Овочі-Ягоди-Сад

Полуниці для Білорусі

Полуниці для Білорусі

ТОВ «Аграрна компанія “Еко-парк”», що в селі Чемер Козелецького району на Чернігівщині, вирощує полуниці на площі 6 га для експорту в Білорусь.

 

Агроном ТОВ «Аграрна компанія

“Еко-парк”» Федір Прима

«Аграрна компанія “Еко-парк”» вирощує сім італійських сортів полуниць весняно-літнього строку дозрівання: Клері, Джолі, Летиція, Антея, Апріка, Ароза, Сібілла. Також висадили шість гектарів лохини.

 

Під час добору сортів полуниць орієнтувалися на розмір ягід та продуктивність кущів. Ягоди першої хвилі врожаю цього року продавали оптом від трьох тонн по 40 гривень за кіло.

 

Найактивніші покупці полуниць приїздять за товаром із Білорусі, при цьому вносять 50% попередньої оплати, а після продажу партії повністю розраховуються із українським виробником.

 

Обробіток ґрунту

 

— На цьому місці було пасовище, землю орендували в Чемерської сільської ради, — розповідає агроном Федір Прима. — Восени 2015 року почали готувати ґрунт під ягідні культури.

 

Цілину двічі задискували, переорали, закультивували та двічі пройшлися фрезою. Гербіцид не вносили, бо було пізно. Застосували десикант Баста.

 

Для поливу плантацій пробурили свердловину.

 

Висаджування розсади

 

У розсаднику «ФруТек» придбали розсаду полуниць класу В. Висаджували її в поле навесні 2016 року з 10-го по 24-е травня.

 

Усі насадження робили за однаковою схемою. Гряди нарізали шириною 80 см. Відстань між їхніми центрами — 1,5 м. Висаджували рослини двома спареними рядками. Відстань між рядками — 30 см, між рослинами в рядку — 25 см. За такої схеми на гектар висадили 52 тис. рослин.

 

Господарство має грядоутворювач, який одночасно формує гряду, укладає крапельну стрічку, накриває гряду плівкою, підгортає краї плівки землею, робить під розсаду отвори в плівці. Міжряддя замульчували соломою, щоб не росли бур’яни. У листопаді шар соломи збільшили на випадок малосніжної зими. Завдяки тому, що полуниці вирощують на грядах, взимку на полі затримується сніг і довше зберігається волога в ґрунті.

 

Удобрення

 

— Торік, щоб рослини наростили гарну кореневу систему та зелену масу, на полуницях вносили різні мінеральні та органічні добрива, — каже агроном. — Зараз вийшли на оптимальний рівень удобрення з урахуванням результатів аналізу ґрунту. Нам допомогла лабораторія ТОВ «АргоАналіз-Донбас».

 

Підживлювати рослини почали після висаджування в поле. Через систему зрошення внесли рідкий Гумісол-супер. Використовували також комплексні добрива Yara Кристалон 13-40-10 та 12-12-36, а також Valagro Мастер. Їх вносили невеликими дозами, по 10 кг/га. Більше використовували прості добрива, наприклад сульфат амонію.

 
 

 

Закладання генеративних бруньок

 

— Коли кущі молоді, одні фермери залишають перші квітконоси, інші — ні, — зауважує Федір Прима. — Це питання суперечливе, бо все залежить від сорту і ступеня розвитку рослини. Торік під час просапування ми видалили всі квітконоси, щоб рослини добре вкоренилися та наростили гарну зелену масу.

 

Продуктивність полуничного куща залежить від генетичного потенціалу сорту, збалансованого удобрення, поливу і оптимальної температури повітря. Особливо важливу роль під час цвітіння має погода. Цього року ранні сорти полуниць постраждали від весняних приморозків. Перші квіти в них померзли і не дали зав’язі. У деяких квіток, що цвіли пізніше, підмерзла середина. Через це у процесі розвитку на зав’язі утворювалася темна пляма і наростала дрібна, неправильної форми ягода із зіркоподібним пошкодженням. У цьому році на ранньому сорті Клері недобір урожаю через приморозок становив 40%, на сорті Джолі, який зацвів пізніше, — 30%. За оптимальної погоди всі квітки на рослинах полуниці віддають плоди. Коли квітки запилюють бджоли або джмелі, формується велика і правильна за формою ягода.

 

Догляд

 

Вологість ґрунту в період вегетації полуниць визначають тензіометром. Поли в проводять раз на день або раз на два дні залежно від погоди та температури повітря. Завдяки тому, що ґрунт суглинковий і гряда накрита агроплівкою всередині акумулюється волога, яка не так швидко випаровується.

 

Проти сірої гнилі проводять профілактичні обробки фунгіцидом Світч 62,5 WG.

 

Зі шкідників найбільшої шкоди завдавав павутинний кліщ. Особливо багато ушкоджень квітколожа він спричинив на сорті Летиція, оскільки цей сорт найбільш чутливий до шкідника. Позбулися павутинного кліща завдяки обробкам інсектицидом Актофіт, що має біологічне походження.

 

Мульчування чорною плівкою значно зменшує кількість бур’янів. Пирій, що проростає в отвори навколо ягідних кущів, десять працівників вибирають вручну раз на місяць.

 

Збирання

 

Перше збирання ягід мали провести 1 червня, але через весняні заморозки термін дозрівання змістився на десять днів. Першим став плодоносити сорт Клері. Через тиждень дозрів найурожайніший Джолі, який дав до 850 г ягід з рослини.

 

Збирачі одразу розподіляють ягоди на перший та другий сорт. Останнього зовсім небагато — близько п’яти відсотків. Ягоди збирають з корененіжкою у пластикові 800-грамові ємності (панетки), в яких вона буде продаватися. Їх складають у спеціальні картонні ящики по 10 штук. Зібрані полуниці одразу переміщують у холодильник. Для цього господарство придбало охолоджувальний контейнер ємністю 7 тонн. Полуниці в ньому можуть зберігатися до двох тижнів за температури 5 °С.

 

Лохина

 

Ґрунт на плантації «Еко-парку» кислий, рівень рН становить від 4,8 до 6,0, що є оптимальним для вирощування лохини (високорослої чорниці).

 

Для закладання плантації придбали саджанці чотирьох сортів різного терміну достигання: Блюкроп, Спартан, Патріот та Дюк.

 

— Плануємо створити конвеєр сортів, щоб зайняти робітників на повний сезон для збирання врожаю лохини, — пояснює агроном.

 

Лохину висадили досить широко: в рядку між рослинами відстань становить 1 м, міжряддя — 3,5 м. У розрахунках схеми садіння відштовхувалися від розмірів обладнання для обробітку ґрунту, яке має господарство. Зазвичай в Україні високорослі чорниці висаджують за схемою 3?1 м, а в Європі та США — ще густіше.

 

Висаджували рослини на гребені з суміші з торфу й тирси. Проклали крапельну стрічку, поверх уклали агротекстиль.

 

 

Людмила Капустіна

журнал “Плантатор”, липень 2017 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