в ефективності гербіциду Квелекс™ ми переконалися. Цього року застосували його на 50% площ пшениці, а наступного року переходитимемо на 100%. Спершу ми випробували його на демо, обрали най забрудненішу злісними бур’янами ділянку — підмаренником чіпким, видами ромашки, гірчаків, лободою білою та ін., – і результатом задоволені. Ще й падалицю соняшнику він прибирає. Особливо нам подобається його дуже м’яка дія та велике вікно застосовування — від ранньої весни (2–3-х листків) до фази прапорцевого листа, тобто майже до кінця травня — початку червня.
– Загалом за яким принципом плануєте систему захисту?
– Працюємо на випередження, не чекаємо, коли треба гасити пожежу в полі. Так дешевше обходиться. Обираємо тільки оригінальні препарати, але на вибір, повторюся, впливає не лише якість продукту, а й цінова політика компаній. Тому серед рівних за якістю продуктів обираємо дешевший.
– Поки зарано говорити про остаточні плани посівів на наступний рік. Але чи визначилися ви вже попередньо із гібридним складом кукурудзи та соняшнику?
Звісно, не можна бути впевненим, що ситуація збережеться й на наступні роки, що цьогорічний асортимент гібридів зостанеться, адже наука не стоїть на місці, ми стежимо за новинками, придивляємося до гібридів конкурентів. Усе залежить від наукових розробок компаній. Ми вже провели перемовини з компанією Corteva щодо випробування нових гібридів бренду Brevant™, але наступного року в товарних посівах знову сіятимемо цих п’ять перевірених нами гібридів ДС1304С, ДС0336, ДС0918Б, ДА Сонка та МТ Матадо. Щодо соняшнику, то, як я вже сказав, наш рекордсмен П63ЛЛ124 лінійки Brevant™ також посяде своє місце у нашій сівозміні.
Людмила Степанчук
Copyright © 2019 Corteva. Всі права захищено. ™ ® Торгові марки Corteva Agriscience, Dow AgroSciences, DuPont, Pioneer чи їх афілійованих структур або відповідних власників