Про основні помилки в роботі з крапельним зрошенням і шляхи їх усунення.
У нашій країні технологія крапельного зрошення стрімко завоювала популярність, і з кожним роком площі такого поливу зростають, незважаючи на кризу й інші негаразди. Ось тільки врожайність перестала рости… Причина цього — наші численні помилки в роботі з крапельним поливом. У кожного вони свої, але є чимало таких, що стали масовими й традиційно повторюваними на безлічі полів. Про них і поговоримо.
|
|
Фото 1. Такі пошкодження тонкостінної крапельної трубки — масове явище на полях, де намагаються заощадити на якості Фото 2. Багаторічні системи підземного поливу монтують так, щоб можна було проводити основний обробіток ґрунту без ризику |
Вибір крапельної трубки й інших компонентів системи
Минули ті часи, коли крапельну трубку називали «ті-тейпом», оскільки ця марка була фактично єдиною на ринку. Сьогодні крапельне виробляють десятки компаній, і аграрію непросто обрати конкретний продукт. І тому нерідко свій вибір він робить на користь найдешевшого. А конкуренція на цьому ринку дуже жорстка, і в боротьбі за зниження ціни не всі обмежуються скороченням своєї маржинальності. Багато хто йде на явне зниження якості продукту (крапельниці простіші, стіна трубки 5 мілс, lay-flat із вторсировини). І це стає першою причиною виникнення проблем на полі, а отже, і скорочення врожайності. Тонкостінна трубка пошкоджується так масово, що поливальники фізично не встигають її ремонтувати. Постійні протікання на полі призводять до нерівномірності поливу, а значить і до нерівномірності розподілу добрив (тому що на крапельному поливі основну їх частину ми даємо з поливною водою). Примітивні крапельниці кустарного виробництва не лише працюють нерівномірно, а й засмічуються вже до середини сезону (саме в розпал спеки, коли кожна недодана крапля води — нищівний удар по рослині). Lay-flat із «блошиного ринку» часто роблять із компонентів, що містять отруйні для рослин домішки, а це вже не лише недобір урожаю, а й небезпека його токсичності.
Бажання фермера заощадити цілком можна зрозуміти, адже тільки на щорічне оновлення крапельної трубки доводиться викладати по 400–500 доларів на гектар. Причому саме доларів, бо ціни на поліетилен прив’язані до валюти. Для поля в сотню гектарів це близько 50 000 доларів щорічних вкладень. Ну як тут не спокуситися придбати продукт дешевше відсотків на 20–30, нехай і сумнівної якості?
Однак є набагато радикальніший спосіб економії витрат на систему поливу зі збереженням максимальної якості всіх її компонентів. Це багаторічні системи підземного крапельного поливу. Коштує така система лише на 30–40% дорожче за традиційну однорічну. Проте її купуєш один раз, і наступні 20 років на щорічну купівлю нової трубки вже не потрібно витрачати гроші взагалі! За вартості системи 20-річного терміну експлуатації в межах 2000 доларів на гектар річна амортизація системи всього 100 доларів на гектар на рік. Мало в кого в такому разі виникає бажання купувати «сміттєві» компоненти сумнівних виробників. Ось це я вважаю справжньою економією!
Вибір ділянки
Всі ми знаємо й пам’ятаємо, що крапельне зрошення (на відміну від дощування я поливу по борознах) може використовуватися на ділянках найскладнішої конфігурації та нерівного рельєфу. Це, звісно ж, правда. Проте якщо ми хочемо отримувати на цих ділянках гідні врожаї, не завадить усе ж таки пам’ятати дві речі:
|
| Високі гряди можуть врятувати культури від вимокання навіть у найсильніші зливи |
1 — ділянки складного рельєфу потребують дорожчих систем поливу (нерідко — з компенсованими крапельницями), і з цією перевитратою коштів потрібно змиритися;
2 — рельєф не переробити, але мікрорельєф — турбота й відповідальність агронома. Невеликі улоговини та западини заповнюються водою після кожної зливи (надто часто таке буває навіть у південних регіонах), вода в них застоюється на добу й більше, призводячи до повної загибелі рослин в таких місцях й утворення вогнищ поширення хвороб по всьому полю.
Такі нерівності потрібно вирівнювати ще на стадії підготовки поля до експлуатації. Грейдером, а в складних випадках навіть скрепером. Роботи ці мають виконуватися під керівництвом грамотних фахівців, щоб не «здерти» родючий шар ґрунту з поля взагалі. Крім того, доброю профілактикою застою води в низинах є гіпсування ґрунту, чизелювання його восени та щілювання міжрядь в сезон вирощування. Це все вартує грошей, але добре окупається в роки, подібні нинішньому, коли на кожному другому полі стоять «озера» з рослинами «по горло» у воді. Ці рослини вже не врятувати. Їх загибель ляже важким каменем не лише на совість агронома, а й на собівартість продукції.
