Новий підхід до покращення здоров’я свиноматок
Мікроелементи з макрозначенням
Новий підхід до покращення здоров’я свиноматок.
Кожен свинар усвідомлює важливу роль білків, жирів, вуглеводів для підтримання здоров’я тварин, відтак контролює кількість діючих речовин у преміксах. Утім, мікроелементи в раціоні свиней мають не менше, а іноді вирішальне значення для продуктивності стада.
Нині в Україні, як і в усьому світі, є два різних підходи до формування продуктивного стада. Один передбачає введення великої кількості ремонтних свинок — так чинять здебільшого в господарствах, де оцінюють ремку приблизно на рівні свині на відгодівлі. Інші господарства намагаються формувати продуктивнішу тварину, яка може витримати більше лактацій, опоросів, щоб якомога більше поросят живою вагою здати на м’ясокомбінат. Саме кількість зданого на м’ясокомбінат м’яса від однієї свиноматки, а не кількість відлучених поросят нині є одним із популярних критеріїв у світі для оцінювання продуктивності свиноматки. Забезпечити його можна, коли всі поросята у гнізді рівні. На жаль, нерідко серед здорових міцних поросят трапляються нежиттєздатні. Причиною цього є не лише вік свиноматки, а й брак мікроелементів у її раціоні.
Зазвичай мінеральна частина раціону свиноматки містить два неорганічних джерела мікроелементів — сульфати й оксиди. Хелатні органічні мікроелементи мають набагато більший рівень засвоєння, як порівняти з неорганічними формами. Метали можуть засвоюватися через метал-транспортер і через амінокислотні транспортери, яких за еволюційний період утворилося набагато більше, ніж металічних, відтак саме вони відіграють вирішальну роль у забезпеченні організму тварини поживними речовинами, але тільки за умови використання органічної форми мікроелементів.
У тонкому кишківнику, де всмоктуються мікроелементи через метал-транспортери, відбуваються постійні затори, що не дають тварині отримати потрібну кількість мікроелементів із кров’яного русла. Таким чином, метал-транспортери, або «вузькі ворота», є обмежувальним чинником засвоєння мікроелементів. Водночас амінокислотний шлях поглинання мікроелементів забезпечує значно більшу їх концентрацію в крові. Це доведено дослідом, коли вводили в раціон кабанчиків і бичків органічну/неорганічну форму цинку й перевіряли, якою буде площа, або ж робоча одиниця засвоюваності поживних речовин. За умов обмеженої годівлі або теплового стресу використання органічного джерела сосочки були вищими, тобто будівельного матеріалу вистачає.
Цинк
Основними поживними речовинами формування стінок та епітелію кишківника є біотин, цинк і вітаміни С, А.
Мікроелементи значно впливають на здоров’я ратиць. Якщо у тварини больові відчуття в ратицях, вона менше рухається, відповідно, не підходить до годівниці, не споживає достатньо корму. Найважливішими будівельними блоками для секреції кератину є глюкоза, біотин, вітаміни С, А, цинк. За браку цинку в крові копитний ріг буде деформованим, що підтверджують результати досліджень. Так, було з’ясовано, що завдяки введенню в раціон свиноматок амінокислотного мікромінерального комплексу рівень вибракування свиноматок через кульгавість після першого опоросу впав на 40%, що є доволі значущим показником.
Трапляється, коли вибраковують свиноматку через низьке споживання корму, але причини цього встановити не можуть. Натомість причиною може бути саме кульгавість, що виникла через брак мікроелементів. Дослід, під час якого в раціон свиноматок додавали кормову добавку з умістом цинку, марганцю та міді в органічній формі, показав значне зменшення рівня вибракування під час першого, другого й третього опоросів завдяки сформованому більшому потенціалу тварини.
Величина ембріона також залежить від надходження в організм свиноматки мікроелементів саме в органічній формі. Так, дослідження показало: якщо за додавання в раціон неорганічних мікроелементів кількість новонароджених поросят із вагою понад 1400 г становить 38%, то у разі зміни цього компонента на органічний комплекс з умістом цинку, марганцю, міді таких поросят стає 48%.
Дуже важливі мікроелементи для формування імунної системи тварин, адже саме вони беруть участь у будівництві імунних клітин. Містяться вони й у молозиві, яке для новонароджених поросят має сильну імунопротекторну дію. Дослідження показали, що в разі введення в раціон свиноматки комплексу мікроелементів кількість імуноглобулінів у молозиві збільшується на 25%. Окрім того, збільшується й кількість імуноглобулінів у сироватці крові поросят.
Хром
Іншим важливим елементом для зміцнення здоров’я свиней є хром. Він міститься в раціоні в мільярдних частках, але відіграє дуже важливу роль у засвоєнні організмом тварини глюкози. Коли молекула глюкози наближається до клітини, інсулін, що біля мембрани, має транспортувати її всередину — цьому допомагає хром, збільшуючи активність інсуліну в 6000 разів. Якщо інсулін не спрацював і молекула глюкози лишиться в кровоносному руслі, вона відкладеться у вигляді жиру в жировій тканині.
Доведено, що додавання хрому в раціон в органічній формі у дозі 5–6 г/т в чистому вигляді сприяє збільшенню маси гнізда на 3 кг. Усе завдяки тому, що глюкоза не розсіялася у вигляді тепла й не перетворилася на жир. Тобто енергія, яку було виділено з окислення вуглеводів, була використана за призначенням. Індивідуальна ж маса поросят у таких дослідах більша на 100 г.
Залізо
Щодо заліза слід дотримуватися балансу: високий — понад 200 г/т — рівень заліза в кормах гарантує розвиток хвороб, спричинених бактеріями, зокрема E. Coli. Адже для бактерій залізо є поживою речовиною. Понад 400 г заліза/т стимулює до росту сальмонелу. Натомість обмеження вільного заліза є першою лінією захисту від вторгнення патогенних мікроорганізмів. Залежно від форми заліза і використання фітази маємо більше або менше проблем із кишківником свиней.
Утім, органічне залізо в раціоні поросят сприяє зменшенню їхньої смертності під час відлучення. Наприклад, у Данії зменшили кількість падежу поросят удвічі тільки завдяки використанню органічного заліза, яке годує тварину, а не бактеріальну флору.
Підсумовуючи, можна дійти висновку, що систематичне додавання в раціон супоросної свиноматки мікроелементів в органічній формі дає змогу отримати важчих на 100 г новонароджених поросят, а надалі збільшити вагу гнізда під час відлучення на свиноматку на 6 кг, під час постановки на відгодівлю — на 18 кг та фінішну вагу поросят — на 42 кг. Такий підхід відповідає новим стандартам продуктивності стада.