Ставка на генетику дає змогу підтримувати високий статус здоров’я поголів’я ВРХ й отримувати прибуток із продажу нетелей
«Протиударна» стратегія
Ставка на генетику дає змогу підтримувати високий статус здоров’я поголів’я ВРХ й отримувати прибуток із продажу нетелей
Полтавщина останніми роками тримає провідні позиції в Україні за кількістю поголів’я великої рогатої худоби та дійних корів. Водночас край має і своїх лідерів, один із них — СТОВ «Вітчизна» в селі Максимівка Карлівського району. Стабільно високих результатів колектив досягає завдяки впровадженню сучасних ефективних технологій у тваринництві.
Від мрії — до втілення
Кожне господарство має свою передісторію створення. Любов до тваринництва Володимиру Литвину, генеральному директору СТОВ «Вітчизна», прищепила мама, яка працювала в колгоспі дояркою і телятницею. Допомагаючи їй, пан Володимир із дитинства пізнав усі тонкощі роботи на фермі. З історії родоводу відомо, що прадід по батьковій лінії мав в обробітку 400 десятин землі й утримував багато різної худоби. Тож продовжити справу життя прародичів стало не лише мрією, а й метою.
Високу «планку» щодо показників у молочному скотарстві Володимир Литвин задав собі після поїздки у 2000-х роках до Німеччини, де він разом із колегами вивчали передові технології в агровиробництві. Вражений надоями молока баварського фермера — 56 кг/ день від кожної корови, пан Володимир вирішив створити власне високоудійне поголів’я.
Господарство створювали на руїнах старих молочнотоварних приміщень колгоспу. Нині підприємство має три сучасних відділки в різних селах: два з них — це молочнотоварні ферми, де тварини перебувають на безприв’язному утриманні. На фермах установлено доїльні зали GEA Farm Technologies типу «ялинка» — марки EuroClass 1200 2×6 та EuroClass 2×10 Rapid Exit зі швидким виходом. У EuroClass 2×10 Rapid Exit виробник поєднав два найважливіших аспекти доїння: зручність для тварин і персоналу, а також високу пропускну спроможність. Продумана конструкція доїльних залів істотно підвищує ефективність робочих процесів. Так, завдяки широким проходам із мінімальною кількістю стійок корови потрапляють на доїльні місця швидко, безпечно і без дискомфорту. Розташування корів одна до одної під кутом 30° й відкрита конструкція доїльних місць дають змогу дояру легко підходити до тварин, забезпечують хороший огляд під час доїння й збільшують можливості контролю. Для підвищення ефективності установлено електронні пристрої керування доїнням.
«Доїльна зала EuroClass 2×10 Rapid Exit обладнана системою ідентифікації тварин, зокрема, фіксуються надої та електропровідність молока, — додала пані Лілія. — На фермі відбувається щоденний аналіз тварин, що дозволяє відстежувати стан здоров’я тварин, щоденну продуктивність і її пік. Тому у цей відділок переводимо нетелей, щоб простежити їх продуктивність на старті».
На фермі з доїльним залом EuroClass 1200 2×6 проводять контрольне доїння тільки раз на місяць. Технічне обслуговування обох доїльних залів згідно з регламентом забезпечують фахівці компанії «Агротехніка», яка є офіційним дилером компанії ГЕА Україна в Полтавській області.
На третьому відділку утримують телят на дорощуванні від 6 місяців до періоду 2-місячної тільності, після чого їх переводять на МТФ.
Усього на відділках утримують близько 800 голів ВРХ — це оптимальна кількість худоби, яку доцільно утримувати на 2100 га угідь. З них 330 — дійних корів, 390 — фуражних, близько 300 теличок (це 73% на 100 корів, а в окремі періоди показник доходить до 90%), понад 40 нетелей і близько сотні бичків — їх дорощують до потрібної ваги та реалізують.
Надої — на висоті
Нині середня продуктивність голштинів за 305 днів лактації — 9,8 тис. літрів. А корови-рекордистки у «Вітчизні» дають навіть більше молока, ніж «баварки», — понад 13 тис. літрів молока. Тож мета вийти на показники надоїв на рівень найкращих європейських ферм — досягнута. Показово, що в стаді є «старожилки», які дають молоко на 6-й і навіть 8-й лактації (25 л/день), без ускладнень вагітніють, теляться і приводять здорових нащадків.
