Тепловий стрес може завдавати збитків птахівничим підприємствам. Під час теплового стресу птиця менше споживає корму, щоб знизити температуру тіла. При цьому зменшується надходження обмінної енергії до організму. Негативними наслідками теплового стресу у бройлерів і несучок є: уповільнення росту, зниження несучості, якості м’яса та яєць, а також погіршення самопочуття.
Життєвий цикл птиці набагато коротший, ніж в інших тварин, і становить близько 47 днів у бройлерів і трохи менше ніж рік у несучок. З цієї причини профілактика теплового стресу в птиці має бути продумана особливо ретельно, адже у порівнянні з великими тваринами птиця має менше часу на відновлення.
Негативні наслідки теплового стресу можна спостерігати в перший тиждень життя птиці, оскільки курчата не здатні регулювати температуру свого тіла. Порушується робота травного тракту, скорочується час проходження їжі по кишківнику, що значною мірою погіршує якість травлення та засвоєння поживних речовин.
МЕХАНІЗМИ ТЕПЛОВІДДАЧІ ОРГАНІЗМУ ПТИЦІ
На відміну від інших тварин, птиця не має потових залоз для регуляції тепловіддачі. Надлишки тепла виділяються організмом птиці чотирма основними шляхами: тепловипромінюванням (радіацією), теплопроводом (кондукцією), конвекцією та, якщо цих способів недостатньо, випаровуванням.
Тепловипромінювання — вид теплообміну, в якому тепло з поверхні шкіри птиці через повітряне середовище передається іншому об’єкту, зокрема іншій птиці. Тут можна згадати проблему високої щільності посадки стада у спекотні літні місяці.
Теплопроведення полягає в передаванні тепла від тіла холоднішим об’єктам, з якими птиця безпосередньо стикається, наприклад, годівниця, підлога або вода з обприскувачів. Повітря перенасичується вологою під час роботи обприскувачів, що посилює вплив тепла на організм.
Під час конвекції тепло відноситься від поверхні шкіри потоком повітря. Курчата часто підіймають крила, щоб оголити малооперену поверхню шкіри й збільшити поверхню тепловіддачі.
Коли температура тіла птиці досягає 41 °С, ефективність тепловипромінювання, теплопроведення та конвекції знижується, і основним механізмом виведення тепла стає випаровування води з дихальних шляхів за допомогою прискореного дихання. За випаровування одного грама води втрачається 540 калорій енергії, необхідної для підтримки життєдіяльності. Крім того, носова порожнина птахів фільтрує повітря, що надходить у дихальні шляхи від пилу і бактерій. Тому виділення надлишків тепла шляхом випаровування води під час дихання може призвести до збільшення захворюваності на вторинні бактеріальні інфекції. Якщо механізми регулювання теплообміну не справляються, у птиці розвивається теплове виснаження.
ТЕПЛОВИЙ СТРЕС — ПРИЧИНА ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ
За зниження споживання корму під час теплового стресу у птиці також зменшується інтенсивність кровотоку в травному тракті, що стає причиною скорочення обсягів кисню (гіпоксії), що надходить, і розвитку окислювального стресу в тканинах кишківника. У результаті щільні зв’язки між клітинами епітелію (ентероцитами) слабшають, збільшується проникність кишкового бар’єра, а патогени та їхні токсини проникають у кровотік травного тракту. Це характерна картина для синдрому «дірявого кишківника», який може спричинити хронічний запальний процес. Активована імунна система витрачає значну кількість поживних речовин на боротьбу із запаленням, на розвиток м’язових тканин та кладку яєць.
УПЛИВ ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ НА ФОРМУВАННЯ ШКАРАЛУПИ
Прискорене дихання супроводжується виділенням CO2, внаслідок чого рівень pH крові стає більш лужним, а кількість іонізованого кальцію скорочується, що призводить до захворювань кісток.Оскільки для формування яєчної шкаралупи несучкам потрібна велика кількість кальцію, отримані яйця часто мають тонку шкаралупу або менший розмір. Може знижуватися показник несучості. У бройлерів, крім іншого, часто спостерігається зниження споживання та погіршення конверсії корму, уповільнення темпів зростання.
ВИСОКОЕФЕКТИВНІ МЕТАЛАМІНОКИСЛОТНІ КОМПЛЕКСИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ
Негативні наслідки теплового стресу в птахівництві можна зменшити, коригуючи раціон птиці. Оптимізація раціону в літні місяці завжди має бути спрямована на зниження окислювального стресу, збереження цілісності епітеліальної тканини кишківника та підвищення стійкості птиці до теплового стресу.
Основні зміни у раціоні під час спекотних літніх місяців передбачають:
• збільшення харчової цінності кормів, щоб компенсувати зниження їхнього споживання;
• введення в раціон високоефективних металамінокислотних комплексів для підвищення антиоксидантної здатності та стійкості птиці до теплового стресу.
ЗНИЖЕННЯ ОКИСЛЮВАЛЬНОГО СТРЕСУ ТА ПІДВИЩЕННЯ ТЕРМОСТІЙКОСТІ
Під час спекотних літніх місяців потрібно доповнити раціон високоефективними металамінокислотними комплексами. Найбільш важливі системи антиоксидантного захисту організму тварин потребують цинку, марганцю, міді та селену. Вони грають роль кофакторів і необхідні активації таких ферментів, як супероксиддисмутаза (СОД) і глутатионпероксидаза (ГПх). Причина окисного стресу криється в дисбалансі вільних радикалів та антиоксидантів. Системи антиоксидантного захисту організму видаляють вільні радикали та захищають клітинні мембрани від окислювального стресу.
Цинк також відіграє важливу роль у формуванні структурних компонентів тканин, молекул та епітеліальних клітин кишківника. Дослідження показують, що годування поголів’я цинком з Availa®Zn зміцнює контакти між епітеліальними клітинами кишківника і зберігає щільні міжклітинні зв’язки у цей несприятливий період, знижуючи ймовірність розвитку запальних процесів і натомість синдрому «дірявого кишківника».
Хром з Availa®Cr або MICROPLEX® сприяє підвищенню стійкості птиці до теплового стресу, оскільки допомагає знизити рівень кортикостерону, гормону, що бере участь у регуляції реакцій енергетичного обміну, імунних та стресових реакцій. Підвищений рівень кортикостерону викликає почуття занепокоєння тварин, що призводить до зростання енергетичних витрат і, зрештою, зниження споживання корму. Скорочення рівня кортикостерону за допомогою Availa®Cr або MICROPLEX® допомагає зберегти спокій тварин та сприяє підвищенню апетиту під час теплового стресу.
Тепловий стрес у птиці може спричиняти суттєві фінансові збитки. Введення високоефективних металамінокислотних комплексів у раціон птиці допоможе пом’якшити наслідки теплового стресу та підвищити рентабельність підприємств.
Наше Птахівництво
