
Високі надої у ТзОВ «Прогрес» — поєднання інноваційних рішень і багаторічної клопіткої роботи команди
Складники продуктивності

Високі надої у ТзОВ «Прогрес» — поєднання інноваційних рішень і багаторічної клопіткої роботи команди.
На стан молочної галузі України впливають різні чинники. Останні роки, звісно, це війна, що стала причиною фінансової нестабільності: утримання корів стає дорожчим через зменшення рентабельності виробництва молока й збільшення витрат на підготовку кормів, дизельне пальне та електроенергію. На жаль, нині виробничі витрати збільшуються швидше, ніж ціни на готову продукцію.
Проте, на мою думку, найбільша проблема для молочнотоварних комплексів — кадрова, брак спеціалістів різної кваліфікації, адже фізичної роботи на фермах усе ще є чимало. Шлях до розв’язання цієї проблеми лежить тільки через роботизацію, автоматизацію виробничих процесів. Роботи-дояри, роботи-підгортачі, кормоняні, різноманітні системи моніторингу здоров’я, приходу в охоту тощо — все це вже працює на передових вітчизняних фермах, завойовує все більше прихильників.
Чимало інноваційних систем працюють і на нашому комплексі, що значно полегшує роботу персоналу, дає змогу замінити важку ручну працю машинами. Так, підгортає й перевертає корми автоматичний підгортач, яким керує один працівник, роздає корми самонавантажувальний кормозмішувач. Для випоювання телят використовуємо молочний шатл Urban, який дозовано готує молочну суміш заданої температури. Виявляємо охоту в телиць і корів за допомогою автоматичної системи «Сенс Хаб» — маємо дуже добрі показники. Окрім того, система відмінно працює щодо виявлення хворих тварин. Для проведення вакцинації у всіх наших приміщеннях ми застосовуємо хедлоки, що дало змогу зменшити кількість працівників, залучених у цій процедурі, до двох осіб. Звісно, не можу не згадати нашу доїльну залу GЕА типу «ялинка» 2 х 12, яка дає змогу отримувати якісне молоко ґатунку екстра.
Надалі, з уведенням в експлуатацію нового комплексу для утримання корів, автоматизація виробництва буде ще більш масштабною.
Інший виклик, який, безперечно, нині турбує тваринників, — рішен ня Єврокомісії відновити з 6 червня мита й квоти на українську аграрну продукцію, в результаті чого експорт молочних продуктів з України у ЄС може скоротитися, а закупівельні ціни на молоко поступово знизитися. На жаль, ми не можемо впливати на ці процеси. У наших силах тільки підвищувати продуктивність поголів’я. Саме на цьому питанні й хотілося б зосередитися у цій статті.
Якісні корми
Безперечно, нарощування виробництва молока — головна мета молочнотоварної ферми. На мою думку, продуктивність поголів’я залежить від кількох чинників. Основа — якісні корми. Звісно, велике значення має генетика, але якщо не буде якісних кормів, навіть найкраща генетика не гарантуватиме бажаного результату. Тож заготівля кормів і їх збереження — це базові речі для молочної ферми. Думаю, за багато років наше господарство вже навчилося заготовляти якісні силос із кукурудзи та сінаж із жита. Маємо в обробітку 3 тис. гектарів ріллі, з яких під кормовими культурами — 1000 га (300 га під житом — гібриди селекції KWS), 400 га — під кукурудзою на силос, 120 га — трава Нутріфайбер.

Заготівля кормів — це командна робота. За кожний етап відповідає певний спеціаліст: один керує процесом у полі — косіння, ворушіння, валкування, другий відповідає за завезення до траншеї, трамбування, укривання маси. Збирання сировини плануємо заздалегідь, продумаємо всі деталі. Це важливо, бо, наприклад, коли закладаємо жито, починаються дощі. Відповідно, постає питання: як заготовити й зберегти житній сінаж.
Чотири роки тому ми знайшли рішення — застосування хімічного консерванту. Нову технологію заготівлі випробували восени — збирали траву Нутріфайбер із вологістю 73–75% і додавали до сінажу консервант. Коли через два місяці відкрили траншею, сінаж був дуже доброї якості, як щойно з поля. Тож переконалися, що це правильне рішення — сінаж не гріється, він холодний, його добре споживають корови. Знаю, хімічні консерванти мало хто застосовує в Україні, хоча за кордоном це звична практика. Ми збираємо сировину на сінаж у фазу ВВСН 38-39. Загалом стараємося заготовити сінаж із вологістю 64–67%, але деколи через несприятливі погодні умови доводиться заготовляти й із підвищеною вологістю — до 72%.
Для зберігання силосу кукурудзи застосовуємо біологічний консервант.

Формування й корегування раціонів корів — надзвичайно важлива ділянка роботи. У цьому нам допомагає професійний консультант-нутриціоніст Геннадій Бондаренко. Наприклад, раціон дійних корів складається із силосу кукурудзи, житнього сінажу, корнажу, густої й рідкої (з пробіотиками) меляси, соняшникового шроту, преміксів, комбікормів власного виробництва (шрот ріпаку, шрот соняшника, соєва макуха, профід), до яких додаємо крейду, сіль, вапно, подрібнену солому. У результаті маємо надої 37–38 кг на корову — для ферми з тисячею голів дійного стада це непоганий результат.
Селекційна робота
На друге місце у формуванні продуктивності стада я поставив би відтворення поголів’я. Це є професійна робота ветлікаря, а також консультантів Асоціації виробників молока, до яких ми звертаємося по допомогу. Результатом цієї роботи є якісне запліднення корови, незатягнутий період лактації — 180 діб, що також впливає на продуктивність. До речі, якісні корми також впливають на запліднення. Якщо корми будуть забруднені, міститимуть багато золи — нормального відтворення не буде.
Телиць ми осіменяємо у 14 місяців, коли вони досягають ваги 420 кг. Наша мета, щоб після отелення вага новотільної корови становила 70% ваги повновікової корови на третій лактації. Тобто якщо середня вага наших корів — 700– 750 кг, то під час першої лактації корова повинна важити 560–650 кг. Нам треба, щоб корова була висока, велика й багато їла і, відповідно, багато давала молока.

Телиць і корів перші два рази осіменяємо сексованою спермою — це виправдано, оскільки в результаті отримуємо великий відсоток народжених теличок. Третій раз цей показник нижчий, тож немає сенсу запліднювати дорогою сексованою спермою, тому використовуємо звичайну. Думаю, така практика вже є звичною для багатьох господарств.
Сексовану сперму закуповуємо в найкращих виробників. Один із них — Semex. Для ремонту стада використовуємо власних теличок, адже наше господарство є племзаводом із розведення чорно-рябої голштинізованої породи.
Якісне запліднення, підбір племінного бика — перший етап формування здорової продуктивної корови. Наступний — догляд теляти. Для випоювання новонароджених телят створили молозивний банк, куди потрапляє молозиво від корів другої та більше лактацій.
Якість молозива перевіряємо колострометром на вміст імуноглобулінів і на мастит. Якщо воно містить 80–100 lg, його заморожують у банку молозива для теличок, менше — таким молозивом після розморожування випоюють бичків. Норма випоювання молозивом теличок і бичків — 3–3,5 л на голову. Надалі 80 діб випоюємо теличок цільним молоком по 6 л/день.
У схемі годівлі телят до 14 дня використовуємо звичайний гранульований комбікорм, після — годуємо такою собі мішанкою з комбікорму, меляси, пшениці, преміксу — за ізраїльським типом. Завдяки такому раціону на 100 г збільшилися добові прирости.
Утримання та комфорт
Продуктивність — це здоров’я тварин, яке залежить не лише від роботи ветеринарного лікаря, а й від якісного утримання та комфорту тварин. І знову ж таки кормів.
Про майбутніх дійних корів дбаємо від народження. Новонароджених телят протягом доби тримаємо у клітці для обігріву під інфрачервоною лампою, після чого переводимо в індивідуальну клітку в телятник. По досягненню живої ваги 80 кг телят утримуємо в телятнику для групового утримання по 10 голів.
Для комфортного утримання корови головне — чиста, м’яка підстилка або багато соломи чи сухий пісок. У нас у стійлах лежать гумові мати, на які додатково додаємо вдень по 2–2,5 кг соломи на тварину.
Ще одна умова комфорту — чисте повітря, яке забезпечує якісна вентиляція. Мікроклімат у корівнику нам забезпечує крос-вентиляція від компанії «Агроклімат Україна», що складається з 24 витяжних вентиляторів, двох штор усередині корівника, які спрямовують потік повітря безпосередньо на корів, туманоутворювальної системи, датчиків вологості й температури та комп’ютера, що регулює роботу системи залежно від температури та вологості повітря в приміщенні й зовні. Наприклад, улітку температура в корівнику нижча майже на 10 градусів, ніж надворі.

