|
Одним зі способів зміцнення імунітету й профілактики інфекційних хвороб птиці є збільшення лактофлори в шлунково-кишковому тракті та на підстилці.
Отримання безпечної м’ясної продукції можливе тільки за фізіологічно здорового стану кишківника птиці. Злагоджена робота органів шлунково-кишкового тракту сприяє тому, що організм засвоює всі поживні речовини корму. У свою чергу порушення функції перетравлювання веде до зниження приростів. Незадовільна конверсія підвищує витрати на корм і лікувальні заходи. За критичної ситуації розбалансування кишкової мікрофлори з додатковим долученням збудників інфекційних хвороб (стрептококоз, стафілококоз, колібактеріоз, сальмонельоз, пастерельоз, мікоплазмоз тощо) веде до падежу поголів’я.
Годівля курчат має розпочинатися із застосування якісних, повноцінних і збалансованих за поживністю кормів з оптимальною кількістю білків, вуглеводів, жиру, мікро- та макроелементів, вітамінів. Сьогодні технологи особливу увагу звертають на раціони, що збалансовані за вмістом амінокислот зі зниженням рівня протеїну. Це забезпечує економічну ефективність й отримання додаткового прибутку без втрати продуктивності.
Перед застосуванням кормів слід переконатися у відсутності в них патогенної бактеріальної чи грибної мікрофлори. Слід проконтролювати корми на токсини, що продукують колонії шкідливих мікроорганізмів — Aspergillus flavus, Aspergillus parasiticus speare, Aspergillus fumigatus, Stachybotrys alternans й ін.
Ознаки ураження птиці Aspergillus flavus проявляються в пригніченні організму, зниженні апетиту, відставанні в рості й розвитку, кашлі, кон’юнктивіті, судомах, діареї. Про ураження Stachybotrys alternans свідчать пригнічення, відсутність апетиту, нестійка хода. Захворювання птиці на мікотоксикози проявляється у зниженні приростів ваги на добу на 1,5–22,6 г/гол. з одночасним погіршенням конверсії корму на 0,1–0,5 коефіцієнта.
Запобігання заселенню патогенної флори
Умовою виникнення сальмонельозів, колібактеріозів, клостридіозів й інших кишкових інфекцій є дія провокаційних чинників аліментарної природи: різке переведення молодняку на концентрований тип годівлі у взаємодії з комплексом стрес-чинників. До останніх належить неправильне транспортування птиці, зміна кліматичних умов, застосування у великих дозах лікарських препаратів, особливо антибіотиків. У молодняку всіх видів тварин неонатальний період характеризується домінуванням кишкових хвороб. Це пов’язано насамперед із тим, що отриманий від матері після народження тварин імунітет згасає, а стабільність набутого залежить виключно від складу нормальної мікрофлори в кишківнику. Тому в зазначений період потрібно стабілізувати баланс шляхом застосування пробіотиків. Вони стимулюють процеси годівлі завдяки нормалізації мікрофлори, яка у свою чергу є джерелом ад’ювантно-активних речовин. Останні, потрапляючи у кров, стимулюють імунну систему.
Попереднє заселення кишківника бройлера конкурентоспроможними пробіотичними культурами створює умови для запобігання заселенню патогенною мікрофлорою. Іншими словами — пробіотики працюють за принципом конкурентного заміщення. Це мінімізує виникнення інфекційних шлунково-кишкових хвороб у молодняку. За ефективністю пробіотики не поступаються багатьом антибіотикам і хіміотерапевтичним препаратам, до того ж не пригнічують ріст нормальної мікрофлори травного тракту, не мають негативного впливу на продукти птахівництва та навколишнє середовище.
Для виготовлення пробіотиків на сьогодні використовують представників різноманітних таксономічних груп мікроорганізмів — Bacillus subtilis, Bifidobacterium adolescentis, B. bifidum, B. breve, B. infantis, B. longum, Enteroccus faecalis, E. faecium, Esсherichia coli, Lactobacillus acidophilus, L. casei, L. delbrueckii subsp. bulgaricus, L. felventicus, L. fermentum, L. plantarum, Lacto coccus, Lac. cremoris, Lac. lactis та ін., що підсилюють дію один одного. Найбільший ефект досягається за використання складних пробіотиків полівидового складу — мультипробіотиків. Існують правила підбору пробіотичних культур для створення біопрепаратів. За допомогою біотехнологічних методів мікроорганізми перевіряють на стійкість до агресивних метаболітів макроорганізму, низької кислотності (це необхідна умова здійснення транзиту через верхні відділи шлунку). Крім того, вони мають відзначатися високою колонізаційною резистентністю, тобто бути здатними до адгезії, виявляти антагоністичну активність щодо патогенних мікроорганізмів, бути безпечними й не проявляти побічних дій на макроорганізми.
Пробіотики, вироблені на основі живих культур, стимулюють біосинтетичні процеси у травному тракті й сприяють збільшенню продуктивності птиці. У цьому контексті найперспективнішими є пробіотики, створені на мікроорганізмах, що належать до родів Bifidobacterium і Lactobacillus, зокрема, ті види, що є складовою частиною мікробіоценозів шлунково-кишкового тракту птиці.
Поширення у ветеринарній практиці набули пробіотики, створені на основі бацил. Уведення бацил до складу комплексних препаратів і спеціальних кормових сумішей, призначених для профілактики сальмонельозу домашньої птиці, показало їхню високу ефективність. Представників роду Bacillus використовують для профілактики й терапії стафілококової, сальмонельозної, колібактеріозної та синьогнійної інфекцій.
Пробіотики також мають антистресові властивості, забезпечують поліпшення обмінних процесів в організмі птиці, стимулюють ріст. Приміром, один із пробіотиків за згодовування молодняку в перші 7 днів вирощування забезпечує до 42-го дня підвищення живої маси на 2,7%. У разі використання рідкої та сухої форм пробіотика бройлерам протягом чотирьох тижнів відгодівлі встановлено, що в 42-денному віці маса тіла в них була вища в середньому на 5,6%, збереження — на 2,5%. Для стимуляції росту м’ясних курчат цей препарат рекомендують уводити в раціон в кількості 2 л рідкого або 50 г сухого на 1 т корму протягом 28 днів. Застосовуючи пробіотик для вирощування курчат-бройлерів, відбувається підвищення виходу забійної маси 1-ї та 2-ї категорій відповідно на 25 і 21%.
Андрій Федорченко, канд. вет. наук, консультант Georgia Poultry / HOG SLAT
журнал “Наше Птахівництво”, травень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
