Після скасування більшості податкових пільг основним інструментом держпідтримки аграріїв стали прямі дотації. На початку вересня Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції» (№3295). Традиційно вітчизняний бізнес уже давно не чекає нічого доброго від змін у законодавстві, однак плюси таки можливі.
Як не дивно, але вітчизняне законодавство донині не має узгодженого визначення, хто такі виробники сільськогосподарської продукції, хто такий сільськогосподарський товаровиробник, що собою являє сільськогосподарська діяльність та які саме напрями діяльності до неї належать. Плутанина у визначенні статусу сільськогосподарських виробників часто призводила до конфліктних ситуацій у частині саме надання держпідтримки. Наразі коментований законопроєкт містить чіткі визначення понять сільськогосподарської діяльності та сільськогосподарських товаровиробників.
Традиційно термін «тваринництво» у нас асоціюється з розведенням корів та свиней, тому й урядові програми підтримки тваринництва переважно передбачались саме цим напрямам агробізнесу. Законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”» передбачає надання права на отримання бюджетної дотації на розвиток тваринництва сільськогосподарським виробникам, які займаються козівництвом та аквакультурою. Так-так, аквакультура надійно закріпилась у статусі сільськогосподарського виробництва. Зокрема, законопроєктом передбачено часткову компенсацію витрат, понесених на розведення та/або вилов прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних), морської або океанічної риби чи безхребетних, інших об’єктів аквакультури.
Передбачається надання державної підтримки виробникам плодів, ягід, винограду, хмелю та аквакультури, а саме дикорослих водоростей. Сільгоспвиробникам, що закладають плодово-ягідні насадження, виноградники та хмільники, вирощують овочі, держава планує надавати підтримку для часткової компенсації витрат, понесених на придбання садивного матеріалу, а також проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалери і встановлення систем краплинного зрошення. Крім того, держава має намір компенсувати аграріям частину вартості нового будівництва холодильників для зберігання плодів, ягід, столових сортів винограду, хмелю та овочів власного виробництва, цехів первинної переробки винограду, плодів, ягід та овочів власного виробництва, об’єктів із заморожування плодово-ягідної продукції, придбання ліній товарної обробки плодів, ягід та овочів, автоматизованих ліній з висушування плодів, ягід та хмелю власного виробництва, ліній з переробки власно вирощених плодів, ягід, овочів та технічних сортів винограду на соки, пюре, виноматеріали.
Законопроєктом передбачено створення державного аграрного реєстру з метою комплексного інтегрування відомостей про виробників сільськогосподарської продукції, їх майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні та інші права і характеристики. Державний аграрний реєстр передбачається вести шляхом добровільного внесення виробниками сільськогосподарської продукції достовірних відомостей про себе, та відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами. Теоретично внесення відомостей до Державного реєстру буде добровільним, однак законопроєктом передбачено, що відомості з нього будуть використовуватися для прийняття рішень щодо надання державної підтримки. Тож для охочих отримати державну підтримку реєстрація таки буде обов’язковою.
Державний аграрний реєстр як інформаційна база дасть можливість акумулювати інформацію про надану державну підтримку сільгоспвиробникам, аналізувати ефективність наданих коштів, визначатися щодо подальших заходів держпідтримки як галузі в цілому, так і окремих сільськогосподарських виробників. Теоретично функціонування Державного аграрного реєстру має спростити доступ до отримання державної підтримки малому і середньому бізнесу, оскільки саме його представникам найчастіше не вистачає часу і досвіду для подолання бюрократичних процедур.
За кожним видом державної підтримки виробник сільськогосподарської продукції не може отримати державну допомогу у сумі понад 50 млн гривень на одного такого виробника на рік (з урахуванням пов’язаних з ним осіб). Фактично така норма обмежує обсяги державної підтримки групам компаній, що має сприяти перерозподілу бюджетних коштів на користь малого і середнього бізнесу. Наразі саме дрібні фермерські господарства практично не мають доступу до зовнішнього фінансування, тому прямі державні дотації для них якраз на часі. Але як воно фактично буде — покаже час.
Профільний парламентський комітет пропонує додати до тексту законопроєкту норми щодо відшкодовування втрати від пошкодження посівів сільгосппродукції в результаті надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; державної підтримки виробників органічної сільськогосподарської продукції та товаровиробників, які використовують меліоровані землі. Загалом ідея хороша, однак чи вистачить коштів на її реалізацію — непросте питання, особливо в умовах кризи.
Коли доходить справа до розподілу коштів, зокрема, й до надання держпідтримки, то якось всі одразу забувають про європейський вектор розвитку України.
Так вийшло і з аналізованими законодавчими ініціативами, окремі положення яких не відповідають нормам права ЄС. Зокрема, відповідно до статті 266 Угоди про асоціацію, положення щодо державної допомоги мають застосовуватися до товарів і тих послуг, які зазначено у Додатку XVI до Глави 6 («Заснування, послуги та електронна торгівля») Розділу IV цієї Угоди, відповідно до взаємопогодженого рішення щодо доступу до ринку, за винятком товарів, які підпадають під дію Додатка 1 до Угоди СОТ про сільське господарство та інших субсидій, які підпадають під дію Угоди про сільське господарство. Зазначена у проєкті Закону група товарів є винятком та не підпадає під дію положень щодо державної допомоги.
Виключення з Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» положення п. 15.10, згідно з яким «Кабінет Міністрів України щорічно приймає постанову з питань режиму надання бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації, виходячи з норм цієї статті», а також статті 161, не відповідає Регламенту 1308/2013, що встановлює дотації на певні види сільськогосподарської продукції, такі як оливкова олія (стаття 29 Регламенту 1308/2013), постачання молока школярам (стаття 26 Регламенту 1308/2013), допомога на постачання фруктів та овочів, бананів для дітей (стаття 23 Регламенту 1308/2013) та інші.
Неузгодженість із законодавством ЄС може стати перепоною до прийняття закону у поточній редакції. Тому наскільки реальними є описані вище пряники — питання філософське.
Тетяна Паєнтко, д-р екон. наук, сертифікований аудитор, керуючий партнер Аудиторської компанії «Міжнародна правова безпека»
газета “АгроМаркет”, листопад 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
