Небезпечні хвороби винограду
Через вірусні та бактеріальні захворювання у світі щороку втрачають не менше 10% врожаю з промислових насаджень винограду. Україна – не виняток: означені хвороби тут стрімко ширяться.
Вірусні захворювання пригнічують ріст коренів, пагонів, листя та ягід винограду, перешкоджають запиленню, викликають пігментацію різних органів і порушують метаболізм, аж до загибелі хворих кущів. Бактеріальні інфекції проявляють себе хлорозом листя, зниженням цукристості ягід, хворі рослини відстають у рості та часто гинуть. Особливо небезпечним є ураження виноградників комплексом бактеріальних захворювань. Так, ураження рослин збудниками еутіпозу (Eutypa lata), чорного раку (Sphaeropsis malorum) і бактеріального некрозу (Xylophilus ampelinus) у молодих насадженнях сорту Каберне Совіньйон в Одеській області викликало масову загибель кущів.
Візуальне обстеження не завжди дає змогу виявити хворі рослини. Досить часто вірусні та бактеріальні хвороби протікають у прихованій формі без жодних симптомів. Точну інформацію про стан рослин може дати лише лабораторне дослідження зразків тканин. Кардинально запобігти розповсюдженню інфекції може тільки видалення інфікованих насаджень та сертифікація посадкового матеріалу.
Вірусні хвороби
Для виявлення найбільш шкідливих вірусів, а саме: скручування листя винограду першого і третього серотипів (GLRV1 і GLRV3), коротковузля (GFLV) та мармуровості (GFkV), вірусів А і В (GVA і GVB) дослідили 779 зразків. Садивний матеріал для досліджень закупили в найбільших розсадниках Півдня України (у т. ч. в АР Крим) та в одному з розсадників Молдови.
У процесі дослідження тестувався рядовий і сертифікований посадковий матеріал підщепних і прищепного сортів. Тестування проводили за допомогою імуноферментного аналізу та ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) зі зворотною транскрипцією.
У зразків, отриманих із господарств Одеської області, 24% кущів були латентно інфіковані вірусом мармуровості (GFkV).
У матеріалі з АР Крим було виявлено приховане зараження рослин винограду чотирма вірусами. Найбільш поширеним виявився GLRV1, ступінь зараження яким становив 24,6%. Інфікування GFkV виявили у 16,9% досліджених зразків. Віруси GFLV і GLRaV3 зустрічалися рідше. Так, інфікування вірусом GFLV становило 2,3%, вірусом GLRaV3 – 3,3%.
У зв’язку із завезенням до України садивного матеріалу винограду з Молдови було проведене його попереднє тестування, яке показало, що саджанці значною мірою уражені численними вірусами. Максимальний ступінь зараження саджанців (81,8%) припадав на збудника вірусу GVB. Інфікування вірусом GVA виявили у 69,7% аналізованих рослин, 62,3% та 43,4% зразків були заражені вірусами GLRaV3 та GLRaV1. Вірусом GFLV було інфіковано 18,9% зразків, вірусом GFkV – 30,2%. Завдяки перевірці заплановане ввезення до України зараженого садивного матеріалу було скасоване.
Досить високий ступінь інфікування вірусами деяких виноградників Криму має своє пояснення. Упродовж тривалого часу на Кримському півострові вирощувалася кореневласна культура аборигенних сортів винограду. У 70-х роках велику шкоду виноградарству Криму завдала філоксера. Для боротьби з нею викорчували кореневласні виноградники і заклали нові ділянки щепленими саджанцями. Для цього до Криму почали завозити з-за кордону велику кількість підщепних та прищепних сортів винограду. Кримські аборигенні сорти почали щеплювати на філоксеростійкі американські підщепи. У ті часи не проводили жодного тестування на наявність вірусних захворювань, окрім візуального обстеження, і до України зміг потрапити заражений численними вірусами посадковий матеріал.
