Щеплені на штамбі з медвежого фундука сади культурної ліщини придатні до значно довшої й продуктивнішої експлуатації, аніж традиційні кореневласні насадження
Фундук — садова форма ліщини. У світовому виробництві горіхів їй належить третє місце після мигдалю та грецького горіха. Фундук дає цінні плоди, ядра яких містять добре засвоювану організмом невисихаючу жирну олію (58–72%), білки (14–18), вуглеводи (3–8%), усі необхідні людині 20 амінокислот, дев’ять вітамінів (переважно токофероли, відомі як вітамін Е), каротин, біотин, макро- та мікроелементи й інші корисні речовини.
Нині горіхи фундука на промисловому рівні вирощують понад 20 країн, їхнє сукупне валове виробництво у світі сягає 1 млн т/рік. Найбільшими виробниками є Туреччина — 675 тис. т/рік та Італія — 131 тис. т/рік. Там, як і у світі загалом, товарне вирощування фундука базується винятково на кореневласній культурі. В Україні площа товарних насаджень фундука не перевищує 1 тис. гектарів за врожайності 0,18–0,43 т/га.
Вирощування цієї культури є прибутковим й не потребує великих інвестицій. Це давно зрозуміли в Туреччині, Італії, Грузії, Польщі, де фундук нині є однією з найпоширеніших сільськогосподарських культур й забезпечує аграріям стабільні щорічні заробітки. Так, гектар фундукового саду у Туреччині коштує близько 300–400 тис. доларів. Українські садівники та підприємці підрахували, що у разі відведення під товарні насадження цієї культури 20 тис. гектарів сільгоспугідь уже незабаром експорт плодів щороку приноситиме країні 5 млрд грн/рік.
Істотно збільшити виробництво горіхів фундука в Україні можна. Для цього слід запровадити у виробництво високопродуктивні вітчизняні сорти, застосувати для їх вирощування нові енергоощадні технології та розширити культурний ареал фундука у північні регіони країни. Надзвичайно ефективним буде закладання фундукових садів саджанцями на деревоподібних підщепах. Цей метод дозволяє поширити культуру фундука у райони із суворішим кліматом і суттєво підвищує продуктивність та довговічність плантацій. Адже фундук на деревоподібній підщепі можна успішно експлуатувати близько 100 років, а витрати на догляд насаджень будуть набагато меншими.
Перспективною підщепою для фундука є фундук медвежий, природним ареалом якого є Східна Європа. У дорослому віці це розлого-пірамідальне дерево заввишки 25–30 м, яке вступає у плодоношення на 16–17-й рік. Тривалість його життя у природі — 250–300 років. Як плодову культуру його використовують рідко (горіхи дрібні і надзвичайно міцні), проте у селекції з метою отримання деревоподібних форм і сортів із підвищеною зимостійкістю ця порода є надзвичайно цінною, також її можна використовувати у ландшафтному і декоративному садівництві (фото 1).
Глибоких наукових досліджень щодо використання фундука медвежого у ролі деревоподібної ліщинової підщепи в Україні та за кордоном майже не вели. Методику розмноження рослин медвежого фундука певною мірою вже опрацьовано, однак, їх щеплення із культурними сортами ліщини має певні проблеми, наслідком яких є низький вихід щепленого садивного матеріалу. Цілісної, досконалої промислової технології штамбової культури фундука на деревоподібній підщепі у світі практично не існує, як і товарних промислових плантацій.
Хорватський досвід вирощування фундука на вказаній підщепі не дає відповідей на питання. Адже цю підщепу там використано без штамба, як наслідок, щеплений сорт ліщини росте у вигляді куща. Отримані насадження вимагають значних витрат кваліфікованої ручної праці для формування плодової стіни на основі V-подібного кордону. Щоб така плантація мала високу і тривалу продуктивність, у щеплених рослин мають бути збалансованими процеси росту і розвитку між кущем (фундуком) і монументальним деревом (фундук ведмежий).
Зважаючи на актуальність питання та значну тривалість експериментів для його вирішення, автори, щоб накопичити фактичні матеріали для подальшого закладання польових дослідів, виконали експедиційні обстеження наявних в Україні штамбових рослин фундука. Нижче наводимо результати обстежень та логічні міркування щодо штамбової культури ліщини.
