Техніка
Головне:
Техніка

Технології, до яких ми не готові

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Технології, до яких ми не готові

У статті наведено розробки, до яких сучасний агросектор не готовий ані технічно, ані психологічно, і для їх упровадження знадобиться певний час.

Читаючи щодня в офісі про нові цікаві речі, які створюються для сільського господарства, здається, що вже завтра фермери почнуть працювати в рази ефективніше, докладаючи до цього мінімум зусиль. Однак треба бути реалістом — жодна інновація не може ввійти в наше життя, не пройшовши шлях упровадження й адаптації до фактичних умов. Окремі спеціалісти та цілі компанії захоплюються новими речами, що пропонує ринок, і навіть інвестують значні кошти в нові продукти. Однак досить часто реальна ефективність зовсім не така, як очікувалося. Реалії перекреслюють усі сподівання, і виявляється, що ця інновація зможе запрацювати тільки за виконання низки умов. Для компаній, що планують свій розвиток і намагаються не помилитись із напрямком інвестицій, важливо, щоб оцінювання перспективних технологій було якомога ближчим до реальності.

Отже, далі запропоновано перелік того, до чого сучасна аграрна галузь поки що не готова. Це не означає, що вони погані, неякісні або безперспективні. Просто на сьогодні з певних причин їх складно застосувати або досить важко отримати очікувану ефективність.

Маленькі польові роботи

Мабуть, найочевиднішою причиною, за якої малі польові роботи досі не використовуються, є відсутність рішень для їх обслуговування, транспортування і, що найголовніше, програмного забезпечення для сумісної роботи в межах одного поля. Також невідомо, як реагуватиме місцеве суспільство на купу автономних машинок, що працюватимуть поруч із селами й відбиратимуть робочі місця.

Штучний інтелект і машинне навчання

Досить складне питання у використанні штучного інтелекту, бо повноцінного ми ще не бачили, а певні елементи вже почали використовувати, й подекуди спостерігається значний прогрес у цьому напрямі. Можна згадати програмні комплекси, які оцінюють стан посівів, рахують популяцію або прогнозують появу шкідників і хвороб. На жаль, багато хто використовує терміни «штучний інтелект» тільки в маркетингових цілях, заради збільшення інтересу й рівня довіри до продуктів, які насправді працюють зі звичайним програмним забезпеченням. Наразі немає чітких ознак, які відрізняли б звичайний «софт» від елементів штучного інтелекту. Крім того, в аграрній галузі завжди є велика кількість змінних чинників, що впливають на результат, й адекватно їх ураховувати може далеко не кожен програмний комплекс. Таким чином, можна дійти висновку, що реальний штучний інтелект, машинне навчання, комп’ютерний зір й інші речі, пов’язані з обробкою великих масивів даних, далеко не завжди взагалі є тим, чим їх називають. І навіть коли це правда, їх реальні можливості поки що далекі від теоретичних. Має пройти час для відпрацювання алгоритмів, набуття досвіду й елементарного збирання різнобічних даних.

Автономні бункери — перевантажувачі

Це досить цікаве й круте рішення, що з’являється на ринку й демонструє реальну користь і практичність. Можна сказати, що цей продукт є одним із найближчих до реального застосування. Проблемою поки що є ціна та довіра з боку власника щодо точності його роботи в різних умовах. Звісно, доведеться комусь піти на пенсію, але до цього все одно потрібно вирішити кілька серйозних питань. Юридичні проблеми відповідальності й досі є невизначеними, тому як поводитимуться страхові компанії — невідомо. Це поки що не так актуально для України, однак на Заході без страховки ніхто навіть із дому не виходить. Також не перевірена практикою точність роботи машини саме на розвантаженні, а також її робота в несприятливих умовах (наприклад, за підвищеної вологості). Тому це справді хороше рішення, але воно потребує ще трохи часу, щоб стати реальним.

Дрони поза межами зору

Вихід безпілотних літальних апаратів з-під контролю лякає своїми можливими наслідками — зіткнення їх із людьми, штучними спорудами, транспортними засобами тощо. Тому законодавством переважної більшості країн заборонено експлуатацію дронів поза межами прямої видимості. Навіть якщо безпілотник не летить за горизонт (хоча технічна можливість такого існує), необхідно, щоб оператор постійно бачив літальний апарат і за потреби міг скоригувати траєкторію його польоту. Проте реальність така, що під час використання БПЛА в аграрній галузі дуже часто, якщо не постійно, візуальний контакт оператора з дроном втрачається. Причиною можуть бути рельєф, посадки дерев і будь-що інше. Крім того, коли застосовуються дрони літакового типу для фільмування великих площ, оператор фізично не може постійно бути в межах прямої видимості. Тому у цьому разі проблема здебільшого законодавча, тоді як практично все це може працювати хоч сьогодні — все залежатиме від фактичного ставлення громадян до наявних обмежень.

