Соняшник від Лімагрейн – подвійний захист від вовчка

Для багатьох сільгосппідприємств соняшник є однією з найбільш економічно привабливих у виробництві культур, а соняшникова олія для України – стратегічною експортною статтею. Недоотримання запланованого рівня врожайності соняшнику в господарстві призводить до зниження інвестицій у виробництво на наступний рік, що негативно впливає на врожайність інших культур у виробництві.

Вже загальновідома всім тенденція глобальної зміни кліматичних умов у бік посушливості, яка характеризується не тільки зниженням кількості вологи за вегетаційний період культури, а й збільшенням днів із високими денними температурами і низькою вологістю повітря (<30%). Це зумовлює розширення посівних площ під посухо- і жаростійкими культурами, однією з яких є соняшник.

Але збільшення аграріями посівних площ під соняшник завдяки скороченню строків повернення його на попереднє місце (недотримання сівозміни) стало причиною погіршення фітосанітарного стану посівів.

Однією з найнебезпечніших загроз під час вирощування соняшнику є рослина-паразит — вовчок соняшниковий (Orobanche cumana Walls.), якому властива висока продуктивність зі збереженням схожості насіння у ґрунті до 12—15 років. Насіння вовчка проростає лише за трьох умов: наявності вологи, тепла і кореневих виділень рослини-господаря. Проросле насіння проникає своїми гаусторіями у молоді корінці соняшнику та забирає в нього воду й поживні речовини. В результаті отримаємо зниження інтенсивності росту, зменшення вегетативної маси і фотосинтетичної активності, що негативно впливає на раннє формування генеративних органів майбутнього врожаю. До того ж, ослаблені рослини соняшнику сприйнятливіші до ураження іншими хворобами.

І все це відбувається на початку росту культурної рослини. Науковцями доведено, що ураження кореневої системи соняшнику вовчком спостерігається на ранніх стадіях розвитку вже у фазі двох справжніх листків (ВВСН 12) (фото 1). Слід наголосити, що ураження відбувається протягом усієї вегетації культури, але лише молодих кореневих волосків.

Вовчок уже «завойовує» і північ, і захід України, хоча основною зоною його поширення та найбільшої шкодочинності залишаються саме південь та схід, де масово вирощують соняшник, і в ґрунті накопичились великі запаси насіння паразита. Цьому сприяло впровадження у виробництво ранньостиглих гібридів із можливістю вирощувати їх у цих зонах, а також легкість насіння паразита, яке може переноситися повітряними масами на десятки кілометрів. Деякі джерела свідчать, що в Україні за останні 10 років площа ураження вовчком збільшилася втричі (рис. 1)!

Не останню роль у погіршенні такого стану зіграло нехтування заходами у боротьбі з рослиною-паразитом. Це було основною причиною збільшення у ґрунті запасів насіння вовчка, які досягли критичної маси завдяки своїй мінливості до умов середовища. Тому його можна спостерігати на полях щорічно. Крім того, вовчок соняшниковий перехресно запилюється, тому здатен формувати все більш агресивні раси, ніж F і G.

Головною умовою успіху в боротьбі з ураженням соняшнику вовчком є максимальне зниження запасів насіння в орному шарі ґрунту (фото 2). Це можливо лише за умов правильного комплексного застосування науково обґрунтованих заходів захисту: селекційного, хімічного і агротехнічного.

Селекція залишається сучасним методом у підвищенні як урожайності, так і стійкості до біотичних та абіотичних факторів. Генетична стійкість гібридів до вовчка є ключовим методом боротьби з ним. І компанія Лімагрейн є лідером у створенні продуктів цього напряму.

У регіонах поширення рослини-паразита слід вирощувати класичні гібриди з генетичною стійкістю якнайменше до раси G. Це такі як Тунка, ЛГ5580, ЛГ5485, ЛГ5662, ЛГ50270. Неправильний вибір гібридів і вирощування їх декілька років в окремих господарствах сприяло такому накопиченню насіння вовчка, що постає питання взагалі про можливості вирощування соняшнику в цих регіонах. І рішенням цього є застосування класичних гібридів ЛГ50585 та ЛГ50505, які мають ген високої толерантності до більш агресивних рас за расу G.

За даними Інституту олійних культур НААН, у Південному Степу України було встановлено, що расі H (як найагресивнішій) належить у цій популяції 10%, G — 65%, расам А–F — 25%. Можна стверджувати, що відсоток раси Н у подальші роки збільшуватиметься. Тому компанія Лімагрейн для класичної технології вирощування соняшнику вивела на ринок інноваційні гібриди ЛГ50505 та ЛГ50585 із дуже високою толерантністю до наступної раси, більш агресивнішої за расу G.

Вирощування генетично стійких до вовчка гібридів соняшнику лише до рас Е та F у зоні його поширення є великим ризиком. По-перше, недоотримання запланованої урожайності, по-друге, це призводить до накопичення насіння вовчка в ґрунті, а по-третє, до виникнення нових вірулентних рас.

Загальновідомо, що насіння вовчка дуже дрібне і може переноситись на десятки кілометрів. Якщо в господарстві немає загрози ураження рослиною-паразитом, втім, воно територіально розташоване поруч із зоною поширення вовчка і вирощує генетично нестійкі до нього гібриди, то існує велика ймовірність його проростання. Тому їм доцільно також вирощувати гібриди зі стійкістю до раси G.

Хімічний захист соняшнику від вовчка пропонує компанія БАСФ за технологією Clearfi eld® та Clearfi eld®Plus, яка полягає у вирощуванні гібридів соняшнику з генетичною стійкістю до діючих речовин класу імідазолінонів та обробці рослин, що вегетують, відповідними гербіцидами. Використання останніх у різний період розвитку соняшнику від фази 2 до 10 листків призводить до 100% летальної дії на вовчок, незалежно від ступеню розвитку бульбочок.

