Збільшення гнізда поросят без зростання молочної продуктивності свиноматок не має сенсу. Тому разом зі зростанням плодючості треба підтягувати й молочність.
В останні роки на свинарських підприємствах постійно підвищується показник кількості народжених поросят у гнізді. Завдяки ефективній племінній роботі, поліпшенню здоров’я тварин і технології утримання все більше гнізд мають понад 12 живих народжених поросят. Отже, вимоги до їх вирощування також зростають. І велике значення в цьому має молоко свиноматки. Це стосується як якості, так і кількості. Для новонароджених і підсисних поросят молоко свиноматки є найважливішим джерелом поживних речовин у перші тижні життя. Кількість молока та його склад впливає на відсоток виживання й розвиток живої маси підсисних поросят і є найважливішою умовою для подальшого рівня приростів у період дорощування та відгодівлі.
Збільшення гнізда — збільшення молочності
Цілеспрямоване підвищення розміру гнізда в минулому було пов’язано зі збільшенням молочної продуктивності лактуючих свиноматок. Через це виникли методичні складності, пов’язані з постійним отриманням даних щодо складу та кількості молока й можливістю порівнювати їх. Адже доїння свиноматки — це проблема. Проте є змога зважувати поросят до та після годування й за результатами такого зважування визначати кількість молока у свиноматки. За розрахунками фізіологів, 4,1 кг молока дає приріст живої маси поросяти в 1 кг.
Дані, отримані понад 50 років тому, показують кількість продукованого молока свиноматкою за день на рівні 5—7 л (у великих гніздах — до 9 л), а отриманий приріст ваги за 4 тижні підсосу тоді становив 7,5 кг на порося, або 60 кг на гніздо (варіації 50—70 кг). У ті роки племінна продуктивність свиноматок у Східній Німеччині становила в білих порід 10,1 живонароджених поросят у гнізді та 9,1 порося в гнізді після відлучення. Середньодобові прирости поросят становили в перші тижні життя менше ніж 200 г і перевищували 250 г тільки через чотири тижні лактації наприкінці підсисного періоду, який тоді становив вісім тижнів.
За опублікованими 1971 року результатами, свиноматка в середньому продукувала під час лактації 8 кг молока (6—11 кг) за день, а період відлучення було скорочено до 4—6 тижнів. Під час одного годування поросята споживали близько 30 г молока на голову; за день — 700—1100 г. Протягом лактації свиноматка за правильного годування продукувала від 300 до 450 кг молока.
Із того часу інтерес до підвищення продуктивності свиноматок суттєво зріс. Перехід на раннє відлучення, розробка методу вирощування поросят без свиноматки та використання замінників молока й кормових добавок для поросят упродовж цих років інтенсивно досліджувалися. За повідомленням різних установ, за останні роки середня кількість народжених поросят у гнізді подекуди перевищила 12 голів. У високопродуктивних гібридних свиноматок щоденна молочна продуктивність протягом 3—4 тижнів підсисного періоду становить у середньому 10,5 л.
Годівля лактуючих свиноматок
Із боку зростаючих вимог до годівлі свиноматок, рекомендації по їх годівлі досить високі: під час підсисного періоду, який у більшості сучасних підприємств становить 3—4 тижні, має бути отримано 11-12 відлучених поросят на гніздо з добовим приростом 2,5 кг на гніздо, а за 13-14 відлучених поросят — 3 кг. Для цього свиноматки мають продукувати 10,25—12,3 л молока за день протягом усієї лактації. Щоб це було можливим, необхідно забезпечити достатню кількість поживних речовин у комбікормі (таблицю). Вимоги щодо забезпечення лізином теж зростають: підвищення приросту ваги поросят з 2 до 3 кг на гніздо за день підвищує добову потребу в лізині з 45 до 66 г на свиноматку.
Надані норми потреби коливаються залежно від живої маси свиноматки на початку лактації та приросту ваги гнізда. Якщо прирости низькі, це свідчить про те, що тварина споживає мало корму, як результат втрачає живу масу, використовує запаси організму для продукування молока й втрачає вгодованість: 1 кг мобілізованої живої маси лактуючої свиноматки відповідає близько 25 МДж обмінної енергії з корму.
