Поля «Десни» під картоплю розміновані
СТОВ «Десна» через війну скоротило картопляні плантації втричі. Проте вже повертає втрачені позиції.
Господарство СТОВ«Десна», що розташоване у Чернігівській області, зазвичай віддає під картоплю четверту частину свого земельного банку у 1300 га, тобто при 4-річній сівозміні, це приблизно 400-500 га. Проте минулого року через війну площа зменшилися до 150 га, з яких третина – насіннєва картопля.
«По-перше, картопля, яку я вирощував раніше, зараз дуже тяжко реалізується у зв’язку зі скороченням населення, – пояснює Микола Пономаренко, засновник СТОВ«Десна». – По-друге, частка наших земель опинились під обстрілами та мінними полями – 300 га у минулому році через це ми не змогли обробляти. Зараз ми дістались до цих ділянок, вже є висновок фітосанітарного контролю, що вони придатні для подальшого використання».
Після цього господарство отримало ще довідку з МНС, що на полях, де проходили бойові дії з моменту вторгнення російських окупантів, можна працювати. Проте поки що не може повноцінно їх обробляти та засіваємо сидератами. Для саджання картоплі минулої осени ще й погодні умови не сприяли – йшли постійні дощі, і виробники ледве зібрали продукцію. На 5 га картопля залишилася на полі, там і зазимувала.
Пономаренко займається картоплярством з початку 2000 років. Виробництво насіннєвої картоплі його компанія почала у 2008 році. На наступний рік «Десна» планує повернутись до довоєнних площ вирощування картоплі, зокрема посилити насіннєвий напрямок, який складає 70% у структурі прибутків господарства.
Площі картоплі подвояться
Картопляні ділянки минулої осені були настільки зволожені, що їх важко було збирати комбайном, згадує Микола Пономаренко. Через погодні умови частину площ господарство не змогло підготувати з осені й весною довелося дуже напружуватися.
«300 га було пізно засівати, і я прийняв рішення не засаджувати їх, а збагатити азотом перед посадкою картоплі на наступний рік шляхом висадки сидератів, – розповідає аграрій. – На сівозміну ми зазвичай вирощуємо пшеницю і трохи кукурудзи та соняшника. Проте вони негативно впливають на вирощування картоплі. Через це на сівозміну до картоплі ми вирощуємо переважно люпин, можемо додавати гречку та олійну редьку».
Наступної весни Пономаренко планує засадити картоплею засадити 300 га, тобто подвоїти площі цього року. Ще 100 га на його замовлення засадять інші господарства. Також у «Десни» є спільна програма з сусідніми господарствами з вирощування та реалізації для армії овочів борщової групи – буряка, капусти і моркви. «Десна» забезпечує ці господарства насінням, а ті вирощують продовольчу продукцію.
«Ми народжуємо собі подібних, – образно висловлюється Пономаренко, – людей, які бажають досягти успіху у картопляному бізнесі. Ми їх забезпечуємо посадковим матеріалом та даємо експертний супровід. Саме зараз я курую двох таких виробників, виїжджаю у господарства, показую, як підготувати землю, беру її та воду для обприскування на аналізи. Після цього радимо, що вносити. Якщо не вистачає якогось обладнання, я також простягаю руку».
В супермаркети йде еліта
Микола Пономаренко вирощує, за його словами, перспективні сорти, які користуються попитом у виробників: Гранада, Коннект, Королева Анна, Лілі, Бельмонда, Лабелла, Арізона, Беллароза, Санібель. Він також випробує сорти Інституту картоплярства НААН України – Фотинія, Мирослава та Скарбниця.
«Фотинію виробляємо вже другий рік, і бачимо, що перспектива у цього сорту може бути», – додає засновник «Десни».
Більшість сортів, які вирощує господарство стійкі до посухи. Особливо Пономаренко виділяє Гранаду, вважаючи її унікальним сортом.
«Гранаду я свого часу завіз в Україну і пишаюся цим, – розповідає він. – У посуху Гранада формує бульби, а коли починається інтенсивна волога від дощів та додається живлення, Гранада так би мовити подовжує бульби, вони досягають великих розмірів. Проте у вологу погоду глибокої осені її треба копати з великою обережністю, бо великі бульби легко пошкодити. З цим сортом треба вміти працювати. Натомість, він продається краще за інші, смачний та має інші високі продовольчі властивості».
Гранада та Беллароза йдуть найкраще й на експорт, який «Десна» налагодила до Молдови та Грузії. Минулого року молдавський експорт господарства склав 3 тис. тонн. Крім того, елітну продовольчу картоплю чернігівського виробника можна побачити практично у всіх великих супермаркетах України. Але працює з ними «Десна» не напряму, а через посередників – торгові дома.
«Це значно зручніше – вони знають цю кухню, і немає ризику, що тебе з мереж витіснять, до того ж «прокладка» на відміну від мереж, розплачується відразу, – розповідає Пономаренко. – Для порівняння: у Молдову ми постачаємо безперебійно, але тамтешні наші партнери затримували оплату, також тяганина з оплатою минулорічного урожаю була і у грузинських контрагентів, але всі врешті вже розрахувалися».
Господарство «Десна» має статус насінницького та зазвичай вирощувало картоплю до насіннєвої фракції – на цьому, як каже Пономаренко, шлях картоплі на його плантаціях закінчувався. Насіннєву еліту та супереліту сушили і продавали. В останні роки у зв’язку зі змінами клімату (коли жара часто чергується з холодом) господарство дещо змінює технологію та стратегію.
«При ранній посадці насіннєва картопля зав’язує 5-12 картоплин в залежності від сорту, – пояснює Пономаренко. – За сприятливих погодних умов (багато дощів) та належній кількості обробок (ми робимо до восьми), картопля дозав’язує до 18 штук, і виростає великих розмірів, досягає фракції продовольчої. В результаті від нас на споживчий ринок потрапляє елітна репродукція, але продовольча фракція. А калібрована частина цього урожаю йде на насіння».
Раніше дрібної фракції еліти у «Десни» виходило 10-20% – її картоплярі просто залишали на полі або садили для подальших експериментів. Зараз урожай господарства розподіляється 50 на 50 – насіннєвої та продовольчої еліти, дрібної фракції практично немає.
«Якщо ми отримуємо з гектара зараз 25 тонн насіннєвої, то одночасно маємо 25 тонн, а то й 35 тонн якісної елітної продовольчої картоплі, яку торгові мережі забирають у нас «на ура» та дають на неї ціну більшу, ніж на просто продовольчу картоплю», – резюмує Пономаренко.
Цей рік ще буде важким
На початок липня агрономи СТОВ «Десна» провели третій захист картопляних плантацій препаратом Манзат, та на одній з ділянок прибирали жука. В цілому, за словами Пономаренка, стан рослини здоровий, бадилля дуже-дуже насичене, волога у грунті після великих злив – в достатку. Хоча картоплярам завжди мало, додає він. Втім на більшості ділянок – не перезволоження, а норма. Дощ пролив всюди приблизно рівномірно: десь 12 мм, десь до 26 мм.
«Десна» вирощує картоплю виключно у відкритому грунті та збирає один урожай на рік, тому почне збирати його після 19 серпня, а у кінці липня проведе десикацію — передзбиральне підсушування рослин. Десиканти прискорюють дозрівання картоплі, підвищують врожайність та якість бульб, знижують ризик травмування під час механізованого збирання врожаю і транспортування.
Минулий рік для виробників картоплі, як і для багатьох аграріїв був поки що найважчим. Зараз вони пристосовуються до нових умов, і, судячи по господарству «Десна», досить вдало.
Проте цей рік буде ще тяжко, вважає Пономаренко, – через відсутність Херсона, Миколаєва та Криму, які давали ранню продукцію. Зокрема, сорти Аризона, Рів’єра та Прада.
«У нас Арізона вже була готова до продажі на початку липня, але це в нашому регіоні, а якщо б їх засадив Херсон, зараз вже цієї картоплі було б валом на ринку, і вона б не коштувала 24 грн/кг при урожайності 220 ц/га. Ті, хто зараз збирає 22-24 тонни з гектара, є лідерами з молодої картоплі, але її сьогодні немає у достатній кількості».
На думку засновника «Десни», цю нішу будуть заповнювати більш пізні сорти. Поступово ця хвиля дійде і до Чернігівської області, коли почнуть збирати урожай у господарстві Пономаренка. І хоча ціна, за його прогнозом, трохи припаде, але вже є всі передумови для збереження нормальної відпускної ціни, яка складає 10-12 грн/кг продовольчої картоплі.
«Особисто наше господарство вона влаштує, – каже картопляр. – А ціна на насіннєву вже сформована – це 18-20 грн/кг. В той час, як ми завезли цього року насіння з Німеччини за ціною 40-42 грн/кг».