Якщо ступінь зараження ґрунту насінням вовчка досить великий, то може виникнути друга хвиля ураження кореневої системи після детоксикації гербіциду рослинами. І, як було зазначено раніше, наявність вологи, тепла, молодих корінців та їхніх виділень разом із генетично нестійким гібридом забезпечує ураження соняшнику.

Тому окремо хімічний захист від вовчка слід застосовувати тільки в профілактичних заходах. Використання ж повної норми оригінальних гербіцидів є запорукою ефективної дії на вовчок. Зниження норм внесення, а також обробка гербіцидами на перекриттях може провокувати виникнення резистентності паразита і подальше його розмноження.

Рослина вовчка здатна до перехресного запилення, що характеризує високу його мінливість і пластичність до середовища. Це виражається у можливості формувати нові різноманітні раси, що відрізняються більшою вірулентністю та агресивністю.

Вони поодиноко уражують рослини соняшнику, плодоносять і таким чином поширюються полем. Знизити ймовірність виникнення зазначених вище випадків можливо завдяки об’єднанню різних механізмів летальної дії на вовчок. Тому краще використовувати подвійний захист за інноваційною технологією SUNEO® від компанії Лімагрейн, яка об’єднує хімічний та генетичний у одному гібриді. Тобто один гібрид соняшнику має генетичну стійкість як до вовчка раси G, так і гербіцидів імідазолінової групи. Це як двокомпонентний препарат у фунгіцидному захисті. За такою технологією, по-перше, рослини соняшнику на ранніх стадіях розвитку не відчувають негативного впливу від ранньої атаки паразита, і всі поживні речовини йдуть на розвиток культури; по-друге, краще витримують гербіцидний стрес під час обробки; по-третє, знижується ризик другої хвилі ураження вовчком, що зменшує накопичення його насіння на полі; по-четверте, знижується ризик виникнення нових рас патогену.

За технологією SUNEO® у виробничій системі Clearfield® слід використовувати гібриди ЛГ5463 КЛ, ЛГ5542 КЛ, ЛГ5492 ХО КЛ, у системі Clearfield®Plus — ЛГ5555 КЛП, ЛГ50635 КЛП, ЛГ5671 КЛП, які є посухостійкими, високопродуктивними та стійкими до інших хвороб соняшнику. Задля ефективної боротьби з вовчком обов’язкове поєднання хімічного захисту з генетичною стійкістю до останніх рас паразита (фото 3)!

Дуже часто у виробництві використовують гібриди з іншою генетичною стійкістю до вовчка, за якої на кореневій системі формуються клубні паразита, потім розростаються на коренях під землею, витягуючи пластичні речовини з рослини і майже не викидають квітконоси на поверхню ґрунту. Так, ми не отримуємо візуального ураження рослин, але в той же час деяка частина насіння вовчка з таких квітконосів потрапляє у ґрунт. Інфікована рослина виявляє ознаки стресу та має вигляд пригніченої, і в подальшій вегетації вона витрачає багато енергії на захисну реакцію від них. Як правило, ослаблені рослини більше уражуються іншими захворюваннями, що негативно впливає на їхній розвиток та продуктивність. Тобто соняшник потребує додаткового фунгіцидного захисту, що призводить до збільшення собівартості продукції.

Агротехнічні засоби захисту соняшнику від ураження вовчком мають бути спрямовані також на зменшення кількості насіння у ґрунті. Це загально відоме дотримання сівозміни й строків повернення соняшнику на попереднє місце, провокаційні посіви. Але в сучасних умовах використання цих методів стає іноді неможливим.

Знизити ступінь ураження рослин соняшнику вовчком можна завдяки використанню мінеральних добрив та способів основного обробітку ґрунту.

Так, за даними Інституту зернових культур, ступінь ураження вовчком зменшується від 20 до 33%, залежно від термінів повернення культури на попереднє місце, за умов переходу від оранки до чизельного обробітку ґрунту та практично вдвічі — від оранки до мілкого дискування і No till. Це пояснюється тим, що насіння вовчка залишається на поверхні поля або у верхньому шарі ґрунту, а коренева система соняшнику від глибини посіву 5 — 6 см розвивається ще глибше. Таким чином, кореневі волоски мають меншу ймовірність дотику з насінням рослини-паразита.

Відомо, що на врожайність соняшнику позитивно впливає глибина основного обробітку ґрунту, тому вважаємо, що найоптимальнішим рішенням у боротьбі з вовчком соняшниковим є застосування у господарствах чизельного обробітку ґрунту і мінерального живлення в сукупності з технологією SUNEO® від компанії Лімагрейн або з класичною технологією, що передбачає використання генетично стійких до раси G і з високою толерантністю до більш агресивних за неї гібридами соняшнику.

Настає час збирання врожаю соняшнику, коли в агронома є можливість пройти в глибину посівів та оглянути залишки рослин на наявність вовчка. Ми впевнені, що вони будуть здивовані знахідками! Вже зараз треба прогнозувати гібридний склад та систему захисту на наступні 2—3 роки.

Отримують високі сталі врожаї ті, хто передбачає, не бореться із розвитком шкідливих об’єктів! Завжди хворобі легше запобігти, ніж лікувати. Тому не зволікайте, а дійте, поки є час і можливість.

Юрій Лук’янчик, менеджер з регіонального розвитку ТОВ Лімагрейн Україна, кандидат с.г наук.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