Агрономія

«Українські мінеральні добрива» упевнено здобувають прихильність аграріїв

Закон високого врожаю

Закон високого врожаю

«Українські мінеральні добрива» упевнено здобувають прихильність аграріїв, пропонуючи високоякісні продукти й індивідуалізовані добрива, адаптовані до умов регіонів.

Україна впевнено утримує лідерські позиції на світовому ринку зерна й олійних культур завдяки постійному вдосконаленню технологій вирощування сільськогосподарських культур. Зростанню виробництва сприяє, зокрема, технологічно обґрунтоване застосування мінеральних добрив і вимогливість фермерів до продуктів. Трендами останніх років є попит на удосконалені препаративні форми, ефективність, чистоту й екологічність добрив.

Сергій Рубан

Усім вимогам відповідають продукти компанії «Українські мінеральні добрива». УМД пропонує українському аграрію значно більше — про нові продукти, які відповідають запиту ринку, в інтерв’ю розповів Сергій Рубан, директор із продажів і маркетингу.

— Усіх цікавить підвищення рентабельності рослинництва. Пане Сергію, чому це реально зробити завдяки застосуванню нових рішень у підживленні культур? Що пропонують УМД?

— У поточних умовах у розвитку сільського господарства існує теорія трьох агрохімічних еволюцій. Основний і беззаперечний принцип — зі збільшенням урожайності збільшується необхідність у живленні культур. Тобто для отримання врожайності пшениці на рівні 1 т/га,
достатньо вносити органічні добрива. Але якщо ми прагнемо отримати 6–7 т/га, треба використовувати передові мінеральні добрива. Адже, з кожною тонною вивезеного врожаю з поля виносяться діючі речовини — фосфор, азот, калій, сірка, молібден й ін. І чим вища врожайність, тим більші норми вивезення й прямих втрат мінеральних компонентів.

У цьому контексті експорт продукції сільського господарства — це такий самий експорт мінеральних речовин, як і експорт газу, лісу, металу. Якщо не робити хоча б компенсаторного повернення цих мінеральних елементів на українські поля, ми швидко отримаємо руйнування ґрунтів на біологічному рівні. Розуміючи це, фермери останніми роками на полях лишають пожнивні рештки і вносять органіку. Але цього замало. Якщо фіксація азоту з повітря в певному обсязі потенційно можлива, то відновити баланс інших поживних речовин без унесення правильних мінеральних добрив — не реально.

Інтенсифікація сільського господарства вимагає нових підходів — зокрема, забезпечення рослин упродовж усієї вегетації кількістю мінеральних речовин, яка потрібна їй для розкриття генетичного потенціалу. Проблема в тому, що рослина не може споживати добрива у будь-якій формі та кількості. Для засвоєння максимальної кількості підживлення застосовують різні підходи: американці впроваджують генну модифікацію, а у Європі та Україні намагаються оптимізувати добрива та режим живлення. Наприклад, у розробленні добрив ми враховуємо різні властивості елементів і їх взаємодії. Так, споживання азоту покращується за наявності сірки, тож унесення азотно­сірчаних добрив ефективніше, ніж тільки азотних добрив. Або те, що комплексні добрива для рослини є більш прийнятними й ефективнішими, ніж монокомпонентні. Важливе значення має форма добрива — вона має бути легкозасвоюваною для рослини.

Володіючи інформацією, ми ретельно відбираємо компоненти та формуємо комплексні продукти, які є найоптимальніші для того чи іншого етапу онтогенезу рослини. Крім того, намагаємось індивідуалізувати рішення з урахуванням умов клімату, водного режиму та властивостей ґрунтів. Ось цього року ситуація з водозабезпеченням у ґрунті кардинально відрізняється від торішньої, коли посуха знизила ефективність споживання рослинами діючих речовин. Тому ми намагаємось пропонувати найоптимальніші для засвоєння рослини комплекси.

— Тобто підприємство щосезону адаптує формулу комплексних добрив? Але це вимагає неабиякої гнучкості й оперативності.

— З одного боку, ми розробляємо добрива спільно з науковими установами — з розумінням того, що ефективність добрив значною мірою залежить навіть від мікроскопічного вмісту якихось поживних речовин. З іншого — ми виготовляємо добрива на виробничих потужностях, які збудовані за технологією польсько-німецького холдингу Hosokawa Alpine — таке комплектування дозволяє робити формуляції, необхідні сучасному аграрному сектору.

Таким чином наше виробництво спирається на два стовпи: розроблення інноваційних добрив і можливість у наших технологічних сітках виготовити їх такими, якими задумала наука для умов того чи іншого регіону.

— Чи можна в Україні вже говорити про індивідуалізовані добрива для різних регіонів чи агрохолдингів?

— Звісно, намагаємось задовольнити запит агросектора чи агропідприємства на якісь конкретні добрива. Але в Україні це не дуже розвинуто. Аграрії звикли до вибору без вибору з обмеженого переліку стандартних інструментів — селітра, карбамід, амоній фосфат, і за їх допомогою намагаються змінювати свої технологічні карти для досягнення результатів.

