Для ефективного ведення молочного скотарства потрібна наявність корів із високим генетичним потенціалом продуктивності. Однак застосування класичних методів селекції для підвищення продуктивності корів — процес тривалий. Інший спосіб підвищення генетичної цінності — закупівля поголів’я племінної худоби імпортної селекції. Водночас одним з ефективних методів підвищення генетичного потенціалу в молочному скотарстві є трансплантація ембріонів. Застосувавши трансплантацію ембріонів від високопродуктивної корови-донора, можна отримати десятки, а іноді сотні голів приплоду. Отже, ембріотрансплантація (ЕТ) забезпечує пришвидшення селекційного процесу в 5–6 разів, порівнюючи зі звичайними методами відтворення тварин.
Поширення методу
Нині у світі в середньому від коровидонора отримують п’ять ембріонів, приживлення свіжих ембріонів становить 50–60%, заморожено-розморожених — 40–50%, отриманих in vitro — 30–40%. У Північній Америці щороку продукують in vitro понад 200 тис. ембріонів, що становить більшу частину загальної кількості отриманих ембріонів. У провідних країнах світу 100% бугаїв, яких використовують на племінних станціях для виробництва сперми, отримано після трансплантації ембріонів.
В Україні впровадження трансплантації ембріонів у молочному скотарстві розпочалося наприкінці ХХ століття. Над цим працювали фахівці Харківського центру трансплантації ембріонів і Республіканського біотехнологічного центру (Львів). Львів’яни мали мобільні групи у більшості областей України, тісно співпрацювали зі США, Великою Британією, Німеччиною, Чехословаччиною. Проте, починаючи з 2000-х, трансплантацію ембріонів застосовували тільки в експериментах.
В останні роки з’являється інтерес до біотехнологічних методів відтворення, одним з яких є трансплантація ембріонів.
Суть трансплантації
Що таке трансплантація ембріонів? Це процедура, коли ембріон на ранній стадії розвитку пересаджують від своєї матері (донора) з високою генетичною цінністю до матері-реципієнта. Для великої рогатої худоби рання стадія розвитку становить сім діб.
Спочатку відбирають корів-донорів із високою продуктивністю, проводять індукцію суперовуляції гормональними препаратами, далі — штучне осіменіння й на сьому добу — нехірургічне вимивання ембріонів і оцінювання їх якості.
Після цього проводять трансплантацію (пересадку) чи кріоконсервацію (заморожування) ембріонів. Паралельно відбирають телиць-реципієнтів віком 15–18 місяців, яким синхронізують статевий цикл, щоб він відповідав циклу корови-донора. Тобто вимитий від корови-донора ембріон не повинен відчувати «гормонального дискомфорту» в організмі реципієнта. На одного донора синхронізують у середньому п’ять реципієнтів.
Економічний аргумент
Розглянемо сучасний стан перспектив застосування трансплантації ембріонів у скотарстві України.
За даними Державної служби статистики в Україну за 2007–2020 роки, з країн Європи імпортовано понад 26 тис. голів племінної худоби, середня вартість — 2350 доларів за голову. Проте 20–40% із них вибувають зі стада після першого року використання. Крім того, в Україну імпортовано понад 6 млн доз сперми на суму 15,6 млн доларів.
Водночас розраховано, що вартість одержання традиційним методом однієї нетелі в Україні становить 1000–1500 доларів. Собівартість одержання власного ембріона відомої статі — не більше як 150 доларів, а на тільність у середньому використовується два ембріони. З урахуванням вирощування вартість вітчизняної нетелі з високим генетичним потенціалом становитиме не більше як 1550 тис. доларів. Отже, економія могла би становити на кожній з експортованих нетелей 800 дол., які частково можна було б використати на реалізацію програм зі заміщення імпорту тварин і спермопродукції.
Практичне застосування
Нині економічно виправданими є два шляхи впровадження трансплантації ембріонів у практику племінних господарств.
Перший — отримання ембріонів від корів-рекордисток господарств і пересаджування їх телицям-реципієнтам. Для цього з племінного ядра слід вибрати корів-рекордисток (10 тис. кілограмів молока і вище), провести гормональну обробку, вимивання ембріонів і трансплантацію їх телицям. Можна раз на рік одержати ембріони від корови без значних втрат продуктивності. Після цього корову осіменяють — сервіс-період подовжується на 30–45 днів. У середньому отримують п’ять якісних ембріонів (наш рекорд — 32).
Якщо дійну корову треба повернути у виробничий цикл, проводять одне вимивання ембріонів і запліднюють її на тільність. Але якщо донор ембріонів дуже цінний у племінному плані й дає багато ембріонів, то власник тварини може отримувати ембріони протягом року (20–35 ембріонів) або навіть довічно (100 і більше ембріонів). Тобто пожертвувати валовим надоєм молока на користь ембріонів і численного потомства від цінної корови (8–15 телят на рік).
Також можливе використання стада 10–20 голів постійних корів-донорів, у яких чотири рази на рік проводять вимивання ембріонів, після кожного — реабілітаційні процедури. У старих або вибракуваних корів вимивання ембріонів можна проводити до чотирьох разів на рік — у середньому одержують по 3–5 якісних ембріонів на донора.
Другий шлях — це закупівля ембріонів імпортної селекції й трансплантація їх підготовленим телицям.
Переваги ЕТ
Підсумовуючи, слід зазначити переваги ембріотрансплантації:
• традиційно корови народжують тільки одне теля на рік, натомість ЕТ дозволяє отримати багато нащадків протягом року від однієї корови;
• може збільшити генетичний потенціал стада за відносно короткий проміжок часу;
• може збільшити виробництво молока в молочних і продукцію м’яса у м’ясних стадах;
• дозволяє іншим виробникам скористатися перевагою вищої генетики, оскільки заморожені ембріони можуть бути відправлені практично скрізь;
• зберігає вищу генетику для майбутніх поколінь унаслідок заморожування ембріонів.
Крім того, ембріотрансплантація забезпечує уникнення певних проблем безпліддя, запобігає переданню захворювань; відтворює види тварин, що зникають, швидше, ніж природним способом.
The Ukrainian Farmer