Бактеріальні хвороби
Бактеріальний некроз
Бактеріальний некроз в Україні є карантинним об’єктом. Закладання виноградників саджанцями, що заражені бактеріальним некрозом, призводить не лише до зниження якості продукції, а й до ослаблення росту та розвитку кущів, знижує стійкість насаджень до несприятливих умов. Небезпечним є подальше поширення інфекції.
Вітчизняним виноградникам інфікування бактеріальним некрозом загрожує насамперед через те, що Україна має спільний кордон з Молдовою та Румунією. Тому фітосанітарне обстеження промислових виноградників та подальша діагностика бактеріального некрозу нині є досить актуальними.
На час досліджень обстеження промислових виноградників провели в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях, а також у Криму. Ідентифікацію збудника бактеріального некрозу проводили за допомогою імуноферментного аналізу.
В Одеській області під час обстеження сортів винограду Ранній Магарача, Молдова, Мускат Таїровський, Одеський сувенір, Сухолиманський білий були виявлені кущі з характерними симптомами бактеріального некрозу. На сорті Сухолиманський білий кількість хворих кущів становила 0,4%, Ркацителі – 0,6%, Молдова – 0,7%, Ранній Магарача і Мускат Таїровський – 0,8%. Хворі рослини були знищені. Під час обстеження підщеп Берландієрі × Ріпаріа Кобера 5ББ було виявлено 0,6% кущів із симптомами бактеріального некрозу. Сорти Берландієрі × Ріпаріа СО4 і Телекі 5Ц були вражені на 0,35% і 0,43%, відповідно. Сорт Ріпаріа × Рупестріс 101–14 виявився найбільш стійким: симптомів бактеріального некрозу на ньому не було виявлено.
Хвороба проявляє себе хлорозом, зменшенням цукристості ягід, відставанням кущів у рості та призводить до загибелі рослин. Перші симптоми ураження бактеріальним некрозом на хворих кущах з’являються вже ранньої весни: інфіковані вічка погано розвиваються, початок вегетації значно затримується. Кущ утворює слабкі, погано розвинені пагони, які потім часто засихають. На пагонах, головним чином біля основи кущів, з’являються довгасті плями чорного або чорно-фіолетового кольору, згодом на місці плям утворюються глибокі виразки, які зачіпають навіть деревину. Пагони опускаються донизу, тож кущі стають схожими на плакучі верби. Листя біля основи пагонів має невеликі плями чорного та червоного кольорів. Рухаючись прожилками, бактерії викликають крайове всихання листків. На черешках часто зустрічаються некротичні зони. Некротичні плями з’являються також на гронах, бутони квіток чорніють і опадають. Квітки набувають червоного забарвлення та стають дуже твердими. У хворих кущів урожайність зменшується, значна кількість уражених рослин стає безплідною. Упродовж червня інфікуються пагони на плодових стрілках. Бактерії активно розмножуються біля вузлів, де внаслідок цього утворюються тріщини.
Бактеріальний рак
В Україні бактеріальний рак завдає значних збитків виноградарству. За часів СРСР поширення бактеріального раку на Закарпатті становило 44,3%, у Криму інфікування охоплювало до 53,8% виноградних насаджень, в Одеській області хворих кущів було від 4,9% до 43,3%, залежно від сорту. У 50-х роках минулого століття в Донецькій області і в регіонах Північної України була відзначена загибель 75% молодих насаджень винограду через цю хворобу.
На наявність пухлинотворних бактерій (Agrobacterium vitis і Agrobacterium tumefaciens) у 2003–2005 роках дослідили здерев’янілі пагони та корені винограду різних сортів, що їх було відібрано у виноградних господарствах Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим. Тестували як зовні здорові рослини, так і рослини, що мають симптоми захворювання. Для досліджень брали матеріал з виноградників і теплиць, перевіряли також саджанці винограду.