Проектування системи
Звісно, найбезглуздіші помилки (як от «покладу lay-flat упоперек поля, на ньому наліплю краників і буду відкривати, поки вистачить тиску») вже стали рідкістю. Природний відбір трохи очистив ринок від дилетантів, і сьогодні майже всі звертаються щодо розрахунку проекту до компаній — постачальників систем. Однак проблеми є. І навіть в роботі з лідерами ринку крапельних трубок. Бо перше, що робить така компанія, — ставить фермеру такі запитання: яка відстань між крапельницями? яка відстань між крапельними трубками? якому водовиливу крапельниць ви віддаєте перевагу?
Компанії можна зрозуміти — від відповідей на ці запитання залежить ціна системи. Проте не можна зрозуміти фермера, який вибирає ці параметри «зі стелі», замість того, щоб звернутися до фахівців, які допоможуть їх точно розрахувати.
А розрахунок потрібен найточніший. Вибери крапельниці з дуже малою витратою — вони почнуть засмічуватися вже в середині сезону (особливо в разі поливу водою з високим умістом мулистих частинок), і жодні фільтри не допоможуть, бо розміри цих частинок мікроскопічні й фільтром не утримуються. Вибери, навпаки, крапельницю великої витрати (резон зазвичай — «щоб швидше поливало») на ґрунтах із низькою швидкістю фільтрації — й отримаєш постійні калюжі, вода не встигатиме вбиратися, і замість крапельного поливу буде фактично полив по борознах із відповідним урожаєм культури.
Точні відповіді на ці запитання дає аналіз ґрунту. Гранулометричний аналіз ґрунту дозволяє розрахувати і оптимальний водовилив, і оптимальну відстань між крапельницями і (за підземного поливу) оптимальну глибину укладання трубки. Агрохімічний аналіз ґрунту на солонцюватість допоможе вчасно провести меліорацію, щоб уникнути аналогічних проблем. І тому інженерам компаній — постачальників крапельних систем не варто ставити ці питання фермеру. Бо немає у фермера на них відповідей, і бути не може. Найкраще звернутися до тих, хто має інструментарій і знання для точного визначення цих параметрів.
Монтаж крапельної трубки
Про основні помилки на етапі монтажу крапельної трубки я писав уже чимало, тому, щоб не повторюватися, пройдуся по них дуже коротко.
1. Монтаж крапельницею вниз. Це не найстрашніша помилка, звичайно. Якщо промивання трубок проводити систематично, то як не вклади крапельниці — проблем не буде. Проте якщо промивання вчасно не робити (що останнім часом стало недоброю традицією), то засмічення крапельниць виникне швидше за неправильної їх орієнтації.
2. Укладання трубки на поверхню ґрунту навіть без мінімального заглиблення. Ми кажемо «поверхнева укладка», але під нею треба розуміти заглиблення трубки хоча б на 1–3 см. Інакше трубку може змити зливою (особливо на полях з ухилами) та здути вітрами (траплялося, коли після сильного вітру все здувалося й заплутувалося так, що доводилося купувати нову трубку та перестилати наново).
3. Залишення кінців трубок після обрізання без негайної установки заглушки.
4. Задирки в укладальнику крапельної трубки. Укладальники виготовляються з металу, і майже всі фермери замовляють їх у найближчому метало цеху, щоб не переплачувати уп’ятеро за імпорт. Це розумно, але потрібно дуже уважно перевірити, чи немає на внутрішній його поверхні задирок і крапель металу від зварювання. Для вірності найкраще всередину труби укладальника вставити відрізок поліетиленової труби потрібного діаметра, щоб наша крапельна трубка взагалі не торкалася металу під час укладання. Інакше буде біда — одна задирка може зробити непридатним до використання ціле поле крапельного зрошення.
Визначення поливної норми
Поливна норма, як відомо, це «кількість води, що виливається на гектар за один полив». Яку б систему зрошення не використовував агроном, визначати поливну норму йому доводиться перед кожним поливом. І здебільшого це визначення робиться «зі стелі». Купуємо системи поливу ХХІ століття, а використовуємо їх із тим самими підходами, що й селяни позаминулого століття…
 |
| Укладена на поверхні гряд крапельна трубка після зливи опинилася у великій калюжі |
Особливо розчулюють ті, хто, встановивши на полі тензіометри (або інші датчики вологості ґрунту), ретельно визначають момент, коли рослини потребують поливу. А ось кількість води для поливу обчислити забувають.
А між тим визначити точну поливну норму — нескладно. Всі формули для цього створено багато років тому й уточнено багаторічними дослідженнями. Рівняння Пеннмана-Монтейта є занадто складним для фермера, але простенька комп’ютерна програма вимагає лише введення нескладних даних про температуру й вологість повітря, швидкість вітру, кількість опадів та інтенсивність сонячного випромінювання — і тоді вона все вирішить сама. І видасть точну цифру: скільки кубометрів води випарувалося з гектара з моменту останнього поливу (а потім, ввівши поправку на стадію розвитку культури, дасть точну кількість води, яку потрібно дати із цим поливом). Сучасні цифрові метеостанції (дуже недорогі на сьогодні пристрої) взагалі все це роблять самі в автоматичному режимі.
