Площі вирощування кукурудзи зростають із року в рік. У структурі посівних площ України на її частку припадає 25%, в окремих господарствах близько 45–50% посівів. Зростання посівних площ свідчить про те, що її часто вирощують або в монокультурі, або в короткоротаційних сівозмінах, що, своєю чергою, спричиняє різке збільшення шкідливих організмів. Ще одним чинником зростання їх популяцій є мінімальний обробіток ґрунту, за якого на поверхні ґрунту нагромаджується велика кількість пожнивних решток, які є джерелом інфекцій і місцем зимування шкідників.
Упродовж вегетації культуру можуть уражувати понад 150 різних грибів і бактерій. Загроза ураження хворобами виникає з моменту потрапляння насіння в ґрунт. Це спричинено пліснявими грибами та призводить до пліснявіння насіння. Низька температура ґрунту є основною причиною виникнення цих хвороб. Як наслідок — затримання сходів і загибель проростків.
Шкідливий вплив на проростки мають також сажкові хвороби, зокрема види пухирчастої та летючої сажки. Значних проблем завдають хвороби листя кукурудзи (плямистості) — гельмінтоспоріоз, септоріоз, іржа, альтернаріоз, цефалоспоріоз та інші. Вони спричиняють часткову або повну втрату рослиною асиміляційної поверхні, внаслідок чого рослини або не родять, або утворюють недорозвинені качани з незначною кількістю зернівок. Шкодять також хвороби, що уражують стебла та качани, які здебільшого проявляються у період молочно-воскової стиглості (фузаріоз, цефалоспоріоз, біла гниль, нігроспороз).
Джерелом інфекції сходів може бути уражене насіння або уражені рослинні рештки в ґрунті. У фазу проростання насіння сходи кукурудзи підпадають під вплив комплексу несприятливих умов, які негативно впливають на їхній розвиток і сприяють ураженню фітопатогенними організмами.
Активна фаза життя рослин починається з проростання насіння. Тому першим етапом у технології вирощування культур є заходи, спрямовані на підвищення життєздатності й польової схожості насіння.
Вибір протруйника
Максимальний ефект за мінімального негативного впливу на компоненти біоценозу забезпечує протруєння насіння, яке забезпечує знезараження від патогенів, наявних у насінні, на його поверхні, ґрунті, на рослинних рештках, і захищає сходи від ураження хворобами. Сучасні умови господарювання потребують застосування разом із фунгіцидним протруйником ще й інсектицидного, що дає змогу суттєво зменшити втрати від комплексу ґрунтових шкідників і шкідників сходів, а також запобігти розвитку вторинної інфекції на пошкоджених рослинах. Найбільших збитків на початкових фазах росту і розвитку рослин кукурудзи завдають личинки дротяника, чорнишів (мідляк) і діабротики.
Обираючи препарат для протруювання насіння, потрібно враховувати прогноз ураження культури хворобами та пошкодження шкідниками, її сортові особливості, погодні умови. Щоб домогтися найкращої ефективності, насіннєвий матеріал перед обробкою варто очистити й відкалібрувати, бо присутність домішок (пил, рослинні рештки, пошкоджені насіння тощо) може значною мірою знизити ефективність дії препарату. Обробку слід проводити за 1–2 тижні до сівби, щоб домогтися максимального знищення інфекцій на поверхні насіння. Вологість оброблюваного насіння має бути на 1% нижчою від стандарту для кондиційного насіння, що дасть змогу уникнути підвищення вологості в результаті протруювання. Адже це, своєю чергою, може призвести до зниження схожості внаслідок підвищення температури впродовж зберігання (самозігрівання).
Комплексний захист
Для захисту насіння і проростків кукурудзи від хвороб найчастіше застосовують препарати, що містять у своє му складі такі діючі речовини: імазаліл, карбоксин, металаксил-М, тебуконазол, тірам, піраклостробін, протіоконазол, флудиоксоніл. Нині випускають багато комбінованих препаратів із різними діючими речовинами для розширення спектра дії та пролонгації захисного ефекту. Сільгоспвиробникам добре відомі торгові марки протруйників фунгіцидної дії — Вітавакс 200 ФФ, вск., Іншур Перформ, к. с., Максим 035 FS, т. к. с., Редіго М, т. к. с., Роялфло 480 в. с. к., Февер 300 FS, ТН. Ці препарати захищають проростки й рослини кукурудзи від кореневих і прикореневих гнилей, пліснявіння насіння, летючої і пухирчастої сажки, листкових плямистостей.
Найпоширенішими протруйниками інсектицидної дії є препарати Гаучо 600 (імідаклоприд), Круїзер 350 та 600 FS, т. к. с. (тіаметоксам), Космос 500 ТН (фіпроніл), Нуприд 600 к. с. (імідаклоприд), Пончо 600 FS, т. к. с. (клотіанідин), Семафор 20 ST, т. к. с. (біфентрин), Табу, вск (імідаклоприд, 500 г/л), Форс ЗЕА 280 FS, т. к. с. (тіаметоксам + тефлутрин).
