Агрономія

Підживлення кукурудзи

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Підживлення кукурудзи

Деякі поради щодо підживлення та стимулювання росту й розвитку кукурудзи.

 

Через нестабільну економічну ситуацію в країні протягом 2015–2016 рр. у виробництво інтенсивно впроваджуються гібриди кукурудзи вітчизняної селекції. Вони мають високу врожайність зерна, але поступаються закордонним за показником збиральної вологості зерна. Утім, посушливі кліматичні умови 2015 року поставили закордонні та вітчизняні гібриди на одному рівні. Завдяки суттєвій різниці у ціні насіння попит на вітчизняні гібриди суттєво зріс.

 

Для максимальної реалізації потенціалу гібридів особливо зауважити хотілося б на підживленні посівів. Багато сільгоспвиробників усі азотні добрива вносять одразу під передпосівну культивацію або після сівби (КАС). У процесі вегетації азотні підживлення не проводять. Такий підхід до застосування азотних добрив є не зовсім виправданим. Річ у тім, що рослинам до наливу зерна азоту вистачатиме, а ось у процесі наливу вже спостерігається його дефіцит через промивання, вивітрювання й ін., що призводить до недобору врожаю. Позакореневі підживлення у цей період провести вже досить важко.

 

Низка господарств підживлюють азотом інакше: 50–60% потреби в азотних добривах уносять під передпосівну культивацію або після сівби. У фазу 7–10 листків уносять решту азоту (КАС, карбамід, аміачна селітра). Завдяки цьому рослини забезпечені азотом протягом усього періоду вегетації.

 

Для досягнення максимальної продуктивності рослин кукурудзи застосовують позакореневі підживлення мікроелементами, бактеріальними добривами та регуляторами росту рослин. Особливо актуальним цей елемент виявився в умовах різкого скорочення виробництва органічних добрив і великої вартості мінеральних.

 

Із мікроелементів важливу роль у формуванні елементів структури качана відіграє цинк. Він бере активну участь в ензиматичних і обмінних процесах, а також синтезі протеїнів, хлорофілу та вітамінів В, Р, С, впливає на процеси росту й розвитку, підвищує стійкість до несприятливих умов. За значного дефіциту цинку на рослинах можуть не зав’язуватися качани. Підвищений уміст сполук фосфору у ґрунті призводить до браку цинку. Тому за недостатньої кількості цинку в ґрунті його потрібно вносити позакоренево у фазу від 5-го до 10-го листка. Оптимальним вважається фаза 5–7-го листка, коли ще формується качан. Разом із цим застосовують гумат калію (Гуміфілд, Лігногуматй ін.). Також багато господарств застосовують сульфат амонію 3–4 кг/га + карбамід 7–10 кг/га.

 

Останні роки в системах підживлення та захисту все частіше застосовують бактеріальні препарати. Це позитивно впливає на величину маси 1000 насінин, підвищується індивідуальна продуктивність рослин. Так, проведені наукові дослідження протягом 2011–2015 рр. на дослідному господарстві ДП ДГ «Корделівське» ІК НААНУ (с. Корделівка Калинівського р-ну Вінницької обл.) продемонстрували, що величина індивідуальної продуктивності гібридів кукурудзи на контролі коливалася в межах 155,2–229,9 г, після внесення одного з біопрепаратів у фазу 5–7 листків кукурудзи — 158,5–234,0 та двократного внесення у фазу 5–7 і 10–12 листків кукурудзи — 159,5–219,5 г. Це пов’язано з тим, що внесення біопрепаратів підвищувало як масу 1000 насінин, так і кількість нормально розвинених зерен в качані, та деякою мірою кількість рядів зерен на качані. Загалом застосування біопрепаратів у виробничих посівах фермерських господарств й агрохолдингів протягом 2014–2015 рр. показало прибавку врожаю близько 3,5–11,6%.

 

Більшість біопрепаратів можна застосовувати разом із позакореневим унесенням цинку й інших мікроелементів. Застосування позакореневих підживлень біопрепаратами разом із мікродобривами забезпечувало приріст урожаю 0,2–1,5 т/га зерна, залежно від умов року та гібрида. До складу біопрепаратів входять амінокислоти, вітаміни, органічні кислоти тощо. Завдяки цьому суттєво поліпшується фотосинтез, значно краще відбувається поглинання та засвоєння мікроелементів.

 

 

Віктор Азуркін, канд. с.-г. наук

Віталій Паламарчук, канд. с.-г. наук, доцент

журнал “The Ukrainian Farmer”, червень 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями