Сучасне інформаційне суспільство диктує свої умови аграріям — вони все частіше відмовляються від звичайних паперових носіїв й орієнтуються на комп’ютеризацію бізнесу. Якщо раніше це твердження стосувалося здебільшого обліку та ведення бухгалтерії, то сьогодні агроном із планшетом на полі — не снобізм, а реалії. Словом, агробізнес поступово вступає в цифрову еру, а це означає, що потрібно опановувати нові навички. Розглянемо сучасні методи просування сільгосппродукції в інтернеті.
Мода на соціальність
Соціальні медіа — Facebook, Вконтакте, Одноклассники та Instagram — один із найбільш динамічних і швидких способів «розкрутити» свій продукт і бренд в інтернеті. І це логічно, адже станом на лютий 2016 року, постійними користувачами мережі Facebook є 10 млн, а Вконтакте — 13 млн українців.
Доцільне запитання на початковому етапі — що рекламувати в інтернеті та чи дійсно це спрацьовує? Однозначного рецепта немає, все залежить від вашої аудиторії та мети, яку перед собою ставите. На моду зважати не слід — комбайнеру Василю не потрібен власний брендований сайт: доволі швидко він зрозуміє, що умовити інтернет-користувачів заглядати на подібну веб-сторінку нелегко. Заробити структурному овочівницькому підрозділу агрохолдингу декілька мільйонів доларів лише через продажі в соціальних медіа також нереально. Відтак, спробуйте відповісти на низку запитань, які допоможуть визначитися, навіщо виходите в мережі:
— хочете підвищити впізнаваність бренду;
— збільшити потік зацікавлених відвідувачів уже створеного сайту завдяки симпатикам профілю в соціальній мережі;
— плануєте збільшити продажі залученням додаткової цільової аудиторії з Facebook, Вконтакте, Одноклассники та Instagram;
— маєте намір реалізувати продукцію напряму споживачам-користувачам соціальних мереж;
— шукаєте ще один канал, через який плануєте інформувати цільову аудиторію про будь-які новини (товари, знижки, акції, пільгові умови придбання або просто про події в компанії).
|
| Фото 1. Через профіль у Facebook відомий агрокохолдинг поширює новини з основного сайта, ділиться корисною інформацією про підприємство
Фото 2. Вигляд сторінки рекрутингової аграрної агенції у Facebook Фото 3. Вигляд сторінки в соцмережі однієї з компаній — продавців насіння. Відвідувачі можуть отримати інформацію про новинки асортименту, брати участь в інтерактивних конкурсах |
Плюси та мінуси власного сайту
Сайт з унікальною мережевою адресою — корпоративна електронна «візитка», що представляє компанію максимально широкій аудиторії, просуває бренд. Якою б розкрученою та популярною не була та чи та соціальна мережа, компанія, що відмовляється від сайту на користь сторінок в соціальних медіа, неминуче лімітує свою інтернет-діяльність. У будь-якій соціальній мережі доступний лише обмежений набір сервісів. Власний сайт відкриває простір для творчості — експериментуйте з дизайном, пробуйте різні технології просування.
Найбільшою трудністю є те, що просування в мережі коштує неабияких інвестицій — безкоштовна платформа та створений власноруч сайт ніколи не дадуть своєму власникові бажаної кількості відвідувачів. Перед тим як замовите сайт, не забудьте подбати про окремий бюджет на його подальше утримання.
Існує маса студій, які створюють сайти та просувають їх. Вони надають як одноразові, так і пакетні послуги — компанія береться не лише створити сайт, а й обслуговувати його: стежити за рейтингом (але не наповнювати новинами! — Ред.). Послуги компаній-розробників залежно від особливостей замовленого сайту коштують від кількох тисяч гривень до десятків тисяч доларів.
Особливості соціальних мереж
Сторінка в соціальній мережі дозволяє сформувати цільову аудиторію, зацікавлену саме у цьому бренді, товарі чи послузі. Це своєрідна спільнота однодумців, яку можна дослідити за певними параметрами — віком, статтю, професіями, вподобаннями тощо, щоб розумно маніпулювати нею.
Соціальні мережі — відмінний рекламний майданчик одразу в декількох аспектах. По-перше, рекламуєте бренд, товар, послугу перед цільовою аудиторією. По-друге, цільова аудиторія невпинно зростатиме, враховуючи загальну кількість користувачів соціальних мереж. По-третє, рекламуючи бренд/товар/послугу, тим самим просуваєте власний сайт: Google й інші пошукові системи враховують, наприклад, кількість «лайків» на Facebook для сторінок і матеріалів — чим вища ця цифра, тим частіше в результатах пошуку згадується компанія та корпоративний мережевий ресурс.
