Про те, на що обов’язково потрібно звернути увагу власнику майбутнього елеватора на допроектному та проектному етапах.
Будівництво елеватора — складний процес, який потребує уваги та високої кваліфікації на всіх етапах реалізації. Допроектні та проектні роботи є визначальними етапами, що зумовлюють подальші рішення з будівництва й експлуатації об’єкта.
Маючи піввіковий досвід проектування елеваторів, ДП «ПІ “Промзернопроект”» рекомендує сільгоспвиробникам уникати деяких найхарактерніших помилок на початкових етапах будівництва цих об’єктів.
Розглянемо це на прикладі кількох перших кроків, довкола яких часто виникають запитання клієнтів з аграрного сектора.
Де будувати
Перший крок — вибір майданчика під будівництво. На цьому етапі слід звернути увагу на такі важливі вимоги до об’єкта:
– наявність у 100-метровій зоні довкола майбутнього елеватора житлових будинків, шкіл і дошкільних закладів, оздоровчих установ, комунальних парків, охоронних зон джерел водопостачання, зони охорони пам’яток культури та спадщини. Якщо названі об’єкти розташовані на цій території, то потрібно з власником кожного з них погодити будівництво вашого підприємства, інакше можуть виникнути серйозні проблеми, що коштуватимуть дорого, а в деяких випадках — призвести до зупинки будівництва;
– розташування поряд з обраною ділянкою підприємств, які мають шкідливі викиди. У цьому разі треба враховувати можливий шкідливий вплив цих викидів на працівників майбутнього елеватора, а також вплив на зерно, що там оброблятиметься;
– наявність поряд зовнішніх інженерних мереж газо-, енерго-, водопостачання — заздалегідь з’ясовують можливість підключення до цих мереж у потрібних для функціонування об’єкта обсягах. Часто потреби елеватора можуть не збігатися з пропускними можливостями місцевих мереж, через що доведеться будувати нові потужності.
Архітектурні варіанти
Другий важливий крок — отримання містобудівних умов й обмежень забудови земельної ділянки. Для отримання цього документа в органах містобудування й архітектури насамперед потрібно мати інший документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою з визначенням її цільового призначення (промислове або комерційне). Для оформлення графічної частини обґрунтування забудови бажано на цьому етапі виконати геодезичні вишукування для можливості опрацювання схеми генерального плану. Після затвердження замовником схеми генерального плану проектувальник має змогу видати завдання на виконання геологічних вишукувань. Від якості виконання цих вишукувань здебільшого залежить ухвалення проектувальником рішення щодо будівництва фундаментів і, відповідно, їхньої вартості. Замовник має отримати якомога більше інформації про ґрунтові породи, рівень залягання вод, можливі проблемні ділянки або пустоти, щоб розуміти, на чому стоятиме фундамент елеваторного комплексу. Бо може статися так, що доведеться цілодобово відкачувати воду з підземних галерей або заливати бетон у «невідомі» пустоти фундаменту.
На цьому етапі виконання допроектних робіт вважають завершеними. Слід зазначити, що термін виконання робіт (за умови чіткого розуміння послідовності виконання) становить 2–3 місяці.
Етап проектування
Наступним важливим кроком є етап проектування підприємства. Для визначення вимог до об’єкта, який проектується, замовник складає завдання на проектування згідно з ДБН А 2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і погоджує його з проектувальником. Як правило, завдання складається за діяльної участі проектувальника. До того ж визначаються щодо таких питань:
– добовий обсяг приймання/відвантаження зерна (бажано виконати обчислення по конкретних культурах);
– характеристики вантажного автотранспорту (від цього залежить довжина та вантажопідйомність ваг й авторозвантажувачів);
– за допомогою якого виду транспорту планується приймання та відвантажування зерна (залізничним, водним, автотранспортом);
– потужність зерносушарки та ліній транспортного технологічного обладнання;
– кількість і місткість силосів для зберігання зерна;
– черговість будівництва конкретних частин підприємства, приміщень і монтування елементів транспортного обладнання;
– визначення класу відповідальності й категорії складності об’єкта. Потрібно хоча б попередньо розуміти, наскільки складним буде будівництво. Звісно, це не дозволить повністю уникнути різних проблем і неузгодженості в разі будівництва, монтування та введення в експлуатацію обладнання, однак їхню кількість можна зменшити.
У виборі моделей обладнання рекомендуємо узгодити їх установлення та розміщення з проектувальником. Наприклад, в Україні застосовують зерносушарки шахтового, модульного та баштового типів. Обладнання модульного та баштового типів має підвищені шумові характеристики й значні обсяги викидів зернового пилу в атмосферу. Тому їх установлення (наприклад, без аспірації відповідного рівня) у населених пунктах не рекомендовано.
Баштові моделі краще працюють із монокультурою (тією ж кукурудзою), тому за потреби сушіння соняшнику та ріпаку рекомендуємо встановлювати шахтний тип обладнання з теплогенератором.
Варто враховувати й категорію складності майбутнього об’єкта. Так, якщо об’єкт належить ІV–V категорії складності, то це набагато затягне термін введення в експлуатацію. Зокрема, знадобиться проходження комплексної експертизи з усіма наслідками: велика кількість додаткових паперів і перевірок, витрати також зростуть.
Узагальнюючи, підкреслимо, що одним із головних завдань на початковому етапі є правильне проектування об’єкта. Від розробленої схеми технологічного процесу, обраного компонування обладнання та ухваленого рішення по генеральному плану підприємства залежать витрати на будівельно-монтажні роботи та загальні витрати на подальшу експлуатацію елеватора. Бажано перед укладанням договору на виконання проектних робіт з’ясувати:
Так можна заздалегідь з’ясувати, що очікувати від конкретного проектувальника та які витрати доведеться нести в разі можливих проблем.
Приклад розрахунку проектних робіт
Для оцінки можливих ризиків, які можуть виникати внаслідок неякісних проектних рішень, надаємо витяг із табл. А.2. ДСТУ Б.Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво». Показники таблиці свідчать, що вартість проектних робіт порівняно незначна відносно загального кошторису об’єкта, що не виключає, між тим, домовленості між замовником і проектувальником про досягнення договірної ціни робіт. Однак втрата цих коштів через помилки та переробляння документації може обійтися значно дорожче.
Таблиця. Показники вартості проектних робіт за категоріями складності об’єктів виробничого призначення, %
|
Чергове число |
Розрахункова база, тис. грн* |
Категорія складності об’єктів |
||||
|
І |
II |
III |
IV |
V |
||
|
1 |
До 5 000 |
2,85 |
3,42 |
4,11 |
4,93 |
5,91 |
|
2 |
5 000–25 000 |
2,85–2,49 |
3,42–2,99 |
4,11–3,59 |
4,93–4,30 |
5,91–5,16 |
|
3 |
25 000–50 000 |
– |
– |
3,59–2,96 |
4,30–3,55 |
5,16–4,26 |
|
4 |
50 000–100 000 |
– |
– |
2,96–2,14 |
3,55–2,75 |
4,26–3,08 |
|
5 |
100 000–200 000 |
– |
– |
– |
2,57–1,76 |
3,08–2,11 |
Ігор Зазибін, в. о. директора ДП «ПІ “Промзернопроект”
журнал The Ukrainian Farmer, червень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал The Ukrainian Farmer з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