Афінітет
Спостереження засвідчили, що в комбінації фундук медвежий — ліщина немає проблеми із сумісністю щеплених компонентів. Довговічність і життєздатність такої комбінації підтверджує 30-річна рослина сорту Боровський, яку щеплено на підщепі фундук медвежий, а також щепи низки інших культурних сортів ліщини, котрі успішно ростуть, розвиваються і приносять якісні плоди, не проявляючи жодних анатомічних чи фізіологічних ознак несумісності. За щеплення культурної ліщини на фундуку ведмежому несумісність відсутня як у саджанців, так і у дорослих екземплярів (фото 2). Водночас у низки інших порід за несумісності компонентів чи різної сили їхнього росту спостерігається значна диспропорція діаметрів штамба в місці зростання компонентів.
Експлуатаційні характеристики
Дослідження комбінації фундук медвежий — ліщина довели, що висота штамба щепленої рослини впливає не лише на її габітус, а й на утворення кореневої парості ведмежого фундука у разі тривалої експлуатації насаджень. Рослинам ліщини на деревоподібній підщепі властива висока скороплідність і продуктивність, закладка жіночих і чоловічих квіток на саджанцях відбувається вже у рік щеплення (фото 3), тому вже дворічний саджанець починає плодоносити. До речі, відсадкові саджанці ліщини вступають у плодоношення лише на 3–5-й рік, тобто сортопідщепна комбінація фундук медвежий — ліщина є скоропліднішою.
За нашими даними, урожайність сорту Караманівський на медвежому фундуку (фото 4) з віком кущо-дерева швидко нарощується й у 7–15 років за щільності насаджень 416 дер./га сягає 12,4–20,8 ц/га. У 20–27-річних щеплених рослин сорту Боровський цей показник сягає 42,8–112,3 ц/га. Беручи до уваги, що сорт Боровський не належить до високопродуктивних, ймовірна врожайність високопродуктивних сортів Трапезунд, Шедевр, Олберт, Галле, Трусека, Косфорд та Рубін-15 у разі їх щеплення на фундуку медвежому буде значно вищою.
У фундука медвежого як у потужного дерева на противагу кущовому фундуку коренева система міцна, добре розвинена та глибоко проникає в ґрунт. Це дозволяє не лише отримувати високоякісну продукцію, а й успішно поширити промислову культуру фундука на деревоподібній підщепі у північно-східні регіони України, а також у інші ґрунтово-кліматичні зони (Карпати), де кореневласним товарним насадженням ліщини загрожують певні кліматичні ризики.
Для успішної штамбової культури ліщини на деревоподібній підщепі передусім необхідно опрацювати методику виготовлення щеплених саджанців. Завдання це не з простих — зазвичай приживлюваність щеп є низькою. Щоб цю проблему подолати, необхідно дослідити фізіологію щеплених компонентів, їх життєздатність у розсаднику і саду, а також напрацювати способи розмноження, добору і виділення форм медвежого горіха, які б оптимально відповідали вимогам деревоподібної підщепи до ліщини. Потрібні й рекомендації щодо висоти штамба щеплених рослин — залежно від того, для яких насаджень їх призначено — товарних, парково-ландшафтних чи аматорського садівництва.
Розробка форми крони і висоти штамба, які б забезпечували високу продуктивність насаджень — важливе питання. Передусім ідеться про обмеження габітусу та можливість механізованого збору плодів. Важливо подбати й про зменшення витрат кваліфікованої ручної праці під час формування та подальшого щорічного обрізування дерев. На промислових плантаціях кущо-дерев (фундук медвежий — підщепа, культурна ліщина — сорт) раціональним буде формувати рослинам кулясту (фото 5, а) та віялоподібну крону (фото 5, б). Порівняно з кулястою, віялоподібна крона має меншу кількість скелетних гілок — їх лише 5–8 й усі вони розташовані у площині ряду.
