Хто б сперечався — оновлення основних засобів в агросекторі сприятиме нарощуванню виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції, підвищенню рівня продовольчої безпеки, зростанню ефективності аграрної галузі. Проте навіть невеликий поступ у цій царині потребуватиме комплексних зусиль на різних рівнях економіки та держуправління. Своє бачення шляхів оновлення основних засобів в аграрному секторі оприлюднили вчені Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД).
Оснащеність сільського господарства основними засобами на одиницю площі в Україні значно нижча, ніж у країнах ЄС. Зокрема, за даними науковців, ще позаторік вартість основних засобів агровиробництва на 1 га сільгоспугідь була меншою, як порівняти з аналогічним показником у Польщі — у 20,1 раза, Чехії — 25,6, Угорщині — у 31,7, Франції — у 33,5. Разом із тим ступінь зносу основних засобів у сільському господарстві (35,1%) на той час оцінювався як прийнятний (проти 66,4% у промисловості).
Зростання капітальних інвестицій в агросектор — від 49,7 млрд гривень у 2016 році до 65,1 млрд гривень у 2018му — призвело до поліпшення його капіталозабезпеченості. Втім, через невизначеність із запровадженням ринку землі торік обсяг капітальних інвестицій дещо знизився — до 58,6 млрд гривень. Хоча, зрештою, капіталозабезпеченість сільського господарства таки зросла — з 6516,5 грн/га у 2016-му до 9851,3 грн/га у 2019-му.
Техніки поменшало
Водночас фактична наявність основних засобів у розрахунку на 1 га сільгоспугідь майже удвічі нижча за нормативне значення цього показника (19,2 тис. грн грн/га), розрахованого Інститутом аграрної економіки.
За даними НІСД, технічні несправності та фізичне спрацювання щорічно виводять з використання 25–35% тракторів, комбайнів та інших машин. Це призводить до порушень технологій агровиробництва і втрат майже третини врожаю. У результаті щорічні втрати зерна від несвоєчасного збирання сягають 2,5–3,4 млн тонн.
І все це на тлі зменшення виробництва вітчизняної сільськогосподарської техніки. Тракторів торік зійшло із заводських конвеєрів в Україні на 57,6% менше, як порівняти з 2016 роком, плугів — на 38,9 %, сівалок та розсадосадильних машин — на 37,5%.
За цей період зменшилися й обсяги імпорту агротехніки, зокрема, сільськогосподарських, садових або лісогосподарських машин для ґрунтообробітку — на 7,2%, плугів — на 27,8%, сівалок та розсадосадильних машин — на 8,9%, зернозбиральних комбайнів — на 42,9%, косарок, включаючи тракторні навісні різальні механізми, — на 11,7%.
Ризикова диспозиція
Науковці НІСД зазначають, що на озброєність технікою, серед іншого, негативно впливає тривалий процес законодавчого врегулювання ринкового обігу земель сільгосппризначення; диспаритет цін, який проявляється у випереджувальному зростанні цін на сільгосптехніку, як порівняти з цінами на сільськогосподарську продукцію.
Зокрема, якщо трактор (усіх видів) у 2019-му за рік в середньому подорожчав на 7,5%, кукурудзозбиральний комбайн — на 57,7%, доїльна установка — на 38,8%, то ціна реалізації зернових і зернобобових культур за вказаний період зменшилася на 10,4%, овочевих культур — на 5,6%, молока — на 2 %.
Крім того, відчутний вплив на інвестиції через різну ефективність виробництва й окупність витрат у різних галузях. За підрахунками Інституту, якщо у рослинництві рентабельність виробництва є достатньо високою (у 2018 році для зернових та зернобобових культур вона становила 24,7%, соняшнику — 32,5%, овочевих культур — 13,3 %), то у тваринництві вона є значно нижчою, навіть до збитковості окремих видів діяльності. Рівень рентабельності виробництва свиней на м’ясо у 2018 році був 6,9%, питці на м’ясо — 5,7%, яєць курячих — 5,4%. Збитковість вирощування ВРХ на м’ясо у 2018 році становила 17,7%.
На заваді, як зазначають у НІСД, ще й непрозорість механізму часткової компенсації з держбюджету вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва. Останнім часом цей механізм фактично не виконує свої функції й створює корупційні ризики.
Урятувати «потопельників»
З огляду на реалії, що склалися, сільськогосподарські підприємства оновлюють основні засоби власними коштами. Проте дрібнотоварники переважною більшістю не спроможні без суттєвих втрат спрямувати кошти на купівлю техніки.
Ринок лізингу в Україні зростає: за даними Нацкомфінпослуг, вартість лізингових угод, укладених у 2019 році, зросла на 14,5% порівняно з 2018 роком і на 92% порівняно з 2017 роком. Водночас одна з найпотужніших компаній України, яка інвестує кошти в АПК на основі фінансового лізингу — державна НАК «Украгролізинг», — у 2018 році отримала збиток у розмірі 7,9 млн гривень: однією з причин невиконання планів стало припинення фінансування компанії з держбюджету.
Таблиця. Забезпеченість сільського господарства основними засобами
Що потрібно агросектору
За оцінкою науковців НІСД, на часі відновлення фінансування НАК «Украгролізинг». Слід передбачити спрямування ресурсів на збільшення пропозиції техніки малої та середньої потужності, що сприятиме оновленню основних засобів малих сільгоспвиробників. Держлізинг також потрібен на напрямах нерухомості та сільськогосподарської худоби.
Залученню інвестицій в аграрний сектор для оновлення вартісного та кількісного складу основних засобів сприятиме скороченню кількості дозвільних документів під час реєстрації інвестицій, розширення сфер застосування декларативного принципу в діяльності суб’єктів господарювання, спрощення порядку припинення підприємницької діяльності.
Окремих зусиль потребує створення умов для спільних підприємств сільгоспмашинобудування та ліцензійного виробництва іноземних зразків техніки і комплектуючих. Зокрема, в Інституті пропонують розробити базу даних про вітчизняні підприємства, на яких є перспективи створення таких СП і оприлюднити її на вебсайті Мінекономіки.
Складовою частиною такої програми також має стати оновлений автоматизований підхід до надання часткової компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва.
Місцевим органам виконавчої влади, за оцінкою НІСД, варто сприяти кооперуванню сільгосппідприємств у придбанні техніки та її використанні, а також створенню на місцях сервісних центрів інженерно-технічного забезпечення сільського господарства шляхом прискорення проходження дозвільних процедур для таких центрів.
газета “АгроМаркет”, грудень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