Досягнувши стабільних високих показників, підприємство докладає всіх зусиль для збереження маржі — це питання стоїть особливо гостро на тлі зростання собівартості виробленого молока у зв’язку з подорожчанням електроенергії, пального, орендної плати за паї та заробітної плати.
Усе вироблене молоко — ґатунку екстра, тому проблем із його реалізацією у підприємства не виникає. Отримувати високоякісне молоко вдається завдяки зосередженню не на підвищенні кількісних показників за будь-яку ціну, а на турботі про здоров’я корів. Наприклад, годують їх тільки власними високоякісними свіжими кормами без додавання хімічних препаратів, тримають на контролі обмінні процеси в організмі тварин, застосовують відпрацьовані схеми профілактики захворювань, вчасно відокремлюють хворих тварин від здорових і проводять лікування; повсякденно проводять роботу з персоналом.
Тобто процес виробництва налагоджено, наразі працюють над тим, щоб його дотримуватись. Для цього мають колектив висококваліфікованих, мотивованих спеціалістів.
«Усі спеціалісти взаємопов’язані й взаємозалучені, зокрема керівник, який вболіває за справу, націкавлює нас, — розповідає Лілія Шмиголь, головний зоотехнік ТОВ „Вітчизна”. — Усі рішення ухвалюють спільно всі спеціалісти після обговорення: чим ми можемо допомогти один одному, на що звернути увагу, як зробити тварину здоровішою і щасливішою».
Випоювання «нащадків»
У випоюванні теличок у господарстві дотримуються принципу: тільки інвестуючи в них у дитинстві, можна надалі розкрити їх генетичний потенціал.
«Якщо ми заощадимо на годівлі, то не матимемо подальшого розвитку, структуру, екстер’єр тварини та сформовану молочну залозу, — наголошує пані Лілія. — Можливо, наша схема випоювання телички здасться для когось занадто затратною, але це наше стратегічне рішення, і ми бачимо в цьому ефект».
На сьогодні теличка в господарстві у 6-місячному віці має приріст 910 г і досягає ваги 205–210 кг.
Окрім того, довелося чимало зусиль приділити навчанню персоналу, адже кожна дрібниця — час подачі, якість змішування, підгортання тощо — упливають на поїдання, а відтак і на здоров’я та продуктивність у майбутньому.
У годівлі дорослого поголів’я виготовляють силос, сінаж, сіно, солому та трикомпонентну дерть, докуповують соняшникову макуху, крейду та сіль. Для приготування якісної суміші мають два кормозмішувача кожен об’ємом по 10 м., їх поставку у господарство здійснила компанія «Агротехніка». У літній період дають зелену масу, щоб підтримати здоров’я травної системи тварини.
Вакцинування поголів’я
Для зміцнення імунітету поголів’я, навчені гірким досвідом втрати поголів’я телят і, відповідно маточного, у підприємстві обов’язково вакцинують увесь молодняк. Останні чотири роки телят вакцинують Хіпрабовіс 4 — вакцина проти інфекційного ринотрахеїту, парагрипу-3, вірусної діареї та респіраторно-синцитіальної інфекції ВРХ. Схема вакцинації: телята у віці 31–40 днів із ревакцинацією через 21–30 днів; телятам у віці 6–12 місяців, одноразово. Завдяки цьому вдається утримувати показник збереження поголів’я на рівні 99%.
Оскільки на фермі були випадки маститу й золотистого стафілокока, то дійшли висновку, що підбиратимуть бугаїв-плідників за показниками соматичних клітин його нащадків. Нині в місцевих корів кількість соматичних клітин 48–42 тис./см.
«Головне для нас — це ціна молока, на яку впливає показники жиру та білка. Тому ми зацікавлені підтримувати високий статус здоров’я тварин», — наголошує Лілія Шмиголь.
