Перехідні запаси зерна в Україні нинішнього маркетингового року можуть бути найменшими за кілька минулих сезонів.
На календарі — березень, маркетинговий зерновий рік поступово наближається до завершення. За усіма прогнозами на його кінець Україна матиме найменші перехідні залишки основних зернових культур, ніж будь-коли, принаймні за останнє десятиліття — менше 4 млн тонн.
Обсяг кінцевих запасів збіжжя перед початком нового сезону — один з основних індикаторів зернового ринку, за яким вираховують його загальну «температуру». Ще донедавна до величини цього показника в Україні ставилися вкрай відповідально. Залишки вважалися певним страховим запасом, резервом на випадок нестачі зерна нового врожаю. При цьому запаси зерна в Держрезерві розглядалися окремо, адже вони мали забезпечити основні потреби споживання в разі надзвичайних ситуацій, тоді як кінцевим залишкам відводилася роль буферу для пом’якшення можливого дефіциту зерна в прийдешньому сезоні.
Достатніми в країні вважалися залишки, здатні забезпечити 10–15% обсягу річного розподілу зерна — витрати на внутрішнє споживання, нормативні втрати, посівний матеріал, експорт тощо. Якщо враховувати, що останніми роками Україна розподіляє близько 60 млн тонн зерна на рік, то достатніми вважалися кінцеві запаси в розмірі 6–9 млн тонн. Кілька останніх сезонів вони перебували саме в цих межах, хоча інколи їх навіть суттєво перевищували — наприклад, на кінець 2011/12 МР перехідні запаси зернових становили аж 12,8 млн тонн.
Втім, з рекордним врожаєм 2016 року, коли аграрії намолотили більше 66,5 млн тонн зерна, прийшло розуміння, що навіть якщо в подальші роки валові збори дещо й зменшаться, то країна все одно власні потреби забезпечить, а тому тримати мільйони тонн збіжжя в «замороженому» стані особливого сенсу нема. І вже на кінець 2016/17 МР перехідні залишки скоротилися до 4,5 млн тонн, або 6% від загального обсягу розподілу. Хоча минулорічний врожай й виявився меншим за попередній, ні до якої катастрофи на внутрішньому ринку це не призвело.
Тоді чому ринок все одно уважно стежить за розміром кінцевих залишків? Справа в тому, що обсяг цих залишків залишається чи не головним чинником формування внутрішніх цін на зерно на старті нового сезону. Достатні залишки свідчать, що дефіциту зерна в країні немає, і ціни формуються на середньому рівні. Вже далі їх корегуватимуть кількість і якість зерна нового врожаю, обсяги поточного попиту і інші чинники. Та все ж початковий рівень цін в основному залежить від розміру перехідних запасів, і вони ще певний час залишаються суттєвим чинником ціноутворення.
Ще більше значення світовий обсяг перехідних запасів має на глобальному зерновому ринку, оскільки він є суттєвою складовою мінливої загальної пропозиції при відносно стабільному попиті. Досить сказати, що наразі ending stocks по основним зерновим культурам — пшениці, рису, кукурудзі — становлять 25–30% від загальної пропозиції сезону і зменшення чи збільшення залишків навіть на кілька відсотків мають суттєвий вплив на світові ціни впродовж всього сезону.
Згідно з прогнозами, динаміка світових перехідних залишків і перехідних залишків зерна в Україні виглядає узгодженою. Так, зокрема, перехідні залишки пшениці в світі, за даними USDA, на кінець 2017/18 МР становитимуть 266,1 млн тонн проти 252,6 млн тонн в минулому сезоні. В Україні залишки зернової теж зростуть з минулорічних 1,8 млн тонн до 1,9 млн тонн. По кукурудзі у світі очікується скорочення перехідних залишків з 229,8 млн тонн в 2016/17 МР до 203,1 млн тонн в поточному, в Україні кінцеві запаси зменшаться з 1,5 млн тонн до 0,9 млн тонн. Також скорочення залишків прогнозується і по ячменю: у світі — з минулорічних 22,3 млн тонн до 17,8 млн тонн, в Україні — з 1,2 млн тонн до 0,9 млн тонн. Отже, прогнози залишків дозволяють розрахувати на подальший розвиток підвищувального цінового тренду на світовому ринку зерна. Справдяться вони чи ні — покаже час. Тим часом підвищення цін на основні зернові культури, яке триває зараз, може призвести до збільшення їх залишків в Україні.
Зазвичай основні обсяги зернових вітчизняні аграрії реалізують до початку весняної польової кампанії. Незначні партії на продаж на більш пізній час залишають лише ті, хто націлений отримати від сезонного подорожчення зерна по максимуму. Але якщо раніше таке подорожчання відбувалося досить повільними темпами, то в цьому сезоні уже впродовж останніх трьох місяців воно має значно активніший характер. На експортному напрямку й пшениця, й кукурудза, й ячмінь чи не щотижня додають в ціні 1–2 дол. на тонні, і це може заохотити власників зерна в очікуванні кращої ціни тягнути з продажами якомога довше. Втім, не слід забувати, що чим далі затримуєш, тим більше ризик запізнитися.
Ярослав Левицький, аналітик
газета “АгроМаркет”, березень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
