Практика застосування КАС

У господарствах СТОВ «Дружба-Нова» застосування КАС повністю замістило собою використання аміачної води та більшості гранульованих добрив.

 

Останнім часом серед сільськогосподарських виробників активно обговорюються питання доцільності, ефективності й технологій застосування в системах живлення сільгоспкультур карбамідо-аміачної суміші (КАС). Для СТОВ «Дружба-Нова» такі питання вже давно не виникають. Із 2010 року в компанії азотне живлення всіх культур практично на 100% виконується КАС-32. Насамперед це було викликано очевидними перевагами цього рідкого універсального азотного добрива перед гранульованими (аміачна селітра, карбамід) та й іншими рідкими азотними добривами (аміачна вода), що раніше застосовували в компанії як джерело азоту. Серед таких переваг КАС потрібно відмітити її універсальність і технологічність застосування, ефективність і пролонгованість дії, вартість діючої речовини. Усі ці переваги визначаються агрегатним станом добрива, наявністю у ньому всіх основних форм азоту, що дозволяє застосовувати його в різні періоди вегетації культур і під різні технологічні операції. Доведено, що за внесення КАС навіть на поверхню ґрунту без негайного її заорювання втрати азоту значно менші, ніж при застосуванні твердих азотних добрив урозкид, що розширює сферу її використання для прикореневого підживлення та, на відміну від аміачної води, не потребує обов’язкового загортання в ґрунт. 

Було зрозуміло: щоб запровадити у господарствах СТОВ «Дружба-Нова» технології точного землеробства за вирощування більшості культур необхідно буде вирішити завдання диференційованого внесення азотних добрив. Диференційоване внесення зумовлювали як неоднорідність ґрунтового покриву, так і нерівномірність розподілу рослинних решток у межах поля та потреба забезпечити ефективне використання азоту з добрив за мінімальних його втрат. 

Практична реалізація

Мінералізація соломи

Перша технологічна операція, що здійснюється після збирання покривної культури, — застосування компенсаційних норм азоту на мінералізацію рослинних решток. У господарствах компанії з 2002 року як базову застосовують технологію міні-тілл, а ефективне управління пожнивними рештками на основі повного їх повернення в біогеохімічний кругообіг у межах поля — один із ключових елементів цієї технології. Інтенсивність мінералізації пожнивних решток, що її регулюють унесенням азотних добрив, — перша точка застосування КАС у господарстві. 

Зрозуміло, що для впровадження такої технологій необхідно було модернізувати наявну широкозахватну ґрунтообробну техніку, а саме — оснастити її системою розведення та подачі в робочу зону рідкого добрива. Такими системами диференційованого внесення рідких добрив було оснащено культиватори Horch FG 12.3, Horch FG 18.3, дискові борони JD 512 і дисколапові борони DXRV GREGOIRE BESSON. 

КАС заливали в начіпні місткості, встановлені на енергонасичених тракторах класів потужності понад 400 к. с.

Принциповим завданням було забезпечення взаємозамінності всіх сільськогосподарських машин і тракторів так, щоб перечеплення знарядь чи заміну трактора можна було проводити якнайпростіше. Силами власної сервісної служби компанії це завдання було успішно виконано.  

Технологію диференційованого внесення компенсаційних норм азотних добрив для мінералізації рослинних решток було розроблено та впроваджено на основі карт урожайності. Технологія включала: 

• виділення однорідних за врожайністю зон; 

• визначення фактичної кількості пожнивних решток в кожній зоні; 

• відбір зразків решток та лабораторне визначення фактичного співвідношення в них вуглецю та азоту; 

• розрахунок необхідної норми азоту для доведення цього співвідношення до оптимального; 

• розроблення аплікаційних карт-завдань для диференційованого внесення по полю рідких азотних добрив (КАС); 

• фактичне внесення азотних добрив під час виконання культивації або дискування й створення карт фактичного внесення.

Основне та припосівне удобрення

Технологія міні-тілл передбачає застосування операцій лущення стерні та культивації. У господарствах компанії для цього застосовують агрегати Horch FG 12.3, обладнані устаткуванням для диференційованого внесення рідких добрив (лущення та культивацію здійснюють з одночасним внесенням КАС).

