Нерідко фермери скаржаться на низьку врожайність полуниць: мовляв, і саджанці купують у відомих розсадниках, і технології дотримуються, а заявленої виробником врожайності не отримують. Про можливі причини такої ситуації розповів Вадим Дудка, директор компанії «Агроаналіз».
— Вадиме, на яку врожайність слід орієнтуватися промисловим виробникам?
— За даними провідних виробників посадкового матеріалу ягідних культур в Україні, відомий сорт Альба дає 25–30 т/га, Азія — 28–32 т/га, Роксана — 38 т/га за умови посадки 50 тис. рослин на гектарі. У цілому, навіть урожайність 25–30 т/га для промислової посадки в Україні в умовах відкритого ґрунту — це вже
дуже добре. Максимум, що вдалося отримати нашій компанії під час вирощування полуниць, — це 35 т/га, причому лише одного разу й на одному сорті, за щільності посадки 64 тис./га. Натомість у Туреччині врожайністю 45 т/га з плантації на крапельному зрошенні під дашками нікого не здивуєш.
— Виникає питання: як турецьким виробникам вдається досягти таких показників? Лише за рахунок кліматичних умов, що забезпечують довший вегетаційний період?
— Із мого досвіду спілкування з турецькими виробниками суниць садових (компанією «Ялтир»), а також моїх обстежень господарств у Туреччині, я б сказав, що цьому сприяє комплекс чинників. Клімат там безумовно сприятливий: більше сонечка влітку, м’яка зима (середземноморські субтропіки). Але, крім того, в кожному елементі агротехніки у них все робиться гранично ретельно.
Чизелювання ділянки перед посадкою в Туреччині обов’язково проводять на глибину не менше 70 см, тоді як у нас рідко хто працює на такій глибині, добре, якщо раз на п’ять років пройдуть чизелем на 45 см. Селекційна робота теж на висоті, нікому в голову не приходить розсаду заготовлювати на промисловій плантації, її купують у розсадниках. Сама розсада — бездоганної якості, тоді як у нас поки що не рідкість ситуація, коли в пучку з 25 штук фріго-рослин заявленого класу А+ мінімум 5–7 штук мають явно менший діаметр.
Крім того, в багатьох українських розсадниках не все добре з питаннями захисту. Чимало наших клієнтів перед купівлею саджанців здогадалися замовити нам обстеження розсадника. Якщо результати свідчили про проблеми, тобто про істотне ураження посадкового матеріалу, фермери відмовлялися від замовлення. Але в жодному разі я не кажу, що іноземні розсадники апріорі кращі. Я знайомий із випадком, коли з іменитого італійського розсадника в Україну прислали розсаду суниць садових, заражених вертицильозом. Висновок такий: перевіряти треба як вітчизняних, так і іноземних постачальників.
— Як фермеру отримати максимально хороший і здоровий урожай полуниць?
— Для цього треба використовувати, як кажуть, усі роди військ, тобто комплексний підхід. Перший важливий момент — дотримання сівозміни. Що частіше культура повертається на те саме поле, тим більшою є ймовірність, що фермер дограється до суничного кліща, вірусів і суничної нематоди, боротися з якими вкрай складно й зазвичай економічно невигідно.
Другий пункт — використання прогресивних агротехнічних методів. Зокрема, це мульчування чорною плівкою, що вирішує проблеми з бур’янами. Завдяки плівці у фермера буде менше головного болю з підбором гербіцидів, яких для суниці не так багато і не такі вони безпечні для неї. Крім того, чорна мульчувальна плівка — це ще й важлива складова в боротьбі з гнилями ягід, зокрема з пліснявими грибами ботритіс (Botrytis cinerea). Якщо ягода буквально плаває в грязюці, то жодна «хімія» або «біологія» її не врятують.
Третій пункт — включення в систему захисту біопрепаратів. Наприклад, у боротьбі з фузаріозом я б профілактику проводив препаратами на основі триходерми, а системний фунгіцид Фундазол тримав у резерві на випадок рідкісного невезіння.
