Зростання популяцій ґрунтових шкідників, які до цього не мали господарського значення, загрожує безпеці розсадників і молодих насаджень винограду.
Багатогектарні без просторової ізоляції масиви виноградних насаджень, високоштамбова широкорядна технологія вирощування винограду, неукривна культура виноградарства — усе це суттєво впливає на фіто- й мікроклімат і, своєю чергою, на склад й інтенсивність поширення шкідливих організмів — збудників хвороб і шкідників. Деякі грибні хвороби та шкідники (оїдіум, листокрутки, кліщі, п’ядуни, совки), що раніше мали осередковий характер і майже не завдавали шкоди, інтенсивно поширюються та шкодять виноградарству. Трендовий аналіз переконливо свідчить про стабільність зростання чисельності шкідників і збудників хвороб на виноградниках в Україні, фітосанітарні обстеження яких на півдні України підтверджують факт збереження в країні стійкої тенденції до збільшення заселених шкідниками та заражених хворобами площ.
Останнім часом економічного значення набувають шкідники, які давно втратили господарське значення. Обстеження насаджень у виноградарських господарствах Одеської, Миколаївської, Херсонської областей України свідчать про зростання чисельності та шкідливості ґрунтових шкідників.
Прогноз поширення
Групу ґрунтових шкідників об’єднують спільні риси біології, основною з яких є багаторічний цикл розвитку в ґрунті, що вповільнює генетичний обмін між географічними популяціями і, як наслідок, швидкість пристосувань до нової агрокліматичної ситуації. Завдяки адаптивному потенціалу в умовах зменшення суворості зим і подовженню періоду вегетації ці види протягом останніх років постійно збільшують площі заселення та чисельність. Згідно з прогнозами розвитку шкідників, за подальшого потепління ця тенденція має змінитися на депресію в місцях наявного екологічного оптимуму та поширення шкідників на північ. Особливо небезпечні ґрунтові шкідники для виноградного господарства на піщаних і супіщаних ґрунтах, наносних відкладах Дніпра, Дністра, Дунаю й інших річок.
За відсутності або невчасного виконання захисних заходів проти ґрунтових шкідників у розсадниках і молодих насадженнях уповільнюється розвиток рослин (зменшується приріст пагонів) або ж навіть настає цілковита загибель кущів.
Моніторинг
Для складання прогнозів розвитку шкідливої ентомофауни виноградних насаджень і розробки ефективних систем захисту потрібен щорічний моніторинг шкідників на кожному окремому винограднику.
Виявлення ґрунтових шкідників на молодих виноградниках і виноградних розсадниках проводять шляхом вилучення з ґрунту загиблих рослин і тих, що явно відстають у рості, й огляду їх на наявність пошкоджень. Для обліку чисельності шкідників послуговуються методом ґрунтових розкопок. Залежно від часу проведення обліків розрізняють осінні, весняні та вегетаційні (так звані періодичні) розкопки, а від глибини — мілкі (до 10 см), звичайні (до 45–50 см) і глибокі (на 65 см і глибше).
У виноградарських господарствах, які планують закладення молодих насаджень або розсадника, навесні, після відтавання ґрунту, коли він почне кришитися, слід провести весняні (контрольні) ґрунтові розкопки. Завдяки цим розкопкам можна буде встановити стан популяції ґрунтових шкідників (їх смертність) після перезимівлі та їх чисельність для подальшого ухвалення рішення про проведення захисних заходів.
Кількість облікових ям визначається залежно від розмірів виноградного розсадника (виноградника). Облікові ями зазвичай копають по діагоналі ділянки з розрахунку 8 ям на 10 га.
Склад шкідників
На виноградних насадженнях виноградарських господарств Одеської, Миколаївської, Херсонської областей України виявлено 25 видів ґрунтових шкідників, які належать до 9 родин.
У кількісному співвідношенні найпоширеніші Ковалики (Elateridae) і Чорниші (Tenebrionidae) — 28%, П’ядуни (Geometridae) — 20%, Скосарі (Curculionidae) — 17%, Совки (Noctuidae) — 16,0%, Пластинчастовусі (хрущі — Scarabaeidae)— 14% і 5% популяції належать іншим видам. Установлено також, що в межах окремих років чисельність шкідників коливається й залежить від різних чинників.
Хрущі
Найнебезпечнішими та економічно значимими для виноградних насаджень і розсадників півдня України є хрущі, серед яких найпоширенішими є червневий хрущ (Amphimallon solstitialis L); мармуровий хрущ (Polyphylla fullo L) і західний травневий хрущ (Melolontha melolontha). Шкідливість личинок хрущів полягає в тому, що личинки другого-четвертого років обгризають корені. Особливо великої шкоди вони завдають у виноградних і плодових розсадниках. Сильною мірою пошкоджені рослини припиняють ріст, в’януть, а часто й гинуть. За значної кількості личинок останні можуть повністю обгризати корені молодих і навіть плодоносних кущів, що призводить до загибелі рослин. У низці випадків пошкодження коренів і штамбів провокує гнилісні процеси, що також спричиняє загибель рослин.
Зимує шкідник у ґрунті в стадії жука або личинки. Навесні, коли температура ґрунту підвищується до +9…+13 °C, а температура повітря вечорами перевищує + 9 °C, жуки виходять із ґрунту й починається їх лет. Початок масового льоту припадає на період цвітіння абрикоса. У подальшому жуки літають і живляться листками, цвітом і зав’яззю вишні, черешні, сливи, американського клена, тополі, берези й інших дерев із кінця квітня по червень. Через 3–4 тижні після виходу з ґрунту в самок дозрівають яйця, самки заглиблюються в ґрунт і відкладають їх купно — по 5–20 шт. Через 25–30 днів (залежно від температури повітря) з яєць виходять маленькі брудно-білого кольору личинки. У перший рік вони живляться перегноєм, пізніше — дрібними коренями рослин. Восени ідуть на зимівлю в глибші горизонти ґрунту. Навесні, коли середньодобова температура ґрунту сягає +8…+9 °C, личинки переміщаються ближче до його поверхні, де починають гризти корені. У червні-липні личинки линяють, після чого інтенсивно живляться, обгризаючи корені плодових, ягідних, лісових й інших культур. Восени личинки знову переміщаються вглиб ґрунту, а навесні піднімаються до поверхні та до осені живляться коренями. Восени третього року личинка втретє йде на зимівлю, а навесні четвертого року, інтенсивно обгризаючи корені, закінчує розвиток. У червні-липні четвертого року личинки заляльковуються в ґрунті на глибину 25–80 см. Із середини серпня й по кінець вересня лялечки перетворюються на жуків, які залишаються зимувати в ґрунті, а навесні наступного року виходять із нього й починають лет. Масовий літ їх буває раз на чотири роки.
Захист
Наразі вченими та виробниками розроблено низку заходів боротьби з личинками травневих хрущів.
Проти ґрунтових шкідників застосують заходи, які є взаємодоповняльними. Їх основа — агротехнічні заходи, спрямовані на створення несприятливих умов для розвитку шкідників. Унесення мінеральних добрив і живильних принад, вапнування кислих ґрунтів, застосування живильних атрактантів і деякі інші методи потребують наукового обґрунтування.
Високу ефективність захисту саду від ґрунтових шкідників демонструють сучасні інсектицидні препарати на основі тіаметоксаму та лямбда-цигалотрину.
Добрий ефект дає внесення в ґрунт ділянки, на якій планують закладати розсадник чи виноградник, 20%-го розчину аміачної води з розрахунку 2000 л/га. Розчин слід вносити на глибину 20 см. Затруєння ґрунту аміачною водою забезпечує загибель 90% личинок хрущів. Затруювати ґрунт слід у травні, коли личинки хрущів перебувають у його верхньому вологому шарі, пізніше, за пересихання ґрунту, шкідник переміщається на глибину 50–80 см, і внесення аміачної води перестає бути дієвим.
У цей самий період, коли личинки хрущів перебувають у верхньому шарі ґрунту, за потреби можна застосувати метод сильного зволоження ґрунту. Тоді личинки вийдуть на поверхню й більшістю загинуть.
Під час закладання виноградного розсадника ефективним є передсадивна обробка щеп абсорбентами на основі полімерних з’єднань калію. До абсорбенту можна додати стимулятор коренеутворення на основі макро- та мікроелементів. Це підвищує адаптацію рослин у перший період після садіння у шкілку, стимулює ріст і розвиток саджанців.
Майя Константинова, канд. с.-г. наук, консультант
журнал “Садівництво по-українськи”, грудень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Садівництво по-українськи та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
