Щорічно у світі вирощують продукції аквакультури на майже 300 млрд доларів і більше як 120 млн тонн. З тим понад 90% цієї продукції отримують в Азії, де аквакультура має найуспішніший розвиток. Останнім часом також значний інтерес до розвитку аквакультури проявляє вітчизняний агробізнес у контексті пошуку та створення нових ланцюгів вартості.
Обсяги виробництва
Аквакультурою (рибництвом) є окрема сільськогосподарська діяльність зі штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах із метою подальшого одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, а також виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття та надання рекреаційних послуг.
Нині, за даними державної статистики, такий вид економічної діяльності, як морське рибництво (аквакультура), ведуть усього 10 підприємств, тоді як за напрямом прісноводне рибництво (аквакультура) їх налічується близько 366. Найбільше таких господарств зосереджено в Київській (52), Львівській (28), Вінницькій (27), Чернівецькій (23), Закарпатській (20), Рівненській (20), Черкаській (19) та Одеській (18) областях.
З 2018 року спостерігається негативна динаміка і тенденція зниження обсягів виробництва продукції аквакультури, яка суттєво пришвидшилася 2022 року. Якщо 2018 року обсяг вирощування продукції аквакультури становив 13576,6 т, то 2023 року він скоротився до 8452 т. Проте в загальній структурі добування всіх видів водних біоресурсів частка аквакультури, навпаки, збільшилася з 15,7 до 23,8% відповідно через проблеми з добуванням у внутрішніх водних об’єктах рибальських районів промислу в південних і східних регіонах (таблиця).
Торік за обсягами вирощування й добування водних біоресурсів і рибної продукції аквакультури лідером була Черкаська область, питома вага якої досягла 30,9% усього виробництва. Частка Львівської області становила 12,1%, Вінницької — 8,1%, Чернівецької — 10,1%. Загалом на ці регіони припадає майже дві третини обсягу вирощування продукції аквакультури.
Скільки коштує
Середня ціна, яку визначено по всьому обсягу добутих водних біоресурсів аквакультури 2023 року (8452,0 т), становила 60 230,6 грн/т, зокрема риби (8450,2 т) — 59920,2 грн/т та інших водних біоресурсів (1,8 т) — 1 502 387 грн/т (Довідково. Здебільшого у цю категорію продукції аквакультури ввійшла чорна ікра від вирощування осетрових видів риб на аквафермах замкнутого циклу.)
Висока ціна за 1 т інших водних біоресурсів пояснюється тим, що до цієї категорії продукції аквакультури залічують вирощування осетрових для отримання чорної ікри або форелі для отримання червоної ікри, а також таку продукцію, як раки річні. (Довідково. Особливо цінними видами риб в аквакультурі є осетрові, форель, стерлядь, бестер, судак прісноводний.)
Вартість добутих окремих видів водних біоресурсів у підприємств, які займаються виробництвом аквакультури та марикультури (рибництвом), відображає вартість виловленої товарної риби (включно з переваженою та пересадженою з нагульних у зимувальні водні об’єкти рибу та обсяги водних біоресурсів, які призначено для переробки на власному підприємстві). Серед продукції аквакультури торік найбільша середня ціна була за тонну раків річних — 500 000 грн; осетру — 312 431,3 грн; форелі — 211 388,1 грн; судака прісноводного — 150 000 грн. Також в окремих регіонах щука прісноводна мала вартість до 120 000 грн за тонну.
Де вирощують
Здебільшого раки річні вирощують на аквафермах Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської та Харківської областей.
Сучасні інноваційні осетрові ферми замкнутого циклу працюють у Київській і Дніпропетровській областях. Зокрема, в Дніпропетровській області в цій сфері здійснює діяльність ТОВ «Мікрон-Д». Це підприємство замкнутого технологічного циклу у сфері аквакультури цінних видів риб із застосуванням передових інноваційних технологій. Найважливішим елементом цієї акваферми є застосування установок закритого водопостачання з надійною системою очищення і постійного оновлення води, що дає змогу забезпечити осетру необхідну кількість кисню та допомагає підтримувати в спеціальних місткостях потрібний температурний режим. На території осетрового виробництва розміщено окремі цехи: для інкубації, для підрощування малька, для маточного стада осетрових і товарної риби, зимовочний комплекс та ікровий цех. Середня ціна за фасовану банку 50 г чорної ікри станом на квітень 2024 року становила 850 грн, 100 г — 1550 грн, 200 г — 2900 грн.
Досить популярним напрямом аквакультури є вирощування форелі. Форель нині вирощують в умовах аквакультури на території Закарпатської, Львівської, Сумської, Волинської, Івано-Франківської, Рівненської та Чернівецької областей.
Поради початківцю
Працювати у сфері аквакультури економічно вигідно. До переваг можна віднести високу дохідність з 1 га водної площі, відсутність проблем зі збутом продукції та низькі бар’єри для входження в цей вид економічної діяльності.
Що потрібно знати, перш ніж розпочати агробізнес у сфері аквакультури. Передусім варто ретельніше ознайомитися з основними законодавчими та нормативно-правовими актами, що регулюють цю діяльність. Це Закон України «Про аквакультуру» №2059-VIII, який ухвалено 23.05.2017 з останніми змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури» від 21.03.2023 №2989-IX, а також Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07. 2011 №3677-VI в останній редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури» від 21.03.2023 №2989-IX.
Цими законодавчими актами визначено основні складові елементи розвитку аквакультури:
• ставкова аквакультура — діяльність із розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури з використанням рибницьких ставків, штучно створених водойм (руслових, балкових або одамбованих ставків), відокремлених від материнських водних об’єктів (їх частин), лиманів, обводнених торфових кар’єрів тощо;
• суб’єкти аквакультури — юридичні чи фізичні особи, які здійснюють рибогосподарську діяльність у сфері аквакультури;
• товарна аквакультура — діяльність з метою одержання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації;
• форми аквакультури — організаційно-технологічне розподілення рибогосподарської діяльності з вирощування об’єктів аквакультури за рівнем інтенсифікації виробництва (інтенсивна, напівінтенсивна та екстенсивна);
• штучне розведення (відтворення) водних біоресурсів — діяльність із розведення (відтворення), вирощування об’єктів аквакультури, пов’язана з їх подальшим вселенням у водні об’єкти (їх частини) для відновлення природних популяцій, поповнення запасів водних біоресурсів та збереження їх біорізноманіття.
Перспективи розвитку вітчизняної аквакультури нині значною мірою пов’язано зі збільшенням виробництва цінних видів риб не лише для експорту, а й для задоволення потреб внутрішнього продовольчого ринку. З тим особливу увагу слід звернути на акваферми замкнутого циклу.
The Ukrainian Farmer