В ідеалі для протруювання насіння потрібно використовувати комплексні препарати, які одночасно діють на збудників хвороб і ґрунтових шкідників. Проте в Переліку дозволених до використання пестицидів такі препарати практично відсутні. За відсутності комплексних препаратів на практиці часто застосовують бакові суміші інсектицидного і фунгіцидного протруйників. Застосування таких бакових сумішей здебільшого засвідчило їх високу ефективність проти хвороб і шкідників. Проте питання застосування бакових сумішей протруйників потребує наукового обґрунтування регламентів їх застосування. До того ж не варто забувати про сумісність діючих речовин і недопустимість токсичної дії на рослини.
Препарати, що містять у своєму складі речовини з класів стробілуринів і триазолів, наприклад, Іншур Перформ, к. с., Скарлет, м. е., Февер, 300 FS, ТН т. к. с., мають добре виражену рістрегулювальну дію на кукурудзу, яка полягає у стимулюванні росту кореня та надземної частини у поєднанні з ефективним захистом від хвороб. Візуально рослини мають вигляд більших, інтенсивніше засвоюють елементи живлення з ґрунту завдяки потужній кореневій системі. Вдале поєднання найкращих фунгіцидних властивостей і рістрегулювальна дія забезпечують надійний захист кукурудзи від широкого комплексу хвороб із одночасною стимуляцією росту рослин. Такі препарати мають здатність захищати рослини від несприятливих погодних умов — протидіяти негативному впливу низьких температур або засухи.
Протіоконазол та інші системні речовини з перших днів розвитку поширюються всією рослиною, що забезпечує тривалий захист від хвороб і створює оптимальні умови для розвитку культури. Системні властивості діючої речовини дають змогу повністю проконтролювати патоген як на поверхні насіння в процесі обробки, так і всередині його під час поглинання вологи на початку проростання.
Як правило, препарати для обробки насіння мають сприятливі токсикологічні та екотоксикологічні характеристики, відрізняються м’якою дією на культурну рослину.
Досить часто до деяких хімічних протруйників додають регулятори росту й композиції поживних елементів, які активують і регулюють процеси проростання і подальшого розвитку рослин. Завдяки цим добавкам можна зменшити норму витрати протруйників на 20–30%. Як зазначають дослідники, ефективність протруйників підвищується внаслідок використання під час інкрустації насіння полівінілового спирту (ПВС), натрієвої солі карбоксілметілцеллюлози (Na КМЦ) у поєднанні зі стимуляторами росту (Реаком, Марс-1, Емістим С, Мікосан Н тощо) та макроі мікроелементами. У наших дослідах високу ефективність захисних заходів на різних культурах одержано за використання регулятора росту на основі калійних солей гумінових кислот.
Польові дослідження
Ми в Інституті захисту рослин НААН також провели дослідження з вивчення ефективності препаратів для обробки насіння кукурудзи. Обробку насіння сорту ТК-202 препаратами фунгіцидної дії — Вітавакс 200 ФФ в. с. к. (карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л), 2,5 л/т, Максим XL 025 FS (флудіоксоніл, 25 г/л), 1,0 л/т, Роялфло 480 к. с. (тирам, 480 г/л), 3,0 л/т, а також комплексну обробку препаратами фунгіцидної, інсектицидної дії разом із біопрепаратом (Максим XL 025 FS, 0,75 л/т + Круїзер 350 FS, т. к. с. (тіаметоксам, 350 г/л), 9,0 л/т + Екофосфорин (Bacillus megaterium + Azotobacter chroococcum + Agrobacterium radiobacter), 1 л/т здійснювали безпосередньо перед сівбою. Сходи в усіх варіантах досліду були дружними, схожість становила 83% (контроль) — 93–95% (дослідні варіанти).
Для захисту посівів від бур’янів обробляли гербіцидом Аденго 465 SC, к. с. (тієнкарбазон-метил, 90 г/л + ізоксафлютол, 225 л/л +ципросульфамід, 150 г/л) з нормою витрати 0,5 л/га.
Рослини кукурудзи тривалий час мали здоровий вигляд, ураження хворобами не спостерігали. Тільки у фазу утворення качанів у піхвах листків було виявлено ураження пухирчастою сажкою (збудник хвороби — гриб Ustilago zeae (Beckm.) Unger). На цей період поширення хвороби в контролі становило 30%. Серед дослідних варіантів ураження хворобою зафіксували у варіантах з обробкою препаратами Максим XL 025 FS з рівнем поширення 20% та Роялфло 480 к. с. — 10%. В інших варіантах ураження кукурудзи пухирчастою сажкою не спостерігали.
Варто зазначити, що обробка насіння позитивно вплинула на продуктивність культури. В контрольному варіанті без обробки насіння урожайність кукурудзи становила 7,9 т/га, а у варіантах із протруєнням насіння — 10,2–10,5 т/га, тобто на 29,1–32,9% перевищувала контроль.
Таким чином, передпосівна обробка насіння кукурудзи забезпечує захист культури від пошкодження шкідливими організмами та несприятливих чинників довкілля, сприяє отриманню дружних сходів, густоти стояння, підвищення врожайності.
The Ukrainian Farmer
