Набув чинності «анти-податково-кризовий карантинний» Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-9)» від 17.03.2020 №533-IX (далі — Закон №533).
Документом запроваджено «перевірочний» мораторій з податків, інших обов’язкових платежів (18.03.2020–31.05.2020), ЄСВ (18.03.2020–18.05.2020) — за винятком відшкодування ПДВ, оподаткування акцизним податком та рентної плати. Оголошені податкові канікули з ЄСВ для ФОПів. Скасовано плату за землю й податок на нерухоме майно (якщо це не земельна ділянка), а також окремі штрафи й пеню.
ВИНЯТОК становлять санкції за:
• порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
• відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу контролю; порушення застосовуваних на загальних підставах правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах;
• порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Увага! Закон №533 не передбачає звільнення платників від фінансової відповідальності за:
• неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ;
• неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з акцизного податку, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з акцизного податку;
• здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
• порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, порушення правил переміщення та/або зберігання пального або спирту етилового, не підтвердження цільового використання суб’єктами господарювання спирту етилового, біоетанолу, легких та важких дистилятів, нафтопродуктів, що отримані як сировина для виробництва у хімічній промисловості, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів;
• порушення вимог іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на органи контролю.
У згаданий період не застосовуватимуть санкції за порушення, пов’язані з електронним адмініструванням ПДВ та акцизного податку, а саме:
1) за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
2) за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) акцизних накладних/ розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
У роз’ясненні ДФС, опублікованому на офіційній сторінці у фейсбуку (!) уточнюється, що не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ТІЛЬКИ податкових накладних / розрахунків коригування, складених у період з 16 лютого по 15 травня 2020 року, а граничний термін реєстрації яких припадає на період із 1 березня по 31 травня.
Закон №533 поширюється тільки на питання, що регулюються податковим законодавством, а відтак соціального страхування і соціальних гарантій (наприклад, дотримання законодавства із соціального захисту інвалідів) не стосується, і звільнень щодо цих питань не містить.
2. На які податкові перевірки поширюється мораторій?
У період з 18.03.2020 по 31.05.2020, відповідно до Закону №533, вводиться мораторій на:
• планові податкові перевірки та більшість позапланових документальних перевірок органів ДПС (зокрема, на документальні невиїзні перевірки):
• фактичні перевірки (зокрема, з питань здійснення розрахункових операцій, дотримання касової дисципліни (пп. 80.2.2 ПКУ), «неоформлених трудових», несплати «зарплатних» податків (пп. 80.2.7 ПКУ))
• документальні перевірки ЄСВ.
Увага! Мораторій не поширюється на:
• камеральні перевірки (при цьому спектр питань, що є предметом камеральних перевірок, ДУЖЕ широкий, визначається пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПКУ та передбачає таке: 1) камеральна перевірка проводиться на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних ДКСУ, де відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового; 2) предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації ПН/РК у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах);
• документальні позапланові перевірки з питань відшкодування ПДВ та/або декларування від’ємного значення з ПДВ на суму, яка перевищує 100 тис. гривень. (пп. 78.1.8 ПКУ). Підстави та строки для проведення таких перевірок передбачені п. 200.11 ПКУ, а рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки (тобто 30 к. д.).
• перевірки за заявою платника;
• зупинення реєстрації ПН/РК — фактично процедури, пов’язані з «розблокуванням» ПН/РК, реєстрація яких зупинена, є нічим іншим, як класичними документальними перевірками за спрощеним форматом. Не зважаючи на це, жодних винятків стосовно цих фіскальних інструментів закон не містить;
• зустрічні звірки — формально вони не є перевірками (п. 73.5 ПКУ), а тому їх мораторій не зачіпає;
• запити податкових органів про надання інформації та копій документів — також ідеальний інструмент контролювального органу.
Увага! Дія мораторію не розповсюджується на перевірки, завершені по 17.03.2020 включно. За результатами таких перевірок оформлюється акт (довідка) та податкові повідомлення-рішення (ППР) в загальному порядку.
Запровадження мораторію на проведення перевірок не позбавляє платників податків права подавати (відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ) заперечення до актів перевірок, завершених до запровадження мораторію, та оскаржувати прийняті за їх результатами ППР. Однак платники податків не зможуть взяти участь у розгляді заперечень / скарги на податкові повідомлення-рішення.
3. Що буде з планом-графіком податкових перевірок на 2020 рік?
Якщо планові перевірки мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року відповідно до плану-графіка, але на день набрання чинності Закону №533 не були розпочаті, то терміни їх проведення мають бути скориговані шляхом перенесення у плані-графіку на майбутні періоди після закінчення мораторію.
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершені станом на цю дату, тимчасово зупиняються до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки. На період із 18.03.2020 по 31.05.2020 зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу (1095 днів).
Якщо до 18.03.2020 платникам податків вже було надіслано (вручено) письмові повідомлення та копії наказів на перевірки, проведення яких припадає на період дії мораторію, терміни проведення таких перевірок також буде перенесено на час після закінчення дії мораторію, про що платників буде повідомлено.