Фактори впливу на молочну продуктивність
Те, скільки молока продукує свиноматка за день, залежить (крім забезпечення її енергією та поживними речовинами й обраної підприємством кормової стратегії) від багатьох факторів. Важливими є розмір і номер гнізда та стадія лактації. Потрібно враховувати як середню продуктивність, так й індивідуальні особливості окремої свиноматки.
Аналізи на практиці та досвід свинарських підприємств підтверджують, що з підвищенням кількості народжуваних поросят вони народжуються з нижчою за норму вагою й до моменту відлучення також важать менше, ніж поросята, що народжуються в гнізді, де менше поросят. Часто гнізда виявляються нерівномірними. Це вимагає висококласного менеджменту та сервісу, а також забезпечення свиноматок поживними речовинами й енергією на високому рівні, правильної кормової стратегії та хорошого устаткування у свинарнику.
Кожна група свиноматок складається з тварин із різною кількістю отриманих гнізд, і цей показник відрізняється залежно від структури підприємства та організації репродукції. Важливою є частина тварин, які привели поросят уперше (перше гніздо). На підприємствах із малим поголів’ям вона становить 18—20%, у великих може бути в рази більшою. Маса гнізд від свиноматок, які привели вперше, в середньому на 100 г нижча, ніж у старих свиноматок.
Номер опоросу теж впливає на молочну продуктивність. Найменше молока виробляють свиноматки першого та шостого опоросів. Найвища продуктивність у свиноматок 2 і 3-го опоросів, за ними йдуть свиноматки 4 і 5-го опоросів. Для визначення продуктивності лактації показник середньої денної продуктивності множать на тривалість лактації (дні).
Денна кількість молока залежить від стадії лактації. Після опоросу вона спочатку зростає, досягає піку між 3 і 4-м тижнями лактації, а потім поступово знижується. Це означає, що свинарські підприємства, які практикують тритижневий період підсосу, не повністю розкривають молочний потенціал лактуючих свиноматок, і відлучення поросят здійснюється якраз на піку лактації тварини. У цьому разі частина цінного молока пропадає, свиноматки під час відлучення ще перебувають під впливом гормона пролактину. По дорозі з маточника в пункт осіменіння багато які з них ще мають соски, із яких капає молоко. На відлучення свиноматки реагують тим, що охота настає трохи із затримкою. Отже, щоб «запуск» пройшов швидше, а також для прискорення старту нового циклу репродукції, потрібно, щоб відлучені свиноматки якнайдовше були в групі.
Для оптимального формування кривої лактації цікавий такий аспект — він стосується тих свиноматок, яких використовують як «підсадних», щоб нагодувати поросят, що втратили матір або народилися в дуже великих гніздах, або тих, що відстають у розвитку. Для цього насамперед підходять тварини, які мають багато молока й лактація яких триває понад 3—4 тижні після того, як інших свиноматок з їхньої групи вже відлучили. Крім підсадки поросят свиноматок із високою лактацією можуть використовувати для збагачення молока в бухтах, щоб забезпечити молоком ті гнізда, де у свиноматок мало молока.
Висновок
Збільшення багатоплідності та рівня приростів у свинарстві підвищує вимоги до молочності лактуючих свиноматок. Щоб мати змогу оцінити молочність протягом лактації у підсисний період, підходить метод оцінки приростів підсисних поросят у гнізді, визначених регулярними зважуваннями. Щоб отримати 1 кг приростів просять, лактуючій свиноматці на день необхідно 29 МДж обмінної енергії. Споживання 4,1 кг молока дає змогу отримати 1 кг приростів поросят. У разі 11-12 відлучених поросят у гнізді середня потреба в енергії за весь період підсосу (без підгодівлі поросят) для молодих свиноматок становить 81 МДж обмінної енергії на день, а для свиноматок із другого опоросу — 85 МДж.
