Реінвестиції у власні елеватори забезпечили прибутковість та розвиток бізнесу з активами у різних областях України
Хто з нас не чув аргументи про те, що бетонні елеватори – рудимент, і що так сьогодні вже ніхто не будує? Утім, виявляється, «добре забуте старе» – це один із можливих чинників рентабельності бізнесу.
Показовим та в чомусь навіть новаторським є практичний досвід групи компаній «Прометей», що працює у кількох областях України. Розвиваючи елеваторний бізнес, за власною технологією тут реконструюють старі бетонні зерносховища за вартістю робіт мало не утричі дешевше, ніж нині правлять за будівництво новітніх металевих. Щоправда, економія у вибраній стратегії – далеко не основний аргумент: збудовані попередніми поколіннями елеватори, як запевняють фахівці, так само ефективні та досить рентабельні в сучасних умовах.
Географія маркетингу
Перший елеватор «Прометей» відкрив там, де вже мав напрацьовані контакти з постачальниками збіжжя. Придбане напівзруйноване господарство у Миколаєві являло собою кілька скелетів бетонних складів. Новий власник відремонтував зерносховища, встановив зерносушильне та очисне обладнання, систему механізації. Поступово обсяг максимального одноразового завантаження сховищ досяг 10 тис. тонн. Тим часом, база контактів з виробниками розширилася, виникла потреба більших потужностей для зберігання зерна. Нині елеватори компанії є в Миколаївській, Кіровоградській та Київській областях. Загальна накопичувальна потужність цієї мережі – 230 тис. тонн. Оскільки розширилася географія роботи з постачальниками, побільшало й сільськогосподарських культур, з якими працюють: окрім соняшника (на нього роблять основну ставку), додалися ячмінь, кукурудза, пшениця, соя, ріпак…
На Миколаївщині розташовано 4 із 6 елеваторів компанії. За незначних витрат на логістику до приймальних пунктів компаніі мають змогу дістатися виробники Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської, Дніпропетровської областей, котрі, як відомо, є лідерами в Україні з виробництва соняшника (на його зберігання й орієнтовані формат та оснащення більшості тамтешніх елеваторів). Близькість до морських портів забезпечує рентабельність і по зернових культурах, дозволяючи формувати оптові партії ячменю й пшениці для експортерів.
Побутує думка, що в нинішніх умовах мало не кожне друге господарство, що займається зерновими, просто зобов’язане облаштувати собі власний, бодай невеличкий, елеватор для зберігання врожаю. Утім, чи мають економічний зиск такі зусилля в сьогоднішніх українських реаліях? Прибуток у сегменті елеваторного бізнесу «Прометея» прямо залежить від завантаженості, оборотів елеваторів. Більший відсоток товарообігу на них, в свою чергу, забезпечує маркетингова стратегія торгівельної компанії-партнера. Відтак, кожен учасник зернового ланцюжка займається своєю справою – вирощує/допрацьовує, зберігає, транспортує/продає – за чіткої спеціалізації, як свідчить практика, вдається суттєво поліпшити ефективність бізнес-процесів. А щоб визначати чітку й об’єктивну мотивацію для подальшого інвестування і розвитку, дохідність за кожним із сегментів аналізується окремо.
У форматі партнерства
У цьому бізнесі на базі модернізованих старих зерносховищ, як запевняють у групі компаній, усе прораховано до дрібниць. Для порівняння, щоб окупити інвестиції у спорудження, аналогічний за обсягами металевий силосмає працювати на 300%. У бетонних реконструйованих елеваторах нема потреби керуватися такими амбіціями. Зручне розташування та оптимальна ємкість елеваторів дозволяють нарощувати кількісні показники поступово. За неофіційною інформацією, у потужних елеваторів на 100, 200, 300 тис. тонн у певні періоди завантаження складає всього лише на 10% від можливого. І це прямо свідчить про «вузькі місця» у маркетинговій стратегії, кажуть експерти. Відомо ж бо, що прибутковість визначається співвідношенням інвестицій і виручки від обороту, яка, своєю чергою, залежить від кількості залучених постачальників сировини.
Основний потік зерна на елеватори «Прометея» ведеться за статтею закупівлі врожаю у виробників, при цьому послуги з суто зберігання сьогодні складають незначний відсоток обороту – менше 10%. Разом з роботою менеджерів із закупівлі зернових та олійних культур, директори елеваторів «Прометея» відіграють не менш важливу функцію – на місцях. Як пояснюють у компанії, люди на цих посадах насамперед відповідальні за реалізацію політики лояльності до клієнтів. Вони налагоджують партнерські контакти з найближчими сусідами-агровиробниками, дбають про те, аби представники господарств мали вільний доступ до лабораторії елеватора (щоб запобігти виникненню ймовірних конфліктів при проведенні аналізу партій зерна), тримають на контролі оперативне інформування партнерів про усі цінові коливання.
За підсумками 2014/2015 МР через елеватори групи пройшло 136 тис. тонн зернових і олійних культур. На сьогодні рентабельність трьох з них – у м. Миколаїв («Дніпровська»), с. Лоцкине Баштанського р-ну, с. Шевченкове («Новополтавка») перевищує загальноприйнятий рівень у 20%. Ці елеватори належать «Прометею» від 10 до 20 років. Придбані ж у 2013-2014 рр. елеватори у пгт. Гребінки Київської області, м. Вознесенськ у Миколаївській області та м. Долинська на Кіровоградщині наразі перебувають на етапі інтенсивного інвестування та реконструкції, та їх розвиток планується за схемою, що відпрацьована роками на базі «старших братів»-елеваторів компанії.
***
Безумовно, розрахунок економічної ефективності елеватора не є унікальним завданням, порівняно з будь-яким іншим господарським об’єктом.Утім, у вітчизняній практиці елеваторного бізнесу, як кажуть експерти, така публічна спроба – свого роду новаторство. Можливо, через те, що елеваторна справа, як і чимало інших сегментів вітчизняного агропрому, лише переходить із планових рейок на ринкові засади. Втім, успіх жодного навіть найпрогресивнішого бізнесу неможливий без адекватної оцінки його можливостей. І саме системний аналіз має бути базисом будь-якого стратегічного рішення. До речі, у «Прометеї», топ-менеджмент якого люб’язно поділився з «АгроМаркетом» цим ексклюзивним кейсом, бізнес розвивається виключно на власні кошти. Про ефективність такого реінвестування свідчать результати обороту елеваторів та чітка схема роками відпрацьованих бізнес-процесів, які запроваджені на кожній ланці виробництва.
Олександр Горда
газета “АгроМаркет”, серпень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