4. Кого та як звільнено від плати за землю?
Із 1 по 31 березня 2020-го (з урахуванням Закону №540-IX від 30 березня 2020 р.) не нараховується та не сплачується земельний податок й орендна плата за земельні ділянки державної й комунальної власності, використовувані (зокрема, й на умовах оренди) в господарській діяльності. Закон №533 передбачає право на подання юридичними особами уточнювальної податкової декларації — з плати за землю за 2020 рік — із відображеними в ній змінами за відповідні місяці.
Звільняються від плати за землю й ФОПи — у частині нарахування та сплати земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, прирівняні у правовому статусі до юридичних осіб — СПД.
Звільнення не поширюється на фізичних осіб, оскільки норми, які вносить Закон №533 до ПКУ, передбачають, що звільнення стосується лише ділянок, які використовуються у господарській діяльності.
5. Кого та як звільнено від податку на нерухоме майно?
Закон №533 передбачає, що із 1 по 31 березня 2020-го (з урахуванням Закону №540-IX від 30 березня 2020 р.) об’єкти нежитлової нерухомості (відмінні від земельної ділянки), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не обкладаються податком на нерухоме майно.
Платники згаданого податку (крім фізичних осіб) мають право подати уточнювальну податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання за відповідні місяці. Суму податкових зобов’язань за І та ІІ квартали 2020 року можна зменшити на суму, що пропорційна одному місяцю кварталу.
Платникам податку — фізичним особам у 2020 році нараховують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за минулий рік. Звільнення від оподаткування будуть враховані наступного року.
6. Кого звільнено від сплати ЄСВ?
За періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020-го тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ (за себе):
• фізичні особи — підприємці, зокрема ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
• особи, як провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку), а також медичну, юридичну практику (зокрема, адвокатську й нотаріальну), релігійну чи іншу діяльність та отримують від неї дохід;
• члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, котрі підлягають страхуванню на інших підставах.
Якщо платник вже здійснив оплату внесків за березень та квітень 2020-го до набуття чинності Законом №533, суми зараховуватимуть (без будь-яких заяв платника ЄСВ) у рахунок майбутніх платежів.
Особливості включення до страхового стажу періодів з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020-го, за які платники ЄСВ не сплачують внески, визначені змінами, внесеними Законом №533 до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
Із 1 березня по 30 квітня 2020-го штрафні санкції з ЄСВ не застосовуються за такі порушення:
• несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування);
• неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ;
• несвоєчасне подання звітності до податкових органів.
Протягом згаданого періоду платникам ЄСВ не нараховується пеня, а вже нараховану пеню має бути списано.
7. Що змінилося у правилах використання РРО?
Набуття чинності нормами законодавства щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативу класичним РРО перенесено до 1 серпня 2020 року. До цієї дати їх можуть не застосовувати платники єдиного податку другої — четвертої груп (ФОП), обсяг доходу котрих протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. Виняток становлять ті, що здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів і виробів медичного призначення.
8. А якщо порушено строки сплати зобов’язань?
Штрафні санкції, передбачені ст. 126 ПКУ за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов’язання, на період карантину не застосовуються. Увага! Звільнення не поширюється на випадки порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
У період із 01.03.2020 по 31.05.2020 не нараховується пеня на будь-які суми грошового зобов’язання, визначеного органом контролю за результатами перевірок із будь-яких податків (зокрема, й у разі здійснення в цьому періоді адміністративного та/або судового оскарження). Нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.
9. Чи штрафуватимуть за заниження податкових зобов’язань?
Лише в разі заниження податкових зобов’язань із ПДВ, акцизного податку та рентної плати.
10. Що означає зупинка перебігу строків давності?
Це означає, зокрема, що строки давності, визначені ст. 102 ПКУ (1095 днів), перебіг яких закінчується у період з 18.03.2020 по 31.05.2020, збільшуються на 75 календарних днів, які платники податків мають право врахувати в термінах подання уточнювальних розрахунків до раніше поданої податкової звітності. Перебіг строку давності (1095 днів) для стягнення податкового боргу платника податків буде подовжено після карантину.
Увага! Мораторій не поширюється на перевірки згідно з пп. 78.1.8 (перевірки бюджетного відшкодування ПДВ), але зупинення перебігу строків давності стосується всіх перевірок.
11. Коли подавати декларації про доходи фізичним особам?
Відповідно до змін, запроваджених Законом №533, громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, для яких встановлено строки подання річної податкової декларації про майновий стан, доходи до 1 травня року, наступного за звітним, мають право подати декларацію за 2019 рік до 1 липня 2020 року. Тобто останній день подання декларації — 30 червня 2020 року.
Податкове зобов’язання, визначене фізичними особами у таких деклараціях, має бути сплачене до 1 жовтня 2020 року.
Підготувала Катерина Проскура
газета “АгроМаркет”, квітень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