Варто також зазначити, що з 2007 року ми вивчаємо ефективність технології ноу-тілл, де вносити азотні добрива треба під час сівби, локально-стрічково в міжряддя культури або поверхнево без загортання в ґрунт. За нашим досвідом для цієї технології також оптимальним є використання КАС, вносити яку можна за допомогою самохідних оприскувачів або сівалок, оснащених ємностями для КАС. До того ж забезпечуються мінімальні втрати азоту з добрив і його максимально ефективне використання. 

Залежно від культури, типу ґрунту, умов сівби, КАС, так само як й інші види азотних добрив, треба вносити на різні глибини — це дозволяє усунути негативний вплив підвищеної концентрації добрив на посівні якості насіння.

Із 2011 року у СТОВ «Дружба-Нова» у виробничих масштабах було застосовано стрип-тілл — технологію локально-стрічкового обробітку ґрунту, яка дозволяє одночасно провести кілька операцій (основний і передпосівний обробітки, сівбу з одночасним унесенням добрив). Згідно із цією технологією, застосовуючи спеціальні агрегати, сівбу можливо здійснювати з одночасним унесення кількох видів гранульованих і рідких добрив. Для внесення чотирьох їх видів (КАС, амофос, калій хлористий і сульфат магнію) у компанії застосовують виготовлені в США спеціальні комплексні агрегати, що їх додатково вдосконалено та модернізовано, а саме — укомплектовано висівними апаратами, за допомогою яких можна розміщувати добрива та насіння на різних глибинах, диференційовано по різних ділянках поля відповідно до аплікаційних карт-завдань, занесених у бортовий комп’ютер трактора. 

Застосування КАС у підживлення 

Важливою властивістю КАС є її агрегатний стан, який дозволяє застосовувати для внесення цих добрив будь-які оприскувачі (за їх часткової переукомплектації). Обприскувачі також обладнали устаткуванням, яке забезпечило диференційоване внесення добрив. У СТОВ «Дружба-Нова» КАС застосовують для прикореневого підживлення більшості культур — як внесенням локально у рядок, так і шляхом суцільного крупнокрапельного обприскування. Саме можливість диференційованого внесення добрива у підживлення дозволяє ефективно розпорядитись результатами ґрунтової та рослинної діагностики живлення сільгоспкультур, що проводиться випробувальною лабораторією господарства. Потрібно відмітити й те, що внесення КАС самохідними оприскувачами у підживлення можливе протягом усіх критичних щодо азоту фаз розвитку всіх основних культур, забезпечуючи таким чином оперативність регулювання азотного живлення. 

Перше підживлення озимих зернових проводимо по мерзлоталому ґрунту, застосовуємо як висококліренсні самохідні оприскувачі виробництва США, укомплектовані шинами низького тиску, так і легкі самохідні машини для внесення добрив і пестицидів білоруського виробництва. Під час вегетації посіви озимих зернових, кукурудзи та соняшнику підживлюються за допомогою вже згаданих самохідних оприскувачів, оснащених розливними трубками, які мінімізують потрапляння КАС на поверхню листків культур, що дозволяє вносити добриво в прикореневу зону більшості з них, зокрема високорослих (кукурудзи та соняшнику). 

Отже, як ми бачимо, застосування КАС можливе практично за всіх технологій ґрунтообробітку та різних систем землеробства, які застосовуються в Україні, що є свідченням збільшення в майбутньому обсягів застосування цього добрива. Однак перехід на КАС як основного добрива зумовлює необхідність додаткового технологічного переоснащення техніки для його внесення та й усієї виробничої інфраструктури в цілому. Насамперед це стосується організації системи транспортування до господарства, проміжного зберігання, внутрішньогосподарського розподілу та заправки техніки для внесення. Найпростіше таку систему можна реалізувати в господарствах, які застосовували як азотне добриво аміачну воду. Після переходу на КАС технічні засоби, що застосовувались для її перевезення та зберігання, не потребують істотної модернізації, за винятком додержання специфічних вимог щодо транспортування.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