Ясна річ, наші корови утримуються безприв’язно, мають достатньо простору, передбаченого санітарними нормами утримання, — загальне приміщення на 286 голів поділено на чотири секції, в кожній з яких утримується по 72 голови. Наше господарство постійно удосконалює умови утримання поголів’я, нині працюємо над розширенням приміщень.
Надалі ставимо перед собою нові завдання, плануємо виробляти ще більше молока — загалом і на голову. Резерви вбачаємо в удосконаленні всіх згаданих вище складників продуктивності дійного стада. І звісно, в генетиці, підборі найкращих биків. Запорукою виконання планів є вмотивований професійний персонал.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ

Сергій Довгий, директор СТОВ «Сімекс Альянс Україна»
— ТзОВ «Прогрес» є нашим багаторічним партнером, які обирають найкращу генетику Semex — один із найпотужніших інструментів у досягненні стабільної високої продуктивності на цій фермі. Завдяки застосуванню сексованої сперми найкращих бугаїв із високими індексами продуктивності, здоров’я та довговічності ми отримуємо потомство з відмінними генетичними задатками. Особливо цінними для нас є програми Immunity+, яка підвищує стійкість до захворювань, та Elevate, що дає змогу проводити геномну селекцію ще в ранньому віці. У результаті можна чітко планувати ремонт стада та відбирати найперспективніших теличок. Використання бугаїв із високим індексом TPI дозволяє формувати міцне, продуктивне стадо з хорошою конституцією та високим рівнем надоїв. У поєднанні з якісною годівлею та комфортними умовами утримання генетика Se mex є фундаментом нашого успіху, підвищення рентабельності виробництва та впевненості в майбутньому.
Віктор Шевченко, менеджер із продажу компанії «Агроклімат Україна»
— До питання встановлення систем вентиляції та охолодження на молочнотоварних фермах потрібно підходити комплексно й індивідуально, враховуючи не лише умови кліматичної зони, а й особливості кожного приміщення, розташування корівників. Надто гостро постають ці вимоги в контексті потепління клімату, коли літні температури в середньому підвищуються на 5–7 градусів, а отже, підвищуються ризики зниження продуктивності та відтворювальної здатності корів.
Приступаючи до встановлення системи вентиляції на ТзОВ «Прогрес», ми діяли саме таким чином, адже приміщення виявилися специфічними, доволі складними для встановлення вентиляції. Ми запропонували використати систему поперечної вентиляції для такого типу приміщення, яка на одному корівнику доволі успішно працювала попередні кілька років, поєднавши її з найефективнішою для тваринницьких приміщень системою охолодження Pad Cooling. Ця система охолодження дозволяє знизити температуру на 10–12 градусів залежно від зовнішньої температури й вологості повітря. Рішення виявилося вдалим, і нині система успішно працює.
