Товстоніжка та опадання зав’язі
В окремі роки у кісточкових порід трапляється масове скидання зав’язі, настільки рясне, що викликає істотний недобір урожаю. Однією з причин може бути ураження насаджень сливовою товстоніжкою.
Причини опадання
Опадання зав’язі може мати кілька причин. Найперша – фізіологічна: якщо цвітіння рясне і відбувається за сприятливих умов, то зав’язується надмірна кількість плодів, які дерево не витримує. Це обсипання є природним – дерево просто скидає «зайву масу». Дуже часто осипання зав’язі спостерігається на бідних ґрунтах. У цьому випадку кореневе і позакореневе внесення добрив покращує фізіологічний стан рослин. Ще одна причина опадання – порушення режиму зволоження (тривала повітряна або ґрунтова посуха, затоплення дощовими водами, порушення режимів зрошення тощо).
Погодні умови під час цвітіння і дозрівання плодів також впливають на те, буде опадання чи ні. Скажімо, високі температури і відсутність опадів викликають фертильність пилку. А в умовах холодної дощової погоди знижується активність комах-запилювачів, результатом чого є слабке запилення і зав’язування плодів. Особливо актуально це для самобезплідних сортів, яким для нормального запліднення і формування достатньої кількості зав’язей потрібен пилок іншого сорту (більшість сортів сливи, на відміну від абрикоса й персика, самобезплідні та потребують запилювача).
Дуже часто насадження страждають від хвороб, які уражують вегетативні і генеративні органи, наприклад клястероспоріозу. Ураження бруньок, листя, гілок, плодів не лише знижує якість та обсяг урожаю, а й різко послаблює дерева, що призводить до скидання плодів під час наступних сезонів вегетації.
Пошкодження шкідниками як причина опадання – поза конкуренцією. Так, плоди сливи можуть обсипатися через істотні пошкодження, що їх нанесли перетинчастокрилі комахи – чорний сливовий пильщик та сливова товстоніжка, шкодять також і лускокрилі: сливова або, рідше, східна плодожерки. У всіх регіонах культивування сливи шкода від цих фітофагів надзвичайно велика.
Небезпечний шкідник
Серед комах що пошкоджують сливову зав’язь найпоширенішим вважають чорного сливового пильщика. Масове заселення насаджень сливи пильщиком може призвести до осипання 95% зав’язі. Садівники звикли зважати на цю загрозу, тож захист від пильщика зазвичай є ефективним. Після пильщика потенційно загрозливими шкідниками є сливова плодожерка і сливова товстоніжка. Упродовж останніх чотирьох років шкодочинність товстоніжки, яка раніше в групи домінуючих шкідників кісточкових не входила, значно посилилася. Агроному, щоб вчасно відреагувати на появу товстоніжки, слід добре знати біологію шкідника і методи захисту.
Біологія
Сливова товстоніжка (Eurytoma amygdali End.) пошкоджує сливу, терен, аличу, рідше абрикос, мигдаль, черешню і вишню.
Доросла комаха має невеликі розміри, довжина тіла 4–7 мм (самки більші), тіло чорне, вкрите нечисленними короткими ворсинками, грудина опукла, крила прозорі, на них помітно по одній поздовжній жилці. Черевце на стеблинці, блискуче, подовжено-овальне, за довжиною рівне грудній частині. Гомілки і лапки жовтуваті.
Довжина колючих ворсинок яйцеклада 2,5–3,2 мм. Порівняно короткий яйцеклад дозволяє товстоніжці відкладати яйця до плодів сливи лише одразу після цвітіння, коли навколоплідники слив разом із ще м’якою кісточкою мають незначну (до 2,5–3 мм) та дещо меншу від довжини яйцеклада товщину.
Личинка безнога, молодших віків – біла, злегка зігнута та загострена на кінцях. Личинки старших віків довжиною 5–6 мм мають бочкоподібну форму. Лялечка довжиною приблизно 5 мм, на початку розвитку молочно-біла, пізніше жовтіє і незадовго до виходу стає блискуче-чорною. Спочатку пігментується голова лялечки, потім груди і, нарешті, черевце.
Зимують личинки четвертого віку, що закінчили харчування, всередині кісточок падалиць. В окремих випадках (до 2%) товстоніжка може зимувати в плодах, що залишилися висіти на дереві.
Навесні, приблизно в період бутонізації – до початку цвітіння сливи, близько половини личинок, що перезимували (45%), заляльковуються, решта впадає в діапаузу і зимує двічі (зазвичай 43–45%), а невелика частина (12–15%) може залишатися і на третю зимівлю. У зв’язку з цим можна припустити, що природні сплески чисельності популяції шкідника відбуваються раз на шість років.
Навесні лялькування починається після того, як середньодобова температура встановиться вище +10 °С.Залежно від погодних умов фаза лялечки триває 2–3 тижні (у самців – 2, самок – 3 тижні), а період перетворення на лялечку розтягується на місяць і довше.
Імаго товстоніжки має настільки потужний гризучий ротовий апарат, що здатне вигризти отвір в оболонці кісточок, навіть сухих. Діаметр льотних отворів 1,3–1,8 мм. Товщина стінок кісточок, що їх прогризають товстоніжки, становить 1,4–2,9 мм.
Вийшовши з кісточки, товстоніжка незабаром починає літати, при цьому перельоти відбуваються лише на сусідні дерева, перельотів на більші відстані зазвичай не спостерігається. Комаха прагне перебувати у верхній, освітлюваній сонячними променями частині крони.
Перші дорослі особини (самці) в саду з’являються наприкінці цвітіння сливи. Масовий лет дорослих комах починається приблизно через тиждень після закінчення цвітіння ранніх сортів (за термінами це збігається з періодом масового осипання пелюсток угорки звичайної). Комахи активні за температури не нижчої за +16…+18 °С, живуть близько тижня, додатково не харчуються. Тривалість лету 2–3 тижні. Самки вилітають статевозрілими, і майже відразу починають спаровування, а на 3–4-й день після вильоту – відкладання яєць. Вони проколюють яйцекладом зав’язь плоду і кладуть до середини незатверділої кісточки одне яйце. Плодючість самки – 30–40 (за окремими підрахунками – до 100) яєць. Якщо кілька самок відкладуть яйця в одну кісточку, одна з личинок знищить інших. У середньому відкладання яєць починається через 10 днів після закінчення цвітіння сливи і триває два тижні.
Тривалість ембріонального розвитку 16–19 днів. Вона пов’язана з біологічними особливостями, бо товстоніжка може відкладати яйця, лише поки кісточка не затвердіє. Разом з тим, кісточка в цей період ще дуже мала та не забезпечує вигодовування личинки, отже, потрібен час для розростання кісточки – щоб вона в подальшому слугувала харчем для личинки.
Обмежуючим фактором для зростання популяції шкідника є вологість плодів сливи, в яких розвивається товстоніжка. Імаго гине в сухих кісточках. Однак величезна кількість личинок (до 93%) в умовах рясного зволоження гинули всередині плоду теж.
Те, чи будуть сприятливими умови для відкладання яєць, залежить також від форми та розмірів крони. Гілки з плодами на невеликій прорідженій кроні, добре освітлені прямими променями сонця, надзвичайно приваблюють самок товстоніжки. Цим же пояснюється те, що першими опадають плоди з південного боку крони, і лише потім – з північного та західного.
Відроджені личинки впродовж місяця харчуються вмістом кісточки. Пошкоджені плоди починають обсипатися до кінця червня – початку липня, масове осипання завершується до середини липня. Личинки завершують харчування і падають на землю разом з плодами, де залишаються зимувати всередині кісточки. Іноді личинки після опадання плоду продовжують харчуватися в ньому до першої декади вересня, з’їдаючи все ядро.
Захист
Захистити плоди від сливової товстоніжки важче, ніж від інших шкідників. Ефективний спосіб зниження її чисельності – збирання і знищення падалиці в літній період, восени – глибока оранка ґрунту. Збирають падалицю перед кожним обробітком, щоб уникнути заорювання опалих плодів. Встановлено, що доросла особина здатна вийти на поверхню з глибини до 50 см, тому падалицю слід збирати або закладати глибше зазначеного рівня.
Економічний поріг шкодочинності для цього шкідника – 1,2 личинки в падалиці на одне дерево в період проведення весняного обстеження садів.
Обробки хімічними препаратами проводять через тиждень після закінчення цвітіння сливи, безпосередньо перед масовим летом товстоніжки, або на початку літа, одразу після закінчення цвітіння. Після цього обприскування повторюють ще двічі з інтервалом 7–10 днів. Максимальну ефективність демонструють препарати системної дії.
За результатами наших досліджень, ефективними проти товстоніжки будуть інсектициди на основі імідаклоприду, ацетаміприду, тіаклоприду, клотіанідіну, диметоату тощо. Всі інсектициди слід застосовувати в максимально дозволеній нормі.
Олена Стронішевська, доктор с.-г. наук
Національний інститут винограду і вина «Магарач»
журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2014 року
Садівництво по-українськи
