Наше господарство спеціалізується на виробництві зернових і бобових культур — озимої пшениці, кукурудзи, сої, цукрового буряку, квасолі, маку олійного. Левову частку земельного банку — 3300 га — становлять насінницькі посіви та посіви нішевих культур. Насіння доробляємо на власному насіннєвому заводі й реалізуємо під ТМ Biligrain.
У вирощуванні функціональних культур — чорнозерної пшениці, голозерного ячменю дотримуємося принципів вирощування культур для здорового харчування. Відтак питання зменшення хімічного навантаження на ґрунт для нас дуже актуальне. Ще до того, як почали насінництво, було бажання перейти на органічне землеробство, працювати тільки з органічними продуктами. Але процес переходу з традиційної технології на органічне виробництво складний. На щастя, у цьому нам допомогла співпраця з науковцями — докторкою біологічних наук, завідувачкою відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАНУ Людмилою Білявською та кандидатом економічних наук, директором ДП «МНТЦ “Агробіотех”» НАН та МОН України Андрієм Литовченком.
Біологічний експеримент
Три роки тому ми взяли на випробування розроблені групою вітчизняних учених біопрепарати — біодеструктор стерні БіоСтимІкс-Нива, поліпшувач ґрунту БіоСти мІкс, біофунгіцид Споразин, органічні прилипачі ЕПАА-10, препарат для біозахисту Фітовіт, метаболічний препарат Аверком-Н для боротьби зі шкідниками. Чотири рази впродовж вегетації обробляли посіви чорнозерної озимої пшениці, кукуру дзи, маку олійного та квасолі по 20 га кожної культури. У результаті врожайність культур не зменшилася, а в деяких випадках навіть була вищою, ніж за традиційної технології.
Наприклад, торік пшениця, яку обробляли тільки біопрепаратами, вродила по 8,8 т/га. Натомість отримали низку інших переваг, зокрема поліпшення стану ґрунту й здоровіше насіння. Так, цього року отримали відмінне насіння квасолі, яке зазвичай сильно уражується бактеріозами: один сорт 0% зараження, другий — 0,5%. Проти б актеріозів хімічні препарати безсилі, а біологія, як показала практика, працює чудово. Також дуже переживали, коли вносили біопрепарат на пшениці по колосу проти фузаріозу — агрономи знають, як важливо вчасно запобігти цій хворобі, не завжди хімічні препарати спрацьовують, але на нашій пшениці зараження не було.
Здорова економіка
З економічного боку біотехнологія вигідніша, ніж традиційна, із застосуванням хімічних препаратів, вартість яких постійно зростає. Також за два роки ми суттєво зменшили використання міндобрив: на озимій пшениці торік вносили на 30% менше, цього року — на 50%.
Основна мета застосування біологічних препаратів — зробити ґрунт і рослину здоровими й таким чином підвищити їхню опірність шкідливому впливу довкілля. Тривалий час застосовуючи велику кількість хімічних препаратів, вносячи мінеральні добрива, ми тим самим знищуємо ґрунтову біоту і зменшуємо стійкість рослин до біотичних й абіотичних чинників. Тепер ми намагаємося повернути ґрунту його природну родючість, відновити ґрунтову біоту, щоб знову зробити рослину здоровою, аби вона сама себе могла захистити. Так, роботу біопрепаратів, можливо, одразу не видно, як порівняти з хімічними. Проте їхня дія має накопичувальний ефект, з ними треба працювати постійно. Хоч ми вже тепер бачимо певний результат: заселення ґрунту черв’яками, які сприяють його аерації та перероблянню органічних решток. Навіть запах ґрунту змінився — нагадує колишній, коли 30 років тому починав працювати агроном, і землеробство не було таким інтенсивним. Перевага біологічного методу ще й у тому, що після кількох років використання кількість біопрепаратів можна зменшувати й навіть зовсім припинити внесення — мірою накопичення біоти, яка пригнічуватиме діяльність шкідливих мікроорганізмів.
Технологічні нюанси
Робота з біопрепаратами передбачає обов’язкове застосування сидератів. Схема така: після збирання попередника, наприклад, озимої пшениці, вносимо деструктор стерні й одразу висіваємо сидерат, який восени загортаємо в ґрунт, — тоді попередньо внесені бактерії починають працювати. Навесні у фазу Т1 на пшениці вносимо біологічні препарати в баковій суміші — Споразин, БіоСтимІкс, продукти метаболізму Віолар та Аверком. Цього року додали до бакової суміші ще й препарат проти вилягання Регоплант. До речі, Регоплант випробовуватимемо цього року на всіх культурах, адже він має регулювальну та біозахисну дію.
На жаль, поки що не можемо забрати зі схеми гербіцидну обробку посівів, але намагаємося це робити, змінюючи систему обробітку ґрунту — повністю усуваємо оранку, яка шкідлива і для ґрунту, і для біопрепаратів, — натомість застосовуємо поверхневий обробіток до 5 см. Таким чином намагаємося очистити поля від бур’янів, щоб надалі зовсім відмовитися від гербіцидів.
Дуже великий вплив на ефективність біопрепаратів має погода. Але слід пам’ятати: збудник хвороб є завжди — у ґрунті чи на рослинних рештках. Щоб він почав прогресувати на рослині, йому потрібно сприятливе середовище — волога прохолодна погода, чимало азотних добрив тощо. Тоді головне — вчасно внести хімічний препарат, щоб запобігти розвитку хвороби. А коли постійно працюємо з біологією, рослина вже захищена на будь-якому етапі розвитку. Наприклад, раніше нам дуже дошкуляв пероноспороз на маку та квасолі, але біопрепарати в рази зменшили прояви хвороби.
Поради початківцю
Нова справа — це завжди складно. Хто зацікавиться біологічною технологією, раджу починати роботу з деструктора, поліпшувача ґрунту. І сидерації. Здоровий ґрунт — це основа. А препарати, що працюють по вегетативній масі, тільки підсилюють роботу ґрунтової біоти.
Одразу повністю переходити на біологічні препарати — також не варто: цей процес має бути поступовим, із використанням хімічних препаратів, краще, звісно, оригінальних, які справді добре працюють.
На мою думку, є простіші культури, яким легше перейти на біологічну схему, і ті, які потребують більшого мінерального живлення, мають більший коефіцієнт винесення елементів живлення з ґрунту — для них потрібен довший перехідний період. Ідеться про кукурудзу, цукровий буряк, яким перші роки треба давати ці елементи живлення з міндобривами.
Наразі ми ще протягом року випробуватимемо біотехнології на кукурудзі, маку олійному та квасолі, удвічі збільшивши площу під кожною культурою та додавши локації, щоб перевірити схему на різних типах ґрунтів. Озиму пшеницю чорнозерних сортів повністю обробляємо біопрепаратами. Окрім того, закладаємо досліди на сої — ця культура, можливо, як жодна інша, «співпрацює» з мікроорганізмами. І сподіваємося невдовзі повністю перейти на біологічну технологію.
The Ukrainian Farmer
