Інокуляція пришвидшує дозрівання компосту та сприяє збагаченню ґрунту поживними речовинами
Швидке органічне добриво
Інокуляція пришвидшує дозрівання компосту та сприяє збагаченню ґрунту поживними речовинами.
Ефект від унесення органічних добрив на поля важко переоцінити — і для підвищення врожайності культур, і для збереження родючості ґрунту. Своєю чергою, компост має низку беззаперечних переваг перед удобренням звичайним підстилковим гноєм. Адже в результаті компостування, тобто розкладання органічних речовин мікроорганізмами, утворюється гуміфікований субстрат, збагачений корисною мікрофлорою, азотом, калієм, фосфором, мікроелементами, уміст яких значно більший, ніж у традиційних органічних добривах. Вигода від унесення компосту на поля очевидна і підтверджена багаторічною практикою: поліпшення біологічних, хімічних і фізичних властивостей ґрунту, зниження його мінералізації та накопичення органічної речовини.
Існують два основні види компостування — аеробне (гаряче) й анаеробне (холодне). Аеробне компостування базується на заміщенні вуглекислого газу киснем, завдяки чому органіка розкладається під дією аеробних мікроорганізмів (бактерій і мікроміцетів). Процес здійснюється за допомогою спеціальної техніки — причіпних або самохідних перетрушувачів компосту (аераторів), які періодично перемішують органічні відходи. Перевагою аеробного компостування є максимальне збереження поживних елементів, доступність цих елементів для рослин уже в перший рік використання компосту, а також збільшення площі для внесення органічних добрив завдяки зменшенню норм унесеного компосту. Оскільки масова частка вологи в компості менша проти підстилкового гною, господарство скорочує операційні витрати на його зберігання та внесення на поля. І, звісно, компостування дає змогу суттєво заощадити на мінеральних добривах і засобах захисту рослин, адже органічні добрива зміцнюють рослину, відтак підвищують її стійкість до хвороб і шкідників. У результаті високі врожаї компенсують великі витрати на обладнання та підготовку спеціалістів.
Анаеробне, або ж холодне компостування, має свої недоліки, як порівняти з аеробним компостуванням. Оскільки органічні матеріали укладають дуже щільно, у процесі холодного компостування відсутній кисень, тож усі шкідливі елементи (гниль, насіння бур’янів, глисти, яйця шкідників) зберігаються й потрапляють у ґрунт. Негативні наслідки від унесення такого компосту не можуть компенсувати незначні його переваги: простоту зберігання, низькі вимоги до кваліфікації працівників і мінімальну кількість техніки. Тривалий термін переробки (до п’яти років), нерівномірність дозрівання компосту, втрата поживних речовин роблять анаеробне компостування економічно невигідним.
Технологія важлива
Приготувати якісний компост можна тільки чітко дотримуючись технології: вносячи у певних пропорціях основні компоненти — гній ВРХ, свинячий гній, курячий послід, відходи забійного цеху, солому зернових культур або інший вуглецевий компонент (тирса, опале листя тощо), зволожуючи та перемішуючи всі підібрані компоненти. Компост слід укладати в бурти завширшки 2,5 м, заввишки 1,5 м, постійно контролюючи температуру бурта в різні фази компостування й документуючи ці показники — щоб бути впевненим, що процес відбувається правильно. Для підтримання правильної температури в бурті дуже важливим є перемішування його складників, що дає змогу насичувати вміст бурта киснем й активно працювати мікроорганізмам.
Цінний компост має бути поживним (цінним на корисні речовини для рослин), однорідним, структурованим, розсипчастим, — що відбувається, коли всі рослинні рештки розклалися, — достатньо зволоженим (містити 40–60% вологи). А також бути безпечним, тобто не містити патогенів, шкідників і насіння бур’янів.
Таких характеристик неможливо досягнути, якщо порушити технологію компостування. Окрім зараження поля насінням небажаною рослинності та патогенами «швидкі» компости, утворені з порушенням температурного та часового режиму, міститимуть мінімум поживних речовин через незавершені процеси розкладання. За порушення технології компост буде перезволожений, відтак матиме більшу вагу, що спричинить більші логістичні витрати. Якщо ретельно не перемішувати компост, неможливо досягти його однорідності та рівномірного розподілення по полю — через неоднорідність матеріалу, нерозкладені рослинні рештки. А це безпосередньо впливає на збільшення строкатості поля за врожайністю культур.
Чи потрібна інокуляція матеріалу
Терміни та якість приготування компосту можна значно поліпшити за допомогою інокуляції — обробки компостного матеріалу біопрепаратом або ж заселення органічних відходів природними мікроорганізмами. У результаті пришвидшеного процесу розкладання органічних відходів цінне органічне добриво можна отримати за 1–1,5 місяця за допомогою аератора або за 2–2,5 місяця за допомогою фронтального навантажувача. Інокуляція дає змогу нейтралізувати токсичні речовини під впливом мікроорганізмів-детоксикантів. Окрім того, мікроорганізми-антагоністи пригнічують розвиток патогенних бактерій, що поліпшує фітосанітарний стан ґрунту й рослини. Економічний ефект від інокуляції полягає у зменшенні обсягу органічних відходів до 40%, що значно зменшує витрати на удобрення поля компостом. Нарешті чи не найголовніший результат полягає у збагаченні ґрунту поживними речовинами, покращенні його структури та родючості — завдання, над яким нині працюють усі відповідальні господарі.
На вітчизняному ринку застосовують різні засоби для переробки компосту, але найефективнішими й такими, що мають найбільший попит, уважаються біологічно активні препарати на основі життєздатних ефективних бактерій.
Прикладом ефективного препарату для пришвидшення дозрівання компосту є Компоназа, яку широко застосовують підприємства агропромислового комплексу України та інших країн. Цей препарат містить життєздатні ефективні бактерії Bacillus subtilis, Rodex, гриби роду Trichoderma та інші КУО/см³ не менше ніж 1,0-109. Комплексний біологічний препарат застосовують для пришвидшення виготовлення компостів за 1,5–2 місяці за технологією аеробного компостування. Результатом його роботи є знезаражений гуміфікований субстрат, збагачений корисною мікрофлорою, макро- та мікроелементами у доступній для рослин формі.
Процес компостування нерозривно пов’язаний із процесом секвестрації вуглецю в ґрунті. Споживаючи вуглекислий газ, зелені рослини внаслідок фотосинтезу в атмосферу виділяють кисень, а у своїх клітинах фіксують вуглець. Під час розкладання мікроорганізмами вуглецеві сполуки консервуються в ґрунті, перетворюючись на ґрунтовий гумус — це і є процес секвестрації вуглецю. Завдяки якісно підібраному складу природних мікроорганізмів у біопрепараті відбувається швидка деструкція органічних решток і переробка отриманого вуглецевмісного матеріалу. Таким чином, у компості, а згодом і в ґрунті, відбувається фіксація вуглецю, що є частиною надважливого процесу секвестрації вуглецю за схемою СО2 повітря — рослина — ґрунт.
Доведено практикою
Ефективність якісного компостування із застосуванням Компонази доведено численними дослідами та практикою фермерів. Так, після внесення компосту на поле у нормі 8,6 т/га, виготовленого з додаванням Компонази у нормі 0,2 л/т, господарство в Миронівському районі Київської області отримало врожай соняшнику 4,07 т/га. Натомість на контрольній ділянці, де вносили компост у нормі 9 т/га, вироблений за традиційною для господарства технологією без додавання Компонази, урожайність становила 3,8 т/га.
Аналогічний дослід було поставлено і в господарстві Черкаської області. Там після внесення компосту з додаванням Компонази врожайність кукурудзи становила 9,9 т/га (контроль — 9,1 т/га), озимої пшениці — 6,84 т/га (контроль — 6,24 т/га), цукрового буряку — 47,93 т/га (контроль — 45,13 т/га).
Таким чином, завдяки застосуванню препарату Компоназа, що характеризується високою концентрацією біологічно активних речовин, органічні добрива стають більш поживними, пришвидшуючи ріст і збільшуючи врожайність рослин завдяки збагаченню ґрунту органічною речовиною.