У кулястій кроні у головці кущо-дерева (фото 5) розміщується орієнтовно 7–11 різновікових гілок, які циклічно, мірою зниження їхньої продуктивності, видаляють та замінюють новими. Висока регенераційна здатність молодої однорічної зони головки забезпечує високопродуктивну і тривалу експлуатацію такої конструкції. Відбувається це, зокрема, й завдяки високому природно-біологічному потенціалу медвежого фундука — сильнорослої підщепи. Оптимальний термін продуктивної експлуатації ліщини на деревоподібній підщепі без тривалих досліджень назвати складно. Та зважаючи на те, що рослини ліщини у природі живуть у межах ста років, можна з великою ймовірністю стверджувати, що промислова експлуатація садів на деревоподібній підщепі медвежого горіха в оптимальних агротехнічних умовах буде досить тривалою, й сягатиме 80–100 років.
Протягом перших 5–7 років крону ліщини на деревоподібній підщепі формують із мінімальним втручанням працівника-обрізувача.
Під час закладання саду одно- та дворічними саджанцями їхню щеплену частину вкорочують на 20–30 см для формування головки майбутньої кущо-крони. У подальші роки в головці крони формують відповідну кількість різновікових плодоносних гілок, це роблять поступово, протягом 2–4 років, з урахуванням апікального домінування, щоб рівномірно заповнити простір плодовою деревиною.
У цей період необхідно стежити за рівномірним розміщенням плодоносних скелетних гілок у відведеній їм площині формування крони, не допускаючи їх надмірного затінення. Хоча біологічно ліщина є тіневитривалим кущем, брак світла у кроні знижує якість плодів і продуктивність саду. У перші 3–5 років в саду скелетні гілки деревам майже не вкорочують, за винятком занадто потужних приростів понад 1,5–2 м. Загалом довжина гілок ліщини у плодоносний період сягає 2,7–3,8 м (сорт Караманівський) і визначається як сортовими особливостями, так і висотою штамба. Врожайність і якість плодів на скелетних гілках ліщини починає поступово знижуватися після того, як їхній вік сягає 7–9 років. Через це мірою старіння скелетних гілок інтенсивність обрізування дерев слід підвищити. Скелетні гілки замінюють поступово, видаляючи їх на кільце в основі головки кущо-дерева.
Промислова технологія вирощування горіхів ліщини у насадженнях на деревоподібній підщепі повністю відповідає філософії сучасного садівництва. Вона спрямована на енергозбереження та екологізацію довкілля, адже базується на біологічно-природних потенціалах сорту та підщепи і не вимагає значного залучення індустріальних елементів (монтажу шпалери, зрошення тощо).
Промислові насадження ліщини на деревоподібній підщепі рекомендовано закладати за схемою 7–6 × 6–4 м. Обираючи конкретну схему, слід керуватися передусім силою росту сорту (як і у разі кореневласної культури) та брати до уваги заплановану форму крони (куляста, віяло тощо) й висоту штамба. Також слід зважати на те, що сад ліщини на деревоподібній підщепі майже не потребує зрошення. З великою ймовірністю можна стверджувати, що габітусні параметри крони кущо-дерева вдасться регулювати за допомогою висоти штамба, аналогічно іншим плодовим породам. Однак остаточний висновок поки що зробити неможливо через брак фактичного матеріалу в сортовому розрізі. Крім того, скороплідність у досліджуваних конструкціях проявляється по-різному.
Висновок
Наші дослідження засвідчили переваги штамбової культури ліщини на деревоподібних підщепах. Сад такої конструкції є енергоощадним і дружнім до довкілля, термін його продуктивної експлуатації є утричі більшим порівняно з традиційними кореневласними насадженнями культурної ліщини (100 років проти 30 у кореневласних культурних рослин). Високий біологічний потенціал комбінації фундук медвежий — підщепа, культурна ліщина — сорт дає змогу значно розширити ареал культури та раціонально використати природний потенціал сільгоспугідь, технологія дозволяє оптимізувати систему догляду саду й застосувати механізацію.
Микола Матвієнко, канд. с.-г. наук
Микола Бублик, д-р с.-г. наук, професор
Юлія Ходаківська, канд. с.-г. наук
Інститут садівництва НААНУ
журнал “Садівництво по-українськи”, серпень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
