|
Усі ми знаємо, що ріпак висівають чи не в найспекотніший період року. Рекомендовані строки сівби для більшості регіонів України припадають на серпень. Та у цей період вельми складно віднайти хоча б найменші ознаки наявності вологи в ґрунті. Якщо полю не пощастило «зарядитися» від літніх дощів, залишається сподіватися на техніку й технології ґрунтообробітку.
Традиційно ґрунт до сівби готують за допомогою важкого культиватора або дискової борони чи лущильника. Основні недоліки такого обробітку під ріпак — недотримання потрібної глибини; загортання пожнивних решток; висушування ґрунту (частково нівелювати його можна, висіваючи ріпак одразу за проходженням культиватора чи дискової борони, щоправда, на практиці цього досягти вельми складно). Цікавою альтернативою, що дасть можливість зберегти вологу й підготувати ґрунт під висівання ріпаку, на переконання фахівців, є техніка для вертикального обробітку.
З мінімальним кутом атаки
Розглянемо, для прикладу, які зміни в структурі ґрунту спричиняють робочі органи універсального Excelerator від KUHN. Ефект від проходження дисків із мінімальним (практично нульовим) кутом атаки легко можна порівняти з ножем, якщо вертикально встромити й витягнути лезо ножа з ґрунту — візуально ми не побачимо ефекту від такої дії, проте структура ґрунту навколо леза (читай — робочих органів) буде порушена й зруйнована. Саме такий результат ми отримуємо після проходження агрегата для вертикального обробітку ґрунту. Цей ефект посилюється завдяки незначній відстані між двома дисками (для Excelerator вона становить 20,3 см), що з обох боків впливають на смужку ґрунту між ними. Саме цей ефект дає змогу надалі легко зруйнувати необроблені гребені фінішними робочими органами або навіть робочими органами сівалки.
Необроблені гребені з порушеною структурою ґрунту утворюються тільки на перезволожених ґрунтах. Якщо ж працювати в умовах стиглого ґрунту, то після проходження агрегатів ми отримуємо повністю рівномірно оброблений шар на встановлену глибину. Тобто в господаря є можливість орієнтуватися на технологію ґрунтообробітку, а не на технічні можливості машини. Річ у тім, що робочі органи дискових лущильників чи борін зазвичай мають випуклу форму, і їхня робота полягає у вирізанні та перемішуванні ґрунту на глибину обробітку. Проте перекриття між проходами дисків відбувається на глибині не меншій як 5–7 см залежно від діаметра й розташування дисків. І головне — за неправильного налаштування агрегата або бажання обробити ґрунт мілкіше, ніж може машина, можливе утворення незруйнованих і незрушених гребенів. Тобто ми отримаємо хвилясту поверхню, непридатну для подальшого висівання.
Нюанси практичного застосування
Залежно від умов і стану ґрунту за допомогою агрегатів для вертикального обробітку ґрунту не завжди вдається отримати ідеально підготовлений ґрунт за один прохід. Проте це не означає, що одне поле за короткий проміжок часу (перед сівбою) потрібно обробляти два, а то й більше разів. Мається на увазі, що коли ми застосовуємо в господарстві агрегат для вертикального ґрунтообробітку вже не перший рік, то потрібно змінювати напрямки його руху полем. Тобто восени або навесні (під попередник) ми проводимо роботу по одній діагоналі поля, потім виконуємо лущення стерні попередника по іншій діагоналі, і вже безпосередньо перед висіванням ріпаку обробляємо ґрунт у напрямку, в якому висіватимемо цю культуру.
Є приклади роботи агрегатів для вертикального обробітку ґрунту в одному з агропідприємств Одеської області, коли агровиробникам доводилося готувати ґрунт перед сівбою у три (!) проходи, що на перший погляд здавалося економічно невигідним. Врешті солома була подрібнена й лежала на поверхні ґрунту як мульча, що захищає ґрунт від надмірного перегрівання сонячним промінням. Оскільки робочі органи не вивертають вологий ґрунт на поверхню, насінина закладається в комфортні умови. Проте навіть після триразового проходження агрегата ґрунтообробіток обійшовся господарству дешевше, ніж у разі традиційної технології. Зокрема, витрата пального Exelerator за мінімального кута атаки становить 4–5 л/га. Та ще й у господарстві після сівби отримали вирівняні сходи ріпаку.
Підвищуючи продуктивність
Великого візуального ефекту під час лущення стерні ми теж не побачимо — всі зміни відбуваються безпосередньо в ґрунті. Агрегат, розпушуючи ґрунт, ще й руйнує зв’язки між корінням рослин і ґрунтом і водночас залишає на поверхні практично 100% пожнивних решток. Це дуже важливо для проростання насінини ріпаку. Їй передусім потрібен надійний контакт із ґрунтом, а не із соломою, яку за іншого виду обробітку просто загортають на глибину обробітку. Крім того, зрушена (але не загорнута у ґрунт) стерня попередника стримуватиме швидкість вітру біля поверхні ґрунту, що також сприяє зниженню випаровування вологи. У дощовий період вона ще й буде своєрідним бар’єром, що перешкоджає заплескуванню ґрунту й унеможливлює утворення ґрунтової кірки.
Стрижнева коренева система ріпаку, як показує практика, позитивно реагує на збільшення глибини обробітку. Для накопичення вологи (це дуже актуально для господарств, що працюють у посушливих умовах) ефективним технологічним заходом є глибоке розпушення (на 35–45 см) і безполицеве розпушення ґрунту на глибину 30–35 см. Цю технологічну операцію слід проводити не безпосередньо перед висіванням ріпаку, а ще з осені, під підготовку ґрунту для висівання попередника.
Для виконання цих операцій можна використовувати як комбіновані диско-лапові агрегати KUHN Krause DMR, так й одноопераційні глибокорозпушувачі KUHN Krause Ripper 4830. Особливістю роботи цих агрегатів є розпушення ґрунту та його перемішування з пожнивними рештками лише у верхній частині, де зосереджена основна кількість бактерій і мікроорганізмів, що розкладають органічну масу. До того ж за виконання обробітку ґрунту на однакову глибину витрати палива цих агрегатів на 15–20% менші, порівнюючи з оранкою, і водночас вони забезпечують на 20% більшу продуктивність.
***
На ринку України є безліч агрегатів, які позиціонують як техніку для вертикального обробітку ґрунту. Втім, привабливий багатонадійний ярлик на практиці не завжди відповідає суті. Робочі органи справжнього агрегата для вертикального обробітку мають працювати чітко вертикально (і таким чином створювати вертикальні розломи ґрунту, а не зсувати його вбік). Натомість ринок сільгосптехніки пропонує машини, що оснащені рівними або хвилястими дисками, проте кут їхньої атаки щодо напрямку руху машини становить від 10–20°. Звісно, ці машини якісно виконують свою роботу й заслуговують на увагу. Однак про вертикальний обробіток ґрунту не йдеться.
газета “АгроМаркет”, липень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
