Технологія від компанії ICL Group Ltd

Що впливає на ефективність мінерального живлення малини?

Технологія від провідної світової хімічної компанії ICL Group Ltd

Ефективне мінеральне живлення грає важливу роль в технології догляду, яка є однією з основ успішного вирощування ягідних культур. Пропонуємо вашій увазі професійний підхід ізраїльських науковців –– розробників новітніх технологій у сфері живлення рослин, які лягли в основу виробництва комплексних добрив світової хімічної компанії ICL Group Ltd.

Професійний підхід до вирощування малини починається з аналізу ґрунту

Оптимальними умовами для культури є родючі, добре дреновані супіщані або суглинисті ґрунти з помірною водоутримувальною здатністю. За вирощування малини на важких, вологих ґрунтах погіршується функціонування кореневої системи, виникають ризики розвитку кореневих гнилей. Оптимальний рівень рН ґрунту має становити від 5,6 до 6,5. На ґрунтах із високою кислотністю знижується доступність Са, Мо, погіршується засвоєння ґрунтової поживи, можливий прояв токсичності Mn, Fe, Al. Через зниження доступності кальцію в кислому ґрунтовому середовищі на етапі формування й дозрівання плодів урожайність малини може знизитися на 30–40%, формуються дрібні, деформовані ягоди. Тому агрохімічний аналіз ґрунту рекомендуємо проводити перед закладанням малинника за 10–12 місяців, щоб мати час на проведення меліоративних заходів. При проведенні аналізу ґрунту обов’язковим є визначення доступного вмісту фосфору, калію, магнію, кальцію і натрію. Крім того, визначають уміст органічних речовини і мікроелементів, особливо бору.

За багаторічними даними компанії «Вітера Україна» найбільш поширений дефіцит бору на малині спостерігається в господарствах Чернівецької, Рівненської та Вінницької областей (компанією з 2006 року на ягідних культурах було проведено більше 1500 аналізів ґрунту в лабораторіях: Yara analytical servises Великобританія, AgSourse Laboratories США, A&L large laboratory США).

Систематичний моніторинг стану насаджень упродовж вегетації

За даними науковців причинами зниження продуктивності малини до 30–40% є погіршення умов вирощування культури в ключові фази розвитку: відновлення вегетації –– ріст пагонів, початок цвітіння –– формування ягід, налив –– дозрівання ягід. Культура втрачає 10–15% потенційної продуктивності на кожному з цих етапів через зниження фотохімічної активності хлоропластів і прояв так званого «прихованого голодування». Причинами цього є: дисбаланс елементів живлення, зменшення інтенсивності фотосинтезу, збільшення концентрації амонію до токсичного рівня і вироблення етилену (гормону старості), зниження імунітету рослин. Тому в інтенсивних технологіях вирощування малини незамінними є експрес-методи визначення рівня рН, електропровідності ґрунтового розчину та проведення функціональної діагностики (ФД) рослин.

Систематичне проведення ФД рослин дозволяє своєчасно (до прояву візуальних ознак) виявити дисбаланс елементів живлення та запобігти втратам врожаю (графік 1).

Організація збалансованого мінерального живлення

На формування 1 тонни врожаю малина потребує: 1–1,5 кг азоту, 0,3 кг фосфору, 1,6–2 кг калію, 0,14 кг кальцію та 0,06 кг магнію.Основні добрива (амонійні, фосфорні, калійні) рекомендується вносити восени під основний обробіток ґрунту або навесні із загортанням у ґрунт. Дози та вид добрив розраховують відповідно до результатів агрохімічного аналізу. Проте варто пам’ятати про вплив стрес-факторів упродовж вегетації на фізіологічні процеси рослин, які значно знижують ефективність застосування навіть точно розрахованих доз основних добрив, з урахуванням всіх характеристик ґрунту і сортових особливостей малини.

На думку засновника Center for Urban Horticulture (США) Dr. Harold B. Tukey, застосування позакореневих підживлень у ключові фази розвитку рослин покращує поглинання елементів живлення із ґрунту на 15–20%, а в деяких випадках навіть до 30%. Змінюючи концентрацію елементів у тканинах за допомогою листових підживлень, рослинний організм прагне до рівноваги в біологічній системі, посилює поглинання елементів живлення кореневою системою, тобто спрацьовує «ефект насосу».