Найбажанішим виміром роботи й ефективності вашої активності в соціальних медіа є кількість зароблених сторінкою лайків (кількості поставлених позначок «подобається» від прихильників). Чим більше у профілю симпатиків, тим цікавішим і більш «розкрученим» вважається бренд. Крім того, соціальні мережі — один із найбільш фінансово доступних для користувачів способів «розкрутити», «просунути» продукт — ціна рекламної кампанії в соціальних мережах стандартна й стартує від 5 дол./день переглядів. Сума сплачується за кількість переглядів сторінки у мережі — чим більшу аудиторію хочете охопити, тим більшу суму доведеться викласти.
Навіть при тому, що в мережі з’явилися платні інструменти для збільшування відвідуваності груп Вконтакте і Facebook, основний спосіб популяризації компанії та бренду — створення цікавого контенту (наповнення) для профілю. Власники сторінок аграрних компаній стверджують, що протягом місяця активним і продуманим веденням сторінки можна охопити аудиторію в декілька тисяч прихильників. До того ж на перший план виходить креативність подачі інформації та її якість.
Кому потрібні соціальні мережі
Перш ніж відкривати сторінку в соціальній мережі, є сенс дослідити сторінки конкурентів у соціальних медіа та визначитись із масштабом подачі інформації.
1. Великі міжнародні й українські агрокомпанії (трейдери, торговці, аграрні асоціації) послуговуються соціальними мережами як візитівкою своєї діяльності в інтернеті. Зазвичай дублюють інформацію із сайту центрального представництва й ретельно наповнюють сторінку регіональними новинами. Фактично соцмережа виступає прототипом основного сайту, але для ширшої аудиторії, для чого використовують доступну мова, фото виробничого процесу, відео.
Часто ця аудиторія створює в соціальних мережах закриті групи, куди мають змогу долучитися лише працівники компанії. Використовуються подібні профілі як додатковий канал спілкування й обміну досвідом (фото 1).
2. Інформаційні аграрні ресурси, аналітичні та рекрутингові агенції послуговуються соціальними мережами для розширення аудиторії читачів свого ресурсу, відвідуваності сайту компанії, для поширення інформації серед зацікавлених осіб. У такий спосіб вони підтримують впізнаваність бренду (фото 2).
3. Продавці послуг і товарів — найчисленніша та найактивніша «аграрна» частина соцмереж. До цієї групи може належати практично будь-яка компанія, що продає продукцію, витратні матеріали, насіння тощо. Ці користувачі працюють одночасно і на імідж, і на збільшення продажів. В їхніх профілях найчастіше можна побачити додаткову інформацію, що готується спеціально для прихильників: практичні рекомендації, досвід виробника, конкурси для фанів бренду (фото 3).
4. Інтернет-магазини — своєрідна група користувачів соціальних мереж, яка останнім часом почала активно розвиватися в Україні. Принцип роботи інтернет-магазину всім зрозумілий: можна ознайомитися з товаром, придбати його дистанційно, отримати в найближчому поштовому відділенні. З приводу їхньої активності в соцмережах і досі тривають дискусії щодо їх ефективності. У США завдяки цьому каналу інтернет-магазини здійснюють понад 17% своїх продажів, а в Україні лише 1% щасливчиків, які натиснули у Facebook кнопку «у магазин» і придбали товар. Самі ж бізнесмени-власники інтернет-магазинів у соцмережах стверджують, що цей механізм недосконалий, на оброблення даних впливає людський чинник «не встиг», «не зміг сформувати замовлення вчасно». Тож продавцям ще треба навчатися (фото 4).
5. Ферми та фермери в мережах активно розповідають про свою діяльність і діляться фото з повсякденної практики: хваляться розширенням посадок, урожаями, механізацією, запрошують в гості та пропагують діяльність своєї ферми. Основна їх мета — зацікавити потенційних покупців, збільшити впізнаваність кінцевої продукції на ринку. Ця категорія найбільше впізнавана завдяки простій мові та великій кількості яскравого ілюстративу. Фермери визнають, що їхня активність додає хоча й невеликі, але надійні «бонуси» у вигляді нових покупців.
