Навчання на програмах MBA у Києво-Могилянській бізнес-школі Олександр Саврук називає інтелектуальною мандрівкою, в якій учасники разом з викладачами вибудовують свою систему знань. Він вважає, що можна досягти успіху, тільки усвідомлюючи кінцеву мету. А також — що починати з інструментального питання «як?» дуже небезпечно без розуміння «що?» і «для чого?».
Олександр Саврук, декан Києво-Могилянської бізнес-школи, більше 15 років керує проектами з формування стратегічних ідей для бізнесу, якістю управління на підприємствах різних галузей, як українських, так і міжнародних компаній. Працював радником міністра економіки з мікроекономічних питань. Після закінчення першого модуля навчання студентів на новій програмі AgroMBA нам випала нагода поспілкуватися з п. Савруком та поставити кілька запитань від газети «АгроМаркет».
Наприкінці лютого у Києво-Могилянській бізнес-школі стартувала MBA-програма для управлінців аграрної сфери. Студенти вже пройшли навчання на перших модулях. Що нового хочуть дізнатися керівники, беручи участь у програмі AgroMBA?
Програма AgroМВА допомагає краще розуміти, як ефективно управляти агробізнесом в умовах постійних змін ринку. Система знань, можливість дізнатись про найсучасніші управлінські підходи, обмін досвідом, доступ до кращої практики, та й власний персональний розвиток — те, що на них чекає. Цікаво було бачити, як досвідчені керівники, що зібрались у групі, перевіряли — чи можна ще дізнатися щось таке, чого вони не знають.
Які знання ви хочете їм дати?
Ми проводимо студентів через інтелектуальну мандрівку, в якій вони вибудовують свою логіку знань. Людині необхідна система, пріоритети, власний стиль та логіка, на яку вона потім все життя може нанизувати знання. Ми хочемо навчити їх мислити, пояснити природу бізнесу з урахуванням природи людини, бо без цього всі інструменти можуть бути використані або невдало, або не будуть потрібні взагалі.
Тобто ви намагаєтесь їм сформувати «хребет» знань?
Так, і за це ми беремо відповідальність на себе.
Чим відрізняють учасники AgroMBA від студентів інших програм?
Учасники AgroMBA відрізняються вже тим, що вони перші, і не тільки у нас. Вони по своїй природі «перші». Вони лідери, які вже це довели своїми успіхами. Вони хочуть щось змінити в собі, в своїх компаніях, в аграрному секторі України взагалі. І мені дуже приємно, що ми будемо в цьому брати участь. Звичайно, у кожної програми є своя специфіка, однак МВА — це певний рівень освіти. Це середовище освічених, проактивних людей, які виходять на новий рівень амбіцій і спроможностей до їх реалізації.
А як вони хочуть змінити аграрний сектор України?
Результатом роботи групи стане формування власного бачення стратегії, і не лише щодо своєї компанії, а й стратегії розвитку аграрного сектора в цілому. Думаю, ці розробки ми потім публічно презентуємо.
Тобто навчання тут — це більше теорія, ніж практика?
Немає нічого практичнішого, ніж хороша теорія. А хороша теорія — це узагальнена практика. «Розтяжка» між такою теорією та результатом і є роботою сьогоднішнього ефективного управлінця. Він формує скоріше правила гри для досягнення результату, а не займається щоденним мікроменеджментом. Для того щоб ставити питання, «як» будувати бізнес, треба спершу відповісти на питання, «що» я будую. А щоб відповісти на питання «що», треба подумати, «для чого»… і це все накладається на певну систему знань.
Ви не вважаєте, що розвиток галузі на даний момент не має логіки? І, можливо, потрібна сильно розвинена інтуїція, щоб вчасно пристосовуватися до тих умов у бізнесі, які пропонує ринок і уряд?
У всьому світі діяти інтуїтивно вже дуже дорого коштує. Тільки усвідомлюючи кінцеву мету, систему, а відповідно — її баланс, свою роль у цьому процесі, можна досягнути успіху. Логіка в Україні є своя, з проблемами перехідного періоду. Але ми більше орієнтуємо МВА-учасників на те, що вони мають знати для настроювання успішних рішень, розуміти, що зараз загалом відбувається із сільським господарством, і не покладатися на тимчасову ситуацію. Перешкоди в кожного свої. Але найголовніше — це системний, цілісний і довгостроковий підхід, розуміння того, куди ми маємо прийти. Ми можемо вибудовувати вимоги до сьогодення, тільки якщо усвідомили, чого прагнемо. Можна сперечатися — логічно це чи нелогічно, але принаймні бажаний стан ми маємо визначити.
Тобто завжди потрібно бачити кінцеву мету?
Без цього ми йдемо вперед з повернутою назад головою. Ми повинні чітко усвідомити, чого хочемо, і тільки потім — як до цього прийти. Завтрашні успіхи починаються із сьогоднішньої думки.
Чи потрібно керівнику заглиблюватися у всі нюанси виробництва, технологічного процесу? Чи може прийти менеджер з іншої галузі й ефективно керувати аграрною компанією?
Це добре, що приходять люди з різних галузей. Правила гри змінюються так швидко, що кров потрібно оновлювати. Різні галузі мають різну культуру, і коли кращі люди з однією культурою приходять в іншу, то можуть дуже багато додати. Але, звичайно, вони не зможуть нічого зробити, якщо не будуть знати базових особливостей сільськогосподарських технологій. І треба мати й таких людей, які досконало знають ці речі.
Ваші учасники — управлінці в аграрних компаніях. Чи вважають вони за потрібне будувати соціально відповідальний бізнес?
Ви не можете отримати прибуток у довгостроковій перспективі, не створюючи цінності для свого клієнта, який вам за неї відповідно сплатить. Соціальна відповідальність — це та природна річ, до якої кожна нормальна людина приходить. Якщо ви хочете бути жадібним або швидким у прибутку за рахунок когось, створити для себе якийсь результат, не забезпечивши інтересів інших у системі, то ви порушуєте природний баланс. І це обов’язково обернеться втратою. Щоб ви були здоровими і багатими, повинні пам’ятати про інтереси тих, хто є довкола вас. Бути соціально відповідальним сьогодні вже вигідно.
Чому не вистачає того, що компанії створюють робочі місця? Так, більшість їх допомагає місцевим громадам, сиротинцям, школам, лікарням… Але чи мають вони розбудовувати інфраструктуру села, прокладати дороги?
Якщо у вас правильний бізнес, що продукує цінність, ви сплачуєте податки, то має бути правильна держава, яка вибудовує інфраструктурні речі. Якщо це коло десь розірвано, то часом треба брати на себе цю відповідальність. І по можливості підтримувати критично важливі інфраструктурні речі, особливо сьогодні в сільських місцевостях.
Але в нас немає такого ідеалу…
У нас назагал немає такого ідеалу як з боку бізнесу, так і з боку держави. Хтось часом намагається вижити за рахунок іншого. Думаю, ще років 10—15 компанії шукатимуть цей баланс між прибутком і соціальною відповідальністю. Головне, щоб була створена система координат, в якій компанія розумітиме своє місце. Ніхто нікого не повинен примушувати робити так чи інакше, мають бути створені адекватні правила гри. Все це залежить від усіх учасників ринку та держави.
Яка найголовніша роль керівника компанії? Чи має він надихати своїх працівників?
Надихати — це означає, що є якийсь суб’єкт, який «надихає» якийсь об’єкт. Життєвий цикл такої емоції дуже короткий. У цьому контексті природніше діє внутрішня мотивація, а це вже те, що називається натхненням. Людина залишається творцем, партнером, суб’єктом.
Керівник має запропонувати таку ідею, яка об’єднає колектив, і забезпечити ту спільну логіку, де у кожного буде своя роль. І тоді сприйнята ідея може створити натхнення, яке базується на вашій власній вірі у те, що ви можете зробити для когось, для світу. Ось ця річ — структурує, направляє, створює енергію, і тоді ви досягаєте значущого результату.
Розмовляла Зоряна Гошовська
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
газета “АгроМаркет” травень, 2013 року
AgroTimes