Усе, що необхідно для розв’язання проблем крапельного зрошення, уже створено! Потрібно тільки не забувати цим користуватися.
Визначення частоти поливу
Це другий бік проблеми оптимізації поливу та ще одна причина серйозних помилок в експлуатації систем. Добре пам’ятаю приклад одного господарства, яке вирішило порівняти врожайність кукурудзи на крапельному поливі та на дощуванні. І для порівняння розділило поле навпіл: половина поливалася «Кубанню» (раз на тиждень), а друга половина — крапельним (теж раз на тиждень — трубопровід же один). Урожай передбачувано виявився однаковий, бо всі негативні чинники періодичного поливу (коли стрес пересихання змінюється на стрес перезволоження) однаково успішно скорочували врожай на обох половинах поля.
Яка ж оптимальна частота поливу? Це залежить і від культури, і від ґрунту кожної конкретної ділянки. На одному полі це може бути раз на три дні, на іншому — чотири рази на день! Ми працювали на полях, де саме так часто доводилося поливати, і тільки такий режим поливу дозволяв стабільно підтримувати баланс між вологою та повітрям у ґрунті (адже обидва чинники однаково важливі для кореневої системи рослин). Визначити оптимальну частоту поливу можна, тільки провівши гранулометричний аналіз ґрунту. Фактично саме це і є однією з головних цілей такого аналізу. Його роблять один раз на багато років (механічний склад ґрунту змінюється повільно), але зробити його повинен кожен, хто займається зрошуваним землеробством.
Експлуатація системи
У недбалих військових є така проблема — випадкові постріли під час заряджання-розряджання автомата. Є чіткі інструкції, що потрібно робити та у якій послідовності, щоб цього не сталося. І ці інструкції солдати заучують напам’ять. Проте все одно випадкові постріли трапляються. І, що найцікавіше, помиляються не новачки. Новобранець побоюється автомата й щоразу, заряджаючи його, уважний і подумки про себе декламує «пересмикнути затвор, зробити контрольний спуск, пристебнути ріжок». А ось той, хто вже трохи послужив і відчув себе бувалим бійцем… вони якраз і помиляються.
Аналогічна ситуація спостерігається і в крапельному зрошенні наших полів. Перші роки фермери уважно «вивчали інструкції» і все робили ретельно за ними. Регулярно промивали кінці крапельних трубок, користувалися тільки допустимими видами добрив, системи монтували суворо за проектом. І все було добре. А потім розслабилися. Робоча сила в дефіциті, трубку купили тонкостінну (заощадили ж!), і в підсумку бригада поливальників з ранку до вечора латає пориви та протікання, а така важлива операція, як регулярне промивання кінців крапельних трубок не робиться місяцями. Що і призводить до блокування крапельниць і недоливів, недоживлення, недоотримання врожаю. А іноді і до тяжчих наслідків — повної загибелі рослин на цілих ділянках вирощування.
Є два шляхи розв’язання цієї проблеми:
1. Повернутися до інструкції і, різко збільшивши чисельність персоналу, що обслуговує систему, промивати кінці крапельних трубок не рідше як один раз на 10 днів (особливо на воді відкритих водойм).
2. Підземний крапельний полив. Бо на підземному поливі тисячі крапельних трубок не закінчуються тисячами заглушок, кожну з яких треба відкрити — промити — закрити. Всі трубки входять в колекторну трубу, і промивання п’ятигектарної ділянки здійснюється відкриттям одного крана на 10 секунд (а в кращому разі — взагалі автоматичним клапаном). І промиваються такі системи навіть не раз на 10 днів, а з кожним поливом, зберігаючи чистоту крапельниць на довгі роки, а отже — і рівномірність водовиливу кожної з них.
Перебудова технологій вирощування
Отже, десятки років тому крапельна трубка лягла на наші поля. Вона принесла воду до кожної нашої рослини персонально, разом із водою також безпосередньо до коренів прийшли мінеральні добрива. І разом з усім цим до нас прийшли нові, раніше невідомі проблеми. Ми втратили можливість проводити нормальні міжрядні обробітки, а разом із ними — цілий спектр важливих інструментів для агронома. Це і боротьба з бур’янами — незважаючи на широкий асортимент гербіцидів, до цього дня далеко не всі проблеми бур’янів можна вирішити з їх допомогою; це і розпушування ґрунту — град, зливи (такі часті в останні роки), зростання солонцюватості призводять до ущільнення ґрунту в міжряддях, витіснення повітря із зони кореневої системи, пригнічення рослин. Допомогти тут може тільки розпушування, але крапельна трубка не дасть провести його в тих міжряддях, де вона лежить.
Чи неминучі всі ці неприємності? Звісно, ні. Існує чудовий спосіб мати на полі крапельну трубку й уникати проблем із проведенням розпушувань, культивацій, підгортання міжрядь. Це системи підґрунтового зрошення багаторічного терміну експлуатації. Такі системи вже десятки років застосовуються у світі й, нарешті, масово почали з’являтися на наших полях.
Вадим Дудка, компанія «АгроАналіз»
журнал “The Ukrainian Farmer”, липень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
