Кизил є маловибагливою до умов вирощування та рівня агротехніки нішевою плодовою культурою, його садивний матеріал легко виготовити в умовах господарства.
Кизил не отримав належного поширення у наших промислових садах. Серед причин, зокрема, й недостатньо досліджена реакція культури на вирощування у різних природно-кліматичних зонах та мала вивченість особливостей розмноження культури. Однак промислові насадження кизилу мають усі шанси стати садами майбутнього.
|
Кизил ― досить молода культура в сучасному садівництві. До 1990 року в Реєстрі сортів рослин України не було жодного сорту кизилу. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2016 рік, є аж 16 сортів кизилу, серед яких: Вавіловець, Володимирський, Видубецький, Євгенія, Олена, Гренадер, Кораловий Марка, Лук′янівський, Миколка, Радість, Світлячок, Семен, Екзотичний, Елегантний, Билда та Михайлівський.
Плоди кизилу мають лікувальні властивості, що є перспективним з міркувань використання їх у фармацевтичній промисловості. Сучасна фармація активно послуговується такою сировиною: близько 40% лікарських препаратів рослинного походження. Майже половину з них виготовляють на основі малопоширених плодових культур, до яких належить і кизил. Цукри у його плодах ― то легкозасвоювана глюкоза і фруктоза, тому кизил використовують під час виготовлення продуктів та ліків для діабетиків. Найбільше ліків із кизилу виготовляють у Китаї, Кореї та Японії.
 |
Зважаючи на екзотичний смак плодів, кизил ― цінна сировина для переробних підприємств, також його можна використовувати для органічного садівництва, оскільки він майже не пошкоджується шкідниками та хворобами.
Агротехніка
Кизил ― морозостійка культура, що витримує морози до –30 °C, але зимові відлиги та рання весна із приморозками завдають насадженням шкоди. У Інституті помології сад кизилу витримав тривалі морози взимку 2012 року, коли у першій декаді лютого температура опускалася до –31,2 °С. Утім, більше половини врожаю все-таки було втрачено.
Кращими ґрунтами для саду кизилу є легкі, що містять достатню кількість кальцію та магнію, оптимальна кислотність ґрунту ― рН 6,0–7,0. Найкраще закладати сад кизилу навесні. На родючих зрошених ґрунтах оптимальні схеми розташування рослин 8 × 6 м та 6 × 6 м; без зрошення кизил висаджують за схемами: 6 × 4 м, 5 × 4 м, 3,5 × 3,5 м.
 |
Саджанці після садіння обрізають на 1/3 розміру. Більшість сортів кизилу самобезплідні, тому, закладаючи промислові сади, потрібно подбати про сорти-запилювачі. Для найкращого запилення у саду розташовують по 2–3 сорти, розміщуючи їх через ряд сортовими смугами.
Кизил не потребує спеціального обрізування на плодоношення, але у перші роки після садіння рослинам належить сформувати крону. Застосовують або штамбову природно-поліпшену форму (штамб заввишки 40–70 см та 5–7 скелетних гілок крони), або кущоподібну крону. Її виводять із 6–8 основних гілок, розміщених у суміжних вузлах, нижня гілка повинна знаходитися на 25–30 см вище від рівня ґрунту. Допускається формування крони кизилу у вигляді пальмети, що поліпшує світловий режим культури, внаслідок чого плоди краще забарвлюються та набувають ліпшого смаку.
До основних елементів догляду за насадженнями кизилу належать: розпушування ґрунту, підживлення рослин, зрошення та боротьба з бур’янами. У плодоносних насадженнях за достатнього волого забезпечення (не менше ніж 700 мм опадів на рік) міжряддя утримують під природним чи штучним залуженням. Якщо забезпечення вологою недостатнє (менше ніж 700 мм/рік), ґрунт у міжряддях утримують під чорним паром.
Закладання квіткових бруньок відбувається навесні, і у цей період насадження потрібно підживити добривами. Ґрунт у пристовбурних смугах обробляють неглибоко, щоб не пошкодити коріння, яке у кизилу знаходиться майже на поверхні. Загалом ґрунт культивують не глибше ніж на 10 см. Зазвичай за відмінного агротехнічного догляду насадження кизилу не оброблюють отрутохімікатами.
Врожай
Врожай збирають вручну за досягнення плодами споживчої стиглості. Плоди кизилу зберігають в дерев’яних, картонних, пластикових ящиках не більше трьох діб за температури +5…+10 °С та не більше 7 діб за температури 0…+1 °С при відносній вологості повітря 95–97%. Сад кизилу в Інституті помології закладено перспективними гібридними формами власної селекції, а також сортами селекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка. Одним з кращих за товарністю та смаковими властивостями є сорт Михайлівський.
Розмноження
Один з найефективніших способів розмноження сортів кизилу ― окулірування сіянців. Техніка окулірування звичайна, така як і для інших плодових культур, терміни ― 5–25 серпня. Вихід садивного матеріалу за розмноження окуліруванням сягає 90%. Вихід садивного матеріалу за розмноження відсадками теж високий, 80–85%. За розмноження зеленими та здерев’янілими живцями приживаються відповідно70–80% та 30–40% молодих рослин.
Євген Постоленко, канд. с.-г. наук
Інститут помології ім. Л. П. Симиренка НААН України
журнал “Садівництво по-українськи”, жовтень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