У господарстві одного з районів Одеської області за допомогою ПЛР була досліджена лоза сорту Каберне Совіньйон, відібрана на двох виноградниках, закладених 1999 і 2000 року завезеними з Франції саджанцями. Лабораторне тестування показало, що кількість латентно інфікованих бактеріальним раком кущів сягає 35%. У той же час, згідно з даними фітосанітарного обстеження частка рослин із зовнішніми симптомами бактеріального раку в цьому винограднику становила лише 7%. Тобто лабораторне тестування виявляє у п’ять разів більшу кількість інфікованих рослин, аніж це можна зробити за допомогою візуального обстеження. Лабораторне дослідження коренів рослин також фіксує більшу кількість уражених кущів, ніж візуальне обстеження лози. В одному з випадків візуальне обстеження зафіксувало 16% хворих кущів, тестування ж тканини коренів показало 40% інфікування.
Лоза підщепного сорту Берландіері × Ріпаріа Кобера 5ББ, що походила з Криму, була значною мірою (на 30%) уражена патогенними штамами агробактерій. Чутливою до бактеріального раку лоза цього сорту вважається в умовах Угорщини, Італії та Болгарії, там випадки її інфікування є досить частими.
Отже, лабораторне тестування кущів необхідно проводити ще в маточниках, і не лише перед закупкою чи продажем саджанців, а й на різних етапах вирощування. Це попередить поширення зараженого садивного матеріалу і використання його для виробництва саджанців.
Почорніння деревини
Фітоплазмози завдають значної шкоди рослинам. На винограді виявлено кілька фітоплазмових захворювань, з яких найбільшого поширення набули золотисте пожовтіння і почорніння деревини.
У результаті обстеження виноградників на сорті Шардоне були виявлені кущі винограду з подібними симптомами: краї листя скручувалися донизу, листя набувало жовтого із золотавим відливом забарвлення, урожаю на кущах або не було, або він був незначним, грона всихали, цукристість знижувалася, а кислотність ягід зростала. На листі відзначали некротичні плями, ріст кущів часто був пригніченим, лоза визрівала нерівномірно. Зовнішні ознаки захворювання з’являлися у другій половині липня і до кінця вегетації лише посилювалися. Перелічені симптоми є характерними для фітоплазмових захворювань винограду: золотистого пожовтіння (Flavscence doree), яке в Україні є карантинним об’єктом, і почорніння деревини (Bois noir). Розрізнити за зовнішніми ознаками, яка саме з цих двох хвороб атакує рослини винограду, неможливо. На сортах винограду Каберне Совіньйон, Мерло та Піно чорний ураженість фітоплазмозом була виявлена меншою мірою. Найбільш чутливим до цього захворювання виявився сорт Шардоне. Лабораторне дослідження (ПЛР-аналіз) показало, що виявлене нами в Україні захворювання було почорнінням деревини.
Виявлена інфекція має тенденцію до поширення. Обстеження виноградників упродовж чотирьох років показало, що з кожним роком число кущів з характерними симптомами почорніння деревини збільшується. Причиною цьому є не лише використаний для виробництва саджанців інфікований матеріал, а й наявність на території України переносника фітоплазми – цикадки Hyalesthes obsoletus.
Почорніння деревини завдає значних збитків. На виноградниках, де проводилися спостереження, унаслідок розростання інфекції урожай винограду сорту Шардоне за чотири роки зменшився майже у 26 разів, зі 140 ц/га 2002 року до 6 ц/га 2005 року. Ягоди в гронах зморщувались і всихали. Частка цукру в ягодах хворих рослин зменшилася на 4% у сорту Піно чорний та на 5% у сорту Шардоне, а кислотність зросла на 8% та 5%, відповідно.
Для оздоровлення від фітоплазмової інфекції варто застосовувати водну термотерапію. Термообробку при 50 °С упродовж 30 хвилин доцільно проводити для всіх сортів. Процедура також сприятиме сильнішому росту пагонів. Термообробка є ефективним заходом – після її проведення було відібрано і досліджено з використанням ПЛР десять раніше інфікованих кущів. На всіх десяти фітоплазма була відсутня.
Борис Мілкус, професор, д-р біол. наук
Одеський держаний аграрний університет
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Садівництво по-українськи та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Садівництво по-українськи із гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