Схема вакцинації тварин у сухостійний період:
• Хіпрабовіс-4 (вакцина проти інфекційного ринотрахеїту, парагрипу-3, вірусної діареї та респіраторно-синцитіальної інфекції ВРХ) — нетелям і коровам на сухостої у 216 днів тільності з ревакцинацією через 21–30 днів;
• Ротавек Корона (вакцина інактивована проти ротавірусної, коронавірусної інфекції та ешеріхіозу) — нетелям і коровам на сухостої у 216 днів тільності. Вакцинують разом із Хіпрабовіс 4 В/М у середню ділянку шиї в дозі 2 мл/гол;
• Стартвак (вакцина інактивована проти маститу ВРХ) — нетелям і коровам на сухостої: за 45 днів до отелення — перша ін’єкція, за 10 днів до отелення — друга, через 30 днів після отелення — третя ін’єкція в/м в ділянці шиї в дозі 2 мл;
• Селен + вітамін E — нетелям і коровам на сухостої: перша ін’єкція за 30 днів до отелення, друга ін’єкція — за 15 днів до отелення, третя — в день отелення.
Собі й на експорт
Підприємство «Вітчизна» має племінний завод із розведення української чорно-рябої та племінний репродуктор із розведення голштинів. Щороку оновлюють стадо на 30%, але мають можливість провести кардинальну заміну поголів’я власними високопродуктивними телицями.
Також полтавських нетелей купують господарства з різних регіонів України, адже за продуктивністю вони не поступаються тваринам, завезеним з-за кордону. Також нетелей збувають до Казахстану, де їм віддають перевагу перед тваринами з Німеччини чи Нідерландів, бо на практиці вони демонструють вищу адаптацію до погодно-кліматичних умов країни.
У компанії роблять ставку на генетику, бо переконані, що ефективність молочної ферми на 70% залежить саме від неї.
Інтернаціональна генетика
Балансувати з українською й закордонною генетикою — принципова позиція підприємства, адже дає змогу отримувати здорових корів і телят, які забезпечать господарству молоко високої якості та повноцінне оновлення стада.
«Помилково застосовувати тільки генетику. Наприклад, американська генетика дає високу продуктивність і швидкість молоковіддачі, але з досвіду, серед „американок” спостерігається тенденція до швидкого вибраковування, після 1-ї і 2-ї лактації, — ділиться досвідом головний зоотехнік. — Генетика Нідерландів мені більше імпонує, адже фермери, як і ми, віддають перевагу здоров’ю та продуктивному довголіттю. У них корова окупається на сьомий рік».
Серед переваг української генетики: стійкість до навколишнього середовища; стійка імунна система; «українки» менше стресують після отелення, як порівняти з «нідерландками» та «американками». Тобто українська генетика дозволяє господарству працювати на упередження ветеринарних заходів. Також у тварин міцні ноги, а висота тварин формується протягом життя; пік продуктивності настає на 90–120-й день; продуктивність росте з кожною наступною лактацією. Важливий аргумент — низька цінова політика (від 42 до 110 грн за спермодозу). Загалом на рік витрачають 450 доз, які обходяться в трохи більше ніж 26 тис. гривень.
Закордонна генетика дає нащадкам таке: гарний екстер’єр, висоту та ширину; високу продуктивність; швидкий старт після отелення на 15–30-й день пік продуктивності; високий уміст жиру і білка молока. У виборі сперми підприємство дотримується тренду на зменшення вмісту лактози в молоці. Ціна іноземної спермопродукції коливається у межах від 170 до 350 грн, сексова обходиться у 1000–1300 грн за дозу. За рік підприємство використовує 1000 доз (2,2 — на живе теля). Загалом у бюджеті на придбання іноземної спермопродукції потрібно закладати майже в 10 разів більше коштів, ніж на вітчизняну.
Господарство співпрацює з п’ятьма компаніями — виробниками спермопродукції, а саме: українська генетика — 45% («Полтаваплемресурс», «Прогрес» (Черкаси) і «Волиньплемсервіс»), закордонна — 55% (CRV, Нідерланди і St genetics, США).
Головні критерії, які господарство висуває до бугаїв-плідників, — продуктивність дочок і тривалість їх продуктивного життя. Підбираємо биків-плідників за лінійним оцінюванням стада та з урахуванням родоводу, схильністю до маститів, а також чи підлягають для роботів-доярів. Нині господарство має нащадків від 42 бугаїв-плідників.
З досвіду господарства, в української генетики запліднювальна здатність вища, ніж в іноземної. Вітчизняну використовують для запліднення «проблемних тварин», а іноземну — на маточне поголів’я. Окрім того, паєти зі спермою української селекції замінили на відкриті гранули, завдяки чому середній відсоток запліднення гранулами за кілька років становить по коровах понад 63%, по телицях — 75%, у той час як запліднення паєтами закордонної селекції дає 45 і 62% відповідно.
Через великий падіж теличок, пов’язаний із проблемами з вакцинацією (про це згадувалось вище), у 2020 році в господарстві вирішили наростити поголів’я, застосувавши сексовану сперму. Незважаючи на всі хвилювання щодо запліднення та геномних показників телят, результатами задоволені: американська генетика забезпечила 78% запліднення у телиць, а вихід теличок по господарству становив 63%. Торік сексовану сперму майже не використовували, тому теличок і бичків народилося майже порівну.
У господарстві прагнуть мінімізувати стресування корів — наприклад, віддають перевагу огляду та контролю стану здоров’я тварин, ніж застосуванню лікування. Тож осіменіння відбувається лише «за згодою» тварин, у стійлі після 60-го дня лактації. Після отелення, на 7–14-й день, вводять маточні препарати на основі охтіолу, а за потреби — з окситоцикліном. За схемою синхронізації запліднюють не більше як 20 голів на рік.
Оскільки молоді тварини уже не відповідають попереднім стандартам — вони мають більше та довше тіло — у господарстві провели реконструкцію корівників і сподіваються, що комфортніші умови сприятимуть росту продуктивності.
У світовому тренді
Мета підприємства — виробництво безлактозного молока, актуальність якого у світі зростає.
Застосування іноземної спермопродукції сприятиме створенню стада, яке продукуватиме молоко категорії А2. Виробництво молока, яке за якістю відповідає світовим трендам, дозволить господарству підійнятись на вищій щабель, отримувати вищі ціни за сировину, а переробникам — розширити асортимент продукції дитячого харчування.
Нині господарство використовує відповідних трьох бугаїв-плідників і вже має від них нащадків, додатково замовили ще партію спермодоз. Серед критеріїв відбору, зокрема, форма підв’язування вимені й зближення дійок, щоб можна було застосовувати робота-дояра та мінімізувати людський чинник. Окрім того, фахівці проводять певні дослідження по кожній корові, що дає змогу вибраковувати тих, у яких молоко не відповідає вимогам.
«У нас невелика продуктивність, але ми не ставимо собі за мету мати середні показники на поголів’я 12 тис. літрів, — наголосила Лілія Шмиголь. — Ми „поставили” на генетику, а не на високі показники жиру та білка — вони коливаються у нас від 3,5–4% влітку до 4,2–4,3% взимку і 3,3–3% відповідно. Нас задовольняють ці показники, адже ми не стресуємо тварин, заощаджуємо на ветеринарії, маємо високу запліднювальну здатність і, відповідно, продаж нетелей — це задовольняє у нас і щодо заміни поголів’я, і ми маємо з цього прибуток».
Довідка
Середня продуктивність корів у господарстві без добавок і преміксів становить 4,5 лактації. Середні надої — 8250 кг за 365 днів, або 22,06 кг (із жиром 4,1% і білком 3,3%). У перерахунок на жир і білок — 25,9 кг у заліку.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Володимир Крагель, директор ТОВ «Агротехніка»
— Ми співпрацюємо з господарством «Вітчизна» уже багато років. Фахівці нашої компанії монтували один із доїльних залів на фермі, підприємство придбало в нас декілька кормозмішувачів, обладнання для трамбування силосу; закуповує запасні частини, розхідні матеріали. Проводимо сервісне обслуговування обладнання, яке ми поставили.
За роки співпраці ми стали надійними партнерами, адже маємо спільну ціль — розвиток молочної галузі України. Ми дуже цінуємо нашу дружбу, фундаментом якої є взаємна повага та спільне бажання рухатися до досконалості в тій справі, яку робиш.
Володимир Іванович Литвин розпочав займатися тваринництвом ще в ті часи, коли мало хто в Україні вірив, що скотарство може бути не тільки соціальним проєктом, а й рентабельним бізнесом виробництва продукції з доданою вартістю. Нині СТОВ «Вітчизна» досягла добрих результатів в молочному бізнесі завдяки впровадженню передових технологій, інвестуванню в сучасне обладнання та техніку і натхненній праці кваліфікованих фахівців. Тож бажаємо колективу високих надоїв, хороших приростів, стабільної ціни на ринку і мирного неба в нашій Україні.