Cилосування — головний процес у заготівлі кормів для великої рогатої худоби, особливо молочних корів. Якість силосу напряму впливає на продуктивність тварин, їхнє здоров’я та ефективність використання раціону. Серед численних інокулянтів, що використовують для покращення ферментації силосу, важливе місце належить молочнокислим бактеріям. Найчастіше використовують штами Lactobacillus Buchneri.
У цій статті розглянемо властивості Lactobacillus Brevis, його вплив на якість силосу й порівняємо з Lb. Buchneri.
Епіфітні молочнокислі бактерії (LAB) часто застосовували для покращення якості силосу шляхом пришвидшення початкової фази силосування завдяки швидкому перетворенню водорозчинних вуглеводів (WSC) на молочну кислоту, що супроводжувалося швидким зниженням pH. Однак ефективність збереження корму тільки завдяки зниженню pH гомоферментативними LAB є обмеженою, оскільки утворена ними молочна кислота легко метаболізується дріжджами й пліснявими грибами за контакту з киснем.
Оцтова кислота, навпаки, має добрі протигрибні властивості. Це робить гетероферментативні LAB привабливими мікроорганізмами для виробництва силосу. Вони здатні запобігати аеробному псуванню завдяки високому рівню оцтової кислоти. Крім того, деякі гетероферментативні види Lactobacillus мають здатність перетворювати молочну кислоту на оцтову за наявності кисню, а утворена оцтова кислота забезпечує стабільний рівень pH навіть в аеробних умовах. Саме тому останнім часом зростає зацікавленість у використанні гетероферментативних LAB як силосних інокулянтів.
Серед гетероферментативних LAB Lb. Buchneri широко використовують у процесі силосування, оскільки здатний покращувати його аеробну стабільність збільшенням умісту оцтової кислоти внаслідок анаеробного перетворення молочної кислоти під час ферментації. Проте, як зазначили Oude Elferink й ін., Lb. Buchneri має слабку здатність до такого перетворення за нижчих температур. Це підтверджується результатами досліджень, згідно з якими Lb. Buchneri покращував аеробну стабільність силосу тільки за температури 30 °C, але не за 15 °C.
Lactobacillus Brevis — популярна в Європі гетероферментативна LAB, яка, однак, здебільшого відіграє роль тільки на ранніх етапах силосування. Дослідження Holzer й ін. показали, що Lb. Brevis формує оцтову кислоту на початковій фазі ферментації силосу, тоді як Lb. Buchneri перетворює молочну кислоту на оцтову в пізніший період.
Біологічні властивості Lactobacillus Brevis
Lactobacillus Brevis — факультативно гетероферментативна молочнокисла бактерія, яка продукує не лише молочну, а й оцтову кислоту. Саме завдяки утворенню оцтової кислоти вона сприяє пригніченню дріжджів і пліснявих грибів, що призводять до аеробного псування силосу після відкриття траншеї.
Використання Lb. Brevis як інокулянта призводить до:
• швидкого зниження pH — зменшує ріст патогенних мікроорганізмів;
• підвищеної продукції оцтової кислоти — покращує аеробну стабільність;
• зниження втрат сухої речовини;
• поліпшення споживання корму завдяки кращій смаковій якості (менше бутанової кислоти й аміаку, як порівняти з іншими бактеріями);
• ефективної роботи в умовах помірної вологості силосної маси (30–40% СР).
Правила силосування
Правильне силосування — ціла наука, яка, утім, ґрунтується на простих речах. Їх легко врахувати, якщо знати, на що зауважувати.
Насамперед слід зауважувати на вологість маси — це головний чинник. Якщо маса занадто волога, вона повільно прогрівається, в ній добре розвиваються гриби й дріжджі. Саме в таких випадках ми завжди додаємо бактерії Lactobacillus Buchneri. Вони не лише бродять, а й виділяють оцтову кислоту, яка пригнічує плісняву. Особливо це рятує, якщо маса силосується в дощовиту погоду або має понад 70% вологи.
Окрім того, треба визначитися, як довго зберігатиметься силос. Адже часто він лежить і шість, і вісім місяців. Якщо яма відкриється не скоро, завжди слід орієнтуватися на Lb. Buchneri. Цей штам створює тривалу аеробну стабільність — силос не нагрівається й не псується після відкриття.
А от коли плануєте згодовувати через місяць-два — тоді Lb. Brevis.
Третє правило — враховуйте погоду й температуру. Осіннє силосування, коли вже холодно, — це окрема історія: бродіння відбувається повільно, pH падає не як треба, а в результаті — втрати поживності. У таких випадках додаємо або Lb. Buchneri, або комбінацію з Lb. Brevis — останній добре працює за нормальних температур.
Отже, Lactobacillus Brevis — ефективний штам бактерій для покращення ферментації та стабільності силосу, особливо коли потрібен швидкий ефект і мінімальні втрати поживних речовин. Як порівняти з Lb. Buchneri, він демонструє кращу ефективність на ранніх етапах ферментації, хоча Lb. Buchneri є незамінним для тривалого зберігання та максимального захисту від аеробного псування.
Таким чином, бактерії в силосуванні — це приклад того, як наука перетворює звичайну сільську практику на точну технологію. Завдяки мікробіології фермери отримали змогу зберігати поживну цінність кормів, зменшувати втрати й покращувати здоров’я тварин. І хоча бактерії не видно голим оком, сьогодні вони стали незамінними союзниками аграрія у щоденній боротьбі за якість кормів.
Статтю надала компанія «АгроПлюсІнвест»
The Ukrainian Farmer
