За осіннього закладання саду рослини добре приживаються у ще теплому після літа ґрунті. Ідеться про саджанці, у яких належно визріла деревина.
Майже для всієї території України оптимальним терміном осіннього садіння є період від середини жовтня до кінця листопаду. У регіонах із високою ймовірністю сильних морозів узимку (–20…–30 °C) рекомендоване весняне садіння. У такому разі дерева приживатимуться тим краще, чим раніше навесні їх буде посаджено.
В умовах України осіннє закладання саду має переваги над весняним. Передусім через те, що у цей час ґрунт ще теплий після спекотного літа й корені на новому місці ліпше приживаються. Позитивним є й те, що надземна частина деревець уже позбулася листя й зайве не випаровує вологу. Звісно, йдеться про саджанці плодових із відкритою кореневою системою.
Погоджуючись із користю осіннього садіння та намагаючись дати саджанцям більше часу на приживання, дехто прагне закласти сад восени чим раніше. А це є помилкою, адже до природного листопаду у рослин відбуваються важливі фізіологічні процеси. Наприкінці літа вони закінчують ріст й починають готуватися до зими. Накопичені у листі поживні речовини поступово переходять у деревину й корені. На скорочення світлового дня й зниження температури рослини реагують листопадом, за перших заморозків крохмаль починає перетворюватися у цукор, концентрація клітинного соку у рослин поступово підвищується. Цей процес триває до глибокої осені.
Натомість у викопаних наприкінці серпня — на початку вересня саджанців іще тримається листя. Оскільки через листя інтенсивно випаровується волога, його видаляють. Це зрозуміло, адже у вересні чимало спекотних днів й інакше надмірна транспірація перетворить рослини на сухий папір. Унаслідок раннього видалення листя рослини не акумулюють необхідні речовини, й вдала зимівля саду опиняється під загрозою. Отже, якщо садіння заплановане на осінь, — то виконувати його треба у науково обґрунтовані терміни й саджанцями, які викопані зі шкілки не раніше ніж у середині жовтня.
Якість саджанців
Заввишки однорічні саджанці зерняткових порід мають бути не меншими ніж 1,2–1,3 м, а кісточкових — 1,4–1,5 м. Якщо рослини нижчі, це свідчить про неналежний догляд (брак зрошення й живлення, виснаження унаслідок дії шкідників і хвороб). Якщо саджанці занадто високі, а пагони не визрілі, це свідчить про запізнення поливу та/або азотного удобрення. Клітинний сік у тканинах таких рослин не концентрований, і їх сильно пошкоджуватимуть навіть незначні морози.
Від моменту придбання й до садіння коренева система саджанців має бути у вологому стані. На місці зрізу корінці повинні бути соковитими й свіжими.
Ділянка під сад
На ділянці під сад глибина залягання ґрунтових вод не повинна перевищувати 1 м, найкраще, якщо це буде 1,5 м. Якщо ж ґрунтові води піднімаються надто високо, або ділянка може періодично підтоплюватися, рослини розташовують на насипах — грядах. Якщо використано сіянцеві підщепи, гряди роблять заввишки 0,6–1,2 м з основою завширшки до 2,5 м.
Якщо є можливість, — сад слід закладати там, де до цього не вирощувалися багаторічні плодові культури. Якщо плодові ростимуть після плодових, землі слід спочатку рекультивувати, зокрема й за допомогою вирощування сидератів.
Садіння й перший догляд
Перед садінням рослини бажано замочити у воді на 4–24 год — для відновлення втраченої вологи. Навіть якщо саджанці зі шкілки викопували бережно, вони усе одно втратили частину коренів й баланс між коренями та гілками у них порушено. Тому після перенесення в сад деревця слід обрізати. Це роблять лише навесні, не залежно від того, яким був термін садіння — осіннім чи весняним. Восени рослини не ріжуть, бо у такому разі вони недоотримають поживні речовини, що містяться у видалених гілках. Також, якщо з якихось причин осіннє садіння запізнене, й відразу після нього почалися холоди, місця зрізів підмерзатимуть.
Отже, закладений сад обрізають навесні. Якщо це однорічні некороновані саджанці, — їх для формування крони обрізають на висоті 60–30 см над ґрунтом, якщо ж рослина кронована, її гілочки вкорочують на ⅓–⅔ довжини, залежно від типу крони, підщепи, породних і сортових характеристик.
Приштамбову зону біля висаджених деревець мульчують шаром 3–5 см, застосовують перегній, солому торф абощо. Це сприятиме аерації ґрунту й запобігатиме непродуктивним втратам вологи. Протягом першої вегетації сад ретельно поливають, захищають від шкідників і хвороб. У приштамбовій зоні видаляють бур’яни.
Підготовка до зими
У листопаді в саду виконують рясний — вологозарядний полив. Для захисту від зимових морозобоїн й сонячних опіків штамби й розвилки скелетних гілок фарбують у біле. Слід подбати про зимовий захист насаджень від зайців і гризунів. Для цього штамби деревець обгортають спеціальною сіткою, на ґрунті розкладають оброблені роденцидами принади.
Олександр Андращук,
Садово-дизайнерський центр Shoni
Автор фото – Євгеній Розсоха, Бахмутська ДСР
журнал “Садівництво по-українськи”, жовтень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