Четвертий пункт — селекція. Є величезна різниця в стійкості різних сортів суниць садових до різних проблем. І правильний підбір з урахуванням того, які негаразди найімовірніші в тому регіоні, де закладається плантація, є частиною інтегрованої системи захисту.
Оскільки ягоди полюбляють птахи, то варто подбати про захист насаджень за допомогою гармат і ультразвукових репелентів.
І, нарешті, обов’язково слід застосовувати адекватний захист рослин із застосуванням хімічних препаратів. Під адекватністю застосування я маю на увазі правильний вибір препаратів і дози для вирішення конкретної проблеми. Своєю чергою, для своєчасного виявлення проблем та їх недопущення наполегливо раджу дружити з агрохімічною лабораторією, яка зможе швидко визначити збудника та порекомендувати належний захист.
Дотримуючись цих правил, можна сподіватися на врожайність культури, що заявлена виробником, якщо немає жодного серйозного лімітуючого фактора і якщо не зроблено серйозних помилок по ходу вирощування.
— Що це за лімітуючі фактори?
— Щоб з’ясувати їх наявність або відсутність, треба зробити аналіз ґрунту і поливної води. Наприклад, еС ґрунтового розчину і поливної води дуже жорстко обмежують урожайність суниць садових, не дозволяючи підняти планку врожайності вище певного рівня. Ідеальний показник еС ґрунтового розчину для вирощування полуниць становить 0,7 мСм/см. Суниця садова дуже чутлива до солей, тому за результатами аналізу ґрунту й поливної води фермеру обов’язково зазначать: «Відсоток недобору потенціалу врожайності культури відповідно до таблиць Мааса-Хоффмана на цьому полі становитиме стільки-то».
Також слід враховувати потенціал сорту. Наприклад, у Львівської ранньої потенціал врожайності буде істотно нижчим, ніж в Ельсанти або Альби.
Не слід забувати про так званий закон зменшення родючості, який говорить, що підняти врожайність від 5 до 20 т/га набагато легше й дешевше, ніж із 20 до 35 т/га. Кожна наступна тонна прибавки врожайності дається все більшою витратою грошей і, що важливіше, потребує все більших знань тонкощів технології та жорстокого контролю за дотриманням правил вирощування.
— Як можна запланувати врожай полуниць, спираючись на дані аналізу ґрунту?
— Швидше навпаки: розрахунок потреби в живленні рослин треба робити на плановий урожай. Так само розрахунок продуктів на весілля роблять, виходячи з кількості запрошених гостей.
— Які роботи фермеру треба провести до засаджування плантації, щоб закласти основу хорошого врожаю?
— Передусім за результатами аналізу ґрунту треба визначитися, чи потрібна меліорація, оскільки меліоративні роботи можна провести ефективно тільки до висаджування. Ще раз підкреслю, що суниця садова високо чутлива до засолення, солонцюватості й кислотності ґрунту.
Звісно, добре було б вивести багаторічні бур’яни до висаджування, ніж потім вишуковувати гербіциди для їх пригнічення.
Орати ділянку чи ні — це справа смаку, але чизелювання (глибоке розпушування) потрібне обов’язково, після оранки або замість неї. Глибина має становити не менше 45 см, хоча турки наполегливо рекомендують 70 см.
Далі треба нарізати гряди, накрити їх плівкою, під яку закласти крапельну трубку. Замість плівки можна використати чорне агроволокно, але його переваг на промислових плантаціях поки помічено не було. Якщо висаджування розсади заплановане на літо, коли ймовірна спека, то краще вкладати подвійну плівку: білу зверху і чорну знизу. Якщо посадка літня, краще не поспішати з нарізуванням гряд, а дочекатися відростання бур’янів, щоб потім мати з ними менше проблем.
Марія Михно
журнал “Плантатор”, травень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
