Завданням племінного господарства є догляд молодок, що дозволить їм швидко досягти високої яєчної продуктивності, вважає Микола Тарадай, ПАТ «Кожухівська птахофабрика».
— Миколо Петровичу, що можна назвати запорукою хорошого старту птиці в племінному птахівництві?
— Мабуть, усе. У племінній справі дрібниць немає. Адже ми хочемо, щоб птиця до 17-тижневого віку досягла ваги у 1,2 кг, однорідність поголів’я за живою вагою становила мінімум 85%, птиця була здоровою та активною, у неї була висока резистентність до захворювань тощо. Щоб усе це отримати, треба чимало попрацювати саме на старті. Тому найважливішим, як на мене, є прийом новоприбулої птиці на птахоферму.
Успіх вирощування племінної птиці передусім забезпечують підготовчі заходи, що проводяться до прибуття курчат у господарство. У себе на птахофабриці ми ретельно готуємося до цієї події. Перед посадкою курчат у пташник перевіряємо, чи підтримується в ньому рівномірна рекомендована температура повітря. Також перевіряємо налаштування світлового режиму та реостати для регулювання інтенсивності ламп. Не менш важливим є контроль справності й злагодженості роботи автоматичних систем годівлі й напування з особливим акцентом на рівномірності розподілу корму й води. Обов’язково перевіряємо справність ніпелів та напувалок, регулюємо їх висоту для забезпечення безперебійної роботи та доступності для курчат.
Але тільки самою підготовкою все не обмежується. Курчатам постійно треба приділяти увагу, щоб вони відплатили за турботу високими приростами та високою яйценосністю. Тому треба оперативно реагувати на сигнали дискомфорту, які подає птиця. Зокрема, швидкого втручання та реакції потребують в’ялість та малорухливість, які часто виникають внаслідок надто високої температури всередині пташнику. Відхиленням від норми є гучне пищання пташенят, що трапляється за низької температури повітря або нестачі корму. Скупчування курчат сигналізує про занадто низьку температуру повітря або наявність протягів. Якщо в деяких особин помічені клейкі клоаки, це може бути спричинене надмірною спекою чи холодом.
Узагалі, спеціалісти мають періодично оглядати стада, починаючи з наймолодшого покоління і закінчуючи дорослим.
— Розкажіть детальніше, як на ПАТ «Кожухівська птахофабрика» готують приміщення до посадки племінної птиці?
— Молодняк кросу Браун нік прибуває до нас із Німеччини у віці трьох діб. Безпосередньо перед посадкою птиці проводиться ретельне чищення пташників та обладнання в них від різноманітних видів забруднень, які могли залишитися після попередньої партії. Підготовка пташників до прийому нової птиці передбачає також знищення диких птахів, гризунів, інших шкідників. Далі за потреби проводимо ремонт обладнання та його дезінфекцію, а також дезінфекцію систем роздавання корму, напувалок, годівниць. Крім того, перед кожним пташником установлюємо спеціальні піддони із чистим, свіжим дезінфекційним розчином, який треба регулярно оновлювати.
Як правило, на момент посадки в пташник у курчат за плечима вже мається значний досвід: інтенсивна обробка поголів’я в інкубаторії, виснажливе, тривале, стресове транспортування. Тому після приїзду курчат перші 2–3 дні їх утримують за 24-годинного освітлення, щоб дати малюкам достатньо часу для споживання води та кормів у достатній кількості. На практиці ми часто помічали, що одні курчата в цей період охоче шукають корм та воду, а інші – сплять. Через це на початковому етапі особливо складно за поведінкою оцінити стан птиці. Враховуючі такий нюанс, на нашому підприємстві спеціально розроблено світловий режим, котрий ділить день на фази відпочинку та активності з метою синхронізації поведінки курчат. Подібний світловий режим дозволяє визначити стан здоров’я стада, спонукає птицю до групового пошуку води та кормів. Що стосується саме кросу Браун нік, то для нього я б рекомендував такий світловий режим: чотири години світла, дві години темноти. Цей режим можна застосовувати протягом 7–10 днів після посадки птиці. Потім можна переходити на постійну програму із поступовим зменшенням тривалості світлового дня. Переваги такого режиму наступні: усі курчата відпочивають або сплять одночасно; їх поведінка синхронізована; сильні курчата своїм прикладом спонукають слабких бути активнішими у споживанні корму і води; поведінка курчат стає більш однорідною, тому оцінити їх стан нескладно; знижується падіж птиці.
— Чи є ізоляція та обмежений доступ до зони вирощування птиці факторами першочергової важливості на вашому підприємстві?
— Так. У птахогосподарствах, а тим більше на племінних фермах, треба дотримуватися принципу повного виселення й заселення поголів’я (порожньо – зайнято). Слід уникати руху обслуговуючого персоналу між зоною вирощування та виробничою територією.
Треба слідкувати, щоб персонал, закріплений за одним пташником, не переходив у інший пташник і не ходив між корпусами. А от доступ до птиці співробітників, які не мають безпосереднього відношення до обслуговування стада, має бути закритим. Водії автотранспорту, що перебував за межами ферми, також не повинні заходити до пташників.
— Які вимоги до рівня вологості повітря для курчат? Чи для племінної птиці вони такі самі, як і для товарного поголів’я?
— Як для племінного, так і для товарного поголів’я рівень відносної вологості треба підтримувати між 60–70% (вимірювати слід психрометром). Як правило, підтримка нормального рівня вологості не є проблемою для птиці старше шести тижнів. Цього можна легко досягти за допомогою зниження температури повітря залежно від віку птиці від 36 до 18–20 °С. До того ж підрощена птиця під час дихання виділяє більше вологи.
— Як щодо водопостачання птахопоголів’я?
— Звичайно, курчат обов’язково треба забезпечити доступом до чистої та прохолодної води в достатній кількості. Це важлива умова хорошого старту. За жодних обставин не можна обмежувати споживання води, рівень якого неодмінно зростає з підвищенням температури.
Так, птиця віком 2–4 тижні за температури 21 °С має споживати від 30 до 77 л води; у віці 6–8 тижнів – 77–101 л; 10–12 тижнів – 125–134 л; 14–18 тижнів – 139–148 л. А за температури 32 °С норми споживання води мають бути наступними: 2–4 тижні – 35–118 л; 6–8 тижнів – 169–196 л; 10–12 тижнів – 216–224 л; 14–18 тижнів – 232–246 л.
— Який фронт подачі води треба забезпечувати птиці?
— Достатній. Це зрозуміло. Напувалки слід наповнити водою до прибуття курчат. А далі в перші дні по кілька разів на добу перевіряти їхню роботу. У нас на фермі пташниця впродовж перших п’яти днів життя новоприбулих курчат кожну годину вручну прокрапує ніпелі.
Справа в тому, що курчата мають звичку підходити тільки до однієї напувалки, з інших вони воду не п’ють. Тож якщо обрана напувалка з якоїсь причини не працює нормально, то в птиці швидко настає зневоднення.
— Яка щільність посадки птиці на ПАТ «Кожухівська птахофабрика»?
— Зазвичай кліткові системи сконструйовані так, щоб у стартовий період можна було використовувати третину або половину площі кліток. Для рівномірного розвитку молодняку важливо вчасно пересаджувати птицю в порожні клітки. При цьому слід враховувати норми щільності посадки: старт – 142 см2 на голову; ріст – 284 см2 на голову.
— Розкажіть детальніше про температурно-вологісний режим на вашому підприємстві.
— За вирощування птиці кросу Браун нік у клітці на старті температура має становити 34–35 °С. Знижувати її треба щотижнево на 3 °С до того часу, поки не відпаде потреба в додатковому обігріві. За підлогового утримання на старті температура має становити 35–36 °С. До речі, це показники температури на рівні курчат, а не десь там під стелею.
Щоб уникнути накопичення шкідливих газів та запиленості в пташнику, варто забезпечити надходження свіжого повітря навіть у холодні дні. Провітрювання та вентиляція особливо важливі під час спеки.
Дослідження показують, що після досягнення гомеотермії температура тіла курчат становить 40–41 °С. Раджу використовувати сучасні вушні термометри, котрі застосовують для визначення температури тіла людини, оскільки вони якнайкраще показують температуру тіла добових курчат. Для цього довільно відбирають курчат по всьому пташнику та вимірюють у них ректальну температуру. При цьому для контролю однорідності стада я раджу діяти, як і під час зважування курчат або молодок. Записати отримані дані, розрахувати середню величину і, виходячи з неї, встановлювати оптимальний для курчат температурний режим. Не можна забувати про те, що зниження температури в пташнику та замерзання курчат можуть викликати такі фактори, як протяг (тобто нерівномірний розподіл тепла в повітрі), низький рівень вологості в пташнику, посадка курчат у холодне приміщення, без попереднього нагрівання.
— Дебікування вважають одним із важливих аспектів у вирощуванні птиці. Як ви проводите його у своєму господарстві?
— Так, це дійсно важлива процедура. Є кілька методів дебікування, котрі дозволяють уповільнити подальший ріст дзьобу. Тут не можна забувати, що неправильне його обрізання може негативно вплинути на рівень продуктивності стада. Якщо молодки досягають статевої зрілості в більш ранньому віці, то й дзьоб краще обрізати раніше, щоб дати можливість птиці оговтатися від будь-якої втрати у вазі, яка часом має місце після дебікування. У зв’язку із цим будь-яке обрізання дзьобу після 10-денного віку не рекомендоване. Дебікування в екстремально спекотливому кліматі може викликати рясні кровотечі, тому за кілька днів до та після процедури у воду чи корм треба додавати вітамін К. Загалом, дебікування слід проводити у віці між сьомим та десятим днем життя курчати.
