Елеватор
Головне:
Елеватор

Персони нон ґрата

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Персони нон ґрата

Розглянуто методи моніторингу основних шкідників запасів зерна.

  

Основна небезпека запасам зерна зумовлена шкідливою діяльністю членистоногих, а саме кліщів і комах. Окрім безпосереднього знищення запасів вони призводять до зниження схожості насіннєвого матеріалу, провокують підвищення температури та вологості зерна. Продукти їхньої життєдіяльності, такі як шкурки від линяння, екскременти, трупи особин, павутиння — усе це значно підвищує рівень забрудненості запасів.

 

Найшкідливіші — первинні види, які призводять до суттєвого зменшення кількості й зниження якості запасів зерна колосових культур. У зерносховищах і елеваторах таких шкідників налічують чотири види: комірний і рисовий довгоносики, зерновий шашіль і зернова міль. Усі вони живляться цілими зернівками й утворюють внутрішню форму зараженості. Поширеність комірного та рисового довгоносиків сягає близько 30% загальної кількості представлених шкідників.

 

Вторинні види не впливають безпосередньо на запаси, але їх присутність свідчить про те, що умови зберігання не є оптимальними насамперед через підвищену вологість. Саме ці шкідники через масове розмноження та значну чисельність популяції сприяють самозігріванню зерна. Серед них масово поширені хрущаки та борошноїди, сіноїди, ногохвістки.

 

Способи моніторингу зараженості

 

Звісно, нині існує велика кількість різноманітних традиційних і сучасних методів для моніторингу шкідників зерна в період зберігання. Практика їх застосування дає змогу говорити про переваги та недоліки цих методів. Традиційні методи визначення явної та прихованої форм зараженості зерна шкідниками, а саме аналіз середньої проби та розколювання зернівок, застосовують протягом багатьох років, вони є загальноприйнятими в лабораторіях хлібоприймальних підприємств. Ефективність середніх проб становить близько 40–50%. Перевагами цього методу є те, що він надає можливість детального аналізу не лише зараженості, а й рівня забрудненості партій. Жоден інший метод не забезпечує цього. Основний недолік такого методу — його трудомісткість, адже передбачає відбір певної кількості зразків точкових проб, до того ж сам аналіз достатньо тривалий (однак це виправдано, адже традиційні методи не дають повного уявлення про представлений видовий склад шкідників у складських приміщеннях чи силосах).

 

Харчові принади — це досить простий у використанні метод, який надає широкі можливості у вивченні видового складу кліщів і комах, оскільки спектр компонентів, що застосовуються, досить великий. Цей метод не трудомісткий за встановлення в зерносховищах, але аналіз зразків може бути утрудненим, особливо щодо олійних харчових принад. За ефективністю метод не поступається традиційному обліку, він результативний на понад 50%. Харчові принади можуть мати різний склад, що визначає їхню ефективність. Найефективніші з них ті, що містять смажену соняшникову олію (>40%). Цей компонент особливо результативний під час виявлення книжкової воші й ногохвісток, які є масово майже в усіх складських приміщеннях. До олії також можна додавати арахіс і сухі дріжджі. В сухі харчові принади додають різні крупи — наприклад, пшеничну, ячмінну, кукурудзяну, вівсяні пластівці чи комбікорм. Важливо не повторювати компоненти із запасами, що зберігаються у складському приміщенні, бо це суттєво знизить результативність принад.

 

Для виявлення внутрішньої зараженості зернівок використовують окрім традиційного методу розколювання зернівок, прогресивніший — флотаційний (розчин селітри). Основна його перевага — це зручність застосування, проте неможливо виявити шкідників на стадії яйця. Крім цього, флотаційний метод не застосовують для такої культури, як овес.

 

Останнім часом усе більш популярними є феромонні пастки. Звісно, цей метод зручний, не передбачає фізичних навантажень, оскільки клейкі феромонні стрічки без проблем можна встановити у складі. Проте аналіз може бути складним, наприклад, у визначенні видової належності кліщів чи дрібних ногохвісток, сіноїдів. До того ж феромонні пастки розраховані на певний видовий склад і не можуть забезпечити повноцінне виявлення всіх представлених шкідників.

 

Утім, лише застосовуючи феромони, можливо якісно встановити представників ряду Lepidoptera, що складно зробити на підставі аналізу середніх проб і харчових принад.

 

За детального моніторингу видового складу доцільним є застосування комплексного підходу, оскільки, не маючи інформації про представлених у партіях шкідників, неможливо обрати певний метод для подальшої організації захисних заходів.

 

Після відлову шкідників постає питання про те, яким чином визначити їхню видову належність. Для цього доцільно аналізувати їхні геніталії. Це найточніший спосіб швидко ідентифікувати той чи той вид. Така потреба виникає тоді, коли ми не можемо з точністю назвати вид, беручи за основу лише морфологічні ознаки. Серед шкідників запасів є домінантні представники, які легко ідентифікувати за зовнішнім виглядом, наприклад, південна комірна вогнівка (рисунок і забарвлення крил), булавовусий хрущак (форма вусиків, забарвлення тіла, розміри). Проте в деяких родинах види можуть бути такими подібними, що визначити їх за зовнішніми ознаками практично неможливо.

 

Слід ураховувати, що під час аналізу проб чи принад трапляються не лише імаго, а й личинки. У цьому разі вдаються до біологічного методу, що передбачає дорощування предімагінальних стадій шкідників до імаго, й лише потім аналізують геніталії.

  

Періоди активності шкідників

 

Важливим аспектом в роботі зі шкідниками запасів зерна є знання динаміки заселення ними складських приміщень. На основі цих даних, ураховуючи умови та режими зберігання, можна спрогнозувати, які шкідники будуть активні в певний проміжок часу.

 

У березні першим з’являється комірний довгоносик. Для нього оптимальною є температура +20…+28 °С, проте завдяки тому, що довгоносик зимує всередині зернівки, він здатен витримувати близько +8…+10 °С. Активний цей вид в серпні-вересні, коли його кількість досягає близько 20 екз./кг. Якщо в березні видовий склад і чисельність популяції шкідників відзначаються незначним різноманіттям, то з підвищенням температури до +13…+18 °С, спостерігається поява малого борошняного та булавовусого хрущаків, коротковусого борошноїда, рисового довгоносика, зернового шашеля та комірної молі. Ці види належать до теплолюбних.

 

Пік активності членистоногих припадає на липень-вересень. Наприклад, у липні за температури 20–22 °С та відносної вологості повітря 56–62% кількість шкідників на пробу зерна може сягати понад 100 екземплярів. Упродовж серпня чисельність членистоногих максимально дорівнює близько 70 екз./кг за температури 16–17 °С і ввп 66–72%. Перша активність рисового довгоносика характерна для травня, але за умови температури не нижче 18 °С, оскільки цей шкідник належить до теплолюбних видів та віддає перевагу запасам з підвищеною вологістю.

 

Значну частину комплексу шкідників запасів зерна становлять різні види кліщів, особливо звичайний волохатий, звичайний хижий, пиловий, гладкий, гнойовий. Максимальна кількість особин звичайного волохатого кліща відмічається упродовж червня — не менше 20 екз./кг. Активність звичайного хижого кліща зумовлено присутністю в партіях інших видів, якими він живиться, проте найбільша чисельність його спостерігається в липні — близько 20–50 екз./кг.

 

Під час прогнозування динаміки заселеності слід ураховувати дані аналізу харчових принад і феромонних пасток. Це дає змогу встановити, що пік активності такого поширеного виду забруднювачів зерна, як книжкова воша, припадає на вересень, коли її чисельність може досягати 900 екземплярів на одну клейку пастку. Харчові принади забезпечують відловлювання воші в кількості близько 100 екз./принаду. Починає свою активність цей вид ще з травня, оскільки здатний легко витримувати зниження температури. У вересні у феромонних пастках нараховують південної комірної вогнівки максимально близько 100 екз./пастку. У травні домінантні види метеликів, а саме південна комірна та зернова вогнівки не зустрічаються. Цікавим є той факт, що метелики, які належать до шкідників запасів, активно скупчуються на верхній частині зернового насипу. Якщо розмістити над цим місцем феромонні пастки, ефективність відлову імаго буде високою, що посприяє не лише моніторингу видового складу шкідників, а й забезпечить знищення великої кількості особин.

 

Важливим показником, що характеризує стан партій зерна, є сумарна щільність зараженості/забрудненості. Величина цього показника залежить від культури, класу зерна, стану та тривалості зберігання в зерносховищі. Якщо говорити про колосові культури, то пшениця проти ячменю чи вівса зазвичай має вищий рівень зараженості, оскільки перебуває в зерносховищі більше часу. Партії, що тривалий час лежать у складі, згодом втрачають свою привабливість для шкідників запасів, проте на цей час вони характеризуються високим рівнем забрудненості, навіть за зниженої зараженості. Ступінь зараженості слід ураховувати в першу чергу, тому що за високого її рівня знижуються кількісні та якісні показники зерна. Проте забрудненість визначає гігієнічні характеристики партій. Перевищення рівня забрудненості понад визначені норми передбачає обов’язкове втручання.

 

Відповідні знання про представлений видовий склад членистоногих-шкідників, ураховуючи динаміку заселеності, умови та режими зберігання, стан складських приміщень, ступені зараженості/забрудненості, надають можливість подальшого планування роботи з упровадження певних методів захисту запасів зерна. Комплексний підхід дозволить обрати найбільш оптимальні, результативні, екологічно безпечні, економічно вигідні заходи для знищення шкідників і збереження якості зерна під час усього періоду його перебування на території хлібоприймальних підприємств.

 

 

Ілона Бондаренко

Інститут захисту рослин НААНУ

журнал “The Ukrainian Farmer”, липень 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Джерело:
The Ukrainian Farmer