Пофракційна технологія відбору, що не травмує насіння, дозволяє забезпечити хороший вихід добірного посівного матеріалу, яке переважає за якісними показниками наявні стандарти.
Часто можна переконатися у різній якості насіння, що сходить із пневмовібростолу на насіннєвих заводах-гігантах. На запитання, чому на нього подається різнокаліберне насіння, відповідь проста — фракційність для зернових не передбачено. Для якісного розділення посівного матеріалу за щільністю на пневмовібростолі попередньо треба виконати обов’язкове калібрування насіння за розміром, і на машину подавати посівний матеріал з однаковою поверхнею омивання, інакше важкі дрібні зернини та легкі великі опиняться в одній компанії, через те, що співвідношення різних поверхонь омивання до різної щільності у них однакове й пневмовібростіл їх не розділить. «Бойове хрещення» наш міні-завод із виробництва добірного посівного матеріалу пройшов на насінні гречки. До нас звернувся фермер із проханням відібрати з гречки насіння соняшнику та ячменю. Він розповів, що дворазове пропускання через зерноочисну машину відцентрового типу (БЦС) результату не дало. Ми, знаючи можливості ощадливої пофракційної технології виробництва добірного насіння, запевнили замовника, що не тільки видалимо соняшник із насіння гречки, а й забезпечимо 100%-ву чистоту й пофракційно відберемо найсильніше насіння за енергією проростання.
Однак спочатку про ту якість очищення відцентровими машинами, які понад 30 років випускає вітчизняна промисловість. Досить сказати, що на такій машині практично все насіння соняшнику опинилося серед гречки, бо під дією відцентрових сил разом із «чистим» зерном воно протиснулось через отвори просівного (останнього) сита барабана. Більшу частину насіння соняшнику та великого сміття ми відібрали на очищувально-калібрувальній машині. Проте остаточно до 100%-ї чистоти вдалося відібрати соняшник із гречки тільки на пневмовібростолі.
Відмінності ощадливої пофракційної технології виробництва добірного насіння від інших полягають у такому:
1. До складу лінії не входять жодні машини та пристрої, що завдають макро- чи мікротравм насінню (травмувальні норії, шнеки, шкребки або щітки, які очищують сита).
2. Обов’язковою є попередня сепарація насіння за розмірами (калібрування проводиться на решетах Фадєєва за товщиною насіння) із метою подальшого виділення з відкаліброваного посівного матеріалу найбільш високопотенційного на пневмовібростолі.
На рисунку наведено функціональне призначення машин лінії та розміри решіт у роботі з насінням гречки, засміченим соняшником і ячменем.
Очищувально-калібрувальна машина розділила матеріал на шість складових:
– порожнє насіння гречки та легке сміття (0,3% обсягу);
– велике сміття, насіння соняшнику (2,8% загального обсягу);
– невелике сміття, насіння соняшнику та ячменю, яке пройшло через решето 2,5 (2,3% загального обсягу);
– ІІІ фракція — дрібне за розміром насіння гречки, яке пройшло через решета 3,4 (39% загального обсягу);
– ІІ фракція — середнє за величиною насіння гречки, яке пройшло через решето 3,8 (47% загального обсягу);
– І фракція — велике насіння гречки, яке зійшло з решета 3,8 (8,6% загального обсягу).
Посівна якість усіх фракцій насіння була оцінена насіннєвою лабораторією (рис. 4). Саме сепарація за щільністю дозволила не тільки виділити насіння високого посівного потенціалу, а й забезпечила 100% чистоти. Цікаво відзначити таке. Стандарт на гречку обмежує посівні властивості тільки за лабораторною схожістю (на ОР; СЕ; Iр — 92%, а для ІІ репродукції, взагалі 87%), а за енергією проростання нижня межа не вказується. Таким чином виходить, що стандарт допускає до сівби насіння, де частка «мертвого» посівного матеріалу 13% (!), і це виявленого в ідеальних лабораторних умовах. Тут можна лише припустити, яка буде несхожість у полі.
Що ж до однофракційної технології насіннєвих заводів відомих закордонних брендів, то на них насіння (не розподіл на фракції за розмірами) зсипається на пневмовібростіл, на якому відбирається тільки найлегше, а решта (різне за щільністю, а значить, і за посівним якостям) — відпускається як готове до сівби. Не дивно, що стандарт, який допускає 13–15% «мертвого» насіння, таку технологію влаштовує.
На прикладі насіння гречки добре видно, як за «супер» високої лабораторної схожості, практично рівної для важкої та середньої за щільністю фракцій — 96–97% (саме тільки за цим показником і відпускається насіння насіннєвими заводами), енергія проростання в середнього за щільністю насіння є нижчою, ніж у важкого, на 8% (рис. 5).
Для перевірки такого твердження ми змішали дві партії великого насіння гречки (маса 1000 шт. 33,5 г) — важку та середню за щільністю фракції й одразу отримали очікуваний результат: За схожості 97%, що залишилася на тому самому рівні, енергія проростання такої суміші зменшилася з 91% до 86%.
Таким чином, пофракційна технологія дозволила виділити 94,6% насіння із загального обсягу, схожість якого вища за стандарт навіть для супереліти. Наведені дані переконливо засвідчують, що оцінка посівних якостей насіння з лабораторної схожості не відображає справжнього рівня потенціалу насіння й саме сепарація за щільністю на пневмовібростолі дозволяє надійно відібрати високоврожайне насіння.
Віддаючи насіння фермеру, дали такі рекомендації:
1. Із метою підвищення врожаю і за наявності достатньої кількості насіння сіяти треба II фракцію з показником схожості 97% й енергії проростання 91%.
2. Насіння I і IV фракцій розглядати як резерв.
3. Насіння III і V фракцій не сіяти в жодному разі.
Леонід Фадєєв, канд. тех. наук, доцент
газета “АгроМаркет” серпень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
AgroTimes