Завдання племінної роботи — розвиток не лише параметрів розміру гнізда й здоров’я народжених поросят, а й функціональних ознак. У свиноматок це материнський інстинкт, молочна продуктивність й охоче споживання корму в період лактації.
Практичні поради щодо збільшення молочності свиноматок:
– збільшувати споживання корму за рахунок багаторазової годівлі, тим самим забезпечуючи свиноматок додатковою енергією (3-4 рази на день), особливо влітку;
– поступово збільшувати кількість корму до норми протягом перших 10 днів лактації;
– додавати енергетичні добавки в комбікорм для лактуючих свиноматок, щоб збільшити вміст енергії в кормі, поліпшити його перетравність, молочну продуктивність та якість молока;
– стежити, щоб у раціоні була достатня кількість сирої клітковини (4—4,5%) для стабільної роботи системи травлення;
– піклуватися про оптимальну температуру (18—20 °С) на свинофермі та знижувати стрес тварин у спеку;
– уникати утворення протягів, різкої зміни температури та запиленості в приміщеннях;
– оптимізувати разом із лікарем ветеринарної медицини програму щеплень;
– знижувати ризик захворювання свиноматок і поросят шляхом організації групових опоросів і системи «усе порожньо — усе зайнято»;
– стежити за допомогою лічильника води за оптимальним забезпеченням тварин водою. Лактуючій свиноматці необхідно 30—40 л води на день. Середня швидкість протікання води в напувалки має становити 4 л/хв, температура води — 18 °С. Додатково свиноматок можна забезпечувати водою, доливаючи її в годівниці;
– регулярно перевіряти якість води з напувалок на відхилення від норми за кольором, запахом і смаком. (Щоб визначити якість води поставте собі запитання «Чи пила б цю воду людина». Якщо відповідь «ні» — здайте її на аналіз для визначення кількості шкідливих бактерій у ній і фізико-хімічної властивості води. Отримавши результати, розробіть зі своїм консультантом програму поліпшення водозабезпечення тварин.);
– регулярно вести контроль, чи з’їдають свиноматки весь корм із годівниць. (Це має відбуватися максимум через 20 хв після роздачі корму. Якщо це не так — перевірте забезпечення водою, виміряйте температуру тварини і проконсультуйтеся щодо температури з ветеринарним лікарем;
– стежте за молочними залозами свиноматок: якщо вони почервоніли й набрякли, свиноматка лягає на живіт і не підпускає поросят смоктати — це ознака запалення молочних залоз;
– перевіряти, чи вийшов послід у свиноматки найпізніше через день після опоросу. Ветлікар повинен обробити тварину, щоб зберегти плодючість;
– перевіряти молочну продуктивність свиноматки, спостерігаючи за поросятами (регулярне зростання, добові прирости, неспокійна поведінка в гнізді);
– проводити необхідні ветеринарні заходи (кастрацію, ін’єкції заліза, обрізання зубів тощо) до 4-го дня життя поросят і дотримуватися гігієни;
– якщо смертність підсисних поросят перевищує 8—10%, треба точно визначати день смерті й приблизні причини (пронос, задавлювання тощо), щоб зрозуміти причини високого рівня цього показника;
– завжди відразу видаляти померлих тварин із приміщення. Стежити за гігієною приміщень, регулярно очищаючи їх і проводячи дезінфекцію спеціальними засобами. Хвороботворні бактерії можуть розповсюджуватися повітрям і через вентиляційні системи;
– перевіряти вгодованість свиноматок наприкінці лактації та документувати втрату ваги. Зважування окремих тварин полегшує процес оцінки;
– бактерії та мікотоксини можуть шкодити здоров’ю, плодючості й продуктивності свиноматок і поросят. Тому потрібно двічі очищати зернові корми, висушувати їх до рівня вологості менше ніж 14% або консервувати за допомогою спеціальних засобів;
– здавати корми на аналіз, щоб розрахувати оптимальний раціон;
– покращувати гігієну та перетравність кормів за допомогою спеціальних кормових добавок.
У. Хунна, професор (Німеччина)
Переклад із німецької: Олени Бабенко
журнал “The Ukrainian Farmer” липень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
The Ukrainian Farmer