6. Інфобізнес, тренінги та конференції — громадські та комерційні організації, що надають інформпослуги, анонсують в соціальних мережах інформацію про різноманітні аграрні заходи, тренінги, дні відкритих дверей тощо. Такі сторінки можуть бути як стабільними — тобто вестися постійно, так і створюватися під певний захід, як окрема відкрита чи закрита група користувачів. Створюються для залучення й інформування зацікавленої аудиторії певного конкретного заходу чи низки подій.
 |
| Фото 4. На відміну від сторінок компаній — продавців послуг і товарів інтернет-магазини в соцмережах одразу мають спеціальну опцію «придбати» або «в магазин», що значно пришвидшує процес купівлі товару. Рис. 5. Сторінки ферм у соцмережах дають більше фотографій про будні ферми та розповідають про сезонні проблеми й ноу-хау господарства. Рис. 6. Сторінки заходів у соцмережах дозволяють привабити більшу аудиторію, за допомогою опції нагадування інформувати про підготовку та програму заходу. |
Чесне запитання — правдива відповідь
Популярність профілю чи сайту в соціальних мережах, на жаль, не може нести прямої монетизації компанії — порахувати, скільки саме прихильників-покупців прийшло через сайт чи соціальні мережі та придбало той чи той продукт, важко. Швидше варто говорити про імідж компанії та брендинг (створення й підтримання бренду в інтернеті та поза ним). За статистикою, понад 70% сучасних людей, які вперше почують про компанію, шукатимуть про неї інформацію в інтернеті. Дуже добре, якщо вони знайдуть професійно підготовлену стильну інформацію, а не «чорний» відгук недоброзичливців.
Багато власників бізнесу беруть місію популяризації компанії та бренду в інтернеті на себе, не зовсім розуміючи інструменти, стилі подачі та час, коли варто оприлюднювати інформацію. Здебільшого в такому разі сторінка виходить нецікавою, й визначеної мети не вдається досягти. Правильним рішенням буде ознайомлення зі спеціальною літературою. Не зайвим буде придбати й прочитати, приміром, такі з них:
Майкл Хайятт. Платформа: як стати помітним в Інтернеті. Покрокова інструкція для тих, кому є що сказати чи продати (2013, Манн, Іванов і Фербер),
Павло Алашкін. Все про рекламу та просування в Інтернеті (2009, Альпіна Бізнес Букс),
Гарі Вайнерчук. Лайкни мене!: Економіка вдячності (2012, Альпіна Паблішер).
Ще один варіант — запрошення на роботу смм-менеджера — фахівця, який уміє формувати тексти для соціальних сторінок. Зарплата такого спеціаліста стартує від 2000 грн/місяць і залежить від професійного рівня кандидата, досвіду роботи та переліку обов’язків, які плануєте на нього покласти. Доволі часто для економії наймають одного фахівця, який одночасно наповнює сайт компанії, сторінки в соціальних мережах, розробляє PR-продукцію (каталоги, флайєри тощо) і просуває на ринок продукцію компанії.
Досить непоганим і дієвим для деяких груп товарів і послуг, проте дещо морально застарілим інструментом просування продукції в інтернеті, є спеціальні торгові площадки — дошки оголошень і біржі. Вони бувають платними та безкоштовними, локальними (по країні) й міжнародними (www.alibaba.com). До переваг такого способу просування слід віднести простоту користування та швидкість (достатньо лише заповнити відповідні графи, й інформація про вас з’явиться в інтернеті), до недоліків — типовість подачі та конкуренція на сайті. Виставляючи свою продукцію на сайтах типу biz.ua та prom.ua, ви напряму починаєте взаємодіяти з власними конкурентами, а перевагу, безумовно, отримувати буде той, хто демпінгуватиме у вашому сегменті. Виділити товар чи заявити про його переваги неможливо. Тож такий спосіб просування товару тепер використовують швидше як додатковий, а не основний канал подачі інформації про компанію та її діяльність.
Пам’ятайте, якщо не маєте часу й можливостей серйозно просувати ваш бізнес в інтернеті, не витрачайте час, гроші та сили. Якщо не маєте ресурсів утримувати повноцінний сайт і регулярно вести профіль у соцмережах, краще зробити так званий сайт-візитівку з простою, короткою влучною інформацією про компанію, товари, партнерів, а потім, за потреби, розвивати й періодично оновлювати його. Перефразовуючи відому одеську фразу, скажемо: «Будьте соціальними, і до вас потягнуться люди».
Ірина Глотова
журнал “Плантатор”, травень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