Показники, що впливають на доступність елементів живлення з ґрунту:

• Реакція ґрунтового розчину (утворення нерозчинних з’єднань, зниження чи посилення рухомості елементів, збільшення конкуренції з іншими іонами).
• Взаємодія елементів живлення (надлишок азоту в ґрунті викликає дефіцит калію; надлишок кальцію –– дефіцит фосфору, магнію; надлишок сірки погіршує засвоєння молібдену; має місце синергія між Ca-B, P-Cu, Fe-Mn).
• Вологість ґрунту (впливає на фізіологічний стан рослин і засвоєння всіх елементів, особливо Mn, Al, Fe).
• Кислотність ґрунту (оптимальний показник для більшості ягідних культур становить 5,5–6,5; кислі ґрунти зменшують доступність елементів живлення, знижується імунітет рослин до ураження хворобами і шкідниками; погіршується якість продукції).
• Засолення (більше 2,5% –– погіршується доступність елементів живлення, відбувається відмирання кореневих волосків, уповільнення росту, порушення процесу відтоку пластичних речовин, синтезу цукрів).
• Температура (оптимальна –– 10–25 °С, за температури ґрунту 5 °С зменшується поглинання культурами азоту і фосфору порівняно з 20 °С).

Науковці рекомендують упродовж вегетації проводити 3–4 позакореневі підживлення малини в ключові фази її розвитку, що сприятиме контрольованому розвитку рослин (див. Рекомендовану схему мінерального живлення малини добривами ТМ Nutrivant®).

Вагомими факторами ефективності використання добрив для позакореневого підживлення малини є здатність елементів проникати через листя. Найнижчий коефіцієнт засвоєння через листя має фосфор, особливо з огляду на складну будову епідермісу культури. Саме фактор слабкого засвоєння фосфору листовою поверхнею спонукав ізраїльських та американських науковців до створення органічного прилипача FERTIVANT і включення його в комплексні водорозчинні добрива для листового підживлення Nutrivant^® Plus. Завдяки FERTIVANT TECHNOLOGY період живлення подовжується до 15–20днів, складники добрива не змиваються опадами, на 20–25% підвищується коефіцієнт засвоєння фосфору через поверхню листя (на відміну від 8–10% у разі застосування лише мінеральних солей).

Nutrivant^® Plus Fruit –– водорозчинне добриво зі збалансованим умістом елементів живлення відповідно до потреб фізіології розвитку ягідних культур. Виготовлене на основі монокалійфосфату та містить лимонну кислоту, що забезпечує ідеальне розчинення (навіть у воді високої твердості) та максимальне засвоєння рослинами. За рахунок поєднання елементів-антагоністів калію та кальцію є невід’ємним продуктом для використання в період формування і дозрівання ягід.

Фертигація –– 100% використання добрив

Технологія фертигації (внесення мінеральних добрив з поливною водою) була розроблена в кінці 60-х років минулого століття і дозволила скорегувати основні недоліки мінерального живлення культур через внесення основних добрив. Адже коефіцієнт засвоєння азоту з основних добрив становить лише 10–40%, фосфору –– 5–15%, калію 15–25%, крім того, можливі опіки кореневої системи зі збільшенням доз або через  нерівномірний розподіл гранул по площі.

Одним із розробників технології крапельного поливу і фертигації є ізраїльський професор Узі Кафкафі (Uzi Kafkafi, the Institute of Plant Science at The Hebrew University of Jerusalem): «Впровадження технології фертигації за рахунок повністю керованої фермером системи, так зване «живлення рослин з ложечки», дає можливість отримати запланований та якісний урожай. Це оптимальне забезпечення рослин водою і мінеральною поживою з урахуванням потреб культури на кожному етапі розвитку. На 15–35% у перерахунку на одиницю продукції забезпечує економію добрив, запобігає забрудненню ґрунтових вод, повторному засоленню ґрунтів. За підтримки і консультацій професора Узі Кафкафі міжнародним хімічним концерном ICL Group Ltd були розроблені формуляції екологічно-безпечних і високопродуктивних добрив для фертигації Nutrivant^® Drip та сформовані рішення щодо їх ефективного використання в умовах крапельного поливу.

Nutrivant^® Drip –– повністю водорозчинні хімічно-кислі (рН 2–3,5) добрива, виготовлені із високоякісних складників на високотехнологічному обладнанні із чистої сировини. Забезпечують підкислення робочого розчину та очищення систем крапельного поливу, можуть застосовуватись у воді з високим умістом бікарбонатів та на карбонатних ґрунтах. Технологія виробництва забезпечує відсутність баласту і шкідливих домішок у складі добрива (мінімальний уміст хлору, натрію та біурету). Мають низький сольовий індекс (ЕС) та мають високий коефіцієнт засвоєння біогенів із добрива: до 70–80%.

Практичний досвід використання систем крапельного зрошення у фермерських господарствах показує, що з 2–3-го тижня від початку поливу відбувається закупорювання і блокування крапельниць. Природа цього небажаного явища пов’язана із відкладанням солей кальцію на стінках трубок і в лабіринтах крапельниці, що призводить до утруднення і нерівномірності поливу, недостатнього забезпечення рослин мінеральною поживою. Головним чинником, що призводить до закупорювання і блокування крапельниць у системах фертигації, є використання неякісної води. Як відомо, найкращою водою для крапельного зрошення є так звана м’яка вода, тобто вода з нейтральною реакцією рН 6,5–7,5, з низьким умістом кальцію Ca²⁺, магнію Mg²⁺ та гідрокарбонатів HCO₃^–.

Проведення агрохімічного аналізу води підтверджує той факт, що переважна більшість фермерів використовує для крапельного зрошення «тверду» воду, яка характеризується лужною реакцією рН > 7,5 і перевищенням норми умісту кальцію Ca²⁺, магнію Mg²⁺ і гідрокарбонатів HCO₃^–.

Практичний досвід ТОВ «Молодецька ягода» на Черкащині підтверджує, що використання добрив «Нутрівант Дріп» подовжує термін експлуатації крапельної стрічки, гарантований період експлуатації якої становить два –– максимум три роки. Застосовуючи у вирощуванні малини «Нутрівант Дріп», господарство успішно користується системою з 2016 року.

Рекомендована схема живлення малини з добривами ТМ Nutrivant

Коли малина найбільше потребує підживлень

1. Відновлення вегетації –– ріст пагонів. Цей період є визначальним щодо формування кількості пагонів, активності їхнього розвитку і закладання бутонів. Визначальним елементом продуктивності є достатнє забезпечення фосфором. Як відомо, нестачу фосфору в початкові періоди росту неможливо компенсувати в подальші періоди жодним способом. Наслідками дефіциту фосфору у вирощуванні малини є не лише слабкий розвиток кореневої системи (погіршення поглинання ґрунтової поживи), й а дефіцит енергії в рослин для індукції цвітіння, формування кількості і розміру плодів.

2. Початок цвітіння –– утворення ягід. З утворенням бутонів у малини різко змінюється динаміка поглинання поживних речовин, зростає потреба в азоті, фосфорі, калії, а серед мікроелементів –– в борі та цинку.

3. Налив –– дозрівання ягід. Достатнє забезпечення рослин мінеральним живленням сприяє формуванню товарних ягід та пролонгованому плодоношенню. У більшості регіонів цей період збігається з високими температурами повітря та дефіцитом вологи, відповідно, з обмеженим доступом ґрунтової поживи та погіршенням процесів фотосинтезу. Важливим у цей період є оптимальне забезпечення ягідних культур калієм та кальцієм, досягнення оптимального співвідношення в плодах К і Са. Якщо співвідношення > 30, то ягоди малини мають низьку щільність і погану лежкість, тобто швидко псуються після збирання.

Валентина Ямкова, канд. с.-г. наук, керівник відділу науки та агрохімічного сервісу ТОВ «ВІТЕРА Україна» — офіційного представника ТМ Nutrivant

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