Щоденне фільмування полів із високою роздільною здатністю

Мабуть, кожен аграрій, що прагне вдосконалити свій бізнес, мріє щоденно отримувати фото полів високої якості. Постійний контроль і можливість вчасно реагувати на будь-які зміни можуть реально поліпшити врожайність без значних додаткових зусиль й інвестицій. Однак поки що взагалі не йдеться про таку високу якість для супутникових знімків. У найближчі 5 років тільки очікується початок експлуатації супутників із такими можливостями, проте доки вони не полетять у космос і не почнуть працювати, говорити про якість, вищу за 1 м на піксель, не варто.

Прогнози врожайності

Незважаючи на те, що низка компаній, спираючись на історичні дані та супутникові фото полів на різних стадіях вегетації, намагається прогнозувати врожайність, їх точність є низькою. Навіть прогнози урядів розвинених країн перебувають у межах статистичної помилки. Тому їх можна порівняти з довгостроковим прогнозом погоди: влітку буде тепло й навіть гаряче, а взимку температура знизиться, очікуються морози та сніг… Користі від таких прогнозів практично немає, бо один вчасний дощ або тиждень аномальної спеки можуть кардинально змінити ситуацію на полях усієї країни. А передбачити такі явища раніше ніж за 3–5 днів — дуже важко. Можна тільки говорити про потенційну врожайність, спираючись на стан культур у відповідні періоди вегетації, але практика показує, що в будь-який момент усе може змінитися на краще/гірше. І останнє чомусь трапляється значно частіше.

Автоматизована агрономія

Усунення людського чинника під час аналізу стану посівів — це добре, але поки що далеке від реальності. Існує багато інструментів, за допомогою яких можна виявляти шкідників, бур’яни та забезпеченість азотом. Теоретично можна. Однак у цьому процесі також існує велика кількість змінних чинників, на які потрібно зважати, і в кожному конкретному випадку вони різняться. Чи може це зробити датчик або програма? Може, але в ідеальних умовах. Коли ж будь-які додаткові чинники впливатимуть на забарвлення або форму досліджуваних об’єктів, результат найшвидше не відповідатиме реальності. Тому не варто ухвалювати рішення тільки за тими даними, що збирають польові датчики й надає комп’ютер на основі різних фото. Це може бути тільки спосіб пошуку проблемних ділянок, а детальне вивчення причин ліпше довірити людям.

Дані з гіперспектральних камер

Уже певний час технологія фільмування у великій кількості спектрів існує і навіть застосовується. Це справді корисне рішення, і спеціалісти вбачають у ньому великі перспективи. Однак поки що застосування фактично обмежується збиранням даних. Головне питання — аналіз отриманої інформації поки що в стаді розробки. Людство взагалі не має досвіду в цьому напрямі, тому вивчення питання починається практично з нуля. Коли будуть знайдені відповіді на головні питання, треба буде розв’язувати іншу проблему — отримання таких даних із супутників. Поки що на орбіті побідних технологій (відкритих для цивільного використання) не існує, тож будемо сподіватися, що вони незабаром з’являться.

Масштабний перехід до аграрного on-line retail

Технічно це можливо хоч сьогодні — технології дозволяють продавати будь-який товар через інтернет, гуртом чи вроздріб. Однак за останні роки торгівля агропродукцією через інтернет не виросла вище як 5%. Це свідчить не про те, що в цьому напрямі виробники або ритейлери погано працюють — люди хочуть і далі ходити в реальні магазини й купувати там будь-що. Поступово відсоток онлайн-продажів збільшуватиметься, але все одно він навряд чи дійде рівня Amazon або інших глобальних майданчиків.

Ще раз хочеться наголосити, що список у жодному разі не відштовхне потенційних користувачів від нових технологій. Це своєрідний виклик, який має тільки підштовхнути до розв’язання наявних проблем. А про них потрібно говорити, бо від швидкості їх розв’язання залежить прогрес у галузі. Якщо ж від проблем відвертатися, ситуація тільки погіршуватиметься.

Володимир Огійчук

журнал The Ukrainian Farmer, жовтень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: