Цієї зими на полях приватного підприємства «Аккерман Зернопром» в Одеській області можна спостерігати незвичну для регіону картину — зелений агрофон. До входу в зиму в агрохолдингу отримали дружні, рівномірні сходи ріпаку, а озима пшениця зайшла в зиму добре розкущеною, з двома-трьома репродуктивними стеблами. Ясна річ, що цьому посприяли сприятливі погодні умови, завдяки яким агрономам вдалося накопичити достатню кількість продуктивної вологи в ґрунті до старту посівної кампанії та розумно її використати.
Поготів не менш вагомими для отримання результату є інші агрозаходи, зокрема — застосування ефективних схем підживлення і захисту культур. Та чи вдасться підприємству дотримати технологічних схем у цьому сезоні? Як діятимуть агрономи, зважаючи на відомі та нові виклики? Ці та інші запитання ми порушили в розмові з Євгеном Глуганом, директором ТОВ ім. Мічурина, що входить до складу ПП «Аккерман Зернопром».
До агрохолдингу, що має в обробітку 10 тис. гектарів, входять чотири агропідприємства, елеватор потужністю одночасного зберігання 60 тис. тонн і можливістю відвантаження залізницею 1800 т/добу. Окрім того, в структурі компанії є переробні підприємства.
Посуха — зміна обробітку ґрунту
Регіон Бессарабія, як відомо, має родючі землі та м’який клімат, що сприяє розвитку рослинництва. Але завдання агрономам у вирощуванні сільськогосподарських культур ускладнює дефіцит вологи.
«Минулий рік приємно здивував не лише великою кількістю дощів — близько 550 мм за сезон, а також рівномірним розподіленням опадів, що посприяло доброму розвитку всіх посівів, — розповів Євген Глуган і додав: — Але після дощів різко настала спека, що якраз збіглося з наливанням зерна, та призвело до зменшення врожаю».
Загалом сприятливі умови щодо кількості опадів, які склалися у 2021 році, бувають раз на 7–8 років. Тому в підприємстві вже багато років вживають заходів для накопичення ґрунтової вологи в метровому шарі до старту посівної кампанії. Для цього переглянули підхід до обробітку ґрунту.
Нині на полях застосовують розпушування ґрунту на глибину до 5 см. Ця технологія дає змогу максимально ввібрати вологу й втримати її, мінімізувавши випаровування. Такі зміни у ґрунтообробітку нині дають позитивні результати: наприклад, навіть за мінімальних опадів вдається накопичити вологу у верхніх шарах ґрунту. Окрім того, зменшення обробітку є частиною комплексу заходів щодо оптимізації витрат господарства. Додатково за потреби на деяких полях раз на два-три роки проводять глибоке розпушування із заглибленням у ґрунт на 30–35 см. Ця операції дає змогу мінімізувати ризики утворення плужної підошви, покращує аерацію, вологопроникнення та вологозабезпечення ґрунту.
Зрошення й розширення сівозміни
Те, що угіддя підприємства розташовані в зоні ризикованого землеробства, безпосередньо впливає на сівозміну. Але, на відміну від багатьох господарств, що пішли шляхом найменшого спротиву погодним та економічним викликам, «Аккерман Зернопром» має далекоглядні інвестиційні та технологічні плани.
Основний акцент у формуванні сівозміни одеські агрономи роблять на озимий клин: у структурі посівів під пшеницею та ячменем близько 70% посівних площ. До того ж ячменем засівають 100–500 га, що пов’язано з високими ризиками втратити урожай через зливові дощі, які припадають на період збирання врожаю культури. Під озимий ріпак відводять близько 20% угідь.
Частка посівів цієї культури постійно варіюється залежно від втрат посівів озимих культур у зимово-весняний період.
«Найбільша проблема в нашому регіоні — отримати сходи, адже, як правило, озимі культури доводиться сіяти в сухий ґрунт і сподіватись на опади», — пояснює керівник підприємства.
Першим у списку «кандидатів» на пересівання є озимий ріпак. Для загартування й оптимальної перезимівлі рослинам культури потрібно до настання зими утворити розетку в 6–10 листків — на все про все 60–80 днів. За умови сівби в сухий ґрунт досягти цього складно. Пізні сходи ріпаку посилюють ризики, що частина посівів буде втрачена унаслідок морозів і контрастних температур, отже, доведеться пересівати площі.
Натомість озимі колосові культури стійкіші, ніж ріпак, здатні перезимувати навіть за розвитку рослин у фазу одного листочка чи шильця.
З наступного року підприємство планує ввести в сівозміну кукурудзу.
«Це високорентабельна культура, яка добре котирується на ринку, — аргументує пан Євген. — Але потрібно враховувати, що це ще й вологолюбна культура, тому агрохолдинг почав інвестувати у зрошення»
Торік відновили зрошення на площі 1000 га і планують і далі працювати у цьому напрямі. Інвестиції того варті, бо потенційно кукурудза за умови вирощування на зрошенні може давати врожайність на рівні 12–15 т/га. Тож підприємство розраховує на швидке повернення вкладених коштів й отримання максимальних прибутків. Кукурудзу планують вирощувати в монокультурі.
Захист: нове та ефективне
Наявність великої частки озимої пшениці в структурі посівів посилює ризики поширення хвороб на полях, а також нагромадження шкідників у ґрунті й лісосмугах. Відомо, що озима пшениця є оптимальним попередником для інших культур. Але повертати зернову культуру на те саме поле згідно з рекомендаціями науковців варто мінімум на третій рік. Інакше не вдасться уникнути зниження продуктивності сівозміни. Сівба пшениці по пшениці призведе до зрідження сходів узимку, підвищення витрат на захист посівів і спалахів хвороб колоса у наступному сезоні. Тому в підприємстві намагаються поперемінно вирощувати культури зернової групи з озимим ріпаком і соняшником. Ще один ризик — падалиця та бур’яни, їх поширення може призвести до зниження врожайності та класності зерна, ускладнити жнива. На боротьбу з ними у допосівний період в агрономів не лишається часу через дуже стислі строки для сівби, не сприяє цьому й неглибокий обробіток ґрунту.
«Мене тішить зелений агрофон на полях з озиминою, і ми розраховуємо на добрий урожай. А підживити та надійно захистити посіви, незважаючи на наявні проблеми на цих ринках, ми спроможні, — переконаний Євген Глуган. — Ми постійно моніторимо й аналізуємо ситуацію на ринках засобів захисту рослин і добрив, тому знали про ризики. Ще до кінця минулого року сформували технологічну карту і відповідно до неї закупили ЗЗР — на 100%, а добрив — на 70%».
Основна технологія захисту всіх культур у господарстві вибудована на дотриманні технологічних карт, використанні оригінальних препаратів відомих світових брендів, застосуванні нових розробок.
По-перше, висівають тільки здорове, ефективно протруєне насіння. Інакше подальші дії щодо захисту посівів матимуть дуже слабкий ефект і не убезпечать від загроз.
По-друге, до ухвалення рішення враховують реальність загроз і погодні умови.
«Забудьте про шаблони — краще уважніше спостерігайте за розвитком рослин, — радить керівник підприємства. — Наприклад, за загущеного стеблостою пшениці підвищується ймовірність виникнення хвороби, а за рідкого їх можна уникнути завдяки провітрюванню посівів».
По-третє, озимі колосові культури двічі обробляють фунгіцидами: перший раз у фазу кущення — початок виходу в трубку, другий — у фазу прапорцевого листка. По колосу працюють тільки у разі, коли на момент цвітіння пшениці спостерігається висока вологість.
По-четверте, у виборі фунгіцидів віддають перевагу новітнім препаратами — це дозволяє застосувати нові продукти з вищою ефективністю, а також уникнути резистентності.
На переконання пана Євгена, торік, коли склалися сприятливі умови для розвитку й поширення великого спектра різних хвороб колосових культур, поставити чіткий заслін допоміг саме новий ЗЗР — Елатус Ріа. Препарат застосовували в профілактичних цілях. Ефективну дію фунгіциду помітили після першого внесення (у фазу другого міжвузля): якщо до того на посівах пшениці були прояви септоріозу та борошнистої роси, то після застосування — жодних ознак. Друге внесення фунгіциду (по прапорцевому листку) захистило посіви до збирання врожаю.
«Один із тих випадків, коли посіви стояли ідеальними з погляду агронома, — коментує він. — За середньої врожайності пшениці 40–45 ц/га ми зібрали 55 ц на круг, попри те, що через дефіцит вологи перші сходи з’явились аж навесні. Я переконаний, що великою мірою завдяки потужному захисту комбінованим системним фунгіцидом».
Фунгіцид, який довів свою ефективність, увели в систему захисту культур і цьогоріч. Також планують застосувати в посівах зернових колосових культур інший продукт — фунгіцид Міравіс із широким спектром дії. Обробляння недешевими, але дієвими препаратами дає змогу надійно захистити майбутній урожай і гарантує прибуток на противагу варіанта з пошуком дешевих аналогів із непередбачуваним ефектом, переконані в господарстві.
Підживлення — залежно від погоди
Зміна клімату змушує агрономів корегувати систему підживлення озимих колосових культур. Під час сівби на поля вносять амофос у нормі 100 кг/га. Доза внесення для відновлення вегетації коливається від 100 кг до 300 кг азотних добрив — залежно від результатів аналізів.
«Аналіз ґрунту — недешеве задоволення, проте дозволяє керувати підживленням: давати рослинам те, що потрібно, і стільки, скільки потрібно», — зауважує Євген Глуган.
Тому в господарстві аналіз ґрунту проводять щороку, але не на всіх полях, а вибірково. Головний показник — кількість азоту в доступній для споживання рослинами формі.
Окрім того, обов’язковим заходом є вимірювання кількості накопиченої вологи в метровому шарі ґрунту, бо від цього показника залежить рішення щодо норми внесення добрив на тому чи іншому полі. Якщо вологи достатньо, вносять більшу кількість добрив, якщо спостерігається дефіцит — зменшують її, бо за посухи підвищується ризик завдати шкоду рослинам. За словами пана Євгена, посушливі умови в регіоні не сприяють унесенню високих доз добрив.
Найефективніше спрацьовує застосування КАС. Але з його внесенням потрібно дотримувати певних правил. Так, наприклад агрозахід намагаються планувати якнайближче до відновлення вегетації рослин після зимового періоду — це сприяє кращому поглинанню та засвоєнню рослинами, а також дозволяє уникнути необґрунтованих втрат як за умови дуже раннього внесення. Дробне внесення КАС підвищує результат. Суміш вносять двічі: по 100 кг/га восени й по мерзлоталому ґрунту на відновлення вегетації. Третє внесення планують залежно від опадів.
Наразі господарство забезпечене мінеральними добривами на цей сезон усього на 70%. Разом із тим керівник упевнений, що решту придбають вчасно й у потрібній кількості.
«Зрозуміло, що ціни будуть вищими — про це свідчить ситуація на ринку, підтверджує постачальник, — зазначив Євген Глуган. — Однак ідеться про підвищення цін не у 2–3 рази, а на 10–15% залежно від позицій. З іншого боку, ціна на зерно теж постійно зростає. До прогнозів про ймовірний дефіцит добрив через ситуацію на глобальному ринку я ставлюсь теж помірковано. Адже виробники добрив і далі працюють, і наразі достеменно невідома реальна ситуація: якого обсягу насправді бракує аграріям, а який озвучується у маркетингових цілях, щоб „розігріти ринок”».
Додаткові заходи протистояння
Глобальні та локальні виклики вже давно спонукають аграріїв до удосконалення технологій вирощування культур і пошуку рішень, які здатні здешевити виробництво за збереження кількості та якості урожаю на фоні здорожчання всіх витратних матеріалів та задля нівелювання погодних ризиків.
Підбір сортів і гібридів. Так, у господарстві третій рік поспіль висівають тільки сорти озимої пшениці Одеського селекційно-генетичного інституту, які виведено з урахуванням умов у Бессарабському краї і дають стабільні врожаї. Це сорти пшениці Мудрість, Ліра, Землячка, Гарантія, яким властиві висока посухо-, жарота морозостійкість, толерантність до кореневих гнилей, бурої іржі та борошнистої роси. Урожайність сортів коливається в межах від 0,1 до 0,5 т/га, на що більшою мірою впливає попередник і кількість добрив. Сорти озимого ячменю обирають як української селекції — Снігова королева, Дев’ятий вал, так й іноземної — Меридіан КВС і Луран «Селген» демонструють рівномірне дозрівання зерна і формують у цій зоні добрі врожаї. Щороку висівають три-чотири сорти пшениці й один-два ячменю.
А от у виборі гібридів озимого ріпаку та соняшнику віддають перевагу іноземній селекції, а саме компанії «Лімагрейн».
Норма висіву та строки сівби озимої пшениці — 3–3,5 млн насінин, озимого ячменю — 2,5–3 млн насінин. Щодо термінів сівби цих культур, то в господарстві віддають перевагу обґрунтованим рекомендаціям науковців: початок другої декади вересня, але кампанію організовують так, щоб закінчити посівну в стислі терміни — не більше як за 10–15 діб.
Для підвищення продуктивності сівби культур зернової групи придбали посівні комплекси Terrasen компанії POTTINGER, які можуть посіяти й ріпак. За словами пана Євгена, агрегати прості в налаштуванні й надійні щодо витримування норми, глибини й інших критерії, що у результаті забезпечує високу якість сівби. Для сівби соняшнику та ріпаку мають сівалку точного висіву Horsch Maestro. А також планують придбати сівалки Maestro з більшою робочою шириною та шириною міжряддя — це дозволить оптимізувати технологію вирощування культур і витрати ПММ.
The Ukrainian Farmer