На Заході працюють за іншими схемами: тамтешні аграрні компанії отримують гнучкіші продукти. Деякі українські агровиробники вже використовують індивідуалізовані добрива: як правило, це або холдинги — МХП, «Кернел» і «Харвест», які намагаються вирішити специфічні завдання, — або просунуті фермери. На жаль, індивідуалізовані інноваційні добрива, поки що не є масовими інструментами. Але Україна до цього обов’язково прийде, адже вищі результати в агровиробництві прив’язані до досконаліших технологій — так працює весь світ. А той, хто залишається на старому технологічному рівні, прирікає себе на обмеження щодо врожайності та якості продукції.

— Наскільки розробка та виготовлення продуктів під клієнта здорожчує їх вартість?

— Ми розуміємо, що кожен продукт на ринку має свою вартість, тому пропонуємо прийнятну для аграрія ціну. На жаль, працювати в низькому ціновому сегменті й випускати високотехнологічні добрива — не реально. Але щодо якості ми не допускаємо жодних компромісів, наші продукти мають якість світового рівня. І якщо вони дорожчі на умовних 100 гривень за середню пропозицію на ринку, то ефективніші на 300 гривень. А фермери самі вирішують: що вигідніше — трохи заощадити чи більше заробити.

— Яким чином удосконалення форми й фракцій добрив «УМД» упливає на їх ефективність?

— Технологія внесення міндобрив постійно удосконалюється: якщо раніше їх уносили розкидачами за досить простою технологією, то сучасні технології точного внесення добрив вимагають інших підходів. Отже, підвищуються вимоги аграріїв до гранулометричного складу добрив.

Відповідно, ми виробляємо добрива двох фракцій: від 2 до 3,9 мм і від 4 до 6 мм. Добрива з меншою фракцією показали високу ефективність у точному внесенні сівалками й ультралокальним методом. Добрива з більшою гранулою застосовують для внесення розкидачами. У ході вивчення досвіду внесення добрив у різних регіонах і на різних розкидачах ми дійшли висновку, що завдяки вазі й невеликій розбіжності між розміром гранул добриво розлітається на більш прогнозовану відстань, ніж традиційне, а рівномірність покриття суттєво вища. Маючи дві фракції добрив, ми можемо працювати будь­якою сучасною технікою, що є в Україні.

— Аграрії застосовують бакові суміші, приготовлені з різних компонентів, і часто отримують «строкаті» результати. У чому унікальність ваших розробок у цьому сегменті?

— На ринку існують два типи рідких добрив: рідкі добрива, вироблені методом хімічного синтезу, й бакові суміші, виготовлені з «порошку» в польових умовах. Перші, як правило, однорідніші, якісніші й дорожчі, ніж другі. Проте бакові суміші у співвідношенні «ціна — якість» іноді випереджають рідкі добрива, а їх застосування дозволяє заощадити на зберіганні та перевезенні, уникнути необхідності підлаштовуватися під постачальника.

Наразі ми тестуємо сухі комплекси для виготовлення рідких бакових сумішей і опрацьовуємо результати. Нові продукти проходять сертифікацію, тож із запуском їх у промислове виробництво спробуємо стартувати на початку 2022 року.

— Один із трендів ринку мінеральних добрив — екологічна стурбованість. Як ваше підприємство вирішує завдання виробляти чисті продукти?

— Один із принципів роботи нашої компанії — це якраз екологічна чистота продукції й кругова економіка, за якої в навколишнє середовище не потрапляють викиди. Проілюструвати наведене вище може простий приклад: наше обладнання містить спеціальні модулі доочищення сировини, що дозволяє здійснювати доочищення сульфату амонію. Відповідно, наш продукт містить баластних речовин значно менше, ніж ті, що зроблені за технологією без доочищення.

— Питання, яке турбує усіх аграріїв, — що буде з цінами на міндобрива?

— Наразі дуже важко сказати, що буде з цінами, адже на них суттєвий вплив має світова економіка. У світову економіку було влито велику кількість так званих «вертольотних грошей», які повинні її підтримати. Оскільки в Україні зайвих грошей не було, ми не відчули значної інфляції. Але у Європі чи США, де трильйонами доларів видавалися субсидії бізнесу і споживачам й мали підтримати економіку, гроші більшою мірою потрапили через банки на спекулятивний ринок і тепер працюють на «розігрівання» цін на світових ринках. Це стосується не лише мінеральних добрив, а й кукурудзи чи інших аграрних компонентів.

Відповідно, події можуть розвиватися за двома сценаріями. На мою думку, найімовірнішим є той, за яким зростання спекулятивних цін припиниться до кінця року (хоча об’єктивно стабілізації варто було б очікувати вже у вересні) і далі спостерігати корегування ринку. Але до рівня 2019/20 року ціни не повернуться. На жаль, коли на ринок і далі впливають суб’єктивні чинники, такі як нові штами COVID, або втручання держав в економіку, точні прогнози — справа не вдячна.

Лариса Степанушко

Поділитись:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