— Як на підприємстві забезпечується контроль світлового режиму?
— Контроль світлового режиму – це важливий аспект менеджменту стада в період росту птиці та яйценосності. Контролюючи штучний світловий день, виробники мають можливість стимулювати яєчну продуктивність птиці в будь-яку пору року.
Правильний менеджмент світлового дня допомагає контролювати статеву зрілість птиці, а також живу та яєчну масу, вагу яєць.
Крос Браун нік продуктивний за різноманітних світлових режимів, але кращі з них мають бути розроблені з урахуванням вимог самих виробників. Треба враховувати бажаний термін початку яйценосності, термін пересадки птиці (вона може бути ранньоя або пізня), бажаний розмір яєць тощо. При цьому слід знайти такий світловий режим, який дозволив би досягти стабільних нормативних показників за постійної тривалості світлового дня.
— Розкажіть про роль світла у перші два тижні життя курчати.
— Світловий режим для всіх стад будь-якого типу утримання в перші два тижні життя є однаковим. Перші два дні світловий день має становити 24 години за інтенсивного світла 10 люксів. На третій день бажано зменшити тривалість світлового дня до 16 годин на добу й інтенсивність знизити до 5–7,5 люксів.
— Миколо Петровичу, в Україні птицю вирощують у пташниках двох видів: закритого (світлонепроникного) та відкритого (частково затемненого) типу. Яким у такому разі має бути освітлення?
— Якщо ми говоримо про світлонепроникні пташники, то на початку третього тижня (15 днів життя) треба зменшити тривалість світлового дня до 9–10 годин. Інтенсивність при цьому лишається на рівні 5–7,5 люксів. Такий світловий режим потрібно витримувати до 17-го тижня життя птиці (119 днів). Потім світловий день збільшують до 13 годин, і далі кожен тиждень додають ще одну годину світла до того часу, поки світловий день не досягне 16-ти годин (це максимальна довжина природного світлового дня).
Вирощування птиці в пташниках відкритого типу та освітлення в них залежить від типу утримання та місяця виведення курчат. У пташниках відкритого типу та пташниках, в яких природне світло проникає через вентиляційні шахти, світловий режим з 15-ї доби залежить від дати виведення. Так, курчатам, що були виведені між 15-м лютого та 15-м травня, треба стільки штучного світла, щоб разом із природним воно було еквівалентним найтривалішому світловому дню. Цей режим починають із 15-ї доби та продовжують до 21-го червня. Далі штучний світловий день рекомендовано змінити на природний.
Для 15-денних курчат, що виведені між 16-м травня та 14-м лютого, потрібно встановити світловий день тривалістю, яка відповідає віку 17 тижнів.
Упродовж усього періоду вирощування освітлення за можливості має вимикатися в один і той самий час, приблизно через півгодини після заходу сонця. Такий світловий режим стимулює споживання корму в найхолодніший період доби і одночасно допомагає контролювати статеву зрілість стада за допомогою зменшення тривалості світлового дня.
Молодкам, що утримуються в умовах контрольованого світлового режиму, потрібне різке збільшення тривалості світлового дня для більш інтенсивного розвитку репродуктивної функції. Якщо жива вага 18-тижневого стада відповідає нормі, тривалість світлового дня потрібно збільшувати принаймні на одну годину. У результаті вона має становити 13 і більше годин. Потім бажано додавати щотижнево до світлового дня 30 хвилин до того часу, поки світловий день не становитиме 16 годин.
Оскільки в окремих регіонах нашої країни температура повітря влітку сягає критичних показників, то освітлення в пташнику потрібно вмикати з 03:30 ранку та вимикати у 19:30 вечора. Такий режим сприяє споживанню кормів у холодні години доби навіть улітку.
Застосування переривчастого освітлення допускається для стад віком понад 40 тижнів, які утримуються у світлонепроникних пташниках.
Для стад у відкритих пташниках потрібен темний період часу між першим штучним освітленням вранці та природним світлом. Це допомагає досягти максимальної продуктивності. Така сама програма рекомендована і ввечері, коли перед заключним вмиканням світла потрібен темний період часу.
— Якою має бути інтенсивність освітлення в період яйцекладки?
— Після пересадки птиці у виробничі пташники інтенсивність освітлення там має бути такою самою, як у пташнику для молодняку, і становити мінімум 10 люксів за кліткового утримання та 20 люксів – за підлогового.
Наталія Колос
журнал “Наше Птахівництво”, вересень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
