В умовах неймовірної спеки 2010 року найкращі врожаї соняшнику забезпечували трилінійні гібриди цієї культури.
Враховуючи результати, які показали посіви соняшнику в умовах 2010 року, можна підбити деякі підсумки для окремих категорій гібридів. У степовій зоні України в першій половині вегетації склалися в цілому сприятливі умови: рясні опади у другій половині травня і в червні забезпечили хороший розвиток рослин соняшнику від сходів до цвітіння. Однак жорстка посуха, що настала в липні-серпні, з рекордними максимальними температурами негативно вплинула як на запилюваність, так і на процеси формування (наливу) насіння. Тому підсумкова врожайність посівів соняшнику виявилася невисокою. Так, якщо взяти Запорізьку область, то середня врожайність культури становила 15,5 ц/га з коливаннями середньої врожайності по районах області від 19—20 (північна зона) до 13—14 ц/га (південна зона).
Оскільки формування врожаю полягає у взаємодії процесу розвитку рослини з постійно мінливими умовами, то основними чинниками, що визначають рівень урожаю і його якість, є, з одного боку, генетичні властивості сорту або гібриду, з іншого — умови вирощування.
Слід враховувати, що оцінка нових сортів і гібридів, включаючи і Держсортовипробування, як правило, проводиться на високому агрофоні, в найбільш сприятливих умовах вирощування. За таких умов вищі врожаї формують гібриди інтенсивного типу. Однак прискорене поширення цих гібридів без урахування різноманітності ґрунтово-кліматичних умов є однією з основних причин нестабільності врожайності.
Конфлікт показників
Ніхто не сумнівається, що гібриди з високим потенціалом врожайності потребують вищого агрофону. Набагато важче виявити ті фактори (фактор), які не дозволили гібриду інтенсивного типу реалізувати свій генетичний потенціал. Продемонструємо це на реальних прикладах: у ТОВ «Ведченко» Приморського району Запорізької області на двох полях площею по 100 га з однаковою технологією передпосівного обробітку ґрунту та посіву були висіяні гібриди Ясон та Імператор (з лабораторною схожістю 92%) та з однаковою нормою. Строки — 1—3 травня 2010 р. Після сівби протягом 15 днів стояла суха тепла погода. Сходи гібриду Ясон були отримані з густотою 50 тис./га, гібриду Імператор — на 20—25% менше. Випали опади, але густоти стояння гібриду Імператор істотно не збільшили. Очевидно, що частина насіння цього гібриду загинула при проростанні внаслідок швидкого випаровування вологи з ґрунту. При збиранні врожайність гібриду Ясон становила 18 ц/га, а гібриду Імператор — 14 ц/га. У цій ситуації вирішальним чинником, що лімітував врожайність, був не генетичний потенціал врожайності, який у гібриду Імператор вищий, а крупність (маса насіння) посівного матеріалу. За показником маси 1000 насінин гібрид Ясон перевищує гібрид Імператор в 1,5 раза, досягаючи 85 г.
У дрібнонасінних гібридів в умовах сухого степу гарантоване отримання дружних сходів є важливим етапом вирощування. У степу складно зберігати вологу на глибині загортання насіння 6—8 см. Але і збільшити глибину загортання насінин з низькою масою (1000 шт. до 50 г) неможливо.
Більше насіння трилінійних гібридів може бути висіяне на глибину 10 см, де є вологе ложе і від якого сформуються нормально розвинені сходи. У практиці відомі випадки дружних сходів і за глибшого загортання, але з масою 1000 насінин понад 85 г.
Таблиця. Порівняльна врожайність простих та трилінійних гібридів соняшнику в умовах південного степу України, 2010 р.
|
Гібрид |
Термін вегетації (від появи сходів) |
Урожайність, т/га |
Олійність, % |
Маса 1000 насінин, г |
Висота рослин, см |
Діаметр кошика, см |
|
Світоч |
105 |
2,16 |
48,9 |
49 |
163 |
20 |
|
Боєць |
106 |
2,09 |
51,9 |
52 |
155 |
19 |
|
Оскіл |
108 |
2,23 |
50,8 |
51 |
154 |
19 |
|
Базальт |
110 |
2,63 |
49,1 |
53 |
159 |
19 |
|
Сюжет |
112 |
2,68 |
50,4 |
54 |
171 |
21 |
|
Зорепад |
112 |
2,13 |
48,8 |
49 |
161 |
17 |
|
Тиса |
117 |
2,52 |
49,6 |
46 |
168 |
17 |
|
Дунай |
121 |
2,42 |
50,6 |
57 |
163 |
19 |
|
Балкан |
123 |
2,61 |
47,1 |
49 |
161 |
18 |
|
Надійний |
108 |
2,50 |
49,0 |
60 |
179 |
21 |
|
Ковчег |
106 |
2,05 |
48,7 |
49 |
153 |
19 |
|
Ясон |
111 |
2,61 |
48,8 |
53 |
167 |
17 |
|
Дарій |
117 |
2,20 |
47,1 |
54 |
175 |
20 |
Як вибрати найкращий гібрид
Зрідженість сходів через посушливі та спекотні умови не обмежується лише зменшенням урожайності. Подальший розвиток рослин, формування та виповнення насіння та інші складові також впливають на отримання хорошого врожаю. Для відбору найбільш посухостійких (пристосованих до екстремальних умов Південного степу) гібридів при Херсонському аграрному університеті останні п’ять років проводять оцінку нових гібридів, рекомендованих для степової зони. Так, у 2010 році сівбу проводили в останній декаді квітня. У травні і червні сума опадів, що випали, перевищувала середньо-багаторічні показники в 1,5—2 рази. З другої декади липня встановилася спекотна суха погода з великим перевищенням середньодобової температури середніх багаторічних значень: у липні — на 3 ºС, а в серпні — на 5 ºС. Отримані результати представлено в таблиці.
Трилінійні гібриди Ясон і Надійний показали врожайність вищу, ніж прості гібриди відповідних груп стиглості Харківської селекції. Не применшуючи господарських характеристик гібридів селекції Інституту рослинництва, ми аргументовано хочемо звернути увагу на гібриди Одеської селекції, які виділилися за врожайністю в даному сортовипробуванні. Вони відрізняються здатністю зберігати зеленими стебло і більшу частину листя за найжорсткішої посухи, тим самим забезпечуючи нормальний розвиток і налив насіння.
У більш північному і менш посушливому регіоні, де розташований Інститут олійних культур НААНУ (м. Запоріжжя), в 2010 році в досліді в 12-разовій повторності (тобто з досить високою достовірністю отриманих результатів) в умовах п’ятипільної сівозміни було проведено порівняння врожайності трьох простих і одного трилінійного гібридів. На скоростиглому гібриді Кий зафіксовано урожай 3,50 т/га, на ранньостиглому Оскіл — 3,12, на середньоранньому Згода — 3,71 і на трилінійному середньоранньому гібриді Дарій 3,65 т/га. Як видно, і в цих умовах трилінійний гібрид забезпечив формування порівняно високого врожаю.
Узагальнюючи оцінку гібридів, можна сформулювати ряд переваг трилінійних гібридів:
– більш висока пристосованість до екстремальних умов вирощування;
– відносна невимогливість до агрофону та попередників;
– гарантоване отримання сходів за рахунок глибшого висіву і потужне стартове зростання завдяки більшій крупності насіння.
Як показує аналіз зв’язку врожайності і строків сівби (на матеріалах гібридів Ясон, Надійний і Згода), за останні 5 років проявляється тенденція одержання більшої врожайності в гібридів ранньої та середньоранньої групи за відносно пізніх строків сівби (після 15-го і навіть 20 травня ) у степовій зоні (по Запорізькій, Донецькій та Миколаївській областях). При цьому збереження вологи в ґрунті — найважливіша умова і для отримання дружних сходів, і для формування повноцінного врожаю. З огляду на це видається доцільним широке використання сортименту гібридів ранньостиглої групи, які забезпечать гарантоване збирання за нормальної вологості насіння навіть при відносно пізніх посівах.
Наведемо приклад. У великому ФГ «А. Н. Костенко» Приазовського району Запорізької області підготовка ґрунту під сівбу соняшнику через сильну засміченість стерньових попередників проводилася протягом травня і початку червня 2010 року. З урахуванням ситуації, що склалася, для вирощування були обрані трилінійні гібриди Надійний і Ясон. Висівання на площі понад 400 га проводили 15—20 червня без внесення добрив. У результаті врожайність на круг становила 17, а на окремих полях — 20 ц/га. Для порівняння: середня врожайність в цілому по району — 13,7 ц/га.
Отже, отримані нами дані свідчать про те, що агрономам і фермерам треба шукати не «найкращий гібрид», а підбирати гібриди й сорти соняшнику з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов регіону і спроможності господарства витримати потрібну агротехніку.
Віктор Толмачов, канд. біол. наук, провідний науковий співробітник
Катерина Ведмедєва, канд. біол. наук, завідувач лабораторії генетичних ресурсів селекції високоолеїнового і кондитерського соняшнику
Інститут олійних культур НААНУ
журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2011 року
The Ukrainian Farmer
