Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Небезпечний синдром

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Небезпечний синдром

Дисгалактія у свиноматок може завдати значного економічного збитку. Уникнути втрат можна, якщо своєчасно діагностувати й ефективно пролікувати.  

Післяродовий синдром дисгалактії (ПСД) у свиноматок може проявлятися агалактією, гіпогалактією або маститом. Цей синдром — захворювання свиноматок, є первинною причиною підвищення сприйнятливості новонароджених поросят до хвороб і часто призводить до їх загибелі через голодування та зниження імунного захисту в перші дні після опоросу. Дисгалактія у свиноматок після опоросу завдає значного економічного збитку свинарській галузі через захворювання новонароджених поросят, їх відставання в рості й загибель окремих із них. 

Типовий синдром дисгалактії свиноматок виникає на ранній стадії лактації. Ознаки захворювання можуть проявитися вже під час опоросу. Агалактія (повна відсутність молока) майже не трапляється. Гіпогалактію важко діагностувати через її поліетіологічну природу, тому вона часто може бути не поміченою. 

Етіологія та патогенез 

Дисфункція молочної залози виникає внаслідок багатьох чинників. Серед них — порушення гормональної регуляції утворення та виділення (секреції) молока, тобто гормональний дисбаланс, що виникає після опоросу внаслідок зниження рівня низки гормонів, може бути причиною її розвитку. Причиною дисфункції може бути порушення правил годівлі свиноматок упродовж усього репродуктивного періоду, особливо перед опоросом, коли свиноматок годують обмеженою кількістю повноцінного раціону. Дисфункція молочної залози може виникнути внаслідок бактеріальних ендотоксинів, що абсорбуються з матки (ендометрит, метрит), молочних залоз (гострий мастит) або кишок (під час закрепу). 

До інших причин дисгалактії, які слід ураховувати, належать гострий мастит (за ураження багатьох молочних пакетів), аномалії розвитку вимені та сосків, гіпокальціємія (зрідка у свиноматок) і гострий перебіг агалактії або хронічний — гіпогалактії, а також ерготизм (зрідка на практиці). Відомо, що похідні маткових ріжків пригнічують вивільнення пролактину. 

Ознаки та симптоми 

Зазвичай синдром післяродової дисгалактії свиноматок виникає протягом 12 год — трьох діб після опоросу, може уражати 10–100% свиноматок. Насправді патологія починає розвиватися до опоросу, хоча перебігає без будь-яких симптомів (субклінічно) і залишається такою, доки не появляться клінічні ознаки в поросят. 

Ознаки або симптоми, що спостерігаються у свиноматки або поросят, можуть бути такими: швидке дихання, пригнічений стан, зниження апетиту, відсутність бажання пити, підвищення температури тіла (лихоманка), зниження рухливості (особливо поросят), свиноматки не допускають поросят до молочної залози. 

За таких обставин потрібно ретельно обстежити свиноматку. Відсутність або недостатня кількість молока, внаслідок чого поросята голодують, зазвичай є першою ознакою, яку слід ураховувати. На цьому тлі розвивається депресія у свиноматки й поросят. Під час ссання свиноматка й поросята проявляють неспокій, через голодування поросята втрачають масу тіла, стають кволими. Розвиток патології під час опоросу відбувається через перехід від поросності (фізіологічні процеси орієнтовані на плід) до утворення в молочній залозі молозива та молока й високої молочної продуктивності. Цей перехід досить складний і залежить від великої кількості біологічних адаптативних процесів, у яких залучено багато тканин, органів і систем організму та всі види обмінів поживних речовин. Незначна асинхронність цих процесів або невдалий перехід можуть призвести до післяродової дисгалактії. Первістки або свиноматки старшої вікової групи більш схильні до зниження молочної продуктивності після опоросу. 

У хворих на мастит свиноматок може підвищуватися температура тіла (+39,5…+41 °C). За такого стану у свиноматок часто спостерігають виділення з вульви та закрепи, проте в окремих тварин вони відсутні. Щонайменше захворювання триває три доби, а потім зникає. До цього часу новонароджені поросята можуть загинути. Синдрому дисгалактії можуть передувати подовження періоду опоросу (>5 год) і може змінюватися його інтенсивність. У легких випадках гіпогалактії, що не супроводжувалася маститом або іншими елементами комплексу, знижується добовий приріст живої маси поросят і може бути єдиною ознакою синдрому дисгалактії після опоросу. 

Молочні залози свиноматки можуть уражуватися повністю або окремі пакети. Кількість ураження варіює від однієї залози до всього вимені. У багатьох випадках відбувається ураження тільки одного пакета молочної залози. 

Уражені молочні залози зазвичай збільшені, під час пальпації твердішої консистенції, гарячі, болісні, бліді, як порівняти з іншими залозами. Ретельна пальпація молочних залоз по кілька разів кожного дня впродовж раннього післяродового періоду дає можливість своєчасно виявити розвиток гіпогалактії й дозволяє лікувати на ранній стадії синдрому дисгалактії після опоросу. 

Наявність гнійних виділень (гною) з піхви після опоросу не обов’язково вказує на метрит у свиноматки. Відомо, що понад 60% клінічно здорових свиноматок мають такі виділення. На патолого-анатомічному розтині свиноматок з агалактією можна виявити мастит, метрит. Проте захворюваність на метрит за агалактії майже не відбувається. 

Захворювання на мастит і метрит у свиноматки з гіпогалактією розвивається через наявність різних збудників або інших чинників. Агалактія може розвиватися як первинне захворювання або вторинне внаслідок інших захворювань. У більшості уражених тварин виявляють аномальний розвиток тканин молочних залоз. Зміни можуть бути характерними для маститу, або функціональна молочна залоза може бути з частковими вогнищевими змінами, характерними для маститу. Площа запалення всередині залози часто мала й не може значно порушувати виробництво молока, щоб голодували поросята. Молочна залоза за агалактії або гіпогалактії має вигляд залози, ураженої маститом, що ускладнює постановку діагнозу. 

Ефективне лікування 

Лікування свиноматок із дисгалактією має бути спрямоване на відновлення секреції молока для забезпечення життєдіяльності новонароджених поросят. Не можна допустити вторинних ускладнень як для свиноматки, так і для поросят. 

Для зменшення впливу стрес-чинників під час опоросу свиноматкам призначають препарат АСК 70 за 2–3 доби до опоросу в дозі 1,5 кг на 1 т питної води протягом 5 діб. 

Для підвищення секреції молока у свиноматок призначають в/м ін’єкції препарату окситоцинвет в дозі 1–3 мл на тварину за 10–15 хв до кожного ссання поросят. 

Для лікування бактеріальних ускладнень у післяродовий період призначають залежно від чутливості патогенної флори антибактеріальні препарати Бактіофур 10% — в дозі 1 мл на 20 кг маси тіла одноразово, Бовикен в дозі 1 мл на 20 кг маси тіла один раз на добу протягом 3–5 діб. 

Крім того, під час лікування свиноматок із дисгалактією можна використовувати естрадіол бензоат (у невисоких дозах) для підвищення виділення пролактину. Лактогенний ефект мають похідні фенотіазіну також через підвищення виділення пролактину. Легкі, повільнодійні проносні засоби можуть покращити відновлення функції шлунково-кишкового тракту свиноматки.  

Апполінарій Краєвський

журнал The Ukrainian Farmer, січень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: